4. Управління аудиторською діяльністю в Україні

Управління аудиторською діяльністю - це процес регулювання роботи аудиторських фірм, аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги та всієї аудиторської спільноти в державі з метою дотримання єдиних методологічних вимог

В тлумачному словнику В. Даля слово "управління" означає керувати, спрямовувати діяльність будь-кого, будь-чого. Тому, управління - це процес впливу на будь-кого, будь-що. Крім того, слово "управління" поєднують з діяльністю органів влада, керівних органів тощо. Отже, управління можна трактувати як процес впливу і, водночас, як систему суб'єктів і об'єктів управління та сукупність

Під управлінням аудиторською діяльністю розуміють процес регулювання роботи аудиторських фірм та окремих аудиторів. В світовій практиці існує два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності (табл. 1.1).

Таблиця 3.1. Підходи щодо регулювання аудиторської діяльності управлінських дій______

Назва підходу	Характеристика підходу	Країни, в яких застосовується
1	2
Державна законодавча ініціатива і державне регулювання	Держава безпосередньо розробляє і затверджує законодавчі акти і нормативи аудиту, здійснює реєстрацію аудиторів та аудиторських фірм, а також контролює їх діяльність	Країни континентальної Європи, Росія, Швеція тощо
Законодавча ініціатива громадських професійних організацій і регулювання спільно з державою	Процес регулювання діяльності здійснюється за ініціативи громадських професійних організацій	Англія, СІЛА, Україна тощо

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється з ініціативи громадських професійних організацій.

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється на підставі Закону України "Про аудиторську діяльність" відповідно до англо-американського підходу. Загальна схема управління аудиторською діяльністю в Україні представлена на рис. 1.1

Рис. 1.1. Управління аудиторською діяльністю в Україні

Отже, аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава лише встановлює перелік вимог до проведення аудиту, а методику його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіальні відділення шляхом затвердження стандартів, норм, положень, інструкцій, роз'яснень.

5. Принципи аудиту

Національні нормативи аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України встановлюють основні принципи аудиту, правила надання аудиторських послуг, фундаментальні засади аудиторської етики. Відповідно до цих документів принципи аудиту можна поділити на дві групи: методологічні та принципи професійної етики.

Методологічні принципи - це аудиторський доказ, система обліку, внутрішній контроль, матеріальність, обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідчень, а також системи внутрішнього контролю; визначення критеріїв суттєвості і достовірності; дотримання методики аудиту; оцінки ризиків та вибору даних; повне інформування клієнта; відповідальність за виконану роботу.

До методологічних принципів відносять:

—планування аудиту;

—обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідоцтв, а також системи внутрішнього контролю;

—визначення критеріїв суттєвості і достовірності;

—дотримання методики та техніки аудиту, оцінки ризиків та вибору даних;

—аналіз інформації та формування висновків;

—відповідальність за результати аудиту;

—повне інформування клієнта.

В свою чергу методологічні принципи поділяють на правові та організаційні.

Правові - розсудливість, відповідальність за чужі вчинки, відсутність привілейованої інформації.

Організаційні - планування, документування процесу аудиту, звітність за підсумками аудиту, взаємодія аудиторів, поінформованість клієнта.

Починаючи з 1 січня 1999 р. введена обов'язковість дотримання Національних нормативів, наведених у [7, с. 3].

Методологічні принципи в окремих випадках можуть мати рекомендаційний гарактер, проте це повинно регламентуватися конкретними нормативами аудиту, у яких шисуються відповідні принципи.

Необов'язковими для виконання є такі нормативи:

№ 12 Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування";

Jft 24 "Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту № 13 "Аудит в умовах електронної обробки даних"; № 1? "Вибіркова перевірка";

N" ЗІ "Вплив системи електронної обробки даних на оцінку системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю";

М» 32 "Оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вилив на незалежні процедури аудиторської перевірки".

Нормативи використовуються аудиторами залежно від обсягу операцій клієнта і наявності у нього системи внутрішнього контролю, служби внутрішнього аудиту або системи електронної обробки даних.

Аудиторська палата України рішенням № 73 від 18 грудня 1998 р. ввела в дію Кодекс професійної етики аудиторів України, який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Визначальною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед українським суспільством. Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для реалізації цієї мети необхідно дотримуватись чотирьох основних вимог суспільства до професії аудитора — вірогідність (потреба в користуванні достовірною інформацією), професіоналізм, якість послуг і довіра. Для досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися таких фундаментальних засад етики: чесність, об'єктивність, конфіденційність, професійна поведінка, професійні норми. Вірогідність. Суспільство потребує достовірної інформації.

Професіоналізм. Роботодавці, клієнти інші зацікавлені сторони визначають рівень фахової підготовки аудиторів.

Якість послуг. Аудит і аудиторські послуги повинні здійснюватись у суворій відповідності з чинним законодавством і нормативними актами.

Довіра. Роботодавці, клієнти, інші зацікавлені сторони мають бути впевнені в тому, що аудитор ніколи не порушить професійної етики і дотримуватиметься її протягом усієї практики.

фундаментальні засади етики,

Неупередженість. Аудитор повинен виконувати свої функції неупереджено, бути незалежним, чесним і об'єктивним.

Чесність. Чесність та об'єктивність суджень аудитора мають особливе значення, за умови оцінки результатів фінансового звіту. Аудитор не може уникнути тиску на нього в процесі своєї професійної діяльності, але повинен протистояти цьому тиску.

Він має уникати інших відносин з клієнтами, не пов'язаних з аудиторською перевіркою. Аудитор повинен зберігати чесність та об'єктивність на всіх етапах роботи і, висловлюючи думку про фінансовий звіт, уникати ситуацій, які вплинули б на незалежність його висновків.

Об'єктивність. Аудитор повинен бути об'єктивним, щоб упередженість та інші чинники не впливали на достовірність його висновків.

Професійна незалеоісність. Аудитор повинен бути професійно незалежним, фахово бездоганним. Рівень фахової підготовки аудиторів повинен відповідати єдиним професійним вимогам. Допускаються до аудиторської діяльності тільки ті фахівці, які склали екзамени і пройшли сертифікацію.

Конфіденційність. Аудитор має зберігати в таємниці всю інформацію, яка стосується стану справ клієнта. Усі документи, пов'язані з аудитом, слід повертати клієнту. Аудитор повинен додержуватися конфіденційності всієї без винятку інформації, одержаної у процесі проведення аудиту. Єдиним винятком з даного правила є обов'язок аудитора (аудиторської фірми) надати за рішенням судових органів або за санкцією прокурора конкретну інформацію. Аудитор не має права використовувати інформацію і факти, взяті з аудиторських перевірок, для своєї вигоди, вигоди третіх осіб або на шкоду клієнтові.

Професійна поведінка. Аудитор повинен сприяти підвищенню авторитетності своєї професії у суспільстві. Він повинен бути чесним і не здійснювати вчинків, які можуть похитнути довіру і прихильність громади до аудиторської професії в цілому. Аудитор не має права залучати клієнтів шляхом обдурювання, хибних уявлень і помилкових дій. Аудитор має бути доброзичливим, сприяти встановленню добрих стосунків між колегами і представниками інших аудиторських фірм. Найважливіша характеристика професіонала — це всіляка підтримка професії і прагнення об'єднати колег. Аудитор не може відбивати клієнтів у своїх колег з метою розширення своєї практики засобами, які можуть призвести до зниження якості роботи або порушення прав третіх осіб на отримання достовірної інформації. Аудитору забороняється займатися саморекламою, яка створює хибне уявлення у клієнтів і зачіпає інтереси колег.

Професійні норми. Аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою і увагою вказівки і побажання клієнта тією мірою, у якій вони не суперечать вимогам чинного законодавства.

Аудитору належить завжди бути вільним від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об'єктивністю і незалежністю.

Кожен аудитор, що отримав сертифікат аудитора України, виголошує і підписує клятву, текст якої наводимо повністю [7, с. 271]:

"Я (прізвище, ім'я) виголошую клятву аудитора й урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов'язки з честю і гідністю, дотримуватися законів України, "Національних нормативів аудиту", Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримання їх іншими".

Дата Підпис