Гноілек М. В.
Право власності на дорогоцінні метали
В наші дні виправданий інтерес до дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння виявляють не тільки громадяни, й держава. Внаслідок того, що ці коштовності являють собою особливий вид матеріальних цінностей, їх використання в будь-якій сфері має особливий вплив на економічні, зокрема, фінансові відносини. Тому до тих видів господарської діяльності, які пов’язані з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння держава має застосовувати особливі методи правового регулювання.
Правовою основою регулювання відносин, пов’язаних з обігом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, є насамперед Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва й використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” від 18 листопада 1997 р. № 637/9-ВР (далі – Закон про дорогоцінні метали).
Відповідно до ст. 1 Закону про дорогоцінні метали, дорогоцінними металами є золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), а дорогоцінне каміння визначено як природні й штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді.
Стаття 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. № 1775-III (далі – Закон про ліцензування) встановлює види діяльності, що пов’язані з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, для здійснення яких необхідне обов’язкове отримання ліцензії. До них належать: видобуток (п.6), виробництво (п.7),виготовлення виробів і торгівля виробами (п.8), збирання і первинна обробка відходів та брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (п. 37).
Відповідно до Закону про ліцензування, Кабінет Міністрів України постановою від 14 листопада 2000 р. № 1698 (далі – Постанова про органи ліцензування) затвердив перелік органів ліцензування. Пункт 8 цього переліку встановлює, що органом ліцензування видів діяльності, зазначених у пунктах 7, 8, 37 ст. 9 Закону про ліцензування, є Міністерство фінансів України, а в пункті 6 – Державний комітет промислової політики.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
Ліцензійні умови встановлюють вимоги для ліцензіатів, які мають намір займатися чи займаються діяльністю з виробництва, виготовлення і торгівлі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та із збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.
Вимоги, викладені в ліцензійних умовах, для кращого сприйняття можна поділити на чотири підгрупи – правові, майнові, технологічні, кваліфікаційні.
Правові вимоги
Правові вимоги стосуються наявності необхідних документів, що засвідчують:
державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;
наявність договорів і угод, предметом яких є забезпечення необхідних матеріально-технічних умов для ведення господарської діяльності. У ліцензійних умовах наведено перелік нормативно-правових актів, якими СГД слід керуватись при веденні діяльності, пов’язаної з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Це насамперед Закони України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про державне регулювання видобутку, виробництва й використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
При здійсненні всіх зазначених у Ліцензійних умовах видів діяльності слід дотримуватись вимог Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 6 квітня 1998 р.
Майнові вимоги
Майнові вимоги покликані забезпечити економічну основу здійснення ліцензованої діяльності. Відповідно до цих вимог, ліцензіат повинен мати:
приміщення для провадження діяльності, що ліцензується.
відповідну матеріально-технічну базу. Ліцензіат, який займатиметься виробництвом дорогоцінних металів, із метою здійснення відповідного контролю якості продуктів переробки дорогоцінних металів має обладнати аналітичну лабораторію. Ліцензійні умови вимагають від усіх СГД, що займатимуться діяльністю, пов’язаною з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, забезпечити приміщення системою охорони й протипожежної безпеки.
Зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів із них здійснюється у спеціальних приміщеннях, обладнаних сучасними технічними засобами охорони.
При цьому суб’єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за незадовільну організацію зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння відповідно до чинного законодавства.
Технологічні вимоги
Технологічні вимоги пов’язані з певною нормативно-технічною документацією, технологічними інструкціями та стандартами.
Ліцензіат, який виробляє дорогоцінні метали чи здійснює обробку брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, має розробити відповідні технічний і технологічний регламент схеми руху дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. СГД має розробити й затвердити внутрішню інструкцію щодо порядку виконання конкретного виду робіт. Така інструкція затверджується наказом керівника суб’єкта господарської діяльності.
Кваліфікаційні вимоги
Кваліфікаційні вимоги стосуються наявності певної кількості спеціально підготовленого персоналу з відповідним рівнем кваліфікації.
Ліцензіат, який має намір здійснювати торгівлю виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння має забезпечити кваліфікацію працівників торгівлі відповідно до вимог навчальних програм Державної пробірної служби та Державного гемологічного центру України.
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ
Порядок отримання ліцензії на торгівлю ювелірними виробами регулює Закон про ліцензування та Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності” від 4 липня 2001 р. № 756 (далі – Постанова про документи на ліцензування).
У ст.10 закону Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до Управління контролю за обігом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Міністерства фінансів України із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.