- •1. Сiм’я як об’скт соцiологiчного винчення
- •2. Сiм’я як соцiальний iнститут I як мала соцiальна група
- •1 •Отже, сучасна сiм я в основному эберегла вс! функцй попереднiх форм сiм % але при цьому змiниiшсь мiсце, значення I вага кожно з функцiй, субординацiя, iерархiя.
- •I •Отже, сучасi-’а с/м ч в основному эберегла всi фуi-iкцй’ попереднiх форм с/м % але при цьому эм/н нчiсь м/с це, значения I вага кожнЫ з функцiй субординац/я, iсрархiя.
- •49,3%, З трьома -7,4%, багатодiтних - 2,9%, бездiтних - 10%.
- •3Б/ыоусься кiлькiсть сiмей з нерiднiлм батьком або мачухою; Збiльш поаоЁре-лiлi явгацелi стають неповнi с/м 7 ереважно с/м ‘I з однiсю матiр ‘ю).
49,3%, З трьома -7,4%, багатодiтних - 2,9%, бездiтних - 10%.
Нинi в УкраУнi переважають простi сiм’, якi у свосму складi мають подружжя з дiтьми (будь-якого вiку) або без них. На сiмi такого типу припадас майже 75%. А от сiм, якiскладаються з двох i бiльше подружнiх пар, становлять лише 4,8%. Це в основному сiм’, в яких дiти, що одружились, живуть разом з батьками. Значна категорiя сiмей, у складi яких немас подружньо пари.
Процеси етнiчно асимiляцi приводять до угворення етнiчно змiш аних сiмей, якi об’сднують осiб рiзних нацiональностей. У мiських поселеннях, де бiльще можливостей мiжнацiонального спiлкування, частка х майже у три рази бiльша, нiж на селi.
У 1990-х роках в Укранi роэширилась тематика наукових дослiджень сiмi. Цьому в значнiй Мiрi сприяли створений у 1990 р. перший в кранi приватний наугово-дослiднийiнституг ‘Проблеми людини” i Центр дослiджень сiм’i та жiнок, що функцiонус з 1995 р. при Укранському iнститутi соцiальних дослiджень.
Основнi напрямки дослiджень:
• етноправовi особливост/ розвитку с/м ‘2 багатонацiональнiй державi;
• економ/ка та здоров я с/м ‘i;
•реал/зацiя виховног функц/ с/м ‘
• соц/ально-демократичний портрет сту дентсько с/м ‘
• соц/альн/ орiснтацй с/мейнЫ молодi;
• с/м ч та шiiюб очима молодi та /н.
Перебуваючи у тiсному взасмозв’язку iз соцiальним оргаНiзМоМ, будучи його невiд’смною частиною, сiм’я неминуче реагус на будь-якi позитивнi й негативнi змiни у всiй соцiальнiй системi, пiдпадаючи пiд i вплив. Водночас нона сама впливас на Т функцiонування i розвиток. Спад виробництва, iнфляцiя, безробiття, невпевненiсть у завтрашньому днi, що стали прикметами нашого жигггя, сприяють виникненню деяких негативних моментiв у функцiонуваннi та розвитку сiм, послаблению i стабiльностi. Радикальнi реформи щодо оздоровления економiчного, соцiально-полiтичного та духовного жиггтя нашого суспiльства позитивно впливатимуть на змiцнення сiм’, збагачення i соцiальних функцiй.
Водночас розвиток сiм’, змiцнення i i стабiлiзацiя - справа не тiльки держави i суспiльства, а й кожно подружньо пари, оскiльки суспiльство не може передбачити всiконкретнi нюанси в сiм’ тiс чи iншо людини.
Б;л П Н 5 ю” людей, родина спрл: i с-ить зiдпоТ ти за ту ч Г геговiч\
Кiнець ХХ ст. i початок ХХI ст. принесли у розвиток сiм’ радикальнi змiни, якi вiдбуваються в усьому свiтi, зокрема:
лэменшення кiлькостiрозиiiiрених сiмей та ii-шшх груп спорiдненостi;
‘загальна тенденцiя вiльно вибирати собi дружину чи чоловiка;
зростання рiвня сексуально свобо ди, поширення вiдвертих дошлюбних статевих
зносын; зростанi-iя економiчно незалежностi жiнок та активне залученi-/я х до тру довЫ
дiяльностi 1 опрацювання рiшень сiм “1; Рвинахiд надiйних контрацепюiивних заход/в i мето д/в запобiгання вагiтностi, що
дозволило вiдокремнти секс в/д зачатпя; збiльшення кiлькостi i-’еповнiiх сiлiей 1 дiтей, народжених поза шлюбом; збiльшення кiлькостi самотнiх людей, як! не одржiюпiься: зменшення сере дньо тривалост! шлюбу, в тому числi вклсiок в/дкiадання часу вступ2
аiлюб: збiльщеi-€ня кi-iькостiрозлучень (абсолютне й вiдносне).
Сiм’я була i залишаеться найбльш сталим i гнучким соцiальним iнститутом. i монополiя на регулювання iнтимних стосункiв, дiтонародження i догляд за маленькими дiтьми эбережеться i в майбутньому. Безумовно, значення одних функцiй сiм’ (наприклад, соцiалiзацi, дозвiльно, емоцiйно) може з тих чи iнших причин эменшитися, а iнших, навпаки, - збiльшитися. Такою е дiалектика и функцiонування i розвитку у всi iсторичнi часи.
Увага!
Соцiологи виявили, що найчастiше розлучаються дiти
розлучених батькiв, тi, хто вступас в шлюб у ранньому вiцi, подружжя так званих змушених?! шлюбiв (з дошлюбною вагiтнiстю).
Найскладнiшою содiальною проблемою майже у всiх сучасних суспiльствах с проблема розлуIень. В Укранi протягом року ресструсться близько 500 тисяч, в тому числiповторних шлюбiв i понад 200 тисяч розлугiень. Пiк розлучень припадас на перший - четвертий роки подружнъого жиггя
Основнi мотиви розлучень. Мотиви, обу.човленi дiсю соцiальноекономiчних
ф акпюрёв: неза доволен/сть житловими i побутовими умовами, У матер/альний розрахунок п/д час заключения шлюбу. Узасудження чоловiка або дружини з позбавленням волi на тривалий, У частi вiдрядження чоловiка (дружин и) / т. п. Мотиви, обумов.тiепi соцiал ьно-психо.тiогiчнами факторами. У в/дм/нностi в потребах, iнiпересах, ц/лях, Уор/снта ц/я подружжя, Унесхожiсть характер/в, У втручання третiх ос/б, У скупiсть, груб/сть, сварлив/сть, У необгрунтован/ ревнощi, У нова любов / зрада. Мотивиiсоцiалыио-бiологiчного характеру. >пияцтво / алкогол/зм одного з член/в подружжя. Уподружня нев/рнiсть, хвороби, У псих/чие захворювання,д/йсна i уявна сексуальна несумiснiсть, нездатнiсть або небажання когось iз подружжя мати дiтей, Уеелика рiзниця у вiцi.
Соцiологи називають низку чинникiв того, чому розлучення стали звичайним явищем:
сього ди/щи/й шлюб не дуже пов язують з бажанням зберегти майновий та соцiальний статус у про цесi /хньЫ пере дач/ в/д покол/ння до поколiння;
%в мфу того як ж/нки стають матер/ально менш залежними, шлюб втра час сво 1 класичн / характеристики необхiдного економiчного партнерства;
Ьви щий загальний рiве-iь жнтп2я озi-iачас, що людям стало значно легше створювати собi окрему дом/вку у випадку подружньо нелюбовi, ан/ж: це було ран/иi е,
розлучення майже перестало нести на собi тавро ганьби, морального осд’
Аде далi 6/льше тенден ц/я оц/нювання шлюбу з погля д/в рiвнiв особистого задоволення, яке вiн дас.
Розлучення за будь-яких мотивiв - явище з певними соцiальними наслiдками. Майже в усiх кранах, де воно не заборонено: пiдвищусться рiвень повторнiлх 1 ил юбiв