2. Послідовність виконання завдань практики.

1. Ознайомлення з положеннями:

• Про Міністерство Юстиції України;

• Про Головне управління юстиції в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі, місцеві управління юстиції;

• Про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах;

• Про студентську юридичну консультацію «Юридична клініка».

2. Підготувати повідомлення:

• Про основні напрямки роботи судді, адвоката, прокурора, нотаріуса, слідчого, державного виконавця тощо;

• Про основний зміст роботи органів студентського самоврядування в НАУ і у ЮІ.

3. Види виконаних робіт.

4. Їх зміст і коротка характеристика.

1) Ознайомившись з вказаними положеннями, можна узагальнити наступне:

- Щодо органів та установ юстиції.

Система органів юстиції включає: Міністерство юстиції України, Головні управління органів юстиції в АР Крим, обласні, Київські і Севастопольські управління юстиції, районні, районні у містах управління юстиції та міські управління юстиції.

Міністерство юстиції України – головний орган виконавчої влади, діяльність якого координується і спрямовується Кабінетом міністрів України.

Основними завданнями органів та установ юстиції є: здійснення правотворчої діяльності – підготовки пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи; організація роботи з адаптації вітчизняного законодавства до світового, забезпечення дотримання принципів і норм міжнародного права; проведення державного реєстру НПА, впровадження систематизації та кодифікації; забезпечення інформатизації з правових питань держави і суспільства; координація правової основи і правової освіти громадян; сприяння розвитку правової науки і розвитку та формуванню у громадян правового світогляду; представництво інтересів України як держави у судах України та інших держав, в міжнародних судових установах і організаціях; організація роботи нотаріату; забезпечення роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану громадян України.

До основних функцій органів та установ юстиції можна віднести: експертизу забезпечення правосуддя; організацію роботи нотаріату; здійснення загального управління у сфері надання безоплатних послуг; діяльність з виконання рішень і вироків, постанов судових установ та ін.

Основними завданнями інших органів юстиції є: здійснення узагальнення практики законодавства та пропозицій щодо його вдосконалення; здійснення державного реєстру НПА; контроль та координація за здійсненням державного реєстру територіальних органів; кодифікація НПА, підготовка до систематизації; координація правової роботи; реєстрація прав громадян на нерухоме майно, нормативне забезпечення цієї процедури; організація роботи нотаріату; здійснення функцій у сфері забезпечення виконання покарань; забезпечення актів цивільного стану; організація своєчасного, повного і неупередженого виконання судових рішень та ін.

• Щодо студентського самоврядування у ВНЗ.

Студентське самоврядування - невід’ємна частина громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Усі особи, що навчаються у ВНЗ, мають рівне право на участь у ньому. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, що навчаються у ВНЗ, та їхню участь в управлінні ВНЗ.

Органи студентського самоврядування: приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність; проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи; сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у ВНЗ; розпоряджаються коштами та іншим майном, що знаходиться на їх балансі та банківських рахунках; виконують інші функції.

За погодженням з органом студентського самоврядування у ВНЗ приймається рішення про: відрахування та поновлення на навчання осіб, що навчаються у ВНЗ, переведення осіб, що навчаються за державним замовленням на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб і навпаки; призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу зі студентами; поселення осіб в гуртожиток і виселення з нього; затвердження рішень з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у ВНЗ.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, ВНЗ. Також може здійснюватись на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів ВНЗ.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) осіб, які навчаються у ВНЗ та які: ухвалюють положення про студентське самоврядування; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування можуть мати різні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).

• Щодо студентської юридичної консультації «Юридична клініка».

Юридична консультація «Юридична клініка» (далі – Юридична клініка) створена відповідно до наказу ректора Національного авіаційного університету від 13 жовтня 2004 року № 215/ОД як база для практичного навчання та проведення навчальної практики студентів старших курсів, є структурним підрозділом Юридичного інституту Національного авіаційного університету (далі – ЮІ) і діє на підставі положення про неї, затвердженого ректором Національного авіаційного університету з урахуванням вимог наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України» від 03.08.2006 № 592, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2006 за № 956/12830 та Указу Президента України від 18 жовтня 2001 року № 992 «Про Національну програму правової освіти населення».

Діяльність Юридичної клініки має на меті:

• підвищення рівня практичних знань, умінь і навичок студентів юридичних спеціальностей;

• забезпечення доступу представників соціально вразливих груп суспільства до правової допомоги;

• формування правової культури громадян;

• підготовка та навчання студентів у дусі дотримання й поваги до принципів верховенства права, справедливості і людської гідності;

• розширення співробітництва вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців-юристів, із судовими, правоохоронними органами, органами юстиції, державної влади і місцевого самоврядування, з іншими установами та організаціями;

• впровадження в навчальний процес елементів практичної підготовки студентів-правників у сфері юридичних послуг;

• підвищення загального рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти населення, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права.

У своїй діяльності юридична клініка керується Законом України «Про вищу освіту», Указом Президента України «Про Національну програму правової освіти населення», Наказом міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України», Положенням про юридичну консультацію «Юридична клініка», інструкціями, наказами та розпорядженнями міністерства освіти і науки України, ректора університету, представника вищого керівництва університету з якості, рішеннями Вченої Ради університету та Вченої Ради інституту, рішеннями Ради з якості університету та Комісії з якості інституту, іншими нормативними документами СМЯ, що регламентують практичну роботу юридичної консультації «Юридична клініка».

Юридична клініка не є юридичною особою.

Юридична клініка, як структурний підрозділ, може мати відповідні штампи і бланки з власним найменуванням.

Юридична клініка для досягнення своїх цілей користується майном Національного авіаційного університету.

Основними завданнями юридичної клініки є:

- надання студентам юридичної клініки можливості набуття навичок практичної діяльності за фахом;

- створення місць для проходження студентами навчальної та виробничої практики;

- надання громадянам соціально вразливих верств населення суспільства безоплатних юридичних консультацій;

- проведення заходів з правової освіти населення;

- забезпечення можливості спілкування студентів під час навчального процесу з фахівцями-практиками судових і правоохоронних органів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування з питань їх діяльності;

- створення ефективного механізму обміну інформацією між населенням, засобами масової інформації та юридичною клінікою, що дозволить оперативно реагувати на практичні потреби громадян;

- створення належних умов для набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов'язки;

- широке інформування населення про правову політику держави та законодавство;

- забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації;

- вдосконалення системи правової освіти населення, збереження та розвиток вітчизняних традицій у цій сфері;

- утвердження гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті;

- сприяння самоосвіті населення з питань права і держави;

- забезпечення відкритості правової інформації, доступу всіх верств населення до її джерел.

Відповідно до мети та завдань юридичної клініки вищого навчального закладу, для її повного та ефективного функціонування директор юридичної клініки, директор ЮІ, ректор Національного авіаційного університету, організовують й забезпечують:

- проведення спецкурсу з "Основ юридичної клінічної практики", де охоплюються засади та функції діяльності юридичних клінік, а також акцентується увага на основних аспектах юридичної практики;

- проведення теоретичних та практичних занять за результатами діяльності юридичної клініки;

- проведення правоосвітніх, правороз'яснювальних та інших навчально-практичних заходів;

- надання безоплатної правової допомоги з питань захисту прав і свобод людини та організацій з усіх галузей права відповідно до чинного законодавства України;

- проведення роботи з документами правового характеру і базами даних;

- підготовку і поширення публікацій для населення з актуальних правових питань;

- співпрацю з представниками державних і недержавних органів та організацій;

- проведення науково-практичних конференцій, семінарів, тренінгів та інших заходів з актуальних правових питань;

- проведення роботи з систематизації й аналізу судової практики України, рішень Європейського Суду з прав людини, вирішення юридичних питань у правоохоронних органах, органах державної влади і місцевого самоврядування;

- співробітництво з іншими юридичними клініками вищих навчальних закладів України та за межами держави.

Принципи діяльності Юридичної клініки:

- поваги до права, справедливості, людської гідності;

- спрямованості на захист прав і свобод людини;

- гуманізму;

- законності та верховенства права;

- об'єктивності;

- безоплатності надання правової допомоги;

- конфіденційності;

- компетентності та добросовісності.

Організація діяльності юридичної клініки

Структура та чисельність співробітників юридичної клініки визначається директором ЮІ.

До складу Юридичної клініки входять: директор, консультант з питань права, студенти-консультанти, викладачі-куратори.

Директор юридичної клініки призначається на посаду в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом ректора Національного авіаційного університету.

На посаду директора юридичної клініки може бути призначено особу, яка має повну вищу юридичну освіту (спеціаліст, магістр), досвід роботи у сфері юриспруденції не менше 5 років.

Директор юридичної клініки здійснює загальне керівництво діяльністю клініки, організовує її роботу та контролює виконання покладених на неї завдань.

Права та обов'язки директора юридичної клініки визначаються у посадовій інструкції, умови оплати праці - у трудовому договорі.

Консультант з питань права юридичної клініки призначається на посаду в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом ректора Національного авіаційного університету.

Консультант з питань права юридичної клініки здійснює поточну організацію її роботи, надає необхідну методичну і теоретичну підтримку студентам - консультантам: вирішує питання про прийнятність справи, її направлення до студента; здійснює контроль за діяльністю студентів в частині відповідності правової допомоги вимогам законодавства і професійної етики.

Права та обов'язки консультанта з питань права визначаються у посадовій інструкції, умови оплати праці - умовами трудового договору.

Консультантами юридичної клініки є студенти старших курсів, що навчаються за напрямом "Право" в ЮІ та надають правову допомогу під керівництвом викладачів-кураторів та консультанта з питань права. Порядок залучення їх до роботи юридичної клініки, строки виконання ними своїх обов’язків, кількість студентів – консультантів,- визначаються відповідним наказом директора ЮІ.

Викладачі-куратори надають необхідну методичну і теоретичну підтримку студентам-консультантам: вирішують питання про прийнятність справи, її направлення до студента, виступають у ролі куратора за кожним зверненням, а також забезпечують теоретичну підготовку, яка є складовою програми клінічної освіти студента, здійснюють контроль за діяльністю студентів на відповідність правової допомоги вимогам законодавства і професійної етики.

Вимоги до організації роботи юридичної клініки:

- Національний авіаційний університет та ЮІ створюють та забезпечують належні умови для функціонування юридичної клініки;

- інформація про роботу юридичної клініки та Положення про юридичну клініку вищого навчального закладу оприлюднюються у місцевих засобах масової інформації, а також розміщуються у приміщенні, у якому розташована юридична клініка, у місцях, зручних для вільного огляду громадян;

- юридична клініка повинна надати клієнту інформацію про прийняття його звернення до розгляду чи обґрунтовану відмову у такому прийнятті;

- юридична допомога, як правило, надається безпосередньо при розгляді звернення.

- з причин неможливості вирішення питання відразу під час приймання та у разі потреби додаткового вивчення порушеного питання працівниками юридичної клініки може встановлюватись інший строк і порядок розгляду звернення громадянина;

- клієнту повинна бути забезпечена можливість подати директору юридичної клініки свій відгук про якість наданої йому правової допомоги.

Реєстрація обліку приймання громадян консультантами юридичної клініки здійснюється за допомогою журналу обліку надходжень звернень громадян.

Права та обов’язки студентів

Приймання студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу визначаються директором юридичної клініки за узгодженням директора ЮІ Національного авіаційного університету.

Студент-консультант має право:

- одержувати знання та практичні навики для застосування на практиці і використання у майбутній професії;

- одержувати матеріали юридичних справ та інформацію про справи, які веде юридична клініка, брати участь в їхньому обговоренні;

- бути присутніми при розгляді справ, котрими займаються інші студенти;

- користуватися бібліотекою та правовими базами даних юридичної клініки;

- брати участь в акціях, кампаніях, проектах, програмах та інших заходах, організованих юридичною клінікою;

- проходити на базі юридичної клініки навчальну та виробничу практики в межах навчального плану;

- брати участь у вирішенні організаційних питань діяльності юридичної клініки та надавати пропозиції керівництву юридичної клініки щодо вдосконалення її роботи.

Студент-консультант юридичної клініки зобов’язаний:

- відвідувати теоретичні заняття, семінари, тренінги, брати участь в інших заходах, що проводяться в межах роботи юридичної клініки;

- постійно поглиблювати свої фахові знання та вдосконалювати професійну майстерність;

- вести справи з дотриманням етичних норм та збереженням конфіденційності;

- дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни;

- точно, вчасно і якісно виконувати рішення та вказівки керівництва юридичної клініки прийняті у межах його компетенції;

- чергувати в юридичній клініці за встановленим графіком, брати участь у консультуванні громадян;

- згідно з дорученням керівництва юридичної клініки та відповідно до вимог чинного законодавства брати участь у веденні справ клієнтів юридичної клініки у відповідних органах та установах;

- у своїй діяльності керуватися принципами роботи і завданнями юридичної клініки;

- надавати письмовий звіт за підсумками циклу проведеної роботи.

Матеріально-технічна база діяльності юридичної клініки

Національний авіаційний університет надає для юридичної клініки приміщення, умови якого дозволяють розташувати засоби та матеріальні ресурси, необхідні для організації навчального процесу, здійснення приймання відвідувачів з метою надання правової допомоги.

Для матеріального та технічного забезпечення діяльності юридичної клініки надаються комп'ютери, які дозволяють працювати з правовими базами даних, мережею Інтернет, засоби телефонного зв'язку, меблі, канцелярське приладдя тощо.

Фінансування юридичної клініки здійснюється за рахунок коштів навчального закладу, грантів міжнародних та українських організацій, благодійних внесків громадян і організацій та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

• Аби ширше проілюструвати основні напрямки роботи представників провідних юридичних спеціальностей доречно буде вдатися до загальної характеристики даних професій

Слідчий — це спеціаліст-юрист, працівник прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, який готує кримінальну справу для подальшого розгляду її в суді. Ця підготовка полягає в тому, що слідчий визначає, чи є конкретний випадок злочином. Якщо це злочин, то слідчий встановлює осіб, які скоїли його або причетні до його скоєння, а також обставини скоєння злочину. Після завершення попереднього слідства слідчий передає кримінальну справу до суду, де здійснюється судове слідство, перевіряються і підтверджуються дані генерального слідства. Потім суд виносить виправдні або обвинувальні вироки і визначає конкретну міру покарання винного.

Проведення попереднього слідства кількома відомствами зумовлене різним характером кримінальних справ, їх значущістю для суспільства.

Від попереднього слідства необхідно відрізняти дізнання.

Дізнання — це первинні невідкладні слідчі дії оперативно-пошукового характеру, які здійснюють оперативні працівники міліції та інші посадові особи, зазначені у кримінально-процесуальному законі, з метою закріплення слідів злочину та затримання злочинця після скоєння ним злочину (затримання по “гарячих” слідах).

Найчастіше дізнання здійснюють інспектори карного розшуку. Це працівники міліції, які розкривають злочини, розшукують злочинців, допомагають слідчим розслідувати злочини, виконують роботу, пов’язану із запобіганням вчинення злочинів. За змістом їх робота близька до роботи слідчого. У свою чергу, близькою до роботи інспектора карного розшуку є робота інспектора з боротьби з економічними злочинами.

Розглянемо основні види діяльності слідчого, інспектора кримінального розшуку та інспектора з боротьби з економічними злочинами.

Пошуково-пізнавальна діяльність. Спрямована на відшукування необхідних фактів, які стосуються злочину, та осіб, які його скоїли.

Реконструктивна діяльність. Спрямована на відтворення подій скоєного злочину на підставі встановлених фактів.

Засвідчувальна діяльність. Спрямована на перевірку, оцінювання і закріплення знайдених фактів, після чого вони стають юридичними доказами.

Організаційна діяльність. Передбачає управління роботою слідчого, інспектора кримінального розшуку, інспектора з боротьби з еконо­мічними злочинами, поведінкою учасників розслідування (звинувачуваного, свідка), а також координацію діяльності суб’єктів розслідування.

Комунікативна діяльність. Передбачає спілкування слідчого з іншими учасниками і суб’єктами попереднього розслідування.

Суддя — це державна посадова особа, яка здійснює правосуддя, тобто виносить від імені держави остаточне рішення щодо юридичної справи. Діяльність судді має різнобічний характер. Існує спеціалізація справ і судових органів (наприклад, арбітражні, військові суди).

Основне завдання суду полягає у винесенні справедливого рішення по юридичній справі на основі глибокого всебічного дослідження всіх доказів та відповідно до чинного законодавства.

Судова діяльність є центральною ланкою юридичної роботи, оскільки суд завершує юридичну справу, тобто визнає громадянина винним чи невинним, визначає наявність чи відсутність у громадянина прав.

До основних видів судової діяльності належать такі:

• реконструктивна — аналіз зібраної у процесі судового розслідування інформації з метою відтворення об’єктивної картини юридичної справи і подальшого винесення справедливого законного рішення;

• організаційна — управління роботою судді, судовим процесом;

• засвідчувальна — передавання зібраної інформації в передбаченій законом формі (наприклад, протокол, вирок, рішення).

Прокурор — це державна посадова особа, яка здійснює нагляд за точним дотриманням закону державними органами та громадянами, а також підтримує державне звинувачення в суді по кримінальних справах. Це особа, яка відповідає перед державою за стан законності, є її охоронцем, здійснює вищий нагляд за її дотриманням.

Вищий нагляд за дотриманням законності означає таке:

• повноваження прокурору безпосередньо надає Верховна Рада;

• робота прокурора поширюється на всі сфери юридичної практики, тобто на слідство, роботу міліції, установ, що виконують покарання, а також на всі державні сфери суспільного життя.

Основним засобом реагування прокурора на порушення законності є винесення протесту, тобто письмового документа, що передає вимогу про необхідність застосування заходів для подолання порушення закону. Протест направляється до органу (посадової особи), який порушив закон. Окрім того, у разі потреби прокурор може порушити кримінальну справу стосовно винних чи вимагати від відповідних органів застосування до винних заходів адміністративного чи дисциплінарного впливу, а в окремих випадках безпосередньо ліквідувати порушення законності, наприклад своїм рішенням звільнити незаконно заарештовану особу.

Розрізняють такі види діяльності прокурора:

• пошукову — виявлення порушень законності;

• організаційну — недопущення порушення законності;

• засвідчувальну — передавання відповідним органам інформації у письмовій формі.

Нотаріус — це юрист, який здійснює юридичну діяльність, пов’язану з перевіркою достовірності документів, виконує дії, що підтверджують їх реальність, і на основі цього надає їм юридичної сили.

У результаті дій нотаріуса копії документів стають юридично достовірними документами. Дії, що виконуються у присутності нотаріуса, набирають характеру достовірності, істинності (наприклад, заповіт, що передається нотаріусу).

Окремі юридичні дії вважаються здійсненими тільки в разі підтвердження нотаріусом (наприклад, купівля-продаж автомобіля).

До видів діяльності нотаріуса належать такі:

• пошуково-пізнавальна — дослідження поданих нотаріусу документів;

• комунікативна — спілкування з громадянами, які звертаються до нього;

• засвідчувальна — підтвердження реальності та законності документів і дій.

Адвокат — це юрист, який подає правову допомогу громадянам і організаціям.

Особливість роботи адвоката полягає в тому, що на відміну від слідчого, прокурора, судді, які захищають інтереси держави, він захищає інтереси своїх клієнтів, виконує дії відповідно до їх доручень. Адвокат допомагає громадянам та організаціям правильно формулювати їх законні вимоги, юридично правильно передавати їх, визначає найефективніші шляхи захисту прав.

Значне місце в роботі адвоката займає його участь у попередньому і судовому слідстві; він забезпечує дотримання прав звинуваченого, змагальний судовий процес, який передбачає всебічність, повноту і об’єктивність розгляду справи.

Захищаючи клієнта, адвокат під час кримінального процесу дає йому юридичні поради, складає прохання органам слідства і суду. Окрім того, виступає на судовому засіданні, передає докази невинності чи пом’якшення вини підсудного. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що його відносини з клієнтом будуються на основі договору доручення, за яким адвокату доручається вести справи клієнта.

Розрізняють такі основні види діяльності адвоката:

• пошукову — пошук фактів для пом’якшення вини підсудного чи доказу його невинності;

• організаційну — організація дій клієнта та учасників процесу, яких запрошує адвокат;

• комунікативну — спілкування з учасниками процесу.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій, у встановленому цим Законом порядку.

• Будучи студентом Юридичного інституту НАУ необхідно мати уявлення про основний зміст роботи органів студентського самоврядування в НАУ і у ЮІ, зокрема. Оскільки саме за їхньою допомогою будь-який студент може безпосередньо брати участь у вдосконаленні та модернізації учбового процесу і студентського життя в цілому.

Спілка студентських організацій НАУ (далі ССО НАУ) є добровільним об’єднанням студентських організацій Національного авіаційного університету.

ССО НАУ – це орган студентського самоврядування в Національному авіаційному університеті.

Основна мета діяльності: управління та координування студентських організацій університету, підвищення активності студентського руху, ініціативності та відповідальності.

Основними завданнями є:

•координація роботи усіх студентських організацій НАУ;

•покращення взаємодії та взаємодопомоги цих організацій;

•підвищення рівня комунікації та взаємовідносин адміністрації із студентськими організаціями НАУ;

•підвищення корпоративної культури в університеті;

•підготовка і реалізація заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, освітніх, культурних, правових та інших проблем студентів НАУ;

•інформування та консультування студентських організацій з питань, що знаходяться в компетенції ССО НАУ;

•створення різноманітних студентських гуртків, наукових товариств, творчих об'єднань, центрів, клубів за інтересами;

•популяризація студентського самоврядування в НАУ та підвищення авторитету органу студентського самоврядування НАУ серед інших ВНЗ України та за її межами.

ССО НАУ у своїй діяльності сприяє студентським організаціям НАУ у здійсненні наступної діяльності:

•інформує про рішення адміністрації НАУ, Вченої і адміністративної рад та інше;

•організовує роботу виконавчого органу студентського самоврядування НАУ;

•координує планування роботи та перспективного розвитку кожної організації;

•проводить роз’яснювальну робота та захищає права студентів НАУ;

•підтримує зовнішні зв’язків з громадськими і студентськими організаціями, установами та культурно-просвітницькими центрами;

•організовує та проводить конференції, симпозіуми, семінари тощо.

ССО НАУ включає:

• Студентську раду;

• Студентську раду Студмістечка;

• Творче об'єднання студентів та аспірантів.

Студентська рада Юридичного інституту – це орган студентського самоврядування, покликаний здійснювати самостійну громадську діяльність студентів по реалізації функцій управління університетом, що визначаються Статутом НАУ та у відповідності до мети і завдань Студентської ради Інституту.

Метою Студентської ради є:

1. Забезпечення захисту прав та інтересів студентів інституту.

2. Сприяння гармонійному розвитку особистості студента.

3. Формування у студента навичок майбутнього організатора, керівника.

4. Вдосконалення навчально-виховного процесу, якісного навчання, виховання духовності і культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності та відповідальності за доручену справу.

5. Виявлення і реалізація творчих здібностей у студентів, формування кращих моральних якостей.

Завдання Студентської ради:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів;

- формування у студентів національної свідомості, гідності та самоповаги, гордості за свій інститут та навчальний заклад;

- сприяння навчальній діяльності студентів, залучення їх до науково-дослідної роботи, підвищення якості навчання;

- залучення студентів до безпосередньої участі у реалізації державної молодіжної політики;

- організація співробітництва зі студентами інших інститутів, молодіжними організаціями;

- участь у вирішенні питання міжнародного обміну студентами;

- контроль за дотриманням студентами інституту Правил внутрішнього розпорядку Національного авіаційного університету, Кодексу честі студента НАУ;

- координація діяльності командирів груп, контроль за дотриманням студентами навчальної та трудової дисципліни;

- контроль за дотриманням студентами правил носіння форменого одягу, оперативне реагування на їх порушення;

- координація роботи студентів з викладачами, наставниками академічних груп та кафедрами, деканатами факультетів, дирекціями інститутів, адміністрацією університету;

- участь у розподілі стипендіального фонду та фонду соціальної допомоги студентам (спільно з профкомом);

- створення різноманітних студентських гуртків, наукових товариств, творчих об'єднань, центрів, клубів за інтересами;

- залучення студентів до художньої самодіяльності;

- організація і проведення вечорів відпочинку, дискотек, конкурсів, фестивалів КВК, посвяти у студенти, випускних вечорів, дня інституту та інших заходів, що носять культурно – розважальний, спортивно-оздоровчий і виховний характер;

- внесення пропозицій щодо матеріального та морального заохочення студентів інституту, які досягли успіхів у навчанні, науковій роботі, громадській діяльності, роботі органів студентського самоврядування;

- участь у поселенні студентів до гуртожитків і їх виселенні;

- залучення студентів до трудової діяльності у вільний від навчання час (спільно з адміністрацією університету);

- пропагування здорового способу життя, запобігання вчиненню студентами правопорушень, вживанню ними алкоголю, наркотиків, паління;

- інформування студентів інституту з питань, що стосуються їх інтересів.