- •Питання загального характеру
- •1. Предмет, завдання, методи та джерела історії педагогіки
- •2. Розвиток виховання за первісного суспільства
- •3. Розвиток освіти і виховання у давньому світі (міжріччя, мала азія, африка, давня греція, давній рим, давній схід, візантія та ін.). Освіта у державах Стародавнього Сходу
- •Освіта та виховання у Давній Греції та Римі
- •У Давній Греції
- •У Древньому Римі
- •4. Педагогічні погляди філософів давнього світу.
- •Про мудрість
- •Про філософію
- •Про дружбу
- •Про смерть
- •5. Розвиток освіти і виховання у феодальному суспільстві. Школа й педагогіка епохи Середньовіччя
- •6. Розвиток світського, схоластичного та монастирського навчання.
- •Схоластика
- •7. Розвиток освіти і виховання за часів реформації та контрреформації. Єзуїтська освіта.
- •Єзуїтське виховання
- •8. Розвиток освіти і виховання в епоху відродження.
- •Педагогічні погляди гуманістів та ранніх соціалістів-утопістів
- •10. Становлення педагогіки як науки (теорія я. А. Коменського). Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •Про школу і освіту
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Принципи навчання
- •Я.А. Коменський про мету та характер виховання та його значення в розвитку особистості
- •11. Французька педагогічна думка (VIII – хіх ст.). Французьке просвітництво XVIII ст.
- •Загальнопедагогічні ідеї ж.-ж. Руссо
- •Джерела виховання за Руссо
- •Проблеми народної освіти у період французької революції кін. XVIII ст.
- •Педагогічні погляди французький філософів к. Гельвеція та д. Дідро
- •12. Німецька педагогічна думка (VIII – хіх ст.). Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •Дидактичні правила а. Дістервега
- •Дидактика ф. Дістервега
- •Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •Англійська педагогічна думка (VIII – хіх ст.). Педагогічна система джона локка
- •Р. Оуен про формування особистості
- •Західноєвропейська педагогіка кінця XVIII — першої половини XIX століття
- •14. Розвиток освіти і виховання сша.
- •Педагогіка прагматизму
- •15. Реформаторська педагогіка. Педагогіка “вільного виховання“
- •Експериментальна педагогіка. Педологія
- •Педагогіка прагматизму
- •Педагогіка “громадянського виховання“ і “трудової школи“
- •Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
- •16. Освіта та виховання в російській імперії
- •XVIII століття
- •XIX століття
- •При Олександрі I (1801 - 1825 рр..)
- •При Миколі I (1825 - 1855)
- •При Олександрі II (1855-1881)
- •Кінець XIX століття - 1917 р. (правління Миколи II)
- •17. Радянська система освіти: загальна характеристика
- •Народна освіта після Жовтневої революції 1917
- •Виховання дітей у східних слов’ян
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •19. Розвиток освіти і виховання за часів київської русі. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •Педагогічна думка Київської Русі
- •Освіта і культура України часів Литовського князівства і Речі Посполитої.
- •21. Українське відродження. Загальна характеристика культури й освіти українського Відродження
- •Виникнення братських шкіл
- •Феномен козацької педагогіки. Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •Створення колегіумів в україні.
- •Зародження вищої освіти в Україні Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •Народна педагогіка. Народна педагогіка
- •25. Духовна педагогіка
- •26. Розвиток освіти і виховання за часів унр, гетьманату, директорії.
- •Доба Гетьманщини (30.04.1918р. - 15.12.1918р.)
- •Доба Директорії(15.12.1918р. - 5.02.1919р.)
- •Розвиток освіти і виховання в усрр у 20-х рр. Хх століття. Національна освіта в 20-ті роки XX століття
- •Додаток
- •28. Уніфікація систем освіти україни і росії: передумови, наслідки. Уніфікація загальної освіти в 30-ті роки
- •29. Розвиток освіти і виховання у повоєнний період. Особливості становлення освіти у післявоєнний час (кінець 40-50-ті роки)
- •30. Загальна характеристика періодів стагнації в освіті Розвиток освіти й педагогіки у 60-ті роки
- •Школа і педагогіка України у період застою (70-80 роіси)
17. Радянська система освіти: загальна характеристика
Жовтнева соціалістична революція створила необхідні передумови для втілення в життя марксистсько-ленінської концепції виховання. Радянська педагогічна наука, керуючись ученням марксизму-ленінізму про людину й суспільство, головну увагу приділила розробці принципів побудови єдиної трудової політехнічної школи, визначенню змісту навчання й виховання в ній, відшуканню шляхів і методів активізації навчально-виховної роботи, проблемам виховуючого колективу (Н. К. Крупська, А. У. Луначарський, П. П. Блонський, З. Т. Шацкий, П. Н. Лепешинський, А. С. Макаренко і ін.).
Народна освіта після Жовтневої революції 1917
Основи політики Комуністичної партії і Радянської влади в галузі народної освіти були визначені Програмою партії, прийнятої 8-м з'їздом РКП (б) (1919), в якій поставлено завдання величезної соціальної значущості - створити нову, соціалістичну систему народної освіти, перетворити школу із знаряддя класового панування буржуазії в знаряддя комуністичного перетворення суспільства. «Тільки перетворюючи корінним чином, справа вчення, організацію та виховання молоді, ми зможемо досягти того, щоб результатом зусиль молодого покоління було б створення суспільства, не схожого на старе, тобто комуністичного суспільства» (Ленін В. І., там же , т. 41, с. 301).
Першочерговим завданням стала ліквідація масової неграмотності населення.
На основі декретів РНК РРФСР, прийнятих у 1918-19, організація справи народної освіти була перебудована на нових, соціалістичних засадах: усі загальноосвітні школи стали загальнонародними; існування приватних шкіл заборонено, введено безкоштовне навчання, спільне навчання дітей обох статей; школа відокремлювалася від церкви, а церква - від держави; заборонялося викладання в навчальних закладах якого б то не було віровчення та виконання обрядів релігійного культу; скасовувалися фізичні покарання дітей; всі національності отримали право на навчання рідною мовою; покладено початок створенню радянської системи суспільного дошкільного виховання; вироблені і введені в дію нові правила прийому до вузів, що відкрили двері для робітників і трудящих селян.
Всеросійським органом з керівництва та управління народним освітою став Наркомат освіти, у відання якого перейшли навчальні заклади всіх відомств. У червні 1918 РНК РРФСР прийняв «Положення про організацію справи народної освіти в Російській республіці. Найважливіше значення мало «Положення про єдину трудову школу РРФСР» (опубліковано 16 жовтня 1918), відповідно до якого, створювалася заснована на справді демократичних засадах єдина трудова 9-річна школа, що складається з 2 ступенів, обов'язкова для дітей і підлітків у віці 8 - 17 років, з безкоштовним і спільним навчанням дітей обох статей на рідній мові Величезне значення для розвитку школи на рідних мовах мало створення в 20-30-х рр.. писемності для десятків народів і народностей (киргизи, башкири, буряти, народи Дагестану, Крайньої Півночі та інших), переклад старої писемності окремих народів Середньої Азії і Кавказу з арабської на латинську, а потім на російську графічну основу (узбеки, таджики, туркмени, казахи, азербайджанці та ін.)
Докорінно змінилися зміст освіти і виховання, методи навчально-виховної роботи, почалася підготовка нових навчальних планів, програм та підручників. Загальноосвітня школа зближалася з життям, вчення погоджувалося з працею та громадською роботою учнів.
Право громадян Радянського Союзу на освіту закріплено Конституцією СРСР.
Швидкий соціальний і науково-технічний прогрес пред'явив підвищені вимоги до культурного і загальноосвітнього рівня молоді, вливається в народне господарство. Вдосконалювалися зміст і методи роботи середніх і вищих навчальних закладів.
У 1973 Верховною Радою СРСР затверджено «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту». Вони спрямовані на подальше вдосконалення справи народної освіти в розвиненому соціалістичному суспільстві. Тут записані керівні принципи народної освіти в СРСР:
рівність всіх громадян в отриманні освіти незалежно від расової і національної приналежності, статі, ставлення до релігії, майн. і соціального стану; обов'язковість освіти для всіх дітей і підлітків;
державний і громадський характер всіх навчально-виховних установ;
свобода вибору мови навчання (рідною мовою або мовою іншого народу СРСР);
безкоштовність всіх видів освіти, зміст частини учнів на повному державному забезпеченні, виплата стипендій учням і студентам;
єдність системи народної освіти і наступність всіх типів навчальних закладів, що забезпечують можливість переходу від нижчих ступенів навчання до вищих; єдність навчання і комуністичного виховання;
співпраця школи, сім'ї та громадськості у вихованні дітей та молоді;
зв'язок навчання і виховання підростаючого покоління з життям, з практикою комуністичного будівництва;
науковий характер освіти, його постійне вдосконалення на основі новітніх досягнень науки, техніки і культури; гуманістичний і високоморальна характер освіти і виховання;
спільне навчання осіб обох статей; світський характер освіти, що виключає вплив релігії.
Система народної освіти в СРСР включає:
дошкільне виховання;
загальну середню освіту;
позашкільне виховання;
професійно-технічну освіту;
середня спеціальна освіта;
вищу освіту.
Загальноосвітня школа - основна форма одержання загальної середньої освіти. З перших років Радянської влади вона розвивається як єдина, трудова та політехнічна. Її єдність забезпечується спільністю принципів організації навчально-виховного процесу, єдиним у своїй основі змістом освіти і виховання учнів при обліку національних особливостей народів Радянського Союзу. Політехнічне і трудове навчання ведеться в процесі вивчення учнями основ наук, а також у процесі позаурочної, позакласної та позашкільної роботи.
У міру економічного і культурного зростання країни шкільна система У період Великої Вітчизняної війни 1941-45 німецько-фашистські загарбники знищили і зруйнували на території, що зазнала німецької окупації, 82 тис. шкіл, у яких до війни навчалося 15 млн. учнів. Але і в ці роки Комуністична партія і Радянський уряд робили все можливе для розвитку та вдосконалення загальноосвітні школи. Були створені школи для робітничої і сільської молоді, знижений вік прийому до загальноосвітньої школи з 8 до 7 років, організована мережа пришкільних інтернатів, введені іспити на атестат зрілості, посилено військово-патріотичне виховання школярів і т. д.
Відповідно до Статуту середньої загальноосвітньої школи (1970) в залежності від місцевих умов створюються окремо початкові школи у складі 1-3-х класів, 8-річні школи у складі 1-8-х класів та середньої школи у складі 1-10 (11 )-х класів, при збереженні єдності і наступності всіх ступенів загальної середньої освіти.
РОЗВИТОК ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ ЗА ЧАСІВ СТАРОДАВНІХ УКРАЇНСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ.