2. Сiм’я як соцiальний iнститут I як мала соцiальна група

• Сiм’я - соцiальна система, яка мас риси соцiального iнституту i мало соцiально групп, первинно i основно клiтини суспiльства.

Як соцiальний iнститут сiм’я характеризусться сукупнiстю соцiальних Норм, санкцiй i зразкiв поведiнки, якi регламентують взасмнi стосунки мiж подружжям, батьками, дiтьми та iншими родичами.

Сiм’ю як соцiальний iнститут ми аналiз}’ смо тодi, коли особливо важливо зясувати, наскiльки спосiб життя сiм, Тi функцiонування в певних межах вiдповiдають чи не вiдповiдають тим чи iншим сучасним потребам суспiльства. Модель соцiального iнституту дуже важлива для прогнозування майбутнiх змiн сiм.

Основнi соцiологёчнi пiдходi’ до вiвчення сйi ‘. iнтеракцiонiстський - взасмодiя членiв сiм “i; iнституцiональний - аналiз сiлiейно-шлюбних вiдносин; структурно-функцiональний - аналiз сiм “i як системи;еволюцiйний - сдина система пiдходiв; ситуацiйний - цiнностi сiм “i.

Якмала соцiальна група сiм i с спiльнiстю, яка утворюсться на основi шлюбу

або кровному родствi, члени яко повязанi спiльнiстю побуту, взасмодопомогою i

взасмною моральною вiдповiдальнiстю подружжя за здоровя дiтей та х

виховання.

Пра розглядi сiм 7 як соцiального iнституту винчаються:

• суспiльна свiдомiсть у сферi шлюбно-сiмейних вiдносин, узагальненi характеристики сiмейно поведiнки груп населення в рiзних економiчних i культурних умовах, вплив суспiльних потреб i характер вiдносин та спосiб життя сiм “i;

• причини та наслiдки недостатньо високо ефективностi функцiонування iнституту сiм “i в тих чи iнших умовах;

• соцiальний механiзм змiцнення сiмейних норм i цiнностей;

• ефективнiсть реалiзацi iнститутом сiм “i своКс основних функцiй в рiзних iдеологiчних, полiтичних, соцiально-економiчних i культурних умовах;

• спiввiдноиiення эразкових сiмейних норм i цiнностей, а також реально поведiнки членiв сiм “i тоiцо.

Пра аналiзi сiм 7 як мало соцiально групи доцiльно видiляти три основних типа характеристик:

Р характеристика групи в цiлому: цiлi та зав дання сiмейнЫ групи, склад i

лiруктура сiм “i, соцiально-демографiчний склад сiм “4 групова згуртованiсть, групова дiяльнiсть i характер групово взасмодй сiмейнЫ групи, структура вла ди, комунiкацйв сiм “iтощо,•

> характеристика зн ‘язкiв i вiдносин сiмейнЫ групи з бiльш широкими суспiльними системами в межах соцiально структури суспiльства. Тут насамперед слiд видiлити функцi сiм “i щодо суспiльства,

Р цiлi, зав дания i функцй стосовно iндивiда, групова регуляцiя поведiнки та взаемодй iндивiдiв у сiм ‘ груповий контроль, груповi санкцii тощо, сiмейнi цiнностi, норми та эразки .iоведiнки, включения iндивiда в сiм ‘ю, ыого задоволенiсть перебуванням у сiм “4 Т функцiональними вимогами п2а iн.

нормах взасмнi права й обовязки подружжя, батькiв i дiтей один до одного.

Сiмсйний кодекс Украни акцентус увагу на право особисто власностi дружини i чоловiка, сумiсно власностi подружжя, на права i обовязки матерi, батька i дитини, iнших членiв сiм’ i родичiв.

Важливим зрiзом структури сiмi с структура комунiкацi4 при вивченнi яко найбiльш вагомим вважасться встановлення мiжособистiсних каналiв комунiкацi i характеру х функцiонування. Структура комунiкацi суттсво впливас на всi сторони функдiонуванвя сiмi, оскiльки характер питань, гдо обговорюються, культура та iнтенсивнiсть духовного спiлкування мiж подружжям як на стадi формуваная сiмi, так i на бiльш пiзнiх етапах сiмейно—шлюбних вiдносин багато в чому впливають на згуртоваНiсть сiмейно групи i Задоволенiсть шлюбом, адекватна структура комунiкацiй мiж батьками i дiтьми с важливою передумовою успiшного виконання сiмсю виховних функцiй.

Iснус такожрольова структура сiм ‘ Вона повязана з виконанням кожним членом сiм’ певних ролей, а також iз системою х рольових сподiвань. Така структура характеризус систему взасмодiй i вiдносин членiв сiм вiдповiдно до традицiй та звичав, що iснують у суспiльствi в цiлому, найближчому соцiальному оточеннi i закрiплених в особистiсному досвiдi членiв сiм.

ОСНОВНI ролi IНдИВIда-ЧЛсна СIм ‘к’. щодо суспiльства в цiлому (роль члена суспiльства,); виробничЫ дiяльностi iндивiда (роль виробника);за його неформальними контактами з друзями, знайомими, сусiдами (роль товариша);за контактами з родичами (сiмейна роль).

Традицiйна роль, коли жiнка вела домашнi справи, господарство, народжувала i виховувала дiтей, а чоловiк був хазяном, часто одноосiбним власником майна i забезпечував економiчну самостiйнiсть сiм’, змiнилась. Нинi переважна бiльшiсть жiнок в одних регiонах i значна частина в iнших бере участь у виробничiй дiяльностi, економiчному забезпеченнi сiмУ на рiвних правах, вирiшус загальносiмейнi питання. Це вплинуло на функцiонування сiм’, на особливостi сiмейно-шлюбних вiдносин, сприяло звiльненню i розвитковi особистостi жiнки—матерi, рiвностi подружжя.

Сiмя проходить ряд етапiв, послiдовнiсть яких складасться у сiмейний, або життевий цикл сiм’ Видiляють рiзна кiлькiсть фаз цього циклу:

•утворення сiм “i - всгпуп у перший шлюб;

• початок дiтонародження - народження першо дитини;

•завершення дiтонародження - народження останньЫ дитини;

• “порожне гнiздо - вступ у шлюб i вид iлення iз с/м “i останньЫ дитини;

• припинення iснiвання сiм “i - смерть одного iз подружжя.

На кожному етапi сiм’я мас специфiчнi соцiальнi та економiчнi характеристики. Жигггсвий цикл сiм’, який iнодi називають моделлю сiмi, або моделлю розвитку сiмi, дослiджусться за шкалою вiку подружжя (або одного з них) чи вiку сiм, пiд яким розумiють тривалiсть шлюбу подружжя, яке становить ядро сiм’. Нормальна послiдовнiсть фаз сiмейного циклу може порушуватися внаслiдок смертi одного з членiв СiМ або припинення шлюбу. В цих випадках набувас важливого соцiального значення час та причини припинення шлюбу (смерть одного з подружжя або розлучення), вступ у другий шлюб тощо.

Частота i причини таких змiн, а також х вплив на розвиток сiм’ вивченi ще недостатньо. Однак зрозумiло, що при високiй смертностi населения основною причиною припинення шлюбу с смерть одного з подружжя, в умовах низькоТ смертностi - розiрвання шлюбу.

Чи можна збiльшити середню тривалiсть шлюбу? Для цього с, безумовно, багато можливостей: Фзниження смертностi, полiпшення показникiв сере дньо тривалостi життя, змен шения загибелi людей вiд нещасних випадкiв, Поз доровлення нашого способу життя тощо.

Сiмя - це соцiальна спiльнiсть (iнститут i група), яка формусться на основi шлюбу й зумовлено ним правовоУ та морально вiдповiдальностi подружжя за здоров’я дiтей та х виховання. Тому суттсве значения нинi мас “планування батькiвства “. При плануваннi останнього, як правило, враховуються такi фактори:

загальна кiлькiсть дiтей; Учас народження першо дитини; iнтервал мiж:

народженням наступи их дiтей.

Значения цих факторiв визначасться х зв’язком не тiльки iз здоров’ям матерi i дитини, iз загальною психологiчною атмосферою в сiм ‘, умовами виховання дiтей, але й з фiнансово-матерiальною забезпеченiстю сiм’, Т побутовими умовами.

Iснус ще один соцiологiчний пiдхiд до аналiзу шлюбно-сiмейних вiдносин: сiм’я розглядасться пiд кутом зору способу життя. В цьому випадку видiляються такi основнiсфери житгсдiяльностi сiм’i: Препродуктивноеовна дiяльнiсть, вве дення домашнього господарства, тру дова дiяльнiсть, спiлкування. Спосiб жигггя сiмi дозволяс простежити взасмозвязок рiзних сторiн жигггя, а також спiввiдношення одного й того ж виду дiяльностi у членiв сiм.

З .Основнi функцi сiм та тенденцi розвитку

Функцi сiм’ вiдбивають систему взасмодi сiмi i суспiльства, з одного боку, i сiм й особи - з другого. Залежно вiд еволюцi суспiльства i змiни вимог, якi ставляться до сiм як соцiального iнститут}’, змiнювалися як змiст, так i i соцiальнi функцi.

Пiд функцiями сiм’ розумiють спосiб вияву активностi, життсдiяльностi всiс сiм’ та окремих i членiв.

Можна видiлити функцi сiм’ стосовно суспiльства, функцi суспiльства щодо сiм’, сiм стосовно особи й особи стосовно сiм. У зв’язку з цим функцi сiм можна розглядати як соцiальнi (стосовно суспiльства) й iндивiдуальнi (стосовно особи). Функцi сiм’Т тiсно пов’язанi з потребами суспiльства в iнститутi сiм i з потребами особистостi щодо сiмейноТ групи. Функцi сiм’ глибоко iсторичнi, тiсно пов’язанi iз соцiально-економiчними умовами жиггтсдiяльностi суспiльства, тому засом змiнюються як характер, так i х iсрархiя.

Як у вiтчизнянiй, так i в зарубiжнiй соцiологiчнiй лiтературi вiдсутня сдина типологiя функцiй сiм. Залежно вiд сфер жигггедiяльностi можна видiлити такi основнi функцi сучасно сiм.

* Репродуктивну функцiю називають ще функцiсю дiтонародження або вiдтворення населения. Прийнято видiляти три типи репродуктивностi сiм:

багатодiтну, середньодiтну, мало дiтну. Зараз намiтилась тенденцiя до малодiтного типу вiдтворення населения. З метою регулювання дiтонародження рiзнi держави виробляють i проводять у жигггя демографiчну полiтику.

ЧЬдемографiчна пол iтика - це система соцiаЛьних заходiв, спрямованих на ф ормування бажано для того чи iншого суспiльства свiдомЫ демографiчнЫ поведiнки населення. Основне питання демографiчно полiтики полягас в тому, як держава може впливати на рiшення про народжуванiсть, якi приймаються на рiвнi сiм % з тим щоб кiнцевий результат вiдповiдав економiч-йлм i соцiалы-iим йойiребам суспiльства.

демографiчнi процеси вiдбуваються в сучасному свiтi бурхливо i досить неолнозначно. У звязку з тим, що iснують два типи демографiчно поведiнки населения, i сама демографiчна полiтика стосовно народжуваностi може дiяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути нацiлена або на эростання народжуваностi (там, де спостерiгасться Тi низький рiвень) або, навпаки, на

зниження (там, де рiвень народжуваностi досить високий).

Нинi очевидною с необхiднiсть науково розробки ново стосовно нових умов демографiчно полiтики в Украiнi. Вона, мабуть, повинна стати передусiм диференцiйованою для рiзних регiонiв республiки, завчасно прогнозувати як сприятлив, так i несприятливi тенденцi в розвитку демографiчно ситуацiТ.

Вiдомо, що з початку 90-х рокiв ХХ ст. у нас намiтилась тенденцiя до эменшення населення (чисельнiсть вмираючих перевищила кiлькiсть народжуваних). Отже, постас необхiднiсть державного стимулювання народжуваностi. В сiчнi 2002 р. Президент ЛКучма пiдписав указ “Про заходи щодо заохочення народжуваностi в Укранi”. Розробити та затвердити цi ??плiднi заходи повинен уряд.” Це можуть бути, з одного боку, заходи безпосереднього стимулювання народжуваностi, зокрема, надання жiнкам бiльш тривалих пiсляродових вiдпусток з вiдповiдною

платою та допомоги на дiтей тощо, а з другого - заходи опосередкованого стимулюваная народжуваностi (розвиток соцiально сфери, вдосконалення охорони .здоров’я, продане помешкання в кредит тощо).

• Вгiховна функцiя сiм ‘ - це здiйснення соцiалiзацi дитини i виховання дiтей аж до досягнення ними соцiально зрiлостi. Пiд вихованням розумiють систему цiлеспрямованого впливу на особистiсть з метою прищеплення й певних моральних норм i зразкiв поведiнки, а також певних морально-психологiчних i ф iзичних якостей. Соцiалiзацiя - явище бiльш широке, яке включас також всю сукупнiсть обставин i факторiв, що стихiйно складаються i впливають на стан та розвиток особистостi. Внаслiдок соцiалiзацi особа засвоюс певний рiвень соцiальних норм i цiнностей, включасться в суспiльне жи’ггя.

В сучасних умовах вiдбувасться поступовий перехiд до тако форми сiм’, яка iнтегрус iнтереси членiв. Важливого значения набувають функцi, пов’язанi iз спiлкуванням, взасмодопомогою, емоцiйними вiдносинами подружжя, батькiв i дiтей. Створення умов для розвитку особистостей i щастя кожного iз подружжя,

асом змiнюються як характер, так i х iсрархiя.

Як у вiтчизнянiй, так i в зарубiжнiй соцiологiчнiй лiтературi вiдсутня сдина типологiя функцiй сiм. Залежно вiд сфер жигггедiяльностi можна видiлити такi основнi функцiсучасно сiм.

* Репродуктивну функцiю називають ще функцiсю дiтонародження або вiдтворення населения. Прийнято видiляти три типи репродуктивностi сiм:

багатодiтну, середньодiтну, мало дiтну. Зараз намiтилась тенденцiя до малодiтного типу вiдтворення населения. З метою регулювання дiтонародження рiзнi держави виробляють i проводять у жигггя демографiчну полiтику.

ЧЬдемографiчна пол iтика - це система соцiаЛьних заходiв, спрямованих на ф ормування бажано для того чи iншого суспiльства свiдомЫ демографiчнЫ поведiнки населення. Основне питання демографiчно полiтики полягас в тому, як держава може впливати на рiшення про народжуванiсть, якi приймаються на рiвнi сiм % з тим щоб кiнцевий результат вiдповiдав економiч-йлм i соцiалы-iим йойiребам суспiльства.

демографiчнi процеси вiдбуваються в сучасному свiтi бурхливо i досить неолнозначно. У звязку з тим, що iснують два типи демографiчно поведiнки населения, i сама демографiчна полiтика стосовно народжуваностi може дiяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути нацiлена або на эростання народжуваностi (там, де спостерiгасться Тi низький рiвень) або, навпаки, на

зниження (там, де рiвень народжуваностi досить високий).

Нинi очевидною с необхiднiсть науково розробки ново стосовно нових умов демографiчно полiтики в Украiнi. Вона, мабуть, повинна стати передусiм диференцiйованою для рiзних регiонiв республiки, завчасно прогнозувати як сприятлив, так i несприятливi тенденцi в розвитку демографiчно ситуацiТ.

Вiдомо, що з початку 90-х рокiв ХХ ст. у нас намiтилась тенденцiя до эменшення населення (чисельнiсть вмираючих перевищила кiлькiсть народжуваних). Отже, постас необхiднiсть державного стимулювання народжуваностi. В сiчнi 2002 р. Президент ЛКучма пiдписав указ “Про заходи щодо заохочення народжуваностi в Укранi”. Розробити та затвердити цi ??плiднi заходи повинен уряд.” Це можуть бути, з одного боку, заходи безпосереднього стимулювання народжуваностi, зокрема, надання жiнкам бiльш тривалих пiсляродових вiдпусток з вiдповiдною

платою та допомоги на дiтей тощо, а з другого - заходи опосередкованого стимулюваная народжуваностi (розвиток соцiально сфери, вдосконалення охорони .здоров’я, продане помешкання в кредит тощо).

• Вгiховна функцiя сiм ‘ - це здiйснення соцiалiзацi дитини i виховання дiтей аж до досягнення ними соцiально зрiлостi. Пiд вихованням розумiють систему цiлеспрямованого впливу на особистiсть з метою прищеплення й певних моральних норм i зразкiв поведiнки, а також певних морально-психологiчних i ф iзичних якостей. Соцiалiзацiя - явище бiльш широке, яке включас також всю сукупнiсть обставин i факторiв, що стихiйно складаються i впливають на стан та розвиток особистостi. Внаслiдок соцiалiзацi особа засвоюс певний рiвень соцiальних норм i цiнностей, включасться в суспiльне жи’ггя.

В сучасних умовах вiдбувасться поступовий перехiд до тако форми сiм’, яка iнтегрус iнтереси членiв. Важливого значения набувають функцi, пов’язанi iз спiлкуванням, взасмодопомогою, емоцiйними вiдносинами подружжя, батькiв i дiтей. Створення умов для розвитку особистостей i щастя кожного iз подружжя, моцiйна пiдтримка старих батькiв догляд за ними, виховання дiтей i пiдлiткiв - цi функцi с однаково важливими як для суспiльства, так i для членiв сiм’.

Слiд пiдкреслити, що значения функцiй, якi задовольняють емоцiйнi i соцiальнопсихологiчнi потреби в сучаснiй сiм’ эростас. Навiть функцi переважно матерiального характеру мають нинi помiтний емоцiональний вiдтiнок. Чвм бiльше розвиваються великi мiста з х напруженим, стрiмким ритмом життя, тим важливiшу роль вiдiграс сiм’я як свосрiдне психологiчне “сховище’ зi свосю особливою, iнтимною атмосферою, яка забезпечус людинi i кардинальну змiну псяхологiчно обстановки i, вiдповiдно, знятгя нервовоУ напруги, що нагромадилась у процесi виробничо дiяльностi.

Сiмейнi об’сднання протягом багатьох столiть були також центрами дозвiлля. Правда, ця функцiя сiм iз розвитком мiсько “iндустрi дозвiлля (кiно, клуби, кафе тощо) все бiльще переходила безпосередньо до суспiльства. Однак успiхи телебачення, вiдеотехнiки i полiпшення житлових умов населения знову висувули “домашнс вогнище” на одне з перших мiсць у розподiлi вiльного часу людей.