- •1. Понятійно-правовий категоріальний апарат в праві єс: право єс, право єСп, європейське право.
- •2. Співвідношення понять правова система єс, система права єс, система джерел права єс.
- •3. Правопорядок єс та його закріплення в рішеннях Суду єс.
- •5. Поняття та структура права єс.
- •10. Дія норм права єс в часі, просторі та за колом осіб.
- •11. Правова природа права єс.
- •12. Основні етапи розвитку права Європейських Співтовариств.
- •13. Розвиток економічної та політичної концепції уніфікації Європи.
- •14. Ідея Єдиної Європи в історичному контексті.
- •15. Паризький договір 1951 року: структура та інституційний механізм.
- •16. Договір про створення єес 1957 року.
- •17. Єдиний європейський акт: передумови прийняття та напрямки реформ.
- •18. Договір про створення єс 1992 року: основні положення та зміни в інституційному механізмі.
- •19. Амстердамський та Ніццькі договори і їх роль у розвитку права єс.
- •20. Конституція
- •21. Лісабонський договір: порядок прийняття, основні положення та нововведення.
- •24. Поняття, ознаки, особливості джерел права єс.
- •25. Первинне право.
- •26. Регламент як джерело права єс.
- •27. Директива як джерело права єс: пряма і непряма дія.
- •28. Рішення, рекомендації та висновки як джерела права єс.
- •29. Прецедентне право та його місце в системі джерел права єс.
- •30. Міжнародні договори та їх місце в системі джерел права єс.
- •31. Поняття, ознаки та система принципів права єс.
- •34. Суб’єкти права єс.
- •35. Принципи субсидіарності та пропорційності у праві єс.
- •36. Міжнародна правосуб’єктність єс та Лісабонський договір.
- •39. Рада єс. (законодавча)
- •40. Європарламент (законодавча)
- •41. Комісія єс (виконавча)
- •44. Європейська рада.
- •45. Європейський центральний банк.
- •46. Рахункова палата
- •47. Допоміжні органи.
- •59. Асоціація єс з заморськими країнами і територіями.
- •60. Міжнародні угоди єс
5. Поняття та структура права єс.
Право ЄС – система правових норм та принципів, за допомогою яких регулюється уся сукупність правовідносин, які виникають внаслідок розвитку інтеграційних процесів та діяльності ЄС.
Структура:
первинне (норми міжнародних договорів, які становлять правову основу для функціонування всіх складових елементів ЄС);
вторинне (норми, закріплені в актах органів ЄС, а також у міжнародних угодах);
принципи;
6-9. Поняття, структура та критерії класифікації норм права ЄС:
Норми права ЄС – загальнообов’язкові правила поведінки, якими врегульовуються правовідносини, які виникають внаслідок розвитку інтеграційних процесів та діяльності ЄС.
Структура норм: гіпотеза, диспозиція і санкція.
Класифікація:
1. Відповідно до їхніх соціо-правових характеристик та їх ролі у здійсненні інтеграції:
- функціонально необхідні
- додаткові (ті, що регулюють відносини членів з іншими суб’єктами права)
2. Відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об’єкта регулювання;
3. За формально юридичними ознаками:
- за типом суб’єкта створення:
* держави;
* інтеграційні об’єднання;
* змішані
- за типом джерел:
* договірні (сторонами є тільки члени, члени і ЄС, органи об’єднання)
* резолюційні (забезпечують механізм функціонування ЄС, безпосередньо регулюють інтеграційні процеси, забезпечують співробітництво)
* звичаєві (традиційні для членів, члени і ЄС, взаємовідносини інститутів)
* юдикаційні (врегулювання конфліктів в обєднанні, між ЄС і членами, преюдиціальні розяснення)
- за суб’єктним складом
* двосторонні;
* багатосторонні;
- за терміном дії:
* строкові;
* безстрокові;
- за функціональним характером:
* загальнорегулятивні;
* індивідуальні;
- за засобами вираження приписів:
* однозначні;
* альтернативні;
* відчилочні;
* бланкетні;
4. За ступенем юридичної сили:
- імперативні;
- диспозитивні;
- рекомендаційні;
5. За змістом приписів:
- матеріальні
* визначальні (без порушень)
* охоронні (порушення)
* компенсаційні (непереборна сила)
- процесуальні
* організаційні
* процедурні
* церемоніальні
* протокольні
6. Щодо організаційно-цільової спрямованості
- норми-принципи;
- норми-програми;
- норми-плани;
- оперативні норми;
10. Дія норм права єс в часі, просторі та за колом осіб.
В часі: пряма дія, строковість або безстроковість.
В просторі: європейські території або підконтрольні неєвропейські території.
За колом осіб: члени ЄС або інші суб’єкти права.
11. Правова природа права єс.
Правова природа права ЄС напряму повязується з правовою природою ЄС.
Є 3 концепції: федеративна, міжнародно-правова, особлива.
Право ЄС було і залишається правопорядком, який залежить від суду.
12. Основні етапи розвитку права Європейських Співтовариств.
1951р. Паризький договір - у Парижі було створено Європейське об’єднання вугілля та сталі. Ця міжнародна організація об’єднала кам’яновугільну, залізорудну, металургійну галузі промисловості. Договір підписали Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія.
1957р. Римські договори – Договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) та Договір про створення Європейського Співтовариства з питань Атомної Енергії (Євроатом). Ці договори набрали чинності 1 січня 1958 року. Було також підписано Конвенцію про Деякі Спільні Інституції. Відтак, з’явились Європейський Парламент та Суд.
1965р. Об’єднавчий Договір – утворилася спільна для трьох Співтовариств Комісія
1986р. Єдиний Європейський Акт (ЄЄА) – модифікував Римські Договори і подав програму переходу до єдиного внутрішнього ринку.
____
1993р. Маахстрихський Договір (Договір про створення Європейського Союзу) – ЄС будується на основі Європейського Співтовариства, доповнюючи його політикою та формою співпраці, встановленими цим Договором. ЄС базується на трьох стовпах.
1997р. Амстердамський Договір – модифіковано третій стовп.
2000р. Ніццький Договір.
2009р.Лісабонський Договір.