МІНСТЕРСТОВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра політології та соціології

Соціологічне дослідження на тему: «Довіра студентів до влади»

Роботу виконала:

студентка ІІ-го курсу

спец. 6504/7 група

Ковальова Марина

Київ 2012р

ПЛАН

1. Методологічна частина

   1. Проблемна ситуація.

   2. Мета .

   3. Завдання дослідження.

   4. Обєкт.

   5. Предмет.

   6. Гіпотези дослідження.

   7. Логічний аналіз понять.

2. Методична частина

   1. Обгрунтування вибірки.

   2. Обгрунтування методів збору даних.

   3. Методи обробки даних.

3. Організаційно-технічний розділ

Контент-аналіз

Висновки

1. Методологічна частина

1.1.Проблема дослідження

Події, які відбулися восени та взимку 2004 мали великий вплив на життя пересічного українця, значно політизували життя суспільства, змусили замислитися над питаннями причин та наслідків багатьох політичних процесів. Але особлива увага була приділена довірі народу до влади: заголовки друкованої преси, екрани телевізорів майже не обходились без згадки (доречної або ні) про так звану кризу легітимності. Що ж ми знаємо про цю кризу, яка може викликати такі процеси та зміни в суспільстві, якими є її причини, чим вона небезпечна?

Відомо, що одним з першочергових завдань влади є забезпечення своєї легітимності, визнання даної влади суспільством. Але легітимність конкретної влади не вічна, вона змінюється залежно від нових умов або певних особливостей поведінки владних структур і може як зростати так і зменшуватись. Зменшення легітимності влади призводить до кризових явищ в країні, які можуть мати різні наслідки: від простого підриву авторитету влади до скинення даного режиму. Майже будь-яка передреволюційна чи революційна ситуація є наслідком кризи легітимності влади. Вона виникає тоді, коли влада нечутлива до назрілих потреб суспільства у структурних змінах, коли вона не відгукається на вимоги прогресивних сил, які наполягають на перетвореннях.

Історія нашої країни схожа на хвилю – спочатку підйом авторитету влади, віра в нових лідерів, новий режим, нову владу, а потім спад – розчарування, криза легітимності. Можна навести багато прикладів, найяскравіші з них - це революції 1917 року, коли царська влада, яка скомпроментувала себе і втратила авторитет і довіру населення, була скинена повсталим населенням; це часи так званого «застою» в Радянському Союзі (точніше накопичення негативних явищ, розвиток кризи, які відбувалися протягом всього існування СРСР, і досягли свого апогею у цей час), які призвели до початку «перебудови» і зміни існуючого режиму; це Помаранчева Революція 2004 року (причиною якої була та сама криза легітимності тодішньої влади), наслідком якої знову став прихід нової влади тощо. Тобто історія знає багато випадків, коли внаслідок кризи легітимності владним особам довелося втратити свої посади або навіть накласти головою.

Такі кризи викликають нестабільність у державі, перманентну недовіру населення до будь-якої влади, іноді політичну кризу та інші негативні наслідки, тому необхідно знаходити дієві шляхи подолання та уникнення криз легітимності. Над цим питанням замислювалося багато науковців усього світу. Але чи вдасться колись перетворити бажане на дійсне і повністю уникнути виникнення криз легітимності в нашій країні? Це питання, на мою думку, стоїть за майбутнім поколінням. Адже кому, як не молоді, студентам, піднімати нашу економіку, удосконалювати політичну систему. Студенти – це дієва частина населення, яка, враховуючи різні аспекти, включаючи досвід старшого покоління, здатна визначити наміри державних чиновників. Тим паче, такі програми як « Шустер LIVE» і « Велика політика» дають змогу побачити дискусії, що відбуваються в прямому ефірі, а також стати одними із учасників проектів. Адже ми не просто спостерігаємо, ми через монітори висловлюємо свою думку, тим самим показуючи відповідне відношення до владних структур.

Зараз ми маємо визначитися з довірою до влади і зробити висновки щодо подолання кризи легітимності у нашій країні.

Нині легітимність вважається обов'язковою ознакою цивілізованої влади, визнання громадянським суспільством у кожній країні та світовим співтовариством ЇЇ правомірності. Звичайно, легітимність зовсім не означає, що абсолютно всі громадяни приймають дану владу. В будь-якому суспільстві є опозиція здійснюваному політичному курсові, а також різного роду правопорушники та анархісти, що не ладнають із законом і владою.

Отже, легіти́мність (від лат. legitimus - законний) — це морально-психологічне сприйняття влади громадянами, визнання її права здійснювати управління соціальними процесами, згода, готовність їй підпорядковуватися.

Для характеристики політичної влади використовується також термін «легальний» (лат. legalis, від legis — закон), що означає «законний». Легальна влада — це влада, що встановлена законом і діє відповідно до нього.

Якщо легальність є формально-юридичною, то легітимність — соціокультурною характеристикою влади. Це означає, що легітимність може оцінюватися, навіть вимірюватися, наприклад, шляхом соціологічних опитувань, але не піддається повній формалізації.

1.2. Мета дослідження.

Метою є дослідження ставлення студентів до влади, з’ясування причин нелегітимності в нашій країні .