- •1. Методичні підходи до визначення ефективності діяльності машинобудівного підприємства
- •Аналіз основних техніко економічних показників підприємства
- •Визначення фонду заробітної плати працюючих на дільниці
- •2.2 Визначення потрібної кількості основних робочих
- •2.3 Визначення потрібної кількості допоміжних працівників
- •Визначення фонду заробітної плати працівників
- •Розрахунок фонду заробітної плати фахівців та службовців Таблиця 12
- •Зведена відомість фонду заробітної плати працівників Таблиця 13
- •2.5 Площа виробничої дільниці
- •Визначення вартості основних фондів
- •2.7 Визначення витрат на основні матеріали
- •2.8Складання кошторису цехових накладних витрат
- •2.9 Визначення собівартості деталі
- •Розробка заходів щодо під вішення ефективності виробництва
- •Перелік використаної літератури
2.2 Визначення потрібної кількості основних робочих
Чисельність основних робочих визначається за формулою:
або
де: - ефективний (дійсний) фонд часу роботи робочого за рік, год
де: - коефіцієнт втрат робочого часу на відпустки, хвороби, виконання державних обов’язків.
год.
чол.
Кількість основних робочих Таблиця 5
№ |
Найменування операції |
Професія |
Розряд |
Трудомісткість робіт |
Річний фонд часу, год |
Кількість робочих розрах. |
Кількість робочих прийнята |
1 |
Фрезерна |
Фрезировщик |
ІІІ |
1703 |
1814,4 |
0.94 |
1 |
2 |
Токарна |
Токар |
ІІІ |
1694 |
1814,4 |
0.93 |
1 |
3 |
Токарна |
Токар |
ІІІ |
1698 |
1814,4 |
0.94 |
1 |
4 |
Свердлильна |
Свердлильник |
ІІІ |
1691 |
1814,4 |
0.93 |
1 |
5 |
Фрезерна |
Фрезировщик |
ІІІ |
1700 |
1814,4 |
0.94 |
1 |
6 |
Шліфувальна |
шліфувальник |
ІІІ |
1703 |
1814,4 |
0.94 |
1 |
Разом |
10189 |
1814,4 |
5.62 |
6 |
Відомість основних робочих Таблиця 6
№ |
Найменування професії |
|
Середній тарифний розряд |
|||||
|
По змінах |
|||||||
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
|||
1 |
Фрезировшик |
- |
2 |
- |
- |
2 |
- |
3 |
2 |
Токар |
- |
2 |
- |
- |
2 |
- |
3 |
3 |
Шліфувальник |
- |
1 |
- |
- |
1 |
- |
3 |
4 |
Свердлильник |
- |
1 |
- |
- |
1 |
- |
3 |
|
- |
6 |
- |
- |
6 |
- |
3 |
2.3 Визначення потрібної кількості допоміжних працівників
Чисельність допоміжних робочих визначають у розмірі 15% від кількості виробничих робочих:
чол.
Чисельність фахівців та службовців приймають 10% та 5% відповідно від усієї кількості робочих (основних та допоміжних):
чол.
чол.
Відомість допоміжних робочих Таблиця 7
№ п/п |
Професія |
Розряд |
Чисельність робочих, чол. |
||
Разом |
По змінах |
||||
1 |
2 |
||||
1 |
Слюсар по ремонтному обслуговуванню обладнання |
4 |
1 |
1 |
- |
Разом |
1 |
1 |
- |
Відомість фахівців та службовців Таблиця 8
№ п/п |
Категорія |
Посада |
Чисельність робочих, чол. |
||
Разом |
По змінах |
||||
1 |
2 |
||||
1 |
Керівник |
Начальник дільниці |
1 |
1 |
- |
2 |
Службовець |
Табельщик-обліковщик |
1 |
1 |
- |
Разом |
2 |
2 |
- |
Зведена відомість працюючих на дільниці Таблиця 9
№ п/п |
Категорії працюючих |
Чисельність, чол. |
У відсотках від |
|||
Разом |
По змінах |
виробничих робочих |
усієї кількості працюючих |
|||
1 |
2 |
|||||
1 |
Основні робочі |
6 |
6 |
- |
100 |
66,6 |
2 |
Допоміжні робочі |
1 |
1 |
- |
16.6 |
11.1 |
3 |
Фахівці |
1 |
1 |
- |
16.6 |
11.1 |
4 |
Службовці |
1 |
1 |
- |
16.6 |
11.1 |
Разом |
9 |
9 |
- |
- |
100 |
Коефіцієнт змінності роботи ділянки по працюючих, який дорівнює відношенню облікової чисельності усіх працівників до облікової чисельності у найбільшій зміні: