Основні ідеї монетаризму:

• Економіка здатна до саморегулювання.

• Грошова маса відокремлена від сфери реальної економіки.

• Основним механізмом регулювання економіки є грошово-кредитна політика країни.

Фрідман сформував грошове правило: держава повинна підтримувати помірне постійне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВВП та очікуваної інфляції (збільшення маси грошей додає стимулюючий ефект для економіки - адже вона має додаткові ресурси - це дає можливість регулювати інфляційні процеси).

Від класичного монетаризму відокремились 3 течії:

• Монетаристи-неокласики - залишились на позиціях класичного монетаризму.

• Монетаристи-градуалісти.

• Монетаристи-прагматики.

Грошовий оборот та його характеристика

1. Сутність та поняття грошового обороту.

2. Грошова маса.

3. Закони грошового обороту.

4. Формування попиту і пропозиції.

Семінар:

• Доларизація грошового обороту.

• Форми безготівкових розрахунків.

• Грошово-кредитний мультиплікатор.

• Модель грошового обороту.

Економічні суб'єкти:

• Держава. Фактично споживач і робочої сили і продукту. Також збирає податки і в якості зворотнього потоку - виплата субсидій, дотацій.

• Фірми.

• Домашні господарства - робоча сила і споживачі.

• Фінансові посередники - банки, ломбарди, кредитні спілки, інвестиційні фонди і тд. Завдання - залучити вільні грошові ресурси і надати їх тим, котрі їх потребують.

Грошовий оборот - безперервний процес руху грошей між економічними суб'єктами, що обслуговує рух вартості в економіці та забезпечує реалізацію відносин між ними і цілісність економічної системи.

Виступає у вигляді руху грошей.

Відбувається через 2 канала:

• Прямий: позичальник <-> кредитор (через емісію цінних паперів чи векселя).

Сам позичальник визначає умови, але процес є трудомісткий, вимагає витрат.

• Опосередкований: позичальник <-> фінансовий посередник <-> кредитор.

Швидше, але вже умови визначає посередник.

• Макрорівень грошового обороту (лише опосередковує макроекономічні процеси - рух коштів вцілому у державі) - у випадку збільшення загальної суми коштів настає їх знецінення (якщо зміни не як наслідок зростання ВВП і тд.)

• Мікрорівень грошового обороту (між економічними суб'єктами - індивідуальний оборот грошових ресурсів) - у випадку збільшення коштів настає збагачення.

Залежно від типу обмінних відносин, що опосередковуються в процесі грошового обороту, можна виділити наступну структуру грошового обороту:

• Грошовий обіг - купівля товарів і послуг за грошові кошти.

Властивості:

• Еквівалентність - при купівлі отримуєте еквівалент.

• Прямолінійність (безповоротність) - гроші вже не повертаються, а індуть до іншого економічного суб'єкта.

Принципи:

• Централізація організації і регулювання грошового обігу. Дану функцію бере держава - делегує Центральному банку.

• Економічність грошового обігу - держава регулює.

• Комплексність органцізації грошового обігу - єдність безготівкових розрахунків для всіх, єдині правила.

• Регулярність і безперервність.

• Регламентація грошового (готівкового)обігу. Використання готівки у своїх розрахунках.

Грошовий обіг поділяється на готівковий та безготівковий.

Форма організації безготівкового обороту - платіжна система - сукупність законодавчо врегульованих елементів, що забезпечують виконання боргових зобов'язань, які виникають в процесі економічної діяльності - грошовий переказ, інкасо, платіжні доручення і тд.

• Фіскально-бюджетний оборот - оборот, що обслуговує фіскальний оборот між суб'єктами і державою.

Властивості:

• Нееквівалентність - сплачуючи податки, ви отримуєте лише суспільні послуги.

• Безповоротність - податки не повертаються.

• Кредитний оборот.

Властивості:

• Нееквівалентність - позичаючи, ви сплачуєте більше.

• Поворотність - маєте повернути кошти.

• Строковість - на певний строк.

Емісія:

Казначейська - через бюджет (виплати зар плати та ін.).

Кредитна - Національний банк кредитує суб'єктів. Це кращий варіант - держава може регулювати.