- •1)Предмет, об»єкт і методи архівознавства як наукової системи
- •2)Джерельна база та історіографія архівознавства в Україні
- •3). Поняття «Архівна система» та її основні види.
- •5)Склад і структура наф України
- •6) Національний архівний фонд Укпаїни:правові засади існування
- •9)Статус та структура державних архівів України структура державного архіву є:
- •11)Виробничі підрозділи архіву
- •21)Експертизи цінності документів:головні завдання,принципи і критерії
- •46)Правові засади Київської Русі та Гал-Вол держави
- •47)Архіви адміністративних та судових установ на укр.Землях литовсько-польської доби
- •51) Заснування історичних архівів в Україні
- •54)Розвиток архівної справи в незалежній Україні
- •55) Історія Центрального державного історичного архіву України у Львові
- •56)Особові фонди у рукописних збірках м.Львова
- •8)Проблеми опрацювання архівної україніки
- •12)Основні архівні технології
- •15)Організація документів наф:структурні рівні та ознаки наукової класифікації
- •16) Організація документів на рівні системи архівних установ
- •18) Організація документів на рівні архівного фонду
- •19) . Організація документів на рівні одиниці збкрігання
- •22)Діяльність експертних комісій в архівних установах
- •23) Переліки документів в експертизі цінності документів.
- •24) Комплектування державного архіву
- •25)Діяльність державних архівів у напрямку комплектування фондів
- •26) Архівне описування та його сутність Види архівного описування
- •27) . Принципи архівного описування Методи архівного описування
- •28)Поняття про облік архівних документів
- •29) Облікові документи архіву
- •30) Формування довідкового апарату архівів
- •32) Типо- видова структура довідкового апарату архівів
- •34) Технології зберігання архівних документів
- •35) Забезпечення фізико-хімічної збереженості документів в архіві
- •36) Інформатизація архівної справи: мета та завдання
- •37)Головні шляхи та етапи інформатизації архівної справи у світі та в Україні
- •38) Основні напрями науково-дослідної та форми науково-дослідної роботи архівних установ
- •39) Система архівної науково-технічної інформації
- •40) Методична робота в архівних установах, її зміст та завдання
- •41)Використання архівної інформації:основні напрями і форми
- •42) Поняття про архівну евристику
- •43)Архівний маркетинг
- •44) Типи архівних систем в зарубіжних країнах
- •45) Правові засади та особливості організації архівної справи у світі
- •52) Розвиток архівної справи в добу Української революції (1917-1920 рр.)
- •53) Радянське архівне будівництво в Україні (1920-1980рр)
37)Головні шляхи та етапи інформатизації архівної справи у світі та в Україні
Інформатизація в західних країнах починалася з автоматизації всього циклу архівних процесів з метою їх інтеграції. Це дозволило сформувати електронні архівні ресурси найрізноманітнішого характеру і надати широкий доступ до інформації у світових мережах.З перших кроків фахівці зіткнулися з обмеженими можливостями комп'ютерної техніки для автоматизації довідкового апарату, зокрема на ретроспективні фонди. В 1960-х роках у інформаційно розвинутих країн було прийнято принцип спрощення та жорсткої уніфікації опису документної інформації. Це зумовлювалося необхідністю інтеграції документального бібліотечного та архівного масиву в єдину за принципами створення інформаційну систему загальнодержавного типу для обміну інформацією у міжнародних мережах. Такий підхід прийняли майже 20 держав світу (Канада, Великобританія, Іспанія, Австралія, скандинавські та ін.). Форма АМС МАКС поєднувала адміністративну інформацію про надходження, опрацювання, зберігання, використання, облік, збереженість, страхове копіювання, обмеження доступу та ін., фізичний опис усіх кількісних характеристик документів; опис змісту інформації на основні спеціальної системи заголовків і предметних рубрик тощо. Для пошуку застосовувалися спеціальні предметні рубрики: імена, назви установ, колективів, географічні, адміністративно-територіальні найменування, теми та предмети, заголовки груп матеріалів, жанр архівних документів, їх види і типи. Загалом ця система виконала поставлені перед нею завдання.У зв'язку з розвитком інформатизації актуалізувалася необхідність розроблення стандарту архівного описування. Від початку 1980-х років над створенням національної системи описування шляхом стандартизації архівного описання рівня колекції та архівного фонду працювали канадські архівісти. Обговорення результатів напруженої праці спеціально створеного комітету на чолі з К. Хавортом експертами з дескриптивних стандартів різних країн на зустрічі в Оттаві у жовтні 1988 р. поклало початок розробленню "Загального міжнародного стандарту архівного описування", схваленого в остаточному варіанті Комітетом з дескриптивних стандартів МРА у вересні 1999 р.Проникнення інформаційних технологій в архівну справу на теренах СРСР почалося в 1970-х роках, коли комп'ютеризація набула значення державного завдання. Впродовж 1980-х років у деяких центральних радянських архівах почали формуватися автоматизовані масиви актуальної архівної інформації. Але закритість архівів, обмежені можливості радянської техніки та програмних засобів дозволяли вирішувати завдання лише частково. Від архівістів вимагалася додаткова робота з каталогізації фондів для пристосування різної інформації до форматів записів, уніфікації текстів, формулювання заголовків. Це викликало створення трудомісткої технології "згортання інформації" під час каталогізації, формування предметних тезаурусів, жорсткого лінгвістичного забезпечення. Спільною рисою діяльності усіх архівних служб світу є інтенсивні спроби створення національних електронних каталогів архівних інформаційних ресурсів, майже усіх без винятку на рівні архівного фонду (за зарубіжною термінологією - колекції, чи групи документів).Другою загальною рисою процесу розвитку світової архівної практики і наступним логічним кроком є надання он-лайнового доступу до електронних каталогів через Інтернет. Стратегічний напрямок актуалізації архівних інформаційних ресурсів склали публікації в Інтернет електронних версій традиційних архівних довідників - описів, інвентарів, індексів (переважно у вигляді баз даних, подекуди - у текстовому режимі). Не менш важливий напрямок представлення інформації про архівні ресурси - створення банку цифрових копій давніх документів, що характерно практично для усіх країн світу.