Фактори корупції в Україні

 

З’ясування факторів, які детермінують корупцію, є необхідною умовою ефективної протидії їй: це дозволяє зрозуміти обумовленість такої соціальної хвороби, як корупція. Розгляд даного питання є важливим ще й з огляду на те, що корупція є явище, яке само розвивається і самодетермінується в межах загальної системи – суспільства в цілому.

Розглядаючи  ці фактори, слід виходити з того, що корупція як багатоаспектне соціальне явище є своєрідним відображенням політичних, економічних, ідеологічних, управлінських та інших соціальних явищ та процесів, які мають місце у суспільстві та державі, результатом недосконалого функціонування державних та суспільних інститутів, закономірною реакцією членів суспільства на вади суспільного розвитку.

Можливість виділення соціальних передумов корупції, поряд з загальними причинами і умовами корупції та безпосередніми причинами  і умовами корупційних діянь, обумовлюється тим, що корупція як соціальне явище є продуктом соціальних процесів і суспільних відносин з притаманними їм закономірностями та тенденціями.

Факторами корупції слід визнавати явища, процеси, інші чинники, які здійснюють будь – який детермінуючий вплив на корупцію, обумовлюючи корупцію як явище та породжуючи її конкретні прояви.

Залежно від рівня, змісту та сили детермінуючого впливу на корупцію їх можна поділити на : 1) соціальні передумови корупції – це соціальні, економічні, політичні, правові та інші процеси та явища, які існують на загально соціальному рівні.; 2) загальні причини та умови корупції – це чинники, які породжують корупцію як свій наслідок або сприяють її існуванню; 3) причини та умови конкретних корупційних діянь – це чинники, які, перебуваючи у прямому безпосередньому причинному зв’язку з корупційними діяннями, породжують його чи сприяють його вчиненню.

Такий поділ факторів корупції є умовним, які зазначені вище соціальні явища, процеси та чинники перебувають у постійній взаємодії та взаємозв’язку.

При цьому слід зазначити, що фактори корупції можуть буди поділені на ті. Які властиві: 1) усім державам; 2) переважно державам певного типу і рівня розвитку; 3) безпосередньо конкретній державі.

 

За сферами поширення факторів корупції можна віднести, зокрема: 1) прорахунки в політиці реформування Української держави і суспільства; 2) гальмування незрілих політичних процесів, що призвели до незавершеності формування політичної системи, тощо.

Недостатність політичної волі проявляється, зокрема, у безсистемному підході до створення законодавчої бази, допущені недоліки у формуванні та реалізації антикорупційної політики.

 

Економічні фактори корупції на рівні передумов безпосередньо пов’язані з тривалою економічною кризою, яка призвела до значної деформації соціально-економічних відносин. Економічними чинниками, які можуть виступати загальними причинами і умовами корупції та причинами й умовами корупційних діянь є, зокрема:

- відсутність сприятливого режиму діяльності підприємств та підприємців, особливо щодо сплати податків;

- відсутність прозорості процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних та господарських питань.

 

Організаційно-управлінськими факторами на рівні соціальних передумов виступають, зокрема, недосконала система організації влади, неефективна система державного управління. Чинниками організаційно-управлінського характеру, які можуть мати форму загальних причин і умов корупції та безпосередніх причин і умов корупційних діянь є:

- відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців щодо процедури здійснення службових повноважень;

- наявність у службових осіб надто широких розпорядчо-дозвільних повноважень для прийняття рішень на свій розсуд;

- відсутність порядку спеціальної перевірки, тестування на відповідність професійним та моральним якостям;

- дублювання споріднених функцій органами державної влади, неузгодженість дій різних владних структур;

- низька виконавча дисципліна, відсутність належної відповідальності за доручену ділянку роботи та результати діяльності;

- низький престиж державної служби;

- дублювання повноважень державних службовців.

Правовими чинниками, які можуть виступати як загальні причини та умови корупції та безпосередні причини та умови корупційних діянь, зокрема, є:

- недоліки нормативно – правової бази;

- відсутність на нормативному рівні цілісної системи засобів запобіжного пливу на причини та умови, що сприяють корупції та корупційним діянням;

- прогалини і нечіткість законодавства.

 

Ідеологічним фактором, який відіграє роль соціальної передумови корупції в нашій країні, є відсутність чітко визначеної і впровадженої в практику ідеології державної служби, системи цінностей держави (державної служби).

 

Морально-психологічні фактори значного поширення корупції в Україні пов’язані з такими основними моментами:

- втрата моральних засад свого колишнього статусу і значення у функціонуванні суспільства і регулюванні суспільних відносин;

- соціально-економічна і політична нестабільність суспільства;

- послаблення імунітету суспільства до корупції та антикорупційної мотивації суспільства;

- корінні зміни світогляду, ідеологічних орієнтацій громадян;

- поширення корисливої спрямованості у діяльності службовців публічної сфери.

 

Серед інших факторів корупції необхідно, зокрема, виокремити: відсутність дієвої системи соціального контролю, у тому числі за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, політичних та громадських діячів, що робить таку діяльність непрозорою.

 

Підсумовуючи викладене, хотілося б зазначити, що перед тим, як здійснювати боротьбу з корупцією необхідно чітко проаналізувати причини та умова (фактори), які сприяють вчиненню корупційних діянь. Оскільки саме об’єктивне з’ясування підстав та умов вчинення корупційного діяння дає можливість правильно кваліфікувати дії.