II. Органи сечовиділення
109. Нирка, що представляє собою компактний орган, складається з великої кількості маленьких нирочок, з’єднаних одна з одною сполучною тканиною і своїми вивідними трубочками, кожна нирочка має мозкову і кіркову зони, віддає вихідні трубочки, або стебельці, які, з’єднуючись, формують сечовід:
а) множинна;
б) множинно-компактна;
в) борозенчаста багатососочкова;
г) гладенька багатососочкова;
д) борозенчаста однососочкова;
є) гладенька одно сосочкова
110. Перехідна форма нирки, яка характеризується неповним злиттям нирочок між собою, тому на поверхні вони розділені борознами, проте згруповані в єдиний компактний орган, сечові протоки з’єднуються в один сечовід, ниркова миска відсутня:
а) множинна;
б) множинно-компактна;
в) борозенчаста багатососочкова;
г) гладенька багатососочкова;
д) борозенчаста однососочкова;
є) гладенька однососочкова
111. Нирка, в якій окремі нирочки зростаються своїми проміжними зонами, тому на поверхні чітко помітні окремі часточки – нирочки, розділені борознами, а на розрізі – численні піраміди, що закінчуються сосочками:
а) множинна;
б) множинно-компактна;
в) борозенчаста багатососочкова;
г) гладенька багатососочкова;
д) борозенчаста однососочкова;
є) гладенька однососочкова
112. Нирка, в якій окремі нирочки зростаються своїми проміжними та мозковими зонами, тому на поверхні чітко помітні окремі часточки – нирочки, розділені борознами, а на розрізі – є лише один загальний сосочок:
а) множинна;
б) множинно-компактна;
в) борозенчаста багатососочкова;
г) гладенька багатососочкова;
д) борозенчаста однососочкова;
є) гладенька однососочкова
113. Нирка, що характеризується повним злиттям кіркових зон нирочок, внаслідок чого з поверхні гладка, але на розрізі видно ниркові піраміди, кожна з яких закінчується своїм сосочком, оточеним чашкою, що відкривається в ниркову миску, з якої виходить сечовід:
а) множинна;
б) множинно-компактна;
в) борозенчаста багатососочкова;
г) гладенька багатососочкова;
д) борозенчаста однососочкова;
є) гладенька однососочкова
114. Нирка, яка характеризується повним злиттям не лише кіркових, а й мозкових зон нирочок, сліди ниркових пірамід непомітні, має лише один загальний сосочок, занурений у ниркову миску:
а) множинна;
б) множинно-компактна;
в) борозенчаста багатососочкова;
г) гладенька багатососочкова;
д) борозенчаста однососочкова;
є) гладенька однососочкова
115. Заглиблення на медіальній поверхні нирки, де входять артерія і нерви, а виходять сечовід, лімфатичні судини та вена визначається як:
а) papilla;
б) hilus;
в) nephron;
г) radix;
д) calix;
є) pelvis
116. Лежить на периферії нирки у вигляді тонкого шару темно-червоного кольору, дрібнозернистої будови, містить кілька мільйонів нефронів у вигляді крапок, розміщених радіально та відокремлених смужками мозкових променів, вдається в сусідню зону між пірамідами:
а) cortex renalis;
б) medulla renalis;
в) zona intermedia
117. Розміщена в центрі нирки, червоно-жовтуватого кольору, поділена на ниркові піраміди, основи яких спрямовані до периферії, з них виходять у сусідню зону мозкові промені, а верхівки – формують ниркові сосочки:
а) cortex renalis;
б) medulla renalis;
в) zona intermedia
118. Має вигляд вузенької стрічки темно-червоного кольору, в ній знаходяться дугові артерії, що віддають у сусідню зону променеві артерії, уздовж яких розміщені ниркові тільця:
а) cortex renalis;
б) medulla renalis;
в) zona intermedia
119. Структурно-функціональна одиниця нирки, яка складається з ниркового тільця і покрученої ниркової трубочки:
а) papilla;
б) lobulus;
в) nephron;
г) calix;
є) pelvis
120. Нирки у великої рогатої худоби:
а) множинні;
б) множинно-компактні;
в) борозенчасті багатососочкові;
г) гладенькі багатососочкові;
д) борозенчасті однососочкові;
є) гладенькі однососочкові
121. Нирки в дрібної рогатої худоби:
а) множинні;
б) множинно-компактні;
в) борозенчасті багатососочкові;
г) гладенькі багатососочкові;
д) борозенчасті однососочкові;
є) гладенькі однососочкові
122. Нирки у коня:
а) множинні;
б) множинно-компактні;
в) борозенчасті багатососочкові;
г) гладенькі багатососочкові;
д) борозенчасті однососочкові;
є) гладенькі однососочкові
123. Нирки у свині:
а) множинні;
б) множинно-компактні;
в) борозенчасті багатососочкові;
г) гладенькі багатососочкові;
д) борозенчасті однососочкові;
є) гладенькі однососочкові
124. Нирки в собаки:
а) множинні;
б) множинно-компактні;
в) борозенчасті багатососочкові;
г) гладенькі багатососочкові;
д) борозенчасті однососочкові;
є) гладенькі однососочкові
125. Борозенчасті багатососочкові нирки характерні для:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
126. Гладенькі однососочкові нирки характерні для:
а) великої рогатої худоби;
б) дрібної рогатої худоби;
в) коня;
г) свині;
д) собаки
127. Гладенькі багатососочкові нирки характерні для:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
128. Нирки борозенчасті, багатососочкові, ниркових пірамід 18-22 (16-35), численні сосочки обмежені нирковими чашами, які відкриваються в дві основні протоки й утворюють сечовід, ниркової миски немає, права нирка видовжено-еліпсоїдної форми, краніальний її кінець має втиснення, а ввігнутий край спрямований дорсально, ліва – бобоподібної форми, підвішена на власній довгій брижі, може зміщуватися вправо («блукаюча»), її ниркова ямка обернена вентрально у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
129. Нирки гладенькі, однососочкові, права – серцеподібної (внаслідок тиску на неї ззаду голівки сліпої кишки), ліва – бобоподібної форми, ниркових пірамід 10-12, ниркових чаш немає, ниркова миска продовжується в кінцеві заглибини, які виступають у напрямку переднього і заднього кінців органа, права нирка утворює на печінці втиснення у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
130. Нирки гладенькі, багатососочкові, бобоподібної форми, довгі, сплющені дорсо-вентрально в результаті тиску конуса ободової кишки, ниркових пірамід 10-12, кожен сосочок обмежений чашою, що з’єднується з добре розвинутою нирковою мискою, права нирка не досягає печінки, інколи вони мають дуже коротку брижу і називаються «блукаючими» у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
131. Нирки гладенькі, однососочкові, бобоподібної форми, короткі, товсті, сосочок один, гребенеподібний, ниркових пірамід 12-17, у нирковій мисці немає чаш, але в товщі переднього та заднього кінців нирки є слабо виражені кінцеві заглибини, права нирка торкається печінки в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
132. Ліва нирка лежить на рівні 2(3)–5-го поперекових хребців, може зміщуватися завдяки власній довгій брижі, права – розміщується попереду лівої на рівні від 12–13-го ребра до 2–3-го поперекових хребців у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
133. Права нирка розміщується наполовину інтраторакально (останнє ребро поділяє її навпіл) у правому підребер’ї та поперековій ділянці (частково) від 14-16-го грудних до 1-2-го поперекових хребців, ліва – майже повністю лежить у поперековій ділянці від 18-го грудного до 3-4-го поперекових хребців і рідко заходить за рівень останнього ребра в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
134. Нирки розміщені в поперековій ділянці на рівні 1-4-го поперекових хребців у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
135. Нирки розміщені в поперековій ділянці на рівні 1-3-го поперекових хребців у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
136. У собаки нирки розміщені в поперековій ділянці на рівні поперекових хребців:
а) 1–4;
б) 1–3;
в) 2–5;
г) 2–4
137. У свині нирки розміщені в поперековій ділянці на рівні поперекових хребців:
а) 1–4;
б) 1–3;
в) 2–5;
г) 2–4
138. Слизова оболонка сечоводу вкрита епітелієм:
а) кубічним;
б) респіраторним;
в) циліндричним;
г) миготливим;
д) перехідним;
є) війчастим
139. Середній шар сечоводу утворений:
а) хрящовою тканиною;
б) посмугованою м’язовою тканиною;
в) кістковою тканиною;
г) непосмугованою м’язовою тканиною
140. Зовні сечовід вкритий:
а) адвентицією;
б) поперековою черевною фасцією;
в) тазовою фасцією;
г) очеревиною;
д) клубовою фасцією
141. Слизова оболонка сечового міхура вкрита епітелієм:
а) кубічним;
б) респіраторним;
в) циліндричним;
г) миготливим;
д) перехідним;
є) війчастим
142. Середній шар сечового міхура утворений:
а) хрящовою тканиною;
б) посмугованою м’язовою тканиною;
в) кістковою тканиною;
г) непосмугованою м’язовою тканиною
143. Зовні сечовий міхур вкритий:
а) адвентицією;
б) поперековою черевною фасцією;
в) тазовою фасцією;
г) очеревиною;
д) клубовою фасцією
144. Верхівка і тіло сечового міхура зовні вкриті очеревиною, шийка – адвентицією, сечовідні складки паралельні, трикутника міхура немає, так як отвори сечоводів знаходяться поряд, сечівниковий гребінь у самців досягає сім’яного горбка сечостатевого каналу в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
145. Верхівка і дорсальна частина тіла та шийки вкриті очеревиною, а їх вентральна поверхня – адвентицією, трикутник міхура ледве виражений у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
146. Верхівка і тіло сечового міхура зовні вкриті очеревиною, шийка – адвентицією, слизова оболонка над сечоводами дуже тонка, сечовідні складки подвійні, причому в самців латеральні досягають сім’яного горбка сечостатевого каналу, а медіальні зливаються одна з одною, трикутник міхура чітко виражений у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
147. Верхівка і тіло сечового міхура зовні вкриті очеревиною, шийка – адвентицією, трикутник міхура добре виражений у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
148. Сечовий міхур лежить на вентральній стінці тазової порожнини над лобковими кістками, під сечостатевою складкою в самців і під маткою та піхвою в самок у:
а) собаки;
б) свині;
в) великої рогатої худоби;
г) коня
149. Сечовий міхур розміщується в лобковій ділянці черевної порожнини, а за сильного наповнення сечею пальпується через вентральну черевну стінку безпосередньо попереду лобкових кісток у:
а) собаки;
б) свині;
в) великої рогатої худоби;
г) коня
150. Слизова оболонка сечівника самки вкрита епітелієм:
а) кубічним;
б) респіраторним;
в) циліндричним;
г) миготливим;
д) перехідним;
є) війчастим
151. Середній шар сечівника самки утворений:
а) хрящовою тканиною;
б) посмугованою м’язовою тканиною;
в) кістковою тканиною;
г) непосмугованою м’язовою тканиною
152. Зовні сечівник самки вкритий:
а) адвентицією;
б) поперековою черевною фасцією;
в) тазовою фасцією;
г) очеревиною;
д) клубовою фасцією
153. Сечівник порівняно короткий, на його нижній стінці, перед відкриттям у сечостатевий присінок, є підсечівниковий випин у:
а) корови;
б) кобили;
в) свині;
г) суки
154. Органи, які виступають в очеревинну порожнину з боку тазової порожнини вкриває:
а) адвентиція;
б) очеревина;
в) клубова фасція;
г) тазова фасція
155. Каудальні ділянки органів тазової порожнини вкриває:
а) адвентиція;
б) очеревина;
в) клубова фасція;
г) тазова фасція
156. У самки між органами, які виступають в очеревинну порожнину з боку тазової порожнини, тазове склепіння очеревини формує серозні заглиблення:
а) спиноректальне;
б) ректальноматкове;
в) матковоміхурове;
г) міхуровочеревне
157. У самця між органами, які виступають в очеревинну порожнину з боку тазової порожнини, тазове склепіння очеревини формує серозні заглиблення:
а) спиноректальне;
б) ректальноміхурове;
в) матковоміхурове;
г) міхуровочеревне