- •Лабораторна робота №4 Тема: Транспортні моделі
- •Теоретичні відомості
- •1. Постановка задачі і її математична модель.
- •2. Розв’язання закритої транспортної задачі.
- •2.1 Визначення початкового опорного розв’язку.
- •Метод мінімального елемента
- •Метод подвійної переваги
- •Метод апроксимації Фогеля
- •2.2. Знаходження оптимального розв’язку транспортної задачі методом потенціалів.
- •Для цього використовуємо умова
- •Величина перерахунку
- •3. Відкрита транспортна модель
- •Теоретичні відомості
2.2. Знаходження оптимального розв’язку транспортної задачі методом потенціалів.
Після того як побудований початковий опорний план перевезень по одному з вищевикладених правил, послідовно проводиться його поліпшення до отримання оптимального плану. Це можна зробити, наприклад, за допомогою методу потенціалів.
Суть методу потенціалів складається в наступному. Після того як знайдений початковий план перевезень, кожному постачальнику Аi (кожному рядку) ставиться у відповідність деяке число ui, (i= 1,…, m), а кожному споживачеві Bj (кожному стовпцю) - деяке число vj, (j= 1,…, n). Числа ui і vj називаються потенціалами і вибираються так, щоб в будь-якій заповненій клітці їх сума дорівнювала тарифу цієї клітки, тобто ui + vj= cij. Оскільки всіх потенціалів m+n, а зайнятих кліток m+n-1, то для визначення чисел ui і vj доведеться вирішувати систему з m+n-1 рівняння з m+n невідомими. У цьому разі одній з невідомих можна надати довільне значення, і тоді система буде мати єдиний розв’язок, т е. всі інші m+n-1 невідомих визначаються однозначно. Потім для перевірки оптимальності плану переглядаються вільні клітки і для кожної з них обчислюється різниця ij між сумою ui+ vj потенціалів рядка і стовпця і тарифом cij. План оптимальний, коли для кожної вільної клітки різниця ij є величина непозитивна,
ij= ui+ vj- cij 0.
Отримані різниці називаються оцінками (характеристиками) вільних кліток. Позитивні оцінки вказують на перспективність кліток, завантаження їх приведе до поліпшення плану. Перехід до нового опорного плану здійснюється за такими правилами: для найбільш перспективної клітки будується замкнений контур, вершинам якого приписуються знаки, що чергуються (вільній клітці приписується позитивний знак). У клітках відповідних негативним вершинам, відшукується найменший вантаж, який і “переміщається" по клітках замкненого циклу, тобто Додається до кліток зі знаком плюс, включаючи вільну, і віднімається з кліток зі знаком мінус.
У новому плані знову визначаються потенціали рядків і стовпців і обчислюються оцінки для всіх вільних кліток. Коли серед оцінок не виявиться позитивних, отриманий план буде оптимальним.
Отже, тепер опишемо кроки методу потенціалів.
Алгоритм методу:
1. Будуємо систему потенціалів:
ui, i= 1,…, m для пунктів відправлення,
vj, j= 1,…, n для пунктів споживання.
Для цього використовуємо умова
ui + vj= cij,
де cij - вартість перевезення одиниці вантажу зайнятої клітки.
2. Перевіряємо виконання умови оптимальності для незайнятих кліток:
ij= ui+ vj- cij 0.
3. Вибираємо клітку, в яку необхідно послати перевезення: серед всіх позитивних чисел ij вибираємо максимальне.
4. Будуємо цикл перерахунку і визначаємо величину перерозрахунку вантажу.
Властивості циклу перерахунку:
а) замкнуть (починається і закінчується з тієї клітки, куди посилається перевезення);
б) повинен спиратися тільки на базисні вершини;
в) вершини циклу помічаються знаками “+” та “-“: в клітинку в яку посилається перевозка ставлять “+”, далі знаки чередуються;
г) цикл завжди єдиний.