Тема 3: Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку

А. Соціально-політичні методи

Б. Морально-етичні методи

В. Економічні методи

Г. Соціально-культурне будівництво

1. Можливості придбання і розширення особистої власності, свобода підприємництва, діючі в суспільстві матеріальні стимули, характер і рівень оплати праці, інші;

2. впливають на соціально-політичні інтереси людей, їх статус у суспільстві, можливості вільної самореалізації;

3. діяльність щодо збереження й зміцнення здоров'я людей, задоволення їх інтелектуальних, естетичних та інших духовних потреб, їх соціальний захист, формування особи, її навчання й виховання ;

4. включають заходи виховання, роз'яснення і популяризації цілей та змісту управління, засоби морального заохочення і стягнення, врахування психологічних особливостей характеру і орієнтації людини;

5. способи і прийоми, дії прямого і обов'язкового визначення поведінки і діяльності людей з боку відповідних керівних компонентів держави.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Органи законодавчої влади

Б. Державна влада

В. Органи судової влади

Г. Органи виконавчої влади

1. представницькі законодавчі органи - народні (національні) пред­ставництва або легіслатури, які утворюються шляхом вільних і загальних виборів;

2. особливий різновид соціальної влади, яка поширюється на все суспільство, має публічно-політичний характер, здійснюється від імені держави спеціальними суб'єктами;

3. здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства;

4. впливають на соціально-політичні інтереси людей, їх статус у суспільстві, можливості вільної самореалізації;

5. утворюються для здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами життя суспільства.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Виконавча влада

Б. Місцеві державні адміністрації

В. Судова влада

Г. Управління регіоном

1. виражається інтегрованою функцією галузевого, державного, місцевого (самоврядування) і міжгалузевого управління розвитком регіону;

2. це державні органи виконавчої влади в регіонах, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

3. суди відповідно до принципу поділу влади здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства;

4. це діяльність всіх створених у державі судів, яка реалізується з допомогою притаманних їм і законодавчо засобів з метою впливу на поведінку суб’єктів права та суспільні відносини за участю цих суб’єктів;

5. це система виконавчо-розпорядчих державних органів, які здійснюють безпосереднє управління державними справами, відповідальна перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольна і підзвітна Верховній Раді України.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Регіональна політика держави

Б. Місцеве самоврядування

В. Місцеві державні адміністрації

Г. Розподіл влади

1. юридичний і організаційний, соціально-політичний принцип, який дає змогу гармонійно поєднати всі аспекти соціального життя;

2. система, що забезпечує захист прав і свобод громадян через розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ;

3. сфера діяльності держави щодо управління політичним, економічним та соціальним розвитком окремих територій країни виходячи із загальнодержавних інтересів; соціально-економічна політика окремих регіонів;

4. державні адміністрації + Органи місцевого самоврядування на відповідних територіях (обласні та районні ради) ;

5. це державні органи виконавчої влади в регіонах, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Уряд

Б. Державні комітети

В. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

Г. Територіальні органи (підрозділи) міністерств

1. новий вид органів виконавчої влади, особливість яких полягає в тому, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів;

2. є державними органами, які утворюються відповідними центральними органами виконавчої влади для реалізації їх функцій та повноважень на місцевому територіальному рівні ;

3. центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів;

4. юридичний і організаційний, а й соціально-політичний орган, який дає змогу гармонійно поєднати такі аспекти соціального життя, як влада і свобода, закон і право, держава і суспільство під кутом зору самоцінності людини ;

5. є вищим органом у системі виконавчої влади.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Дві системи влади на місцях

Б. Територіаль-ний округ

В. Екологічні зони

Г. Зони територіальної охорони

1. місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади, та місцеве самоврядування, як публічну владу територіальних громад;

2. функціональна територіальна одиниця, яка утворюється для виконання державницьких або освітньо-культурологічних завдань.;

3. територія, яка встановлюється для прикриття, охорони і захисту державного кордону, морського узбережжя, острівних зон, важливих об'єктів і комунікацій, а також ре­жимні територіальні одиниці ;

4. це територіальні одиниці, які характеризуються спеціальними умовами функціонування і охорони навколишнього середовища ;

5. територія, в межах якої відбулися стійкі негативні, несумісні з життєдіяльністю людини, зміни навколишнього середовища.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Гарантії прав і свобод громадян

Б. Нормативно-правові гарантії забезпечення прав і свобод громадянина

В. Інституційно-організаційні гарантії забезпечення прав і свобод громадянина

Г. Єврорегіон

1. це передбачені нормами матеріального і процесуального права юридичні засоби забезпечення реалізації, охорони й захисту прав та свобод;

2. елемент адміністративно-правового статусу особи, що базується на основних конституційних принципах: верховенстві права, законності, гуманізмі, справедливості, рівноправності та інших ;

3. це передбачені в нормативно-правових актах суспільно-політичні інституції, на які покладаються відповідні функції та повноваження щодо організації й здійснення юридичного забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод громадянина ;

4. формування державної політики здійснюється з використанням чотирьох груп ресурсів;

5. макрорегіональна інтеграційна структура міжнародного характеру з розвинутою спільною соціально-економічною інфраструктурою.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Орган державної влади

Б. Специфіка органів державної влади

В. Державне управління

Г. Управлінські відносини

1. відносини, пов'язані із здійсненням управлінських функцій — упорядкування, регулювання, узгодження, координації та субординації;

2. цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави ;

3. в результаті їх діяльності ми маємо різні рішення, що належать до різних сфер діяльності суспільства — це політичні, економічні, соціальні, міждержавні, екологічні та інші, які найчастіше набирають інформаційної форми ;

4. це певний державний інститут, що засновується державою у встановленому законодавством порядку і діє за його повноваженнями ;

5. акт соціального управління, за допомогою якого держава визначає підстави виникнення, зміст або припинення регульованих суспільних відносин.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Законність

Б. Державне рішення

В. Юридична відповідальність

Г. Дисциплінарна відповідальність

1. акт соціального управління, за допомогою якого держава визначає підстави виникнення, зміст або припинення регульованих суспільних відносин;

2. це фундаментальна юридична категорія й одночасно комплексне юридично-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв’язок права і влади, права і держави;

3. полягає в обов'язку відповідати за вчинення адміністративного правопорушення та понести адміністративне стягнення;

4. врегульовані нормами права відносини між державою і правопорушником, що пов'язані з державним осудом і застосуванням до винуватця заходів державного примусу, тоді як відміна незаконних актів і рішень з правопорушенням може бути й не пов'язана. ;

5. полягає в обов’язку державного службовця відповісти за вчинене ними порушення трудової дисципліни і зазнати дисциплінарних стягнень.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Державна служба

Б. Посада

В. Колектив організації

Г. Державна політика

1. полягає в обов’язку державного службовця відповісти за вчинене ними порушення трудової дисципліни і зазнати дисциплінарних стягнень;

2. це визначена структурою та штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень;

3. має основними напрямками визначення цілей, завдань і принципів функціонування інституту державної служби, забезпечення ефективності роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції. ;

4. складний соціальний організм, що характеризується певними закономірностями розвитку і принципами побудови, морально-психологічним кліматом;

5. це механізм здійснення цілей та завдань держави.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Предмет економічної діяльності державного апарату

Б. Предмет діяльності державного апарату

В. Ефективність державного управління

Г. Суб'єкти контролю в державному управлінні

1. спрямування та моніторинг використання ресурсів апарату;

2. зумовлений цілями його функціонування щодо забезпечення реалізації завдань і функцій держави з метою задоволення економічних, соціальних та духовних потреб суспільства і конкретної особи;

3. визначається відношенням результатів, фактично отриманих із залученням певних ресурсів, до максимальних результатів, що могли бути отримані шляхом використання цих ресурсів ;

4. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відомчі органи, структурні підрозділи зазначених органів, громадські організації, колективні та колегіальні органи управління тощо;

5. цілі, стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Судовий контроль

Б. Суб’єкти контролю

В. Об’єкти контролю

Г. Цілі контролю

1. забезпечення законності функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, бюджетних установ і організацій, суб'єктів господарювання всіх форм власності в різних галузях, сферах і видах діяльності;

2. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відомчі органи, структурні підрозділи зазначених органів, громадські організації, колективні та колегіальні органи управління тощо ;

3. процес спостереження і регулювання діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх матеріальних придатків з метою полегшення виконання організаційних завдань;

4. цілі, стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці;

5. здійснює система судів загальної і спеціальної юрисдикції.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Територіальна громада

Б. Право громадян на об’єднання

В. Спеціалізовані правоохоронні органи

Г. Міністерство внутрішніх справ України

1. центральний орган державної виконавчої влади у сфері внутрішніх справ;

2. органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, тощо;

3. спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ, міст), об'єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

4. через громадські організації, партії і рухи згідно з їх статутними завданнями брати участь в управлінні державними та громадськими справами, у вирішенні політичних, господарських і соціально-культурних проблем ;

5. єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону держави на всій території України..

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Пропозиція (зауваження)

Б. Клопотання

В. Заява

Г. Скарга

1. звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об'єднань громадян, підприємств, посадових осіб;

2. звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин;

3. письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

4. звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій.

5. рішення у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Програма відкритих дверей

Б. Громадський контроль

В. Метод громадського контролю

Г. Омбудсмен

1. Це метод заохочення громадян до вільного відвідувати мерії чи громадської приймальні без попереднього дозволу чи призначення. Як правило, про такі дні оголошують у засобах масової інформації;

2. це безпартійний державний службовець, який розглядає скарги громадян на місцевих посадових осіб та агенції;

3. це централізований центр обміну інформації, утворений для отримання відповідей на звернення громадян;

4. один з видів соціального контролю, який здійснюється об'єднаннями громадян та самими громадянами;

5. перевірка виконання вимог чинного законодавства та прийнятих рішень на підконтрольних об'єктах.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

А. Адміністративна реформа

Б. Мета реформи публічної адміністрації

В. Публічна служба

Г. Адміністративна послуга

1. прийняття рішення, яке зачіпає права та законні інтереси конкретної приватної особи (осіб), здійснюється адміністративним органом за власною ініціативою. Таке регулювання має бути спрямоване на захист прав приватних осіб, врахування їхніх інтересів при прийнятті рішень;

2. це спрямована на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації суб'єктивних прав, виконання обов'язків фізичної або юридичної особи публічно-службова діяльність адміністративного органу, яка здійснюється за заявою цієї особи;

3. державна служба (насамперед в органах виконавчої влади) та служба в органах місцевого самоврядування;

4. поетапне створення такої системи публічної адміністрації, яка забезпечить становлення України як правової європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності та демократії;

5. комплекс заходів по удосконаленню державного управління в Україні.

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г