ТЕМА: СОЦIОЛОГIЯ СIМ”Т

План:

1. Сiм’я як об’скт соцiологiчного винчення.

2. Сiм я як соц/альний iнститут i як мста соцiальна група.

3. Основнi функцi сiм ‘ та тенденцй йрозвитку.

1. Сiм’я як об’скт соцiологiчного винчення

Сiмя с об’сктом дослiдження багатьох наук - iсторi, економiки, права, соцiологi, психологi, педагогiки, антропологi, демографi, етнографi, етики тощо. Кожна з них вiдповiдно до свого предмета вивчас специфiчнi сторони функцiонування i розвитку сiм’.

Iсторiя дослiджус виникнення сiмi та форми у рiзнi перiоди iсторi шодського суспiльства. В центрi уваги економiки знаходиться сiм’я або домогосподарство як економiчвiiй, головним чином споживчкй осередок, хоча в умовах переходу до риiжово економiки i все бiльше вiдводиться мiсце як господарсько виробничо одиницi.Етнографiчнi дослiдження пов’язанi з винченням особливостей укладу жиггя i побуту сiмей з рiзними етнiчними характеристиками. для демографi основний iнтерес мае питания про роль сiмi i сiмейно структури населения у його вiдтвореннi. Соцiальна психологiя акцентус свою увагу на дослiд?кеанi сiмейшiх конфлiктiв i динамiки розвитку сiмейних грул. Педагогiка в основному займасться вивченням виховно функцi сiм’i, як одного з важливих факторiв формуванi-iя особистостi. Правову науку цiкавлять питанвя правовiдносин мiж подружжям, мiж батьками i дiтьми тощо.

Ш Соцiологiя сiм’ зосереджус свою увагу на аналiзi всiс сукупност! важлнвих проблем, пов язаних iз сiм ‘ею. Соцiологiя сiм ‘- це галузь соцiологй яка вивчас формування, розвиток i функцiонування сiм % шлюбно-сiмейнi вiдносини у конкретних культурних та соцiально-економiчних умовах. На вiдмiну вiд iнших галузей соцiологi, соцiологiя сiм’, виникнення яко припадас на 20-тi роки ХХ ст., розвивалась досить успiшно. Найбiльш вiдомими спецiалiстами в галузi соцiологi сiмi на Заходi I.Най, ,фiс. Хiлл (США),ф.Мйиель (Францiя), 3.Тишка (Польща), Л. Чех- Сомбат i (Угорщина), А. ГХарчев, М С. Мацковський, I. В. Бестужее-Лада (Росiя) таiн.

Укранськi соцiологи (Л РАза, iгI.В.Лаериненко, МЙБоришевський, С О.Войтович, I. С.дьомiна, Г О.Ковтун, В. Ф.Рибаченко, Б. О. Татенко, В.I.Зацепiн, Л.МБучинська, О. ДЦимбалюк, Ю. М Лкубова та iн.) винчають важливi проблеми, пов’язанi з репродуктивною поведiнкою сiм’, посднанням професiйних i сiмейних ролей працюючих ланок, розподiл влади та обов’язкiв у сiм тощо.

Об’ектам соцiологi сiм с шлюбно-сiмейнi вiдносини, сфера сiмейного життя.

Предметом винчення соцiологi сiм’ с досить широке i рiзноманiтне коло питань:

- загальнi основи та прин ципи иiлюбу i сiм

- взаемоэв ‘язок сiм “i i суспiльства;

- типи соцiальнiЁх вiдносин, характернi для сiлi ‘

- фактори, що визначають чисельнiсть i структуру сiмейно спiльностi;

- зв’язок сiм ‘ з iншими соцiальними спiльностями та сферами соцiального жит тя;

- суспiльнi функцй сiм “4 структура та особливостi як соцiального й-iституту, i як мало соцiально групи;

- мотива цiя шлюбiв 1 розлучень, а також: соцiальнi та психологiчнi фактори, якi

сприяють плануванню сiмейного життя, вин икненню та подоланню внутрiшньосiмейних кон флiктiв; й-теграцiя та дезiнтеграцiя сiм ‘

- мiсторичнi типи та форми шлюбно-сiмейних вiдносин, тен ден цi та перспективи хрозвитку;

- умови життя сiм % етапи життсвого циклу сiм та iн.

Розглянемо спочатку два найголовнiшi об’скти, якi винчас соцiологiя: iилюб i сiм ‘ю. Шлiоб i сiм’я - iсторично змiннi соцiальнi явища. х соцiальний змiст визначас те, що властиве м як рiзНовиду соцiальних iнститутiв та соцiальних вiджносин, якi перебувають у складнiй взасмодi суспiльНих умов iз природньо-бiологiчною iнстинктивною природою статевих потреб людини.

iснус думка, що в доiсторичнi часи шлюбу i сiм’ не iснувало. Панували вiдносишi так званого промiскуiтету (невпорядкованих статевих зв’язкiв), кожна жiнка могла вступати у близькi вiдносини з усiма чоловiками цього гурту, а кожний чоловiк з усiма жiнками цього ж скупчення.

Пiзнiше мала мiсце так звана ендогам!я, коли в статевi стосунки вступали представники одного роду. Поступово стало зароджуватися примiтивне соц!альне регулюваннястатевого життя первiсних людей. Ендогамiя стала переростати в екзогамiю - систематичнi статевi зв’язки мiж представниками рiзНих роДiв. Початковою формою екзогамного шлюбу був груповий шлюб.

Поступово групова сiм’я i шлюб трансформувалися в парну сiмю, яка об?сднувала тiльки одну подружню пару. Спочатку кожний iз подружжя продовжував жити в своему родовому гуртi (дислокальний iалюб). Потiм чоловiк почав переходити в рiд дружини (матрокальний шчюб), а ще пiзнiше i дружина в рiд чоловiка (патрилокальний шлюб). В захiдних суспiльствах поширювалася i неолокальна форма шлюбу - молоде подружжя живе окремо вiд своТх батькiв.

Вiд парного шлюбу суспiльство переходить до нових сучасних форм сiм’ та шлюбу: моногамi та полiгамi.

Моногамiя — форма шлюбу, в якому кожному з подружжя дозволясться мати тiльки одного партнера в будь-який вiдрiзок часу.

Полiгамiя - форма шлюбу, в якому особа може одно часно мати бiльше нiж: одного шлюбного партнера. Полiгамiя може проявитися у форм! полiгiнй i полiандрй.

Полiгiнiя - форма шлюбу, в якому чоловiк може одночасно люти бiльше, нiж. одну жiнку.

Полiандрiя - форма шлюбу, в якому жiнка може мати двох або бiльше чоловiкiв одночасно.  Американський соцiологдж. Мердок дослiдив 250 суспiльств i прийшов до висновку, що в бiльшостi з них надасться перевага полiгiнi: в 145 суспiльствах iснувала полiгiнiя, у 40 моногамiя i лише в двох - полiандрiя.

Вченi наголошують на значеннi економiчних фактор!в у функцiонуваннi ф орми шлюбу в певних суспiльствах. Наприклад, розповсюдження полiгiнi серед оленеводiв - чукчiв у Пiвнiчно-Схiдному Сибiру пояснюються необхiднiстю пасти кожне стадо оленiв окремо i для кожного стада потрiбен пастух. Вважасться, що чоловiковi, який пасе кожне стадо, необхiдно декiлька дружин. Ще один приклад. У Тибетi земля, яка належить сiм, передасться у спадок всiм синам. Зокрема не дiлятъ на окремi дiлянки, якi дуже малi, щоб прогодувати сiм’ю кожного брата. Тому брати разом використовують цю землю i мають спiльну дружину.

Зрозумiло, економiчнi фактори лише частково пояснюють свосрiднiсть тих ги iнших форм шлюбу. Важливу тут вiдiграють також iншi фактори. Полiгiнiя, наприклад, узаконена i пiдтримусться релiгiйниМи нормами в кранах iсламу. Проте молодь тут досить широко вдасться до моногамного шлюбу.

*Отюе iалюб- це суспiльством визнанг,й i схвалений союз мiж двома дорослими iндивiдами. Iнститут шлюбу втiлюс певнi соцiальнi норми, перед бачас визнання прав та обос ‘язкiв подружжя один що до одного, до дiтей, майна, ото чения.

У Сiмейному кодексi Украни (ст. 21) зазначасться, що шлюбом с сiмейний союз жiнки i чоловiка, заресстрований в державному органi ресстрацi актiв громадського стану. Релiгiйний;обряд шлюбу не с основою для виникнення у жiнки i чоловiка прав i обов’язкiв подружжя. Шлюбний вiк для жiнки встановлюсться в 17 рокiв, а для чоловiкiв - у 18 рокiв. За заявою особи, яка досягла 14 рокiв, за рiшенням суду й може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це вiдповiдас iнтересам. Шлюб рунтусться на вiльнiй згодi жiнки i чоловiка. Примус жiнки i чоловiка до шлюбу не допускасться. Як до ресстрацi, так i пiсля ресстрацi шлюбу подружжя може заключити шлюбний дого вiр.

Шлюб майже завжди об’сднус двох осiб протилежно статi, проте в деяких культурах допускаються рiзнi види гомосексуального шлюбу. Багато гомосексуальних чоловiкiв та жiнок живуть стабiльними парами. У Великобританi, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з дiтьми складаються з двох жiнок. Розвиток репродуктивних технологiй уможливлюс для лесбiянок мати дiтей i без гетеро сексуальних контактiв. Послаблення нетерпимостi до гомосексуальностi простежусться сьогоднi в багатьох кранах Свропи та США. В деяких кранах можна навiть формально “одружитiся’, хоча такi церемонi й непередбаченi законом.

Зазначимо, що останнi два-три десятилiгггя як на Заходi, так i у нас набувас дедалi бiльшого поширення , особливо серед молодi, так званий феномен спiвжиття (конкурбiнат).

* Спiвжиття - це коли двос людей живут ь разом, маю чи мiж:

собою

сексуальнi стосунки, але не одружуються.

Протягом 1980-2000 рокiв кiлькiсть неодружених жiнок та чоловiкiв, що волiли жити разом, рiзко зросла. Спiвжиття стало широко практикуватися в студентському середовищi. дослiдження здiйсненi у США свiдчать про те, що близько однiс чвертi студентiв живуть там iз партнерами, з якими перебувають у сексуальних стосунках протягом певного перiоду навчання в коледжi або Соцiологи доводять, що у нас бiльшiсть молодих людей ставляться до спiвжиггтя як до “пробного шлюбу”. Бiльшiсть таких пар одружуються через певний час або коли в них зявляються дiти.

Сiч ‘я с бiльш складною системою вiдносин, нiж шлюб, оскiльки нона, як правило, об’сднус не тiльки подружжя, але й х дiтей, атакож iнших родичiв та близьких. Крiм того, сiмIя виступас як соцiальна клiтина суспiльства, с дуже близькою до “оригiналу” моделi всього суспiльства, в якому нона функцiонус.

Суспiльнi порядки, за яких живуть люди певно iсторично епохи i певно крани, обумовлюються ступенем розвитку, з одного боку - працi, з другого -сiм.

ерез сiмю змiнюсться поколiння людей, в нiй людина народжусться, через не продовжусться рiд. За Лргстотелем, сiм’ я - перший вид спiлкування людей. Вона с первинним осередком. з якого виникла держава. Об’сднання декiлькох сiмей грецький мислитель називас “поселенням “, вважаючи його перехiдною формою вiд сiм до держави.

З одного боку, сiм’я цосить замкнуте об’сднання людей, якi захищають свiй внутрiшнiй свiт, своу тасмншii i секрети, що протистоять зовнiшнiм впливам. Якщо сiм’ю позбавити внУтрiшнього свiту, зробити все, що дiсться в нiй, вiдкритим для суспiльства, нона роэпадеться. З другого боку, сiмя -обднання людей, вiдкрите для всього, що вiд6увасться у суспiльствi. для не характернi проблеми, якими живе суспiльство.

Якою б герметично замкнутою сiмя не була, нона пов’язана iз суспiльством. Кожний член сiм’ зберiгас певну автономiю i завдяки цьому входить у рiзнi iншi обсднання людей, в рiзнi соцiальнi групи: виробничi, навчальнi колективи, дитячi та юнацькi органiзацi, суспiльнi рухи, полiтичнi партi та об’сднання, вступас у взасмовiдносини з державними структурами, мiсцевою владою, сусiдами та iншими спiльностями. Вiдносини у сiм складаються не лише за волею ii членiв, а й пiд впливом зовнiшнiх умов, соцiального жиiтя суспiльства.

Водночас сiм’я впливас на вiдносини у суспiльствi, на характер процесiв

суспiльного жигггя. Вона не тiльки задовольняс потреби людей, що вступили у

сiмейний союз, а й виконус ряд соцiальних функцiй i с невiд’смним елементом

соцiальноТ структури суспiльства. Тому форма сiмi не може бути довiльною.

• С/м я i шлюб - це форми вiдносин подружжя, якi санкцiонованi суспiльством.

Як бачимо, сучаснi соцiологи при визначеннi сiм аргументують тi, чи iншi, на х погляд, найважливiшi сторони цього соцiального феномена.

* С/м i - це суспiльний iнститут (з погляду суспiльного санкцiонування шлюбно-сiмейних вiдносин) / водночас мала соц/альна група, що мае /сторично означену орган/за ц/ю, члени якЫ пов чзан/ шлюбними або род инними вiдносинами, спiльнiстю побуту та взасмною моральною вiдповiдальнiстю, соцiальна необхiдн/сть яко/ зумовлена потребою суспiльства у фiзичному та духовному в/дтворенн/ населення. За Сiмейним кодексом Украни, сiм’сю с особи, якi проживають сумiсно, вони спiльним побутом iмають взасмнi права i обов’язки. Подружжя вважасться сiмсю й тодi, коли дружина або чоловiку зв’язку з навчанням, роботою, лiкуваш-гям, необхiднiстю догляду за батьками, дiтьми та за iнших поважних причин не проживають разом.

ОСНОВШ ознаки СIМ’I: iалюбнi зв’язки; звязки спорiдненостi; спiльний побут; сп/л ьний сiмейний бюджет.

Зн чзки спор/дненост/ -це так/ зн чзки м/ж iнд ин/дами, що встаi-ювленi або через шлюб, або по висхiдних лiнiях, якi посднують кровних родичiв (матерiв, батьк/в, дiтей, д/д/в / бабусь / т.д.).

Найбiльш поширеною с проста, або нуклеарна сiмя (вiд лат. ппсiеиз - ядро). Вперше у 1949 р. американський соцiологЖПМурдок. Така сiм’я складасться з подружжя та дiтей, якi не перебувають у гвлюбi. З одруженням дiтей утворюсться

гший тип сiм’ -роэширена або скла дна сiм’я. Вона включас три i бiльше поколiнь або двi i бiльше нуклеарних сiмей, якi проживають разом i ведуть спiльне господарство. Залежно вiд наявностi в сiм’ батькiв видiляють повну сiм’ю (коли с обидва подружжя) i неповну, де один iз батькiв вiдсутнiй. Отже, тип сiмi визначасться станом родинних ЗВIЯЗКВ.

•Розширена (або складна) сiм’я - сiмейна група, що складасться бiльше як з двох поколiнь родичiв, якi проживають в одному будинку (квартирi) або дуже близько один вiд одного.

Ш Повна - СIМ?Я, в якiй с обидва члени подружжя.

Ш Неповна сiмя - сiмя, в якiй тiльки один iз батькiв (чоловiк або жiнка) вихову с дiтей.

* Нуклеарна (або проста) сiмейна група, що складасться з матерi, батька (або когосоь одного з них) та дiтей на х утриманнi. Це найбiльш поширена у свiтi сiм,я.

* Отже, тип с/м 1 визначасться станом родиi-iних зн язкiв.

* Отже, сiм’я як соцiальний iнститут винчасться памакрорiвнi, а як мала соцiальна група - на мiкрорiвнi. Парадигма соцiального iнституту зорiснтована в основному на зовк/щн/ зе ‘язки сiм’, а парадигма мало соцiально групп - на

внутрiшн/ зв’язки. Посднання цих пiдходiв сприятиме глибшому аналiзу сiмi як соцiально/ систем и.

дослiджуючи шлюбно-сiмейнi вiдносини, соцiологiя сiм’ використовус такi категорi: умови та спосiб життя, структура сiч % спосiб мислення (‘сiмейна iдеологiя), етапи життсвого циклу с/м ‘I.

Умови життя с/м ‘/- це сукупнiсть факторiвмакросередовиiца (загальнi соц/альнi умови) / м/кросередовища (найближче соц/альне ото чення).

У процесi аналiзу специфiки функцiонуваншi сiм’ враховують, зокрема, такi фактори макросередовиiца.

соцiально-економ/чн/;

соцiально-пол/тичн/;

соц/ально-культурн/;

пов ‘язан/ з роэпо д/лом населення за демограф/чною, етнiчною, про фесiйною, освiтньою / соцiально-груповими ознаками;

екологiчнi.

Конкретними характеристиками м/кросередовища, в якому функцiонус сiм’я, с:

•ступiнь урбан/зованост/ розселення с/м “/ (тип населеного пункту м/сто, село, чисельн/сть

•мешкан ц/в тощо); можлива зайнят/сть населення (тип пiдприсмства, р/вен ь необх/дно квалiф/кац// / осн/ти

пра ц/вникiв, використання переважно чолов/чо чи ж/ночЫ пра ц/ та /н.); демографiчна структура середовища розселення; етнiчнi характеристики середовища розселення; к/лькiсн/ й якiснi характеристики сфери обслуговування;

•кiльк/сн/ та якiснi характеристики кул ьтурних установ, спортивних та ф /зкультурних споруд; наявн/сть установ охорони здоров ‘я.

Фактори .м/кросередоеиiца впливають на умови жигггсдiяльностi сiмi у межах тi домогосподарства. Тип останнього визначасться через такi характеристики:

• склад i родинна (кревна) структура сiм’

• характеристика помешкання (площа, кiлькiсть кiмнат, наявнiсть побутових

ручностей тощо);

• предмети побутового та культурного призначення, присадибно дiлянки.

*Пiд структурою сiм ‘озумiють сукупнiсть вiдносин мiж. членами, включаючи, крiм родинних, систему духовних, моральних вiдносин, у тому числi вiдносин вла ди, авторитету та iн.

Видiляють так звану авторитарну структуру i у зВ’язку з цим авторитарнi сiм ‘ якi характеризуються жорстким пiдкоренням дружини - чоловiковi, а дiтей - батькам. Демократичнi сiм’ рунтуються на розподiлi ролей згiдно не з традицiями, а з особистiсними якостями i здiбностями подружжя, на рiвнiй участi кожного з них у прийнягггiрiшень, добровiльному розподiлi обов’язкiв у вихованнi дiтей тощо. Важливу роль у сучасних сiмейно-шлюбних вiдносинах вiдiграють правовi вiдносини, якi регламентують закрiпленi в юридичних