МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин
ГАВРИЛІН П.М., ОЛІЯР А.В., ТІШКІНА Н.М.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ, ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ З АНАТОМІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ НАВЧАННЯ.
МОДУЛЬ “СПЛАНХНОЛОГІЯ (ОРГАНИ ДИХАННЯ, СЕЧОВИДІЛЕННЯ, РОЗМНОЖЕННЯ)”
(для студентів факультетів ветеринарної медицини
аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації)
Дніпропетровськ – 2012
УДК 591.4:619(075.8)
Тестові завдання, теоретичні та практичні питання з анатомії свійських тварин для оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою навчання. Модуль “Спланхнологія (органи дихання, сечовиділення, розмноження” (для студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2012. – 62 с.
Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Оліяр А.В., к. в. н., доцент Тішкіна Н.М.
Наведені тестові завдання та таблиця з варіантами правильних відповідей, а також теоретичні питання лекційного курсу і практичні питання лабораторного курсу з особливостей будови та топографії органів дихання, сечовиділення та розмноження свійських тварин.
Вказівки призначені студентам факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації для підготовки до письмового контролю знань з модуля „Спланхнологія (органи дихання, сечовиділення, розмноження”.
Рецензенти: доцент кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, канд. вет. наук М.О. Лєщова
Методичні рекомендації розглянуто та схвалено на засіданні кафедри нормальної та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ
Протокол №5 від «25» листопада 2011 р.
Методичні рекомендації розглянуто та схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ
Протокол №3 від «1» лютого 2012 р.
А. Тестові завдання
I. Органи дихання
1. Анатомічно ніс поділяється на:
а) dorsum nasi;
б) vestibulum nasi;
в) paries lateralis nasi;
г) radix nasi;
д) apex nasi;
є) cavum nasi proprium
2. Утворює склепіння носової порожнини, в основі її лежать передні відділи лобових кісток, носові кістки та хрящі носа:
а) dorsum nasi;
б) paries lateralis nasi;
в) radix nasi;
г) apex nasi
3. Сформовані носовими відростками верхньощелепних і різцевих кісток та хрящами носа:
а) dorsum nasi;
б) paries lateralis nasi;
в) radix nasi;
г) apex nasi
4. Розміщена над верхньою губою, має два отвори – ніздрі, які обмежені рухливими парними крилами носа і ведуть у носову порожнину:
а) dorsum nasi;
б) paries lateralis nasi;
в) radix nasi;
г) apex nasi
5. Обмежений продірявленою пластинкою решітчастої кістки і поперечною пластинкою лобової кістки:
а) dorsum nasi;
б) paries lateralis nasi;
в) radix nasi;
г) apex nasi
6. Носова порожнина поділяється на:
а) dorsum nasi;
б) vestibulum nasi;
в) paries lateralis nasi;
г) radix nasi;
д) apex nasi;
є) cavum nasi proprium
7. Частина носової порожнини, до якої ведуть ніздрі, вкрита шкірою (багатошаровий плоский зроговілий епітелій, що переходить у незроговілий), на межі із слизовою оболонкою має щілиноподібний носослізний отвір, яким відкривається назовні носослізний канал:
а) dorsum nasi;
б) vestibulum nasi;
в) paries lateralis nasi;
г) radix nasi;
д) apex nasi;
є) cavum nasi proprium
8. Частина носової порожнини, яка містить носові раковини і частково вічка нюхового лабіринту, більшість слизової оболонки вистелена миготливим епітелієм, рожева, має велику кількість кровоносних судин, що сполучаються між собою у вигляді сітки, в її підслизовому шарі розміщені значні венозні сплетення, а в глибині є нюхові клітини, що формують нюхову ділянку:
а) dorsum nasi;
б) vestibulum nasi;
в) paries lateralis nasi;
г) radix nasi;
д) apex nasi;
є) cavum nasi proprium
9. Частина носової порожнини, що містить лабіринт решітчастої кістки, слизова оболонка вистелена нюховим епітелієм, жовто-бурого кольору, потовщена, вкрита слизом:
а) dorsum nasi;
б) vestibulum nasi;
в) paries lateralis nasi;
г) radix nasi;
д) apex nasi;
є) cavum nasi proprium
10. Вузький, знаходиться між склепінням носової порожнини і дорсальною раковиною, нюховий, вистелений нюховим нейроепітелієм, каудально закінчується сліпо:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
11. Знаходиться між дорсальною і вентральною носовими раковинами, дихально-нюховий, вистелений миготливим епітелієм, містить нюхові клітини, веде до хоан, нюхового лабіринту і приносових синусів:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
12. Широкий, знаходиться між вентральною раковиною і дном носової порожнини, дихальний, вистелений миготливим епітелієм, веде до хоан:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
13. Розміщений між носовою перегородкою і медіальними поверхнями носових раковин, дихально-нюховий, вистелений миготливим епітелієм, сполучає інші три ходи вузькою високою щілиною, а також через хоани веде в носоглотку:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
14. За функцією є нюховим:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
15. За функцією є дихально-нюховим:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
16. За функцією є дихальним:
а) meatus nasi dorsalis;
б) meatus nasi ventralis;
в) meatus nasi medius;
г) meatus nasi communis
17. Носова порожнина сполучається із зовнішнім середовищем через:
а) ніздрі;
б) носослізний канал;
в) носопіднебінний канал (різцеву протоку);
г) носощелепний отвір;
д) периневральний простір I пари черепних нервів;
є) хоани
18. Присінок носової порожнини із кон’юнктивальним мішком сполучається через:
а) ніздрі;
б) носослізний канал;
в) носопіднебінний канал (різцеву протоку);
г) носощелепний отвір;
д) периневральний простір I пари черепних нервів;
є) хоани
19. Власне носова порожнина з ротовою порожниною сполучається через:
а) ніздрі;
б) носослізний канал;
в) носопіднебінний канал (різцеву протоку);
г) носощелепний отвір;
д) периневральний простір I пари черепних нервів;
є) хоани
20. Носова порожнина з верхньощелепною пазухою сполучається через:
а) ніздрі;
б) носослізний канал;
в) носопіднебінний канал (різцеву протоку);
г) носощелепний отвір;
д) периневральний простір I пари черепних нервів;
є) хоани
21. Корінь носа з підоболонковими порожнинами головного мозку сполучається через:
а) ніздрі;
б) носослізний канал;
в) носопіднебінний канал (різцеву протоку);
г) носощелепний отвір;
д) периневральний простір I пари черепних нервів;
є) хоани
22. Носова порожнина з носоглоткою сполучається через:
а) ніздрі;
б) носослізний канал;
в) носопіднебінний канал (різцеву протоку);
г) носощелепний отвір;
д) периневральний простір I пари черепних нервів;
є) хоани
23. Носова порожнина сполучається через ніздрі із:
а) зовнішнім середовищем;
б) кон’юнктивальним мішком;
в) ротовою порожниною;
г) верхньощелепною пазухою;
д) підоболонковими порожнинами головного мозку;
є) носоглоткою
24. Носова порожнина сполучається через носослізний канал із:
а) зовнішнім середовищем;
б) кон’юнктивальним мішком;
в) ротовою порожниною;
г) верхньощелепною пазухою;
д) підоболонковими порожнинами головного мозку;
є) носоглоткою
25. Носова порожнина сполучається через носопіднебінний канал (різцеву протоку) із:
а) зовнішнім середовищем;
б) кон’юнктивальним мішком;
в) ротовою порожниною;
г) верхньощелепною пазухою;
д) підоболонковими порожнинами головного мозку;
є) носоглоткою
26. Носова порожнина сполучається через носощелепний отвір із:
а) зовнішнім середовищем;
б) кон’юнктивальним мішком;
в) ротовою порожниною;
г) верхньощелепною пазухою;
д) підоболонковими порожнинами головного мозку;
є) носоглоткою
27. Носова порожнина сполучається через периневральний простір I пари черепних нервів із:
а) зовнішнім середовищем;
б) кон’юнктивальним мішком;
в) ротовою порожниною;
г) верхньощелепною пазухою;
д) підоболонковими порожнинами головного мозку;
є) носоглоткою
28. Носова порожнина сполучається через хоани із:
а) зовнішнім середовищем;
б) кон’юнктивальним мішком;
в) ротовою порожниною;
г) верхньощелепною пазухою;
д) підоболонковими порожнинами головного мозку;
є) носоглоткою
29. Носова порожнина велика, об’ємна, дорсальна раковина довга, вузька, вентральна – широка, носове дзеркало продовжується на верхню губу, утворюючи носогубне дзеркало, порівняно невеликі ніздрі широко розставлені, неправильно овальної форми з дорсолатеральною криловою борозною, крила носа потовщені, малорухливі, венозне сплетення є лише в слизовій оболонці носової перегородки і дна носової порожнини у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
30. Обидві носові раковини великі, розділяються внутрішніми перегородками на передні і задні відділи, носове дзеркало відсутнє, ніздрі великі, рухливі, півмісяцевої форми, з медіальною ввігнутістю, шкіра медіального крила носа формує носовий випин (фальшива ніздря) конусоподібної форми, завдовжки 5-7 см, верхівкою спрямований назад, венозні сплетення під слизовою оболонкою сильно розвинуті не лише на носовій перегородці, а й на раковинах, бічні хрящі носа слабо розвинуті, тому характерний м’який ніс у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
31. Носова порожнина відносно вузька, довга й дещо розширена вентрально, дорсальна носова раковина вузька, довга, вентральна – ширша, верхівка носа несе своєрідний хоботок (рильце) у вигляді рухливого диска, який зливається з верхньою губою і в основі має кістку рила, його шкіра всіяна коротким рідким чутливим волоссям і дрібними борознами, містить залози й багато рецепторів, ніздрі округло-овальні в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
32. Носова порожнина об’ємна і заповнена складними складками слизової оболонки, носові ходи вузькі, хрящовий остов носа довгий, випинається навіть попереду різцевих кісток, тому передня ділянка його рухлива, носове дзеркало зазвичай пігментоване і охоплює кінчик носа з усіх боків, по його середині проходить борозна, ніздрі округлі, у вентро-латеральному напрямі розсічені глибокими криловими вирізками в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
33. У свійських тварин розрізняють наступні приносові пазухи:
а) sinus maxillaris;
б) sinus frontalis;
в) sinus temporalis;
г) sinus sphenoidalis;
д) sinus pterygoideum;
є) sinus palatinus;
е) sinus mandibularis
34. Для великої рогатої худоби характерні наступні приносові пазухи:
а) sinus maxillaris;
б) sinus frontalis;
в) sinus palatоmaxillaris;
г) sinus sphenoidalis;
д) sinus sphenopalatinus;
є) sinus conchofrontalis;
е) sinus conchomaxillaris
35. Для коня характерні наступні приносові пазухи:
а) sinus palatinus;
б) sinus frontalis;
в) sinus maxillaris major;
г) sinus maxillaris minor;
д) sinus sphenoidalis;
є) sinus sphenopalatinus;
е) sinus conchofrontalis;
ж) sinus conchomaxillaris;
з) sinus palatоmaxillaris
36. Для свині характерні наступні приносові синуси:
а) sinus palatinus;
б) sinus frontalis;
в) sinus maxillaris;
г) sinus sphenoidalis;
д) sinus sphenopalatinus;
є) sinus conchofrontalis;
е) sinus conchomaxillaris;
ж) sinus palatоmaxillaris
37. Для собаки характерні наступні приносові синуси:
а) sinus palatinus;
б) sinus frontalis;
в) sinus maxillaris;
г) sinus sphenoidalis;
д) sinus sphenopalatinus;
є) sinus conchofrontalis;
е) sinus conchomaxillaris;
ж) sinus palatоmaxillaris
38. Вхід у гортань обмежують:
а) cartilago thyroidea;
б) cartilago arytenoidea;
в) cartilago epiglottica;
г) plica aryepiglottica;
д) cartilago cricoidea;
є) arcus palatopharyngeus
39. Слизова оболонка гортані вистелена епітелієм:
а) багатошаровим плоским незроговілим;
б) циліндричним;
в) миготливим;
г) перехідним;
д) війчастим
40. Середній шар гортані утворений:
а) хрящовою тканиною;
б) посмугованою м’язовою тканиною;
в) кістковою тканиною;
г) непосмугованою м’язовою тканиною
41. Зовні гортань вкрита:
а) адвентицією;
б) хрящовою тканиною;
в) плеврою;
г) очеревиною;
д) непосмугованою м’язовою тканиною
42. Розширена частина гортані, слизова оболонка якої вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм, на латеральній стінці має бічні шлуночки, які обмежені спереду присінковою, а ззаду – голосовою складкою (губою), у вентральній стінці, позаду надгортанника, розміщений вентральний шлуночок:
а) vestibulum laryngis;
б) cavum laryngis proprium;
в) vestibulum nasi;
г) cavum nasi proprium;
д) radix nasi
43. Частина гортані, яка розміщується позаду голосових губ, слизова оболонка вкрита миготливим епітелієм:
а) vestibulum laryngis;
б) cavum laryngis proprium;
в) vestibulum nasi;
г) cavum nasi proprium;
д) radix nasi
44. Голосовий апарат формують:
a) m. cricoarytenoideus dorsalis;
б) m. cricothyreoideus;
в) m. hyoepiglotticus;
г) lig. vocale;
д) m. arytenoideus transversus;
є) m. vocalis;
е) m. ventricularis
45. Вкажіть правильну кількість хрящів, що становлять основу larynx:
а) cartilago thyroidea, cartilago cricoidea, cartilago arytenoidea (парний), cartilago epiglottica;
б) cartilago thyroidea, cartilago cricoidea, cartilago arytenoidea (парний);
в) cartilago thyroidea, cartilago cricoidea, cartilage epiglottica;
г) cartilago cricoidea, cartilago arytenoidea (парний), epiglottica
46. Непарний, найбільший і наймасивніший хрящ гортані жолобоподібної форми, має тіло і пластинки (праву й ліву), верхній край їх видовжений у вигляді ростральних і каудальних ріжок, які з’єднуються відповідно з тиреогіоїдом або кільцеподібним хрящем, ростральні ріжки відокремлюються від пластинки ростральною щитоподібною вирізкою, що закрита сполучнотканинною пластинкою із щитоподібним отвором для проходження краніального гортанного нерва:
а) cartilago thyroidea;
б) cartilago cricoidea;
в) cartilago arytenoidea;
г) cartilago epiglottica
47. Непарний хрящ гортані, на дорсальній поверхні якого виділяється пластинка, а вентрально опускається дужка, на пластинці зовні виступає серединний гребінь, а на передньому краї – суглобові поверхні, на латеральній поверхні дужки з кожного боку знаходяться суглобові щитоподібні поверхні для з’єднання з каудальними ріжками щитоподібного хряща:
а) cartilago thyroidea;
б) cartilago cricoidea;
в) cartilago arytenoidea;
г) cartilago epiglottica
48. Парний гіаліновий, трикутної форми хрящ гортані, який складається з основи і загнутого гачком ріжкового відростка з еластичного хряща, що виступає вперед і вгору, на основі виділяється м’язовий, а вентральніше – голосовий відростки :
а) cartilago thyroidea;
б) cartilago cricoidea;
в) cartilago arytenoidea;
г) cartilago epiglottica
49. Еластичний хрящ гортані листкоподібної форми, має основу, верхівку та краї, збоку до основи приєднуються клиноподібні відростки:
а) cartilago thyroidea;
б) cartilago cricoidea;
в) cartilago arytenoidea;
г) cartilago epiglottica
50. Гортань невелика, прямокутної форми, вхід звужений, слизова оболонка не утворює рельєфних складок, голосовий і шлуночковий м’язи злиті, голосові губи розміщені перпендикулярно до дна гортані, бічні і вентральний шлуночки відсутні у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
51. Гортань добре розвинута, голосові губи чітко виражені, спрямовані вперед і вниз, бічні шлуночки великі, широкі, різні за формою та розміром, лежать медіально від пластинки щитоподібного хряща у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
52. Гортань видовжена, із звуженою порожниною, голосовий і шлуночковий м’язи злиті, голосові губи паралельні одна одній, йдуть косо назад і вниз, розділяються на більшу передню і меншу задню частини, між якими відкриваються невеликі отвори об’ємних бічних шлуночків, біля основи надгортанника розміщений вентральний шлуночок у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
53. Гортань широка, майже кубічної форми, голосові губи великі, рельєфно виділяються, паралельні, спрямовані дещо косо вперед і вниз, бічні шлуночки глибокі, вентрально підходять один до одного, вентральний – відсутній у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
54. Гортань невелика, прямокутної форми, щитоподібний хрящ каудально не має вирізки, його каудальні ріжки гачкоподібні і з’єднуються зв’язками з кільцеподібним хрящем, пластинка і дужка якого утворюють гострий кут, голосовий відросток черпакуватого хряща добре виражений, надгортанний хрящ овальної форми у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
55. Гортань добре розвинута, хрящі рухливі, щитоподібний хрящ скошений, з глибокою каудальною вирізкою, внаслідок чого тіло коротке і несе гортанний виступ, його пластинки ромбоподібної форми, дужка кільцеподібного хряща утворює з пластинкою прямий кут, тіла черпакуватих хрящів великі, надгортанник видовженої листкоподібної форми, від його основи вправо і вліво відходять великі клиноподібні хрящі у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
56. Гортань видовжена, щитоподібний хрящ довгий, передній край його дещо потовщений, каудальні ріжки короткі, широкі, ростральні – відсутні, дужка кільцеподібного хряща розміщена дуже косо відносно пластинки, ріжкоподібні відростки черпакуватих хрящів добре виражені, загнуті вгору і назад, вершини їх роздвоєні, між ними і пластинкою кільцеподібного хряща розміщений маленький міжчерпакуватий хрящ, надгортанник короткий, широкий, заокруглений у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
57. Гортань широка, майже кубічної форми, щитоподібний хрящ короткий і високий з довгими ріжками, кільцеподібний – має широку пластинку й дужку, черпакуваті – невеликі, несуть добре розвинуті, загнуті вгору й назад ріжкові відростки, є невеликий міжчерпакуватий хрящ, надгортанник чотирикутної форми, в основі виділяється ніжка, з боків якої розміщені значні клиноподібні відростки в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
58. Розширювачами гортані є наступні м’язи:
a) m. cricoarytenoideus dorsalis;
б) m. cricothyreoideus;
в) m. hyoepiglotticus;
г) m. cricoarytenoideus lateralis;
д) m. arytenoideus transversus;
є) m. vocalis;
е) m. ventricularis;
ж) m. sternothyroideus;
з) m. thyrohyoideus
59. Стискачами гортані є наступні м’язи:
a) m. cricoarytenoideus dorsalis;
б) m. cricothyreoideus;
в) m. hyoepiglotticus;
г) m. cricoarytenoideus lateralis;
д) m. arytenoideus transversus;
є) m. vocalis;
е) m. ventricularis;
ж) m. sternothyroideus;
з) m. thyrohyoideus
60. До довгих м’язів гортані відносять:
a) m. cricoarytenoideus dorsalis;
б) m. cricothyreoideus;
в) m. hyoepiglotticus;
г) m. cricoarytenoideus lateralis;
д) m. arytenoideus transversus;
є) m. vocalis;
е) m. ventricularis;
ж) m. sternothyroideus;
з) m. thyrohyoideus
61. Слизова оболонка трахеї вкрита епітелієм:
а) багатошаровим плоским незроговілим;
б) циліндричним;
в) миготливим;
г) перехідним;
д) війчастим
62. Середній шар трахеї утворений:
а) хрящовою тканиною;
б) посмугованою м’язовою тканиною;
в) кістковою тканиною;
г) непосмугованою м’язовою тканиною
63. Зовні трахея вкрита:
а) адвентицією;
б) хрящовою тканиною;
в) плеврою;
г) очеревиною;
д) непосмугованою м’язовою тканиною
64. Розподіл трахеї на два магістральних бронха визначається як:
а) bifurcatio;
б) hilus;
в) arbor bronchialis;
г) arbor alveolaris;
д) basis;
є) apex
65. Трахейних хрящів 46-50, вони стиснені з боків, їх кінці спрямовані дорсально, утворюючи високий гребінь, дещо загнутий убік, перед біфуркацією відгалужується трахейний бронх до краніальної (верхівкової) частки правої легені у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
66. Трахейних хрящів 48-60, вони мають поперечно-овальну форму, вільні кінці їх дещо заходять один за другий у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
67. Трахея складається з 32-36 хрящів кільцеподібної (циліндричної) форми, вільні кінці їх заходять один за другий, перед біфуркацією відокремлюється трахейний бронх до краніальної (верхівкової) частки правої легені у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
68. Трахея складається з 36-46 хрящів кільцеподібної (циліндричної) форми, вільні кінці їх стикаються один з одним, трахейний м’яз проходить дорсально від хрящів у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
69. Гострий край кожної легені глибокими вирізками поділяється на частки:
а) lobus cranialis (apicalis);
б) lobus lateralis;
в) lobus medialis;
г) lobus medius (cardiacus);
д) lobus caudalis (diaphragmaticus);
є) lobus mediastinalis
70. Назвіть частки правої легені:
а) lobus cranialis (apicalis);
б) lobus lateralis;
в) lobus medialis;
г) lobus medius (cardiacus);
д) lobus caudalis (diaphragmaticus);
є) lobus accessorius
71. Назвіть частки лівої легені:
а) lobus cranialis (apicalis);
б) lobus lateralis;
в) lobus medialis;
г) lobus medius (cardiacus);
д) lobus caudalis (diaphragmaticus);
є) lobus accessorius
72. Заглиблення на середостінній поверхні легені, де входять головний бронх, легенева артерія і нерви, а виходять легеневі вени та лімфатичні судини визначається як:
а) bifurcatio;
б) hilus;
в) arbor bronchialis;
г) arbor alveolaris;
д) basis;
є) apex
73. Сукупність всіх бронхів легень від магістрального до кінцевих бронхіол називається:
а) bifurcatio;
б) hilus;
в) arbor bronchialis;
г) arbor alveolaris;
д) basis;
є) apex
74. Сукупність повітряних шляхів від респіраторних бронхіол до альвеол, де відбувається газообмін визначається як:
а) bifurcatio;
б) hilus;
в) arbor bronchialis;
г) arbor alveolaris;
д) basis;
є) apex
75. Альвеолярне дерево однієї респіраторної бронхіоли разом із пов’язаними з ним кровоносними і лімфатичними судинами, сполучною тканиною і нервами складають:
а) нефрон;
б) ацинус;
в) альвеолярні ходи;
г) альвеолярні мішечки
76.Структурно-функціональна одиниця легень:
а) нефрон;
б) ацинус;
в) термінальна бронхіола;
г) респіраторна бронхіола
77. Компонент легені як паренхіматозного органу, що починається після біфуркації трахеї і називається бронхіальне дерево:
а) повітряне русло;
б) кровоносне русло;
в) легенева паренхіма;
г) легенева строма
78. Компонент легені як паренхіматозного органу, що йде паралельно з бронхіальним деревом і представлений судинами малого кола кровообігу:
а) повітряне русло;
б) кровоносне русло;
в) легенева паренхіма;
г) легенева строма
79. Сукупність альвеол, де безпосередньо відбувається газообмін у легенях визначається як:
а) повітряне русло;
б) кровоносне русло;
в) легенева паренхіма;
г) легенева строма
80. Міжчасточкова і внутрішньочасточкова сполучна тканина, яка окрім колагенових містить значну кількість еластичних волокон, формує перетинки між часточками, а всередині них – розділяє альвеолярні ходи визначається як:
а) повітряне русло;
б) кровоносне русло;
в) легенева паренхіма;
г) легенева строма
81. Слизова оболонка в магістральних бронхах, бронхах I, II, III порядків вкрита епітелієм:
а) кубічним;
б) респіраторним;
в) циліндричним;
г) миготливим;
д) перехідним;
є) війчастим
82. Слизова оболонка в бронхіолах вкрита епітелієм:
а) кубічним;
б) респіраторним;
в) циліндричним;
г) миготливим;
д) перехідним;
є) війчастим
83. Слизова оболонка в альвеолах вкрита епітелієм:
а) кубічним;
б) респіраторним;
в) циліндричним;
г) миготливим;
д) перехідним;
є) війчастим
84. Середній шар бронхів утворений:
а) хрящовою тканиною;
б) посмугованою м’язовою тканиною;
в) кістковою тканиною;
г) непосмугованою м’язовою тканиною
85. Зовні легені вкриті:
а) адвентицією;
б) внутрішньогрудною фасцією;
в) плеврою;
г) очеревиною;
д) непосмугованою м’язовою тканиною
86. Легені мають добре виражені частки, обидві верхівкові (краніальні) частки поділяються на дві частини (краніальну і каудальну), а до правої ще й відгалужується трахейний бронх, сполучнотканинні прошарки між часточками добре виражені, що зумовлює характерний малюнок легень у вигляді багатогранних комірок (мармуровість) у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
87. Кожна легеня глибокою серцевою вирізкою поділяється лише на верхівкову й серцево-діафрагмальну частки, поверхня легень гладка, часточковість непомітна в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
88. Легені поділені на добре виражені частки видовженої форми, до краніальної (верхівкової) частки правої легені відгалужується трахейний бронх, часточковість малопомітна в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
89. Легені відносно короткі, їх частки відокремлені глибокими вирізками, які доходять до магістральних бронхів, малюнок на поверхні слабо виражений у:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
90. Додатковий (трахейний) бронх характерний для:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
91. Серцева й діафрагмальна частки легень зливаються, утворюючи одну серцево-діафрагмальну частку в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
92. Фізіологічна мармуровість легень характерна для:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
93. Краніальна межа грудної порожнини обмежена:
а) першою парою ребер, першим грудним хребцем, ручкою груднини;
б) куполом діафрагми;
в) ділянкою холки та спини;
г) вентральною грудною стінкою;
д) лівою та правою бічними грудними стінками
94. Каудальна межа грудної порожнини обмежена:
а) першою парою ребер, першим грудним хребцем, ручкою груднини;
б) куполом діафрагми;
в) ділянкою холки та спини;
г) вентральною грудною стінкою;
д) лівою та правою бічними грудними стінками
95. Верхня стінка грудної порожнини обмежена:
а) першою парою ребер, першим грудним хребцем, ручкою груднини;
б) куполом діафрагми;
в) ділянкою холки та спини;
г) вентральною грудною стінкою;
д) лівою та правою бічними грудними стінками
96. Нижня стінка грудної порожнини обмежена:
а) першою парою ребер, першим грудним хребцем, ручкою груднини;
б) куполом діафрагми;
в) ділянкою холки та спини;
г) вентральною грудною стінкою;
д) лівою та правою бічними грудними стінками
97. Бічні стінки грудної порожнини обмежені:
а) першою парою ребер, першим грудним хребцем, ручкою груднини;
б) куполом діафрагми;
в) ділянкою холки та спини;
г) вентральною грудною стінкою;
д) лівою та правою бічними грудними стінками
98. Серозна оболонка грудної порожнини – це:
а) peritoneum;
б) fascia endothoracica;
в) pleura;
г) tunica adventitia
99. До парієтальних листків плеври відносяться:
а) pleura mediastinalis;
б) pleura pulmonalis;
в) pleura pericardiaca;
г) pleura costalis;
д) pleura diaphragmatica
100. До вісцеральних листків плеври відносяться:
а) pleura mediastinalis;
б) pleura pulmonalis;
в) pleura pericardiaca;
г) pleura costalis;
д) pleura diaphragmatica
101. Задня межа легень по лініям маклака, сідничного горба та плечового суглоба у великої рогатої худоби проходить у міжреберних просторах:
а) маклака та сідничного горба – 11-му, плечового суглоба – 8-му;
б) маклака – 16-му, сідничного горба – 14-му, плечового суглоба – 10-му;
в) маклака – 11-му, сідничного горба – 9-му, плечового суглоба – 7-му;
г) маклака – 11-му, сідничного горба – 10-му, плечового суглоба – 8-му
102. Задня межа легень по лініям маклака, сідничного горба та плечового суглоба в коня проходить у міжреберних просторах:
а) маклака та сідничного горба – 11-му, плечового суглоба – 8-му;
б) маклака – 16-му, сідничного горба – 14-му, плечового суглоба – 10-му;
в) маклака – 11-му, сідничного горба – 9-му, плечового суглоба – 7-му;
г) маклака – 11-му, сідничного горба – 10-му, плечового суглоба – 8-му
103. Задня межа легень по лініям маклака, сідничного горба та плечового суглоба в свині проходить у міжреберних просторах:
а) маклака та сідничного горба – 11-му, плечового суглоба – 8-му;
б) маклака – 16-му, сідничного горба – 14-му, плечового суглоба – 10-му;
в) маклака – 11-му, сідничного горба – 9-му, плечового суглоба – 7-му;
г) маклака – 11-му, сідничного горба – 10-му, плечового суглоба – 8-му
104. Задня межа легень по лініям маклака, сідничного горба та плечового суглоба в собаки проходить у міжреберних просторах:
а) маклака та сідничного горба – 11-му, плечового суглоба – 8-му;
б) маклака – 16-му, сідничного горба – 14-му, плечового суглоба – 10-му;
в) маклака – 11-му, сідничного горба – 9-му, плечового суглоба – 7-му;
г) маклака – 11-му, сідничного горба – 10-му, плечового суглоба – 8-му
105. Задня межа легень проходить у міжреберних просторах по лініям маклака та сідничного горба – 11-му, плечового суглоба – 8-му в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
106. Задня межа легень проходить у міжреберних просторах по лінії маклака – 16-му, сідничного горба – 14-му, плечового суглоба – 10-му в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
107. Задня межа легень проходить у міжреберних просторах по лінії маклака – 11-му, сідничного горба – 9-му, плечового суглоба – 7-му в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки
108. Задня межа легень проходить у міжреберних просторах по лінії маклака – 11-му, сідничного горба – 10-му, плечового суглоба – 8-му в:
а) великої рогатої худоби;
б) коня;
в) свині;
г) собаки