- •Лекція 1. Особливості науково-дослідницької діяльності (2 год.)
- •1. Завдання курсу “Основи наукових досліджень”
- •Література для використання
- •3. Науково-дослідна робота студентів
- •4. Вимоги до науковця
- •5. Психологія і технологія наукової діяльності
- •6. Робоче місце науковця
- •7. Оргтехніка
- •Особиста бібліотека й архів науковця
- •10. Особистий архів науковця
- •Завдання для самоконтролю
5. Психологія і технологія наукової діяльності
Мотивація наукової діяльності
Важливе значення у процесі наукової діяльності має її мотивація, тобто те, заради чого відбувається наукова діяльність.
Вузькі особистісні мотиви – бажання отримати добру, схвальну оцінку, похвалу, винагороду, стати відомим, прагнення уникнути критики.
Широкі соціальні мотиви – бажання зробити відкриття для людей, прославити вітчизняну науку.
Внутрішні мотиви - інтерес
до процесу
та результатів
наукової діяльності.
Важливе значення для успішного протікання наукової діяльності має увага, пам’ять, мислення.
Важливими є культура наукової, зокрема інтелектуальної діяльності, навички раціонального (швидкого) читання.
6. Робоче місце науковця
Необхідним є дотримання гігієнічних вимог до організації праці;
Відповідне освітлення;
Провітрювання приміщення;
порядок на столі;
Відповідна відстань від книги до очей;
Наявність каталогів.
7. Оргтехніка
Значну допомогу у здійсненні наукової діяльності надає оргтехніка, зокрема, персональний комп’ютер, що дозволяє друкування тексту, його редагування та автоматичну корекцію.
Комп’ютер допомагає ефективно зберігати інформацію.
Принтер уможливлює роздрук надрукованої інформації з метою її додаткової корекції та поширення.
Сканер дає можливість оперативно копіювати друковану інформацію з метою її подальшого використання.
Ксерокс допомагає робити копії з необхідних джерел, економить час науковця, дає можливість накопичувати інформацію науковця.
Інтернет є невичерпною бібліотекою інформації.
8.Види каталогів
Оперативний пошук інформації здійснюється через бібліотечні каталоги, які розміщені в бібліотеках та читальних залах.
Алфавітний каталог дає можливість оперативно відшукати авторів друкованих праць та матеріали з окремих тем.
Тематичний каталог вміщує перелік інформації за темами.
Систематичний каталог систематизую інформацію за галузями знань, темами.
Особиста бібліотека й архів науковця
У процесі роботи в науковця накопичуються книги і збирається власна бібліотека – книги, журнали, брошури, власні праці.
Порядок розставляння книг – універсальні енциклопедії,
енциклопедичні словники, довідники.
Книги розставляються за галузями, темами, а в їх межах за алфавітом авторів та назв.
При необхідності використовують картонні чи металеві розподільники або закладки різного кольору.
10. Особистий архів науковця
У процесі роботи в науковця формується власний архів, до складу якого входять конспекти наукових праць, вирізки з друкованих засобів інформації, ксерокопії наукової продукції, касети з необхідними матеріалами, слайди.
Ці матеріали необхідно відповідним чином організувати. Розпочинати сортування матеріали слід тоді, коли матеріалу є лише невелика кількість.
Розрізнені матеріали систематизують за формою, характером використання, терміном зберігання в окремих папках.
Папка має певну назву, порядковий номер, які також зазначаються і в каталожній картці.
Касети, дискети, слайди та інші документи подібної форми зберігаються у спеціальних коробках. Кожний документ і коробку надписують.