- •1.1 Фрезерування
- •1.2. Класифікація фрез
- •1.2.1.За виглядом
- •1.2.2.За конструкцією
- •1.2.3. Кріплення фрез
- •1.3. Класифікація фрезерних верстатів та їх особливості
- •1.3.1. Основні типи фрезерних верстатів
- •1.3.2. Система позначень
- •1.3.3. Устрій верстатів фрезерної групи
- •Розділ 2. Огляд систем чисельно-програмного керування фрезерувальними верстатами
- •2.1.Чисельно програмне керування
- •2.1.1.Апаратне забезпечення
- •2.1.2.Програмне забезпечення
- •2.2.1. Визначення розрядності та обсягу озу
- •2.3.Схеми електроавтоматики і підключення счпк до верстата
- •2.3.1Електрична принципова схема електроавтоматики верстата
- •2.3.2.Реалізація схеми підключення счпк
- •2.3.3.Реалізація комплексу допоміжних м-функцій і s-функцій дискретної зміни швидкості приводу головного руху
- •2.4. Розробка циклу позиціонування 2.4.1. Алгоритм циклу позиціонування
- •2.4.2Блок-схема алгоритма
ВСТУП
У наш час важко уявити собі галузь народного господарства чи промисловості, в якій не можна було б використати мікроконтроллер чи електронно обчислювальну машину. Новітні вимірювальні та інформаційні технології, на основі використання мостів змінного струму та імпедансних датчиків, що в основному застосовуються для розробки і налагодження серійного виробництва сучасних електронних засобів вимірювання широкого кола фізичних параметрів, вже впроваджені в різних галузях. Ці пристрої можуть вбудовуватись в контури керування цілими технологічними процесами, окремими приладами чи системами.
З появою мікропроцесорів почався новий період у сфері автоматизації виробничих процесів. У складі технічних засобів автоматизації виробничих процесів він використовується практично на всіх рівнях обробки даних, до обчислювальних комплексів і систем. При цьому істотно розширюються можливості периферійних пристроїв.
Завдання створення автоматизованих систем керування пристроями з використанням чи то персонального комп’ютера, чи то мікроконтролера постають практично у всіх галузях. Перед розробниками автоматизованих систем виникають, у першу чергу, питання: яким чином реалізувати вже відомі технічні системи на надійнішій елементній базі та з більшою ефективністю. При цьому вирішується питання взаємозв’язку показників надійності системи та економічної ефективності.
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАДНАННЯ І ПРОЦЕСУ ФРЕЗЕРУВАННЯ
1.1 Фрезерування
Найперші фрези французи з палким уявою назвали ім'ям солодкої ягоди - полуницею, що по-французьки буде "фрейз", а по-російськи - "фреза". Родоначальниця сучасних фрез дійсно була дуже схожа на полуницю, яку обертали за хвостик. Зараз форма фрези змінилася і схожість з полуницею втратилась. Обробка матеріалів різанням за допомогою фрез дуже поширилась. Для забезпечення працездатності фрез створені спеціальні верстати.
Фрезерування — один із найбільш продуктивних методів обробки. Головний рух (рух різання) під час фрезерування — обертальний, його здійснює фреза, рух подачі — за звичай прямолінійний. Фрезеруванням можна одержати деталь за шорсткістю до 0,8 мкм. Фрезерування здійснюється за допомогою багатозубого інструмента фрези.
Глибина фрезерування
Глибина різання (фрезерування) t в усіх видах фрезерування, за винятком торцевого фрезерування і фрезерування шпон, являє собою розмір шару заготовки зрізу під час фрезерування, вимірюваний перпендикулярно до осі фрези. При торцевому фрезеруванні і фрезеруванні шпон шпонковими фрезами — вимірюють у напрямку, рівнобіжному осі фрези.
Під час фрезерування розрізняють подачу на один зуб SХ, подачу на один оберт фрези S і хвилинну подачу SМ мм/хв, що знаходяться в наступному співвідношенні , де n — частота обертання фрези, об./хв; z — число зубів фрези.
При чорновому фрезеруванні призначають подачу на зуб; при чистовому фрезеруванні — подачу на один оберт фрези. Швидкість різання — колова швидкість фрези, визначається властивостями ріжучого інструмента.
1.2. Класифікація фрез
Фрези розрізняють за виглядом конструкцією та кріпленням на верстаті
1.2.1.За виглядом
циліндричні з прямими і гвинтовими зубами
торцеві
дискові
прорізні і відрізні
кінцеві
кутові і фасонні.
Рис. 1.1
а, б - циліндричні фрези з прямими і гвинтовими зубами; в - торцева фреза; г - фасонна фреза; д - кінцева фреза; е - модульна фреза
Циліндричні фрези з прямими і гвинтовими зубами застосовують для обробки площин. Причому фрези з гвинтовими зубами працюють більш плавно, з меншими вібраціями, ніж фрези з прямими зубами, тому останні в основному використовують при знятті припуску малої ширини, де переваги гвинтових зубів не так відчутні. Якщо циліндричні фрези встановлюють на горизонтально-фрезерних верстатах, то торцеві фрези - на вертикально-фрезерних. Ці фрези також призначені для обробки площин, але на відміну від циліндричних фрез мають вісь обертання, не паралельну оброблюваної поверхні деталі, а перпендикулярну до неї. Для фрезерування пазів і канавок призначені дискові фрези, у яких зуби можуть бути не тільки на циліндричній поверхні, але і на одному або обох торцях. Кінцеві фрези просто необхідні для отримання виїмок, шпонкових пазів, заглиблень зі складним контуром. Їх можливості добре ілюструються на прикладі шпонкових фрез, які подібно свердла можуть врізатися в заготовку при осьовій подачі інструменту, а потім переміщатися в заданому напрямку з використанням інших подач верстата. Іншими словами, такі фрези здійснюють процес обробки ріжучими кромками, розташованими на торцевій та циліндричній поверхнях. І, нарешті, фасонні фрези, призначені для виготовлення деталей зі складною поверхнею.