Міністерствоосвіти, науки, молоді і спортуУкраїни Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра технологіїбудівельнихвиробів і матеріалознавства

зпереддипломної практики

на тему:

Виконав:

студент 5 курсу ФБА

групи ТБК-51

Денисяка Т. О.

Перевірив:

проф. Дворін Л.Й.

доц. Мироненко А.В.

Рівне2012

Зміст

1. Актуальність теми…………………………………….…….………….3

2. Досліджувані матеріали………………………..…….…..……………5

3. Розробка технології мокрого помелу СШВ………….……………….8

4. Практичні результати досліджень по важкому бетону…………….…9

5. Дослідження впливу складу важкого бетону

на його властивості……………….……………………………………10

2. Висновки…………………………………...……………..……….……14

3. Література………………………………………………………………15

1. Актуальність теми

На території України зосереджена значна кількість відходів металургійних підприємств, в якості яких активну роль займають металургійні доменні гранульовані шлаки. На основі шлаків можливо виготовлення в’яжучих речовин, які можуть бути альтернативою ПЦ. До найменш енергоємних і недорогих в’яжучих, до складу яких входять переважно відходи виробництва, відноситься сульфатно-шлакове в’яжуче. Але для сучасних СШВ характерні низька міцність, а для їх виготовлення використовують виключно доменні гранульовані шлаки з високим вмістом глинозему - 10 ... 20 мас. %. Можливість використання для цієї мети низькоглиноземистих шлаків зі вмістом Al₂O₃ < 10%, що характерні для українських металургійних підприємств цілком реальна. В якості сульфатного компоненту СШВ використовували гіпсовий камінь або ангідрит. Не досліджена також можливість використання в якості сульфатного компоненту СШВ на основі низькоглиноземистих українських ДГШ великотоннажного відходу хімічних підприємств України – фосфогіпсу.

Особливістю розробленого важкого бетону з СШВмокрого помелу на основі низькоглиноземистого доменного гранульованого шлаку є його порівняно низька водопотреба (В/Вж (водов’яжуче відношення) менше 0,4), що суттєво відрізняє його від в’яжучих В/Вж перевищує нерідко 0,5, тим самим позитивно впливає на довговічність, морозостійкість, тощо.

За відомими даними з літературних джерел при використанні бетонів на основі СШВ враховують експлуатаційні властивості в’яжучого: підвищену стійкість у м’яких і сульфатних водах. В цьому полягає основна перевага СШВ перед шлакопортландцементом. Встановлена висока стійкість СШВ у морській воді, розчинах Na₂SO₄, MgSO₄, Al₂(SO₄)₃, (NH₄)₂SO₄, молочній і гуміновій кислоті, у лляній олії.

Бетони на СШВ рекомендується використовувати у підводних і підземних спорудах, масивних конструкціях, особливо там, де вони піддаються дії агресивних вод, або вилуговуванню. Як правило, це конструкції з важких крупнозернистих бетонів класів В7,5 та В10 з обмеженою морозостійкістю. Під час твердіння бетонних та залізобетонних споруд у надземних спорудах їх необхідно зволожувати протягом перших 2 ... 3 тижнів.

Не рекомендується застосовувати СШВ для бетонних споруд, що працюють у зоні поперемінного зволоження і висушування, для запобіганню утворення крихкого і не міцного поверхневого шару, а також при твердінні бетону при низьких температурах.

Стосовно армованих залізобетонних конструкцій, з літературних джерел відомо, що в бетонах на СШВ, що не піддаються зволоженню, корозія сталевої арматури не розвивається. При підвищеній вологості бетонів на СШВ – арматура іржавіє. Очевидно, що цей факт пояснюється відносно низьким рН середовища бетону на СШВ, а також наявності великої кількості сульфатного компоненту, що є одним з інтенсифікаторів корозії сталі.

СШВ можна також використовувати і для приготування будівельних розчинів, як і на інших гідравлічних в’яжучих.

Основними напрямками досліджень бажкого бетону на СШВ мокрого помелу було:

• вплив добавок-пластифікаторів (ЛСТ, С-3) на розтічність суспензії СШВ після помелу та досягнення повного розвантаження млина від суспепензіїСШВ.

• Визначення оптимального вмісту добавок-пластифікаторів з метою забезпеченнямінімальної водо потреби (В/Т≤0,35) та максимальноїміцності: (≥30…40 МПа) СШВ.

• Визначення оптимального вмісту добавок-пластифікаторів для визначеннявеличинилегковкладанностібетонноїсуміші.

• Визначення виду та вмісту добавок-модифікаторів(прискорювачів та інтенсифікаторівтвердіння) з метою збільшенняшвидкостітвердіння та міцності .