- •Назвіть джерела виникнення ризиків в економічній діяльності.
- •Дайте характеристику ризику як економічній категорії.
- •Які існують критерії класифікацій економічних ризиків?
- •Проаналізуйте проблеми класифікації банківських ризиків.
- •Охарактеризуйте зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) ризики банку.
- •Дайте характеристику кількісних (квантифікованих) та якісних (неквантифікованих) ризиків банку.
- •Чим відрізняються фінансові та функціональні ризики банку?
- •Охарактеризуйте системний та несистемний ризики.
- •Які складові портфельного ризику?
- •Як ризики найсуттєвіше впливають на фінансові результати діяльності банку?
- •Сформулюйте мету та завдання управління банківськими ризиками.
- •Визначте сутність стратегій управління банківськими ризиками.
- •Як взаємозв’язані прибуток та ризик банку?
- •Принципи управління банківськими ризиками.
- •Розкрийте зміст етапів процесу управління банківськими ризиками.
- •У чому полягають особливості оперативного управління банківськими ризиками?
- •Охарактеризуйте політику управління банківськими ризиками.
- •Вимоги нбу до побудови систем ризик-менеджменту в комерційних банках.
- •Які обов’язкові нормативи нбу спрямовано на обмеження банківських ризиків?
- •Завдання Спостережної ради і Правління банку в процесі розроблення та запровадження комплексної системи управління ризиками.
- •Схарактеризуйте способи взаємодії виконавчих органів ризик-менеджменту з керівництвом банку.
- •Назвіть принципи корпоративного управління та можливості їх впровадження у банках.
- •Організаційна структура системи ризик-менеджменту банку.
- •Розподіл функцій, обов’язків та повноважень з ризик-менеджменту між структурними підрозділами і персоналом банку.
- •Завдання фронт-офісу, мідл-офісу та бек-офісу банку щодо управління ризиками.
- •Дайте характеристику методам ідентифікації банківських ризиків.
- •Що передбачає процедура діагностування наявних загроз банку?
- •Назвіть параметри оцінювання банківських ризиків.
- •Класифікація методів управління банківськими ризиками.
- •Дайте порівняльну характеристику традиційної та сучасної портфельних теорій.
- •У чому полягає сутність фундаментального аналізу?
- •У чому полягають відмінності між активним та пасивним управлінням інвестиційним портфелем банку?
- •Які статистичні показники ризикованості Вам відомі?
- •Основні положення портфельної теорії г. Марковіца.
- •У чому полягає економічний зміст поняття “безризикова ставка”?
- •Зв’язок між якими показниками описує модель в. Шарпа?
- •Назвіть відомі Вам багатофакторні моделі. У чому полягає їх сутність?
- •У чому полягає зміст процесу хеджування ризиків?
- •Мета та зміст процесу досконалого хеджування ф’ючерсами.
- •У чому полягає сутність моделі Блека-Шоулза?
- •Як діє механізм хеджування свопами?
- •Які види опціонів перебувають в обігу ?
- •Для чого призначені угоди типу cap, floor, collar?
- •Як визначається ефективність хеджування?
- •Які методи прогнозування динаміки валютних курсів може використати банк?
- •У чому полягає сутність VaR-методології?
- •Охарактеризуйте зв’язок між дюрацією та банківськими ризиками.
- •У чому полягає сутність імунізації портфеля банку?
- •У чому полягає сутність моделі управління гепом?
- •Які ризики супроводжують кредитну діяльність банку?
- •Схарактеризуйте модель cart.
- •Дайте характеристику z – моделі Альтмана.
- •У чому полягає сутність моделі Чоссера?
- •Охарактеризуйте системи кредитних рейтингів.
- •Які методи управління кредитним ризиком банку Вам відомі?
- •Охарактеризуйте методи управління банківською ліквідністю.
- •Які Ви знаєте способи оцінювання потреби у ліквідних коштах?
- •Як ризик ліквідності пов’язаний з іншими ризиками? Наведіть приклади.
- •Які причини виникнення функціональних ризиків?
- •Які існують способи мінімізації функціональних ризиків?
- •Схарактеризуйте методи оцінювання та управління стратегічним ризиком банку.
- •Опишіть способи зниження операційно-технологічного банківського ризику.
- •Схарактеризуйте ризик втрати репутації банку.
- •Схарактеризуйте юридичний ризик банку.
- •Які функції та завдання підсистеми внутрішньобанківського контролю за ризиками?
- •Як взаємодіють між собою операційні та контрольні служби банку?
- •Які заходи може вживати банк у разі перевищення допустимого рівня ризиків?
- •Як здійснюється контроль за ризиками, що не мають кількісних характеристик?
- •Охарактеризуйте підсистему моніторингу банківських ризиків.
- •Які існують підходи до ранжування банківських ризиків?
Схарактеризуйте способи взаємодії виконавчих органів ризик-менеджменту з керівництвом банку.
Виконавчий орган банку з ризик-менеджменту - це операційний (тобто не функціональний) підрозділ банку, в якому зосереджені функції реалізації процесу управління ризиками конкретного банку. Основною вимогою до цього підрозділу є його повна незалежність (структурна та фінансова) від підрозділів банку, які приймають ризик (фронт-офісів) та підрозділів, які реєструють факт прийняття ризику та контролюють його величину (бек-офісів). Крім цього, керівник виконавчого органу з ризик-менеджменту повинен мати достатньо високий статус в банку задля забезпечення його незалежності від керівників інших операційних чи функціональних підрозділів.
Рекомендується, щоб керівник виконавчого органу з ризик-менеджменту був членом правління банку, а також його профільних комітетів, та мав право вето на рішення цих органів у тому разі, якщо вони призведуть до здійснення ризикових операцій, що можуть становити загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. Сам виконавчий орган з ризик-менеджменту має підпорядковуватися безпосередньо голові правління (керівнику вищого виконавчого органу банку) з метою забезпечення його функціональної незалежності.
Назвіть принципи корпоративного управління та можливості їх впровадження у банках.
Корпоративне управління – система організації діяльності та контролю банку, визначає розподіл прав і обов’язків між різними учасниками корпорації, а саме: спостережною радою банку (радою директорів), керівництвом (правлінням) банку, акціонерами та іншими зацікавленими сторонами (для банків – насамперед вкладниками та іншими кредиторами), а також правила та процедури прийняття рішень щодо справ банку. У такий спосіб забезпечується визначення та виконання завдань організації та моніторинг її діяльності. Основною метою корпоративного управління є забезпечення чесного та прозорого бізнесу, відповідальності та підзвітності всіх залучених до цього сторін;
Принцип №1 Система корпоративного управління повинна захищати права акціонерів
А. До основних прав акціонерів належать права на: 1. Надійні методи реєстрації власності. 2. Передачу акцій. 3. Регулярне та своєчасне отримання інформації про корпорацію. 4. Участь та голосування на загальних зборах акціонерів. 5. Участь у виборах Ради. 6. Отримання частки прибутку корпорації.
Б. Акціонери мають право на участь у прийнятті рішень та отриманні достатньої інформації стосовно питань, пов'язаних з фундаментальними змінами в корпорації. В. Акціонери повинні мати можливість ефективно брати участь у загальних зборах акціонерів та голосувати на зборах, а також бути поінформованими про правила, включаючи порядок голосування, що регламентують проведення загальних зборів. Г. Підлягають оприлюдненню (розкриттю) структура капіталу та механізми, які дозволяють окремим акціонерам отримувати контроль, що не співставний з їхньою часткою в акціонерній власності. Д. Ринки корпоративного контролю повинні мати можливість функціонувати ефективно і прозоро.
Принцип №2 Однакове ставлення до акціонерів. Система корпоративного управління повинна забезпечувати однакове ставлення до акціонерів, включаючи дрібних та іноземних акціонерів. Усі акціонери повинні мати можливість вдаватися до ефективних засобів захисту у разі порушення їх прав. А. Ставлення до усіх акціонерів, які є власниками акцій одного виду, має бути однаковим. Б. Необхідно заборонити будь-які операції у власних інтересах та операції з використанням закритої інформації. В. Члени Ради та Правління зобов'язані повідомити про свою матеріальну зацікавленість в угодах або питаннях, що стосуються акціонерного товариства.
Принцип №3. Роль зацікавлених осіб в управ-нні. Система корпоративного управління має визнавати передбачені законом права зацікавлених осіб та заохочувати активне співробітництво між компанією та зацікавленими особами в створенні добробуту, робочих місць та забезпеченні фінансової стабільності підприємства. А. Система корпоративного управління має забезпечувати дотримання захищених законом прав зацікавлених осіб. Б. Якщо їхні інтереси захищені законом, зацікавлені особи повинні мати можливість використовувати ефективні методи захисту в разі порушення їхніх прав. В. Система корпоративного управління повинна дозволяти участь зацікавлених осіб у заходах для підвищення ефективності діяльності компанії. Г. Якщо зацікавлені особи беруть участь у процесі корпоративного управління, вони повинні мати доступ до необхідної інформації.
Принцип №4. Розкриття інформації і прозорість. Система корпоративного управління має забезпечувати своєчасне й точне розкриття інформації з усіх найважливіших питань, що стосуються акціонерного товариства, включаючи його фінансовий стан, продуктивність, власність та управління. А. Інформація, що підлягає розкриттю, включає: 1. Результати фінансової та операційної (господарської) діяльності компанії. 2. Завдання компанії. 3. Володіння значними пакетами акцій та права голосу. 4. Список членів Ради та Правління, а також розмір винагороди, яку кожен з них отримує. 5. Значущі фактори ризику, що можна спрогнозувати. 6. Важливі питання, які пов'язані з працівниками та іншими зацікавленими особами. 7. Структура й політика управління компанією. Б. Інформація повинна готуватися, перевірятися та розкриватися відповідно до високих стандартів якості розкриття фінансової й нефінансової інформації та аудиту. В. З метою забезпечення належної підготовки та надання фінансової звітності слід щороку проводити аудиторські перевірки з використанням незалежного аудитора, який дає зовнішню та об'єктивну оцінку цієї звітності. Г. Канали розповсюдження інформації повинні передбачати рівноправний, своєчасний та непов'язаний із надмірними витратами доступ користувачів до необхідної інформації.
Принцип №5. Обов’язки ради. Система корпоративного управління має забезпечувати стратегічне керівництво компанією, ефективний нагляд за діяльністю виконавчих директорів (Правління) з боку Ради, а також відповідальність цієї Ради перед компанією та акціонерами. А. Члени Ради повинні діяти на основі всієї необхідної інформації, сумлінно, з належною обачністю та обережністю, в найкращих інтересах компанії та акціонерів. Б. Якщо рішення Ради можуть по-різному впливати на різні групи акціонерів, вона має однаково справедливо ставитися до всіх акціонерів. В. Рада повинна забезпечити дотримання відповідного законодавства та враховувати інтереси зацікавлених на те, щоб не припустити спроб вносити до порядку денного питання, що не стосуються справи або носять провокаційний характер. Наприклад, доцільною є вимога, згідно з якою пропозиції акціонерів можуть включатися до порядку денного за умови підтримки з боку акціонерів, що володіють певним пакетом акцій компанії. 3. Акціонери повинні мати можливість голосувати особисто або заочно, при цьому голоси в обох випадках є рівноправними.