Теоретичну основу дисертації становлять
концептуальні положення й висновки щодо морально-етичного виховання, які ґрунтуються на філософських системах ідеалізму, реалізму, томізму (неотомізму), натуралізму, прагматизму (неопрагматизму) й екзистенціалізму; ідеологіях лібералізму й консерватизму; теоріях ессенціалізму, прогресивізму й соціал-реконстурктивізму (Дж.В.Батлер, А.Е.Бестор, Т.Брамельд, Г.С.Брауді, Т.Гарріс, Дж.Л.Гутек, Дж.Дьюї, М.В.Еппл, Дж.В.Йолтон, В.Ф.Каннінгем, Дж.С.Каунтс, В.Х.Кілпатрік, Н.Дж.Макклускі, Дж.Марітен, В.О.Мартін, В.К.Морріс, Ф.Паркер, Г.Содерквіст та ін.);
положення про вплив соціальних чинників на морально-етичне виховання особистості й роль школи як інституції для здійснення соціалізації учнівської молоді (П.С.Віолас Дж.Дьюї, Г.Сінізі С.І.Тозер та ін.);
теоретичні й практичні дослідження у галузі особистісно зорієнтованого виховання та провідну роль діяльності у його реалізації (І.Д.Бех, Дж.Дьюї, В.Х.Кілпатрік, В.О.Сухомлинський та ін.);
концептуальні положення й ідеї про роль релігійних моральних цінностей у вихованні молоді (А.М Богуш, Г.Ващенко, О.І.Вишневський, М.Б.Євтух Т.Ліккона Г.Манн, О.В.Сухомлинська та і.н);
наукові дослідження про зміст, форми й методи морально-етичного виховання молодого покоління (М.Гармін, Л.В.Гоув, Л.Колберг, М.Ю.Красовицький, І.С. Мар’єнко, Т.Ліккона, Л.Е. Расс, С.Б.Саймон та ін.);
наукові положення про полікультурне виховання особистості (Г.Ващенко, Г.Д.Дмитрієв, А.Н.Джуринський, В.Заслуженюк та ін.);
теоретичні положення про громадянське виховання молоді (І.Д.Бех, М.Боришевський, І.А.Зязюн, О.Киричук, В.О.Сухомлинський, О.В.Сухомлинська, К.І.Чорна та ін.);
концептуальні положення про роль сім’ї, школи, церкви й громади у морально-етичному вихованні молоді та взаємодію цих виховних інституцій (Дж.Дьюї, К.О.Журба, Т.Ф.Кравченко, В.Г.Постовий, М.Г.Стельмахович, Н.С.Побірченко та ін.).
Використання сукупності фундаментальних ідей загальної та конкретної методології зумовило визначення та обґрунтування понятійного апарату дослідження, який, з одного боку, відтворює американську термінологію і визначає специфіку американського освітньо-інформаційного простору та концептуальних засад морально-етичного виховання в американських школах, а з іншого, передбачає уточнення змісту та обсягу відповідних педагогічних понять з урахуванням вимог, усталених у світовій та вітчизняній педагогіці та філософії освіти.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної у роботі мети і розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження, які доповнювали один одного, зокрема:
– теоретичний аналіз джерел, а також матеріалів досліджень з наступним синтезом його результатів в цілісну систему поглядів на виховний процес в американській школі;
– у ході логіко-гносеологічного аналізу емпіричних даних та окремих теоретичних положень використовувався індуктивний метод, завдяки якому були виявлені загальні тенденції розвитку виховного процесу в школах США, а також дедуктивний метод, який дав змогу прослідкувати особливості прояву загальних тенденцій на окремих етапах історичного розвитку американського суспільства і в окремих ланках виховного процесу в американській школі; єдність і взаємодоповнення індуктивного і дедуктивного методів забезпечили системний підхід до об’єкта дослідження;
– системний і, особливо, системно-генетичний підходи забезпечувались також єдністю та взаємодоповненням методу сходження від конкретного до абстрактного, який застосовувався головним чином на початкових етапах дослідження і давав змогу вичленити основні компоненти й ланки виховного процесу та виявити їх специфіку, і методу сходження від абстрактного до конкретного, який переважав на завершальних етапах дослідження, зокрема, при викладі матеріалу, і зводив результати дослідження до цілісної системи емпіричних фактів і теоретичних положень, які взаємообумовлюють і обґрунтовують одне одного.
Крім того, на окремих етапах дослідження використовувалися такі методи:
– спостереження за ходом навчально-виховної діяльності в американській школі під час перебування дисертанта на стажуванні у США;
– бесіди з учителями та учнями шкіл, ознайомлення з навчальною документацією шкіл; вивчення учнівського та педагогічного досвіду доповнили базу даних практичними матеріалами навчально-виховного процесу;
– узагальнення даних офіційної статистики, результатів опитувань, які проводились державними або громадськими організаціями і стосувались різних аспектів виховного процесу в американській школі й американському суспільстві в цілому, а також при опрацюванні власних спостережень дисертанта; зокрема, тут використовувались такі методи, як порівняння, класифікація, узагальнення, формалізація.
Вивчення педагогічної практики вчителів американських шкіл під час перебування на стажуванні в США, а також викладацька діяльність у вищих навчальних закладах цієї країни допомогли дисертантові збагатити власний практичний досвід.
Концепція дослідження. В основу дослідження покладено твердження про те, що морально-етичне виховання в школі еволюціонує під впливом соціальних чинників, серед яких визначальними є соціально-економічні, які детермінують основні суперечності функціонування та розвитку виховного процесу в суспільстві, а отже, і його тенденції.
Осмислити морально-етичне виховання як конкретну цілісність, яка функціонує і розвивається під дією згаданих чинників, можна при умові органічного поєднання системного, структурно-функціонального та історико-генетичного підходів до об’єкта дослідження. Це дає можливість виявити основні тенденції розвитку морально-етичного виховання. В залежності від того, як співвідносяться ці тенденції, можна виділити найважливіші історичні етапи розвитку морально-етичного виховання і прослідкувати його особливості на кожному з них, визначити місце і роль основних суспільних виховних інституцій у прищепленні моралі молодому поколінню. Тим самим окреслюється “соціальне замовлення”, яке покладається суспільством на школу на кожному з етапів, що, у свою чергу, дає змогу осягнути процес морально-етичного виховання як органічну єдність усіх його компонентів і на підставі цього представити еволюцію основних концепцій виховання і парадигм філософії освіти, притаманних кожному історичному періоду, як об’єктивно обумовлений і закономірний процес.
Такий підхід дає можливість чітко розрізнити тенденції, елементи та чинники, які обумовлені внутрішньою логікою еволюції об’єкта, який досліджується, від випадкових, викликаних збігом обставин або суб’єктивними намаганнями тих чи інших політичних діячів, освітянських лідерів чи реформаторів.
Джерельна база дослідження. Тема дисертаційного дослідження вимагала ознайомлення з широкою джерельною базою з історії США, філософії освіти, історії педагогіки, педагогіки та релігієзнавства, яка б у синтезі сприяла осягненню багатовимірної проблеми морально-етичного виховання в історії американської школи. При написанні дисертації були використані офіційні документи й матеріали про виховання в американських школах, зокрема:
– кодекси законів з питань освіти США, директивні та нормативні акти американського уряду, окремих штатів та управлінь освіти щодо розвитку освіти й виховання; матеріали адміністрацій президентів США, рішення Верховного суду США та судів окремих штатів; звіти, постанови та інформаційні матеріали управління освіти США та окремих штатів, міст, районів; рішення комісій з освітньої політики, доповіді шкільних управлінь штатів, районів, міст стосовно морально-етичного виховання в американських школах;
– науково-літературні джерела, документи й матеріали, зокрема концепції морально-етичного виховання, мемуарні матеріали шкільних адміністраторів, вчителів та учнів, звіти директорів шкіл про виховну роботу в школі, праці американських педагогів, політичних та культурних діячів про морально-етичне виховання молоді;
– американські періодичні педагогічні видання “Education”, “Phi Delta Kappan”, “American Educator” “Educational Leadership”, “Parents”, “The Public Interest”, “Today’s Education”, “Children Today”, “Learning”, “Journal of Moral Education”, “Journal of Educational Thought”, “Moral Education Forum”, “Educational Review”, “American Journal of Education”, “Teacher Magazine” та ін.
– статистичні дані про розвиток освіти й виховання в історії американського суспільства, в тому числі його національних меншин; про роль американської сім’ї у вихованні дітей; про стан дисципліни та проблеми американської школи; про девіантну поведінку шкільної молоді та ін.;
– вітчизняні наукові періодичні видання “Шлях освіти”, “Радянська школа”, “Рідна школа”, “Советская педагогика”, “Педагогика”; праці вітчизняних вчених з питань морально-етичного виховання, з проблем американської школи.
Дослідження процесів морально-етичного виховання в американській школі спирається на вивчення наукових праць:
– американських істориків освіти (Р.Арноув, С.Аткінсон, Дж.Г. Балантін, Дж.Вагонер, П.С.Віолас, С.Ф.Кестл, Дж.Козол, Л.А. Кремін, Б.I. Макклеллан, Т. Малеска, Р.Дж.Морріс, Д.Ревіч, С.А.Ріппа, Дж.Сінізі, I.Стейнер, С.I.Тозер, Д.В.Таєк, В.Уран та ін.); у тому числі авторів, які досліджували історичні аспекти морально-етичного виховання американських школярів (В.Беннет, І.А.Вінн, Б.І.Макклеллан, К.Райян та ін.);
– американських філософів освіти (Дж.Д.Батлер, Т.Брамельд, С.О.Вебер, Дж.Л.Гутек, Дж.Дьюї, В.Ф.Канінгхем, Дж.Марітен, Дж.Спрінг, Дж.Л. Чайлдз та ін.).
При написанні дисертації використовувалися праці авторів концепцій морально-етичного виховання в американській школі та їх дослідників, зокрема:
– моральних кодексів (Moral Codes) (В.Дж.Гачінгс та ін.);
– концепції “розкриття власних цінностей” (Values Clarification Approach): її авторів (Л.І.Расс, С.Б.Саймон, Л.В.Гоув, Г. Кірченбаум), її прибічників (М.С.Рекс, М.Гармін, Дж.Д.Стюарт, В.Кейсмент, Б.Р.Сінгх, І.Беллєр, Дж.Т.Гайланд, Дж.С.Малікайл) і критиків (П.С.Вітс, С.Горн, В.K.Кілпатрік, Т.Ліккона, А.Л.Локвуд, А.Олдеквіст ін.);
– концепції “морального розвитку” (Moral Development): її автора Л.Колберга та його послідовників, які розробляли окремі аспекти концепції (В.Хантер, М.Прат, К.П.Скот та ін.), критиків концепції (П.С.Вітс, Б.А.Сішель), в тому числі феміністичних критиків (С.Джілліган, Н.Ноддінгс та ін.).
концепції “виховання характеру” (Сharacter Education), її програмних документів: Виховання характеру у початкових школах Норфолку (Character Education in Norfolk Elementary Schools), “Виховання характеру” – підручник для вчителів Орегону, виданий управлінням освіти Орегону (Oregon Office of the Superintendent Of Public Instruction / Character Education: A Manual for Oregon Teachers), авторів та дослідників: Дж.С.Беннінга, Д.Віадеро, І.А.Вінн, Г.Гартшорн, В.Дж.Гатчінс, П.Л.Гланзер, Дж. І.Дунган, А.Етзіоні, В.К.Кілпатрік, А.Когн, Т.Ліккона, А.Л.Локвуд, Л.Мандевіль, М.Мей, Г.Л. Сміс, С.Г.Соммерс та ін.;
– праці науковців, які виступали за синтез раціональних елементів вищезгаданих концепцій (Дж.Беннінга, В.Гар, Р.К.Міллc, М.С.Рекс, А.Дж.Максон та ін.).
Були використані також праці американських педагогів з питань релігійно-морального (християнсько-морального) виховання, які обґрунтовували його необхідність в американських школах (В.Г.Бекк, А.М.Бойлан, П.С.Вітс, Ф.Грівен, Дж.Діаферсалер, В.Ф.Канінгхем, С.Карпер, С.Кенел, Дж.Г.Кларк, А.Л.Кугн, Н.Дж.Макклускі, Ф.М.Перко, В.Різ, С.Д.Роуз та ін.), зокрема авторів, які досліджували питання морально-етичного виховання в приватних релігійних школах (Д.Бартон, І.А.Вінн, І.Гарднер, Б.Гейтс, В.Дж.Різ, Р.Р.Робертс, Г.Шварц та ін.);
– праці вчених, які досліджували роль сім’ї (Дж.Вілсон, Б.Ковелл) і роль учителя в морально-етичному вихованні американської молоді (К.А.Страйк, Л.Л.Джакобі, К.Раян, Б.В.Чу, Дж.Армон, М.Р.Магір, М.Дж. Велес); були використані також праці Д.В.Вейкфілда, К.Раяна, які стосувалися професійної підготовки вчителів в галузі морального виховання;
– праці науковців, в яких підбивались результати соціологічних досліджень моральності американського суспільства і виховних функцій школи (Дж.Гіммельфарб, Б.Гостетлер, С.М.Елам, А.Колз, М.Лаллі, Дж.Макдоуелл, Л.С.Роуз, Л.Роузен, Р.Дж.Рубел, Л.Д.Савіц та ін.), а також підручники американської школи, які стосувались морального виховання (Р.М.Елсон, Дж.С.Карпер, С.Б.Купер, В.Г.Макгаффі, С.Д.Роуз).
Крім того, при вивченні стану морально-етичного виховання в американських школах в 1960-1970-х роках аналізувались роботи С.Берейтера і Дж.Гранта, а також дослідження, які стосувались аморальності та девіантної поведінки в школах (І.Гарднер, Д.Гарінгтон-Луекер, С.М.Еларм, Л.С.Роуз). Проблеми морально-етичного виховання в 1980-1990-х роках вивчалися з використанням наукових робіт ряду американських дослідників (Дж.Х.Агн, Дж.Армон, Дж.Е.Батон, М.Дж.Веллс, М.Д.Грір, Дж.Дж.Конвей, В.Є.Лейк, М.Р.Магір, Р.Р.Робертс, Р.М.Романо, Р.Дж.Старрат, Б.В.Чу, Ф.Дж.Швейгерт, Л.Л.Якобі), а також праць, які стосувались морального виховання в окремих штатах і містах: Д.Гарінгтон-Луекера – у Південній Кароліні й Чикаго, Б.Копеланда, М.Сатерліка – у Меріленді, Б.Гоніга – у Каліфорнії й Нью Джерсі, Е.Шапса – у Каліфорнії, К.Д.Тука, А.Олбері – у Вашингтоні та ін.
Були також використані роботи, які стосувались певних аспектів морально-етичного виховання в 1980-1990-х роках, зокрема методів морального виховання (Дж.Беркхамер, Т.Ліккона, Б.Ліндсей, К.Раян, К.П. Скотт, Б.Р.Сінгх, Дж.В.Стютел, П.С.Вітз, Дж.Віллінські, Дж.Вілсон, Б. Ковел, І.А.Вінн, Р.М.Романо, М.Р.Магір, Дж.Дж.Конвей, Дж.І.Бутон та ін.);
– роботи, присвячені особливостям морального виховання в умовах полікультурного середовища (Р.Д.Геслеп);
критичні виступи американських педагогів та діячів культури з окремих питань морально-етичного виховання в сучасних американських школах (Л.Кавазос, Дж.Грант, П.Р.Грір, К.Раян, М.Гокінз, Дж.А.Ларкінз, Дж.Т.Гайланд, А.Когн, П.Лондон, Дж.С.Малікаіл, Д.Мор, Д.Найберг, І. Прітчард, І.А.Вінн та ін.).
Організація дослідження. Дослідження проводилося у 1993-2003 роках і умовно поділяється на три етапи науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (1993-1995 рр.) вивчався стан розробленості проблеми, оформлялася концепція дослідження, визначалися об’єкт, предмет, мета та завдання, формувалася джерельна база дослідження.
На другому етапі (1996-1998 рр.) розширювалася джерельна база, аналізувалися першоджерела, теоретичні праці американських філософів й істориків освіти. Під час трьох поїздок до США було ґрунтовно досліджено стан морально-етичного виховання в країні на основі вивчення джерельної бази та на підставі безпосереднього спостереження за навчально-виховним процесом у школах США, бесід з американськими педагогами та школярами, спілкування з фахівцями з питань виховання та морально-етичного виховання зокрема.
На третьому етапі (1999-2003 рр.) осмислювався матеріал, уточнювалась структура дослідження, вибудовувалася логіка наукової роботи, описувалися й апробувалися головні результати дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше
доведено, що суперечливий характер соціально-економічного розвитку породжує дві тенденції суспільного ставлення до морально-етичного виховання в американській школі, одна з яких веде до його послаблення, а друга – до його посилення. Протиборство цих тенденцій, переважання однієї з них над іншою визначають усі характерні особливості виховного процесу в певний період, його теоретичну і методологічну базу, його ціннісні орієнтації, парадигми, концепції й програми.
Виділено й теоретично обґрунтовано основні етапи історичного розвитку морально-етичного виховання в американській школі в означений період (I етап – 30-90-ті роки ХІХ ст.; II етап – 90-ті роки ХІХ ст. – 40-і роки ХХ ст.; III етап – 40-і роки – кінець – 70-х років ХХ ст.; IV етап – кінець 70-х років – 90-ті роки ХХ ст.) і, виходячи із особливостей протиборства вище згаданих тенденцій, з’ясовано зміст морально-етичного виховання, його основні форми, методи і засоби на кожному із цих етапів.
Визначено філософсько-ідеологічну базу морально-етичного виховання на кожному етапі: на І етапі нею були ідеологія класичного лібералізму та класичні філософські системи (ідеалізм, реалізм, томізм); на ІІ етапі в її основі лежали новий лібералізм, прогресивізм і прагматизм (інструменталізм та експериментальна філософія Дж.Дьюї); на ІІІ етапі визначальними були неопрагматизм та екзистенціалізм; на ІУ етапі – неопрагматистські підходи й соціал-реконстуктивізм, ессенціоналізм і тенденція до повернення до ідеології консерватизму.
Досліджено специфічні концепції і програми морально-етичного виховання в американській школі на кожному етапі, зокрема “виховання характеру”, “розкриття власних цінностей”, “морального розвитку”, “концепцію турботи” тощо та їх функціонування відповідно до вимог багатоконфесійного й полікультурного суспільства. Обґрунтовано, що їх еволюція та зміна обумовлені, прямо чи опосередковано, протиборством вищеназваних тенденцій. Ними ж детермінуються і фундаментальні структурні зміни в системі американської освіти, зокрема виникнення і розширення чи, навпаки, згортання приватних шкіл на певному етапі історичного розвитку США, насамперед, шкіл, які створювались тими чи іншими конфесіями. Ставлення до освіти та морального виховання афроамериканців та індіанців, врешті-решт, також визначалось цими ж чинниками та тенденціями.
Дістало подальшого розвитку визначення основних тенденцій розвитку морально-етичного виховання в американській школі, до яких можна віднести: по-перше, тенденцію до послаблення виховної ролі сім`ї та інших суспільних виховних інституцій і водночас тенденцію до зростання деструктивного впливу зовнішнього середовища та комерціоналізованих засобів масової інформації на моральність молодого покоління, що веде до невпинного зростання ролі школи у виховному процесі; по-друге, тенденцію до посилення поліетнічного, поліконфесійного, полікультурного виховання; по-третє, тенденцію до органічного синтезу окремих парадигм, концепцій та програм морально-етичного виховання, їх взаємодоповнення та взаємозбагачення за рахунок раціональних елементів кожної з них; по-четверте, тенденцію до “поміркованого консерватизму” у виборі основних моральних та соціальних цінностей, на яких ґрунтується морально-етичне виховання в школі, до органічного поєднання загальнолюдських, загальнодемократичних цінностей з цінностями, які виражають специфічну ментальність даної нації на конкретному етапі її історичного розвитку. Це дало змогу розглянути весь надзвичайно складний, багатоплановий та багаторівневий освітянський простір США, усі перипетії його еволюції впродовж XIX-XX століть як органічну цілісну систему, яка пронизана єдиним принципом, де кожен елемент детермінований цілим і отримує фактичне обґрунтування та теоретичне пояснення.
Розкрито вплив суспільно-економічних, політичних, релігійних, філософських та соціокультурних чинників на морально-етичне виховання в американській школі від часу створення загальної державної школи в 30-х роках ХІХ ст. і до 90-х років ХХ ст., коли відбулися глибокі якісні зміни у морально-етичному вихованні молоді.
Показано місце і роль кожного із чинників, які детермінують виховний процес у школі, особливості його еволюції: якщо соціально-економічні чинники, формуючи “соціальне замовлення” школі на підготовку особи з відповідними моральними якостями, визначають основні тенденції морально-етичного виховання, його суспільну мету, то політичні, релігійні, етнічні й філософсько-ідеологічні чинники детермінують зміст відповідних моральних цінностей, а рівень розвитку психолого-педагогічної науки – форми, методи і засоби морально-етичного виховання.
У науковий обіг української педагогічної думки введено нові факти, теоретичні ідеї та напрацьовані в американській школі підходи до здійснення морально-етичного виховання, його змісту, форм, методів, засобів, вимог до вчителя, змісту моральних ідеалів тощо.
Теоретичне значення дослідження. Отримані в дослідженні результати можуть послужити теоретичною базою для подальшого більш глибокого і конкретного дослідження морально-етичного виховання в американській школі в цілому і на окремих етапах її розвитку. Зокрема, підхід до виховного процесу як органічної цілісності, де чітко враховується місце і роль кожного з його елементів і чинників, відкриває можливість поглибленого вивчення кожного з них з урахуванням усіх його взаємозв’язків і взаємовпливів з усіма іншими елементами і чинниками під кутом зору загальних тенденцій, які виявлені й обґрунтовані в дисертаційному дослідженні. Таким чином можуть бути більш конкретно і всебічно осмислені місце і роль окремих виховних інституцій американського суспільства (зокрема, сім’ї, школи, громади, церкви та ін.) у морально-етичному вихованні молоді на різних етапах його розвитку, а також вельми складний і багатоплановий процес формування, протиборства і взаємовпливів різних освітніх парадигм, концепцій і програм виховання, його форм, методів та ціннісних орієнтацій. Це особливо стосується ранніх етапів розвитку американського суспільства, які висвітлені порівняно менше, а також нинішнього періоду, який відрізняється надзвичайною складністю і строкатістю освітніх і виховних парадигм, концепцій і програм, форм, методів та засобів морально-етичного виховання, різноманітністю форм їх протиборства та взаємодоповнюваності.
Запропонована в дисертаційному дослідженні модель функціонування та розвитку морально-етичного виховання в американській школі може бути використана з певними корективами, при вивченні аналогічних явищ і процесів в інших країнах, зокрема для поглибленого дослідження розвитку морально-етичного виховання в українській школі, як у минулому, так і в наші дні. Така можливість обумовлюється, по-перше, тим, що виявлені в ході дослідження тенденції розвитку морально-етичного виховання в американському суспільстві мають загальний характер, оскільки вони детерміновані глибинними соціально-економічними чинниками, які так чи інакше, але з необхідністю мали місце і в суспільному розвитку інших країн. По-друге, американське суспільство, як жодне інше, на всіх етапах свого розвитку характеризується надзвичайною різноманітністю етносів, культур, конфесій та інших складників і чинників, а тому воно було природною лабораторію, у якій практично ставилися і реально розв’язувалися у свій час, по суті, всі ті суперечності й проблеми, які згодом довелося долати й вирішувати іншим країнам як у галузі виховання, так і в суміжних сферах життєдіяльності. Це означає, що концептуальна схема аналізу згаданих процесів в американському суспільстві може бути частково чи повністю, але з відповідними корективами, застосована і при вивченні особливостей їх функціонування і розвитку в інших країнах. Цим обумовлюється цінність досвіду американської школи для інших країн, зокрема для української школи. Це, однак, не означає, що з американського досвіду можна взяти готові шаблони для розв’язання аналогічних проблем української школи. Він дає лише характерні зразки та методологічні засади для вирішення проблем морально-етичного виховання, яке не може бути успішним без врахування конкретних умов української дійсності, особливостей національної освіти й виховання, менталітету українського народу.
Практичне значення проведеного нами дослідження полягає в тому, що отримані результати і сформульовані положення й висновки дають досить повне бачення цілісної картини морально-етичного виховання в історії американської школи, внутрішніх та зовнішніх чинників його еволюції, змісту, форм, методів та засобів, необхідних для осмислення стану морально-етичного виховання в американській системі виховання та її інноваційного досвіду в цьому питанні. Це є необхідною передумовою творчого запозичення та ефективного використання американського досвіду для розбудови сучасної української школи, активізації її виховних функцій на нинішньому етапі розвитку українського суспільства. Зокрема, виявлення загальних тенденцій та специфічних особливостей функціонування та розвитку виховного процесу в американській школі на різних етапах її еволюції, врахування місця і ролі кожного із чинників цього процесу, чітке розмежування об’єктивного і суб’єктивного, необхідного і випадкового, поверхневого і глибинного в його розгортанні здатне застерегти від формального сприйняття американського досвіду і його механічного перенесення на український грунт.
Результати дослідження використані дисертантом при підготовці інтегрованого навчального курсу “Історія освіти в США”, спеціалізованого педагогічного курсу “Морально-етичне виховання в школах США” в Національному університеті “Острозька академія”, лекціях для слухачів Рівненського обласного Інституту підвищення кваліфікації педагогічних курсів.
Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися в наукових розробках з філософії освіти, загальної педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки. З огляду на сучасні освітньо-педагогічні реформації матеріали роботи можуть бути застосовані в навчально-виховному процесі вищих та середніх навчальних закладів, при написанні підручників, навчальних посібників, розробці лекційних курсів, при викладанні елективних навчальних курсів, підготовці спецкурсів та спецсемінарів, а також навчально-методичної літератури, присвяченої різним педагогічним аспектам виховання в американській школі.
Результати дисертаційного дослідження доцільно використати у системі вузівської підготовки науково-педагогічних викладацьких кадрів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема, керівників шкіл, вчителів в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Матеріали і результати проведеного дослідження сприятимуть реформуванню системи виховання в національній школі, розробці і вдосконаленню системи морально-етичного виховання в Україні.
Особистий внесок дисертанта в одержанні наукових результатів полягає: у висвітленні та узагальненні концептуальних засад морально-етичного виховання в американській школі шляхом опрацювання належної джерельної бази, з використанням логіко-гносеологічного, структурно-функціонального й історичного підходів та відповідних методів дослідження; у визначенні та обґрунтуванні основних етапів морально-етичного виховання в американській школі в контексті суспільно-політичних, економічних, релігійних та етнічних процесів; у виявленні основних тенденцій розвитку морально-етичного виховання в американській школі, які визначають його характер, зміст, форми, методи та засоби на кожному історичному етапі; у безпосередній участі автора у вивченні системи освіти США роках під час стажування у Північно-Іллінойському університеті у 1997-1998 рр.; у вивченні досвіду навчально-виховної роботи в американських державних та приватних школах Америки, результати якого були викладені на шостому науковому симпозіумі у США (м. Декалб, Іллінойс, лютий 1998) “Competing Visions of the Future”.
Вірогідність, об’єктивність та достовірність наукових результатів та висновків дослідження забезпечувалися теоретичними та методологічними позиціями з опорою на відповідні методи, адекватні меті дослідження й визначеним завданням, ретроспективним логічно-системним аналізом широкої джерельної бази, зокрема нормативних і звітних документів, статистичних матеріалів, філософських, історичних, психолого-педагогічних та інших теоретичних праць, науковою ідентифікацією літературних джерел з результатами аналізу, безпосередньою участю дисертанта в обговоренні проблем морально-етичного виховання з американськими педагогами на наукових та практичних конференціях і під час бесід, педагогічних спостережень дисертанта під час відвідування занять в американських школах, а також їх апробацією у виступах на конференціях та інших форумах, в лекціях для вчителів та студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні результати науково-теоретичних пошуків автора з проблем морально-етичного виховання в американській школі висвітлювались у його виступах на конференціях, семінарах різних рівнів, зокрема: на шостому науковому симпозіумі “Competing Visions of the Future” (м.ДеКалб, Іллінойс, США, лютий 1998); на шостій Міжнародній науково-практичній конференції “Виховання молоді на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Християнські цінності. Історія і погляд у третє тисячоліття” (м.Острог, травень 2000); на звітній науковій конференції Інституту педагогіки АПН України “Зміст і технології шкільної освіти” (м.Київ, березень 2000); на сьомій Міжнародній науково-практичній конференції “Виховання молоді на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Психолого-педагогічні та методичні аспекти викладання християнської етики” (м.Острог, липень 2001); на Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції “Християнство на межі тисячоліть” (м.Київ, березень 2001); на Міжнародній конференції “Психолого-педагогічні основи гуманізації виховання і навчання в школах та вищих навчальних закладах” (м.Рівне, травень 2001); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Морально-етичне виховання школярів у системі громадянської освіти і виховання” (м.Івано-Франківськ, листопад 2001); на науковій конференції “Україна і слов’янський світ: історія і сучасність” (м.Рівне, травень 2001); на регіональній науковій конференції “Моральне виховання в США та інших англомовних країнах: ХІХ століття” (м.Острог, червень 2001); на Міжнародному семінарі “Моральне виховання американської молоді” (м.Рівне, червень 2001); на постійно діючому філософському семінарі “Гуманізм. Людина. Пізнання” (м.Дрогобич, жовтень 2001); на восьмій Міжнародній науково-практичній конференції “Виховання молоді на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Досвід і перспективи” (м.Острог, березень 2002); на науковій конференції “Моральне виховання в США та інших англомовних країнах у ХХ столітті” (м.Острог, травень 2002); на УІІ науково-підсумковій викладацько-студентській конференції (м.Острог, травень 2002); на дев’ятій Міжнародній науково-практичній конференції “Християнські цінності в культурі і освіті” (м.Острог, червень 2003); на УІІІ науковій викладацько-студентській конференції “Дні науки Національного університету “Острозька академія” (м.Острог, травень 2003).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені у 31 науковій праці (одноосібно), до яких належать: 1 монографія, 25 статей у провідних фахових виданнях та у збірниках наукових праць, 5 статей у збірниках матеріалів конференцій.
Кандидатська дисертація на тему “Індивідуалізація навчання техніки читання на початковому етапі середньої школи (англійська мова, VІ клас) була захищена у 1992 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Характер та специфіка поставлених дослідницьких завдань зумовили обсяг та структуру дослідження. Воно складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних першоджерел та додатків. Обсяг основного тексту займає 420 сторінок. У списку використаних першоджерел подано 629 найменувань, з них 444 – англійською мовою. Дисертація містить 4 додатки на 67 сторінках.