- •Порівняння традиційного навчання з озн за основними параметрами освітнього процесу
- •Порівняльна таблиця навчального процесу з використанням традиційного і проблемного підходів
- •Зміст моделі технології диференційованого навчання
- •Зміст моделі технології розвивального навчання л.Занкова
- •Зміст моделі технології розвивального навчання д.Ельконіна-в.Давидова
- •Зміст моделі технології групового навчання
- •Зміст моделі технології діяльнісного методу
- •Зміст моделі технології модульного навчання а.В.Фурмана
- •Зміст моделі технології інтерактивного навчання
- •Зміст моделі проектної технології
- •Зміст моделі технології кооперативного навчання
- •Авторитарним і гуманним педагогічними підходами
- •Модель особистісно зорієнтованого уроку
- •Змістові лінії освітньої галузі „Математика” Державного стандарту початкової загальної освіти
Авторитарним і гуманним педагогічними підходами
Авторитарна педагогіка |
Гуманна педагогіка |
Авторитарна педагогіка будує свої стосунки з дітьми – вихованцями та учнями – на підставі системи заохочень і покарань, тобто, примусу.
Авторитарна педагогіка орієнтована на формування знань, умінь і навичок і підносить процес навчання.
Авторитарна педагогіка вдовольняється врахуванням психологічних особливостей дітей.
Авторитарна педагогіка проголошує постулат про підготовку підростаючого покоління до життя.
Авторитарна педагогіка пристосовує Дитину до життя.
Авторитарна педагогіка монологічна у своєму спілкуванні з дітьми.
Освітні процеси авторитарної педагогіки заформалізовані та офіційні, суворо регламентовані, наповнені менторським тоном, що закликає вихованців і учнів до повинності, обов’язків, уважності, слухняності, відповідальності, несперечання…
Авторитарна педагогіка приймає в якості аксіом: зло карається, добро заохочується; лінощі засуджуються, старанність вітається…
Авторитарна педагогіка консервативна.
Авторитарна педагогіка шкодить здоров’ю дітей, провокуючи вчителів, вихователів, батьків на роздратування, грубощі, погрози, крики, приниження гідності, покарання…
|
Гуманна педагогіка виходить з ідей духовної спільності, співробітництва і співтворчості, спрямованих від серця до серця.
Гуманна педагогіка спрямована на облагородження душі, серця і розуму Дитини, а знання розуміються як шлях сходження до мети.
Гуманна педагогіка вбирає Дитину повністю і такою, якою вона є.
Гуманна педагогіка виховує дітей для життя і за допомогою самого життя.
Гуманна педагогіка виховує перетворювача життя.
Гуманна педагогіка веде постійний діалог із ними.
Освітні процеси гуманної педагогіки слідують принципам співробітництва, духовної спільності, взаєморозуміння, довіри, творчого терпіння, вільного вибору, радості пізнання, любові.
Гуманна педагогіка будується на аксіомах: любов виховується любов’ю; доброта виховується добротою; успіх вирощується успіхом; благородство виховується благородством…
Гуманна педагогіка інноваційна.
Гуманна педагогіка профілактична і лікувальна, бо кожна Дитина перебуває в стані злагоди, радості, духовної спільності, любові, поваги.
|
Модель особистісно зорієнтованого уроку
Етапи уроку |
Змістово-процесуальний компоненти уроку
|
Етап орієнтації |
• мотивація вчителем запланованої діяльності, позитивна настанова на роботу; • орієнтація учнів щодо місця даного заняття в цілому курсі, розділі, темі за допомогою схем, таблиць, опор, вербальних установок тощо; • визначення особистісного досвіду учнів і пов'язання цього досвіду з проблемами заняття.
|
Етап визначення мети |
• визначення на уроці разом з учнями особистісно значущої мети здійснення тієї діяльності, яка запланована вчителем (підведення учнів до усвідомлення того, що може дати дане заняття школяру в даний час, через деякий час, у майбутньому); • визначення показників досягнення мети.
|
Етап проектування |
• виконання запрограмованої вчителем діяльності шляхом залучення учнів до виконання випереджальних завдань, підготовки повідомлень, рефератів, виготовлення та відбору наочності; • складання плану роботи; • обговорення плану роботи.
|
Етап організації виконання плану діяльності
|
• подання можливих варіантів і способів виконання навчальної діяльності (усна чи письмова форма, типи завдань, форми звітності, індивідуальна робота чи робота в групах, робота з текстом чи з іншими засобами інформації); • вибір учнями способів фіксації нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо); • вибір учнями (якщо можливо) завдань і способів їх виконання під час закріплення знань, формування вмінь і навичок; • варіативність домашнього завдання.
|
Контрольно-оцінювальний етап
|
• залучення учнів до контролю за перебігом навчальної діяльності шляхом заохочення їх до різних видів контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, роботи в групах; • участь учнів у виправленні помилок і недоліків у знаннях, усвідомлення їх причин шляхом взаємо- та самоаналізу; • надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя, інших учнів порівняти отримані знання з еталоном; • використання механізмів цінування (позитивного ставлення до успіхів школяра), оцінювання (виставлення оцінок, поурочного бала, рейтинг)
|
Заключний етап |
• усвідомлення учнями ситуації досягнення мети; • відчуття успіху; • підкріплення позитивної мотивації стосовно діяльності, тобто реалізацію «механізму цінування».
|