Соціальна спільність людей, об’єднаних спільною трудовою діяльністю в рамках певної організації для досягнення спільної мети та пов’язані між собою відносинами співробітництва – це:

1. суб’єкт управління;

2. об’єкт управління;

3. соціальна група;

4. трудовий колектив.

82. Які причини найчастіше призводять до виникнення неформальної групи?

1. почуття причетності, потреба у допомозі;

2. спільні інтереси;

3. потреба в спілкуванні, симпатії, антипатії;

4. всі перераховані причини.

83. На які типи поділяються формальні групи в організації?

1. управлінська команда, оперативний персонал, робітники;

2. групи керівників, робочі групи та комітети;

3. профспілка, мала соціальна група, трудовий колектив;

4. “клубок”, “ланцюг”, “зірка”.

84. До якого типу формальних груп належать працівники функціональних підрозділів?

1. робочих груп;

2. цільових груп (комітетів);

3. груп керівників;

4. неформальної групи.

85. З яких етапів складається процес формування трудового колективу?

1. початковий, становлення, стабілізації, консолідації, завершення;

2. зародження, бурління, нормалізації, стабілізації, реорганізації;

3. формування номінальної групи, формування активного ядра, виникнення ідейного співробітництва, досягнення зрілості;

4. знайомство учасників, етап згуртованості, конфліктності, нормалізації стосунків, ідейного співробітництва .

86. Які стадії притаманні процесу розвитку групи?

1. утворення номінальної групи, асоціації, кооперації трудового колективу;

2. знайомство, адаптація, групова збалансованість, нормальне функціонування;

3. формування номінальної групи, активного ядра, виникнення лідера, досягнення зрілості;

4. формування, психологічна напруженість, нормалізація, діяльність.

87. Які головні ознаки притаманні існуванню неформальних груп?

1. лідерство, неформальний контроль, психологічна сумісність між членами;

2. позитивний психологічний мікроклімат, наявність одного лідера, невелика чисельність ;

3. наявність соціального контролю, опір змінам та наявність неформальних лідерів;

4. створюються за рішенням вищого керівництва для виконання певних функцій.

88. Що таке управлінська команда?

1. невелика чисельність працівників, що поділяють спільні цілі та цінності, приймають відповідальність за кінцеві результати;

2. група спеціалістів, які належать до різних сфер діяльності та працюють спільно над вирішенням певних питань;

3. будь-яка мала соціальна група, якій притаманна ознака психологічної сумісності її членів;

4. спільність людей, які взаємодіють один з одним таким чином, що кожен впливає на інших і сам перебуває під їх впливом.

89. В якій послідовності етапів здійснюється процес формування управлінської команди?

1. знайомство, адаптація, збурення, групова збалансованість, нормальне функціонування, реорганізація;

2. реорганізація, адаптація, збалансованість, нормальне функціонування, збурення;

3. знайомство, збурення, нормальне функціонування, адаптація, групова збалансованість і реорганізація;

4. збурення, реорганізація, знайомство, нормальне функціонування, адаптація, групова збалансованість.

90. Який показник розраховується з метою визначення рівня організованості колективу?

1. коефіцієнт плинності кадрів;

2. коефіцієнт стабільності кадрів;

3. індекс згуртованості;

4. індекс інтеграції.

91. Який показник розраховується з метою визначення здатності групи зберігати свою структуру як єдине ціле?

1. частковий коефіцієнт плинності кадрів;

2. коефіцієнт стабільності кадрів;

3. індекс згуртованості;

4. індекс інтеграції.

92. Які чинники сприяють ефективній роботі групи?

1. темперамент, характер, емоційність, конформізм, нонконформізм, конфліктність;

2. потреби, установки, інтереси та ідеали працівників;

3. розмір та склад, ролі та статус членів, згуртованість, групові норми, конфліктність;

4. здібності, навички, біологічні характеристики, соціальні ролі, соціальний статус членів.

93. На які різновиди поділяються трудові колективи за рівнем згуртованості?

1. згуртовані, розгруповані, роз’єднані;

2. конфліктні, неконфліктні, розчленовані;

3. демократичні, автократичні, ліберальні;

4. значно згуртовані, малозгуртовані, незгуртовані.

94. На які види поділяється соціально-психологічний клімат колективу підприємства?

1. всі відповіді вірні;

2. здоровий і нездоровий;

3. сприятливий і несприятливий;

4. позитивний і негативний.

95. Який фактор сприяє груповій згуртованості осіб?

1. відокремленість інтересів та цілей членів групи;

2. конфронтація між працівниками організації;

3. дисципліна та певний порядок у діяльності ;

4. психологічна сумісність членів групи.

96. Яким колективам притаманна стабільність складу, підтримка дружніх контактів у роботі та вільний час та високий рівень трудової дисципліни?

1. роз’єднаним;

2. згуртованим;

3. жіночим;

4. розчленованим.

97. Яка узагальнююча характеристика колективу свідчить про рівень його розвитку?

1. внутрішньоколективна згуртованість;

2. рівень освітньо-професійної підготовки працівників;

3. соціально-демографічний поділ;

4. ціннісно-орієнтаційна єдність поведінки працівників.

98. На які види поділяється соціально-психологічний клімат трудового колективу?

1. всі відповіді вірні;

2. здоровий і нездоровий;

3. сприятливий і несприятливий;

4. позитивний і негативний.

99. Управління соціальним розвитком колективу організації – це:

1. безперервне удосконалення освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу організації;

2. сукупність способів, прийомів та процедур, що дозволяють вирішувати соціальні проблеми на науковій основі;

3. моніторинг кадрових процесів та прийняття ґрунтовних організаційних рішень на його основі;

4. процес прогнозування та планування кадрової роботи на підприємстві.

100. З яких розділів складається план соціального розвитку колективу організації?

1. удосконалення соціальної структури колективу; гарантії життєвого рівня; підвищення соціальної активності працівників;

2. удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров’я працівників; удосконалення рівня матеріального забезпечення;

3. удосконалення стосунків між працівниками та покращення соціально-психологічного клімату;

4. підвищення якості трудового життя персоналу; удосконалення виробничих та побутових умов праці на підприємстві.

101. Що таке ділове оцінювання персоналу?

1. процес встановлення відповідності якісних характеристик персоналу вимогам посади або робочого місця;

2. порівняння здібностей різних кандидатів на посаду і вибір найбільш придатного до неї;

3. оцінювання професійних можливостей персоналу;

4. пошук найефективнішої кандидатури, якості якої максимально точно задовольняють вимоги даної посади.

102. На які види поділяється процес ділового оцінювання персоналу?

1. попередній, поточний та завершуючий;

2. об’єктивний та суб’єктивний;

3. оцінювання кандидата на вакантну посаду та поточне періодичне оцінювання співробітників організації;

4. оцінювання керівниками, колегами по роботі, підлеглими та самооцінювання.

103. Що є основними критеріями оцінювання працівників?

1. цілеспрямованість, дружні стосунки з керівництвом, моральні якості, потенційні здібності працівників;

2. професійні знання та навички, моральні якості, ділові та організаторські здібності;

3. індивідуальні якості, професійні здібності, рівень потреб та мотивації до праці;

4. професійні знання, вміння, організаторські якості, самовпевненість працівників.

104. До основних груп показників ділового оцінювання персоналу належать такі:

1. ефективності, результативності, продуктивності;

2. результативності праці, професійної поведінки, особистих якостей;

3. працездатності, терплячості, надійності;

4. загальні, спеціальні, планові, прогнозовані.

105. На які дві групи поділяються методи ділового оцінювання персоналу?

1. первинні та вторинні;

2. традиційні та нетрадиційні;

3. внутрішні та зовнішні;

4. поверхові та доскональні.

106. Хто здійснює оцінювання за “методом незалежних суддів”?

1. декілька (5-7) осіб, які вперше бачать оцінюваного;

2. спеціальна суддівська комісія;

3. опоненти та прихильники оцінюваного у рівній кількості;

4. будь-які особи, які постійно контактують з оцінюваним в процесі спільної діяльності.

107. Що визначає поняття «атестація персоналу»?:

1. процес перевірки знань всіх категорій працівників організації;

2. традиційний метод оцінювання персоналу спеціально створеною комісією організації із застосуванням стандартних критеріїв;

3. визначення рейтингу та статусної позиції працівника в організації;

4. діяльність, що здійснюється з метою вивільнення персоналу або переміщення на вищу посаду.

108. Який вид атестації повинен обґрунтовувати потребу у використанні працівника на основі результатів його адаптації?

1. атестація при просуванні по службі;

2. атестація при переведенні в інший структурний підрозділ;

3. проміжна атестація;

4. атестація по закінченню випробувального терміну.

109. Як часто за законодавчим положенням повинне проводитися засідання атестаційної комісії в організації?

1. 1 раз на рік;

2. не менше 2-х разів на рік;

3. 1 раз на 5 років;

4. у разі виникнення необхідності.

110. Які категорії працівників не підлягають проведенню чергової атестації?

1. висококваліфіковані спеціалісти;

2. керівники вищого рівня управління;

3. спеціалісти-інженери, допоміжний персонал;

4. молоді спеціалісти, жінки, які знаходяться у відпустці по догляду за дітьми до 3-х років.

111. З яких етапів складається процес проведення атестації?

1. не поділяється на етапи;

2. первинний, вторинний, етап завершення;

3. знайомство з кандидатами; оцінювання їх поведінки та якостей; підведення підсумків та застосування санкцій;

4. підготовчий; оцінювання працівника та його трудової діяльності; проведення атестації та прийняття рішення за її результатами.

112. За який час до початку атестації працівники повинні бути попереджені про терміни її проведення?

1. за 2 місяці до початку;

2. за 1 тиждень;

3. не менш ніж за місяць;

4. попереджати не обов’язково.

113. Які види оцінок використовуються для осіб, які проходять атестування?

1. “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”;

2. “добре”, “задовільно”, “незадовільно”;

3. “відповідає посаді”, “частково відповідає посаді”, “не відповідає посаді”;

4. “підвищити посадовий оклад”, “понизити посадовий оклад”, “здійснити надбавки (знижки) до посадового окладу”.

114. Який документ підтверджує проходження працівниками четвертого етапу атестаційної процедури?

1. атестаційний протокол;

2. атестаційне підтвердження;

3. атестаційна картка;

4. жодного документу не складається.

115. Що визначає професійний розвиток персоналу?

1. процес підготовки працівників до виконання ними нових завдань, зайняття нової посади та вирішення нових проблем;

2. просування по службі з умовою зміни сфери діяльності в межах окремих функціональних підрозділів;

3. зайняття такої посади, що забезпечує адекватну до якостей працівника заробітну плату;

4. поступова впрацьованість працівника в робітниче середовище.

116. Що може бути критерієм вибору виду навчання для працівника?

1. чисельність працівників, яких потрібно навчати;

2. доходи (економічні результати) і витрати на навчання;

3. методика проведення навчання;

4. очікуваний результат і можливість контролю за процесом навчання.

117. На які основні групи поділяється процес навчання персоналу?

1. навчання кадрів, переміщення та ротація;

2. навчання без відриву від виробництва, передача провідного досвіду, перепідготовка кадрів;

3. заочне навчання, ротація, підготовка кадрів;

4. підготовка кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.

118. На які дві основні групи поділяються методи навчання персоналу?

1. групове та індивідуального навчання;

2. навчання на робочому місці та поза робочим місцем;

3. заочне навчання та без відриву від виробництва;

4. попереднє навчання та перспективне навчання.

119. Які є методи навчання працівників на робочому місці?

1. самоосвіта, вирішення практичних ситуацій, проведення семінарів та лекцій, рольові ігри;

2. копіювання, наставництво, інструктаж, підготовка в проектних групах;

3. інструктаж, тренінги, самостійне навчання, ділові та рольові ігри, навчальні кіно- та відеофільми;

4. метод мозкової атаки, програмовані курси професійного навчання, виконання функцій дублера.

120. Які є методи навчання працівників поза робочим місцем?

1. навчальні ситуації; виробничий інструктаж, ротація персоналу, обмін досвідом;

2. заочне навчання, проведення семінарів, тренінги та ділові ігри, семінари та робочий інструктаж;

3. читання лекцій, програмовані курси навчання, ділові ігри, робоча група, моделювання;

4. навчання без відриву від виробництва, проходження спеціалізованих курсів, тренінги, самоосвіта.

121. Що означає поняття “ротація” кадрів?

1. пояснення прийомів роботи досвідченими працівниками;

2. об’єднання персоналу у певні групи для проходження ними навчання;

3. послідовна робота на різних посадах, в тому числі і в інших підрозділах;

4. навчання для підвищення загальної кваліфікації.

122. Який метод навчання є найбільш близьким до реальної професійної діяльності?

1. кейси;

2. інструктаж;

3. ділові ігри;

4. лекція.