Правила використання презентації при проведенні теоретичного заняття:

– не слід показувати презентаційний кадр до моменту звертання до нього,

– пояснення можна давати або до представлення такого кадру (інструктування по його сприйняттю), або після того, як учні з ним ознайомляться;

– обговорення інформації, представленої на презентаційному кадрі, слід проводити після внесення учнями необхідної інформації в робочий зошит;

– необхідно перевіряти і оцінювати робочі зошити і передбачені домашні завдання до початку нового заняття.

Таким чином, впровадження мультимедійних презентацій у практику організації теоретичних занять є одним із методів підвищення якості навчання. Безумовно, велика трудомісткість і складність їх розробки, слабка мотивація викладачів, недостатнє оснащення навчальних закладів необхідними технічними засобами – все це ускладнює процес застосування теоретичних занять з презентацією. Тільки творчий потенціал викладацького складу навчальних закладів і інтерес до новітніх технологій та засобів навчання дозволяють сподіватися на поширення цього підходу.

1.2. Комп’ютерний навчально-методичний комплекс з предмета як засіб навчання

Інтелектуалізація та комп’ютеризація різних галузей є необхідною складовою професійної діяльності людини. Враховуючи те, що комп’ютерні технології мають великий потенціал, вони все частіше виступають одним з найактуальніших напрямків розвитку сучасної освіти. Їх застосування направленене на розвиток творчого мислення учнів, яке базується на використанні сучасних інформаційних засобів (персональних комп’ютерів та мультимедійних комплексів, локальних та глобальних комп’ютерних мереж).

Національна доктрина розвитку освіти, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» та інші передбачають запровадження поряд із традиційними формами навчання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), випуск електронних підручників, створення засобів навчання, які відповідають світовому науково-технічному рівню. Разом з тим у педагогічній теорії і практиці ще недостатньо розроблено проблему застосування комп’ютерних технологій навчання у професійно-технічних навчальних закладах.

Необхідно врахувати, що діяльність випускника ВНЗ, який працює майстром виробничого навчання чи викладачем в професійно-технічному навчальному закладі має орієнтуватись на проведення уроків та позаурочних заходів, формування комплексного методичного забезпечення предмета чи професії, розробку навчально-методичної документації, комунікативну діяльність в педагогічному колективі та серед учнів. Комп’ютерні засоби навчання допомагатимуть наповнити цю діяльність педагога новим змістом.

Науковці активно вивчають питання розвитку та впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальний процес (О. Боєв, М. Жалдак, Л. Зайцева, І. Захарова М. Згуровський, І. Коваленко, І. Костикова, В. Кошелєва); приділяють увагу контролю якості процесу навчання засобами комп’ютерних технологій (Т. Будкевич, А. Дубовець, Є. Катаєва, І. Казак, Л. Мисник, М. Резниченко, І. Столбова, О. Токар); перевіряють дієвість організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ (В. Горова, А. Диканський, Б. Сусь). Особлива увага на даному етапі розвитку освіти надається створенню та використанню електронних підручників, електронних навчальних курсів, комп’ютерних навчально-методичних комплексів (Л. Гризун, Р. Гуревич, М. Кадемія, Т. Григорчук, А. Олійник, А. Ташкінов, В. Лалетін, Н. Латигіна, Є. Попиріна).

Аналіз наукових досліджень засвідчив, що в навчально-виховному процесі ПТНЗ розробляються та широко використовуються електронні підручники, комп’ютерні навчально-методичні комплекси та інші електронні засоби. Однак, недостатньо уваги приділяється розробці програмних педагогічних засобів навчання для предметів професійного спрямування.

Поняття «комп’ютерне навчання» розуміється як «оволодіння всіма способами застосування комп’ютера як засобу навчальної діяльності; використання комп’ютера як об’єкта вивчення» [21, с.150]. Поняття «комп’ютерна технологія навчання», з урахуванням широких можливостей сучасних обчислювальних засобів і комп’ютерних мереж, часто використовується в тому ж сенсі, що і інформаційні технології навчання» [13, с.23]. Оскільки наступний розгляд можливостей інформаційно-комунікаційних технологій буде стосуватись лише використання комп’ютера, як засобу навчання, ми будемо спиратись саме на поняття «комп’ютерні технології навчання» (КТН).

Нові КТН привели до суттєвих змін методів і організаційних форм навчання. Це має місце тому, що вони мають невичерпні можливості візуалізації та швидкого пошуку інформації. Тому перед науковцями та викладачами стоїть завдання щодо розробки їх методичного забезпечення, пошуку нових технологій і засобів навчання, що відповідають таким вимогам.

Аналіз наукової літератури з даного питання засвідчив, що різноманітні програмні засоби навчання, які є складовими комплексного методичного забезпечення навчального предмету, залежно від змісту та призначення мають різну назву та сферу використання. У словнику «Професійна освіта» поняття «комплекс» трактується як «поєднання окремих … процесів і властивостей в одне ціле» [21, с.149]. Там же знаходимо поняття «комплексне методичне забезпечення професійного навчання», яке розглядається як оптимальна система (комплекс) «навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідних для забезпечення повного і якісного процесу навчання учнів ... у межах змісту й часу, що визначаються відповідно до навчальних планів і програм» [21, с.149]. Серед найбільш поширених засобів навчання виступають комп’ютерні та електронні підручники, електронні навчальні курси, комп’ютерні навчально-методичні комплекси та ін. Розглянемо їх особливості.

В. Ловкий вважає, що комп’ютерний підручник – «це програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійно освоїти навчальний курс чи його розділ. Він поєднує в собі властивості звичайного підручника, довідника, задачника і лабораторного практикуму» [18, с.51]. Т. Григорчук та А. Олійник [9, с.75] дають визначення електронного підручника, як носія інформації, розробленого у відповідному програмному гіпертекстовому середовищі, де зібрані навчальні матеріали, практичні і тестові завдання з певної дисципліни (комплексу дисциплін), представленого відповідно до навчальної програми. Н. Латигіна визначила поняття «електронний підручник» як «комп’ютерний навчаючий програмний засіб, який, по-перше, призначений для представлення нової інформації, яка доповнює друковані видання, і, по-друге слугує для індивідуального (індивідуалізованого) навчання і дозволяє (в обмеженій мірі) тестувати знання і вміння учня». [16, с.137]. Інструментом самонавчання з будь-якого предмета, як вважають Р. Гуревич та М. Кадемія, є електронний навчальний курс, до якого «входить предметний зміст дисципліни, передбаченої Державним стандартом, засіб його засвоєння, контроль і взаємодія з викладачем» [11, с.25]. У словнику «Професійна освіта» виділяється поняття «комп’ютерні навчальні системи» (КНС), як «комплекс засобів комп’ютерної, аудіо-, відеотехніки, мультимедіа та специфічного програмного забезпечення, призначені для підвищення ефективності навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учня (студента), ступеня його підготовки та запасу знань. КНС містять інформаційну базу з вивчення певної дисципліни та засоби контролю за рівнем здобутих знань» [21, с.150]. Є науковці, які користуються поняттям «комп’ютерний навчально-методичний комплекс» (КНМК). На думку Е. Попириної, це «набір матеріалів для організації і проведення навчання за темою того чи іншого навчального предмета з використанням сучасних мультимедійних засобів і інформаційних технологій» [20, с.76]. Згідно А. Ташкинова, В. Лалетина, І. Столбової [25] КНМК є навчально-інформаційним середовищем, зручним засобом створення, зберігання і відтворення навчально-методичних матеріалів, який здійснює навчання і виховання тих, хто навчається, в умовах глобальної інформатизації суспільного життя. Для подальшого розгляду можливостей комп’ютерних технологій при організації навчального процесу з певної дисципліни нами було обрано цей напрямок. Як свідчать опрацьовані наукові дослідження, завдяки КНМК створюється гнучке інформаційне середовище, яке використовується для проведення занять (використовується викладачем і учнем), самостійної роботи (використовується учнем), контролю знань учня (використовується викладачем і учнем).

Аналіз літератури [9, 10, 11, 16, 20, 24, 25] щодо використання в навчальному процесі електронних засобів навчання, дав змогу визначити, що зміст комп’ютерного навчально-методичного комплексу, структура та функціональні можливості формуються залежно від сутності навчальної дисципліни, матеріали якої надаватимуться в електронному вигляді. Спираючись на наукові дослідження [10, 11, 20, 25], було зроблено висновок, що складові КНМК універсальні, можуть бути різноманітними і сприяти проведенню занять та самостійній роботі учнів. Як приклад, наведемо структуру комп’ютерний навчально-методичного комплексу для викладання технології виготовлення одягу у ПТНЗ (рис. 1.3).

Наведений КНМК розроблено на підставі типової навчальної програми з предмета, яка взята з державного стандарту професійно-технічної освіти підготовки кваліфікованих робітників (ДС ПТО), погоджено з підприємствами-замовниками робітничих кадрів та ухвалено на засіданні відповідної методичної комісії.

Рис. 1.3. Структура комп’ютерного навчально-методичного комплексу з технології виготовлення одягу

Блок «Електронна бібліотека» містить інформаційне забезпечення навчального процесу, яке використовується викладачами та учнями при підготовці до занять. Крім електронного посібника з необхідною для засвоєння інформацією, сюди включено такі складові , як робоча навчальна програма з тематичним та поурочно-тематичним планом; критерії оцінювання навчальних досягнень з окремих тем; інформацію з предметів професійно-теоретичної підготовки, яка має безпосереднє відношення до даного предмета (враховуються міжпредметні зв’язки); методичні розробки уроків; шаблони для створення роздавального матеріалу; рекомендації для виконання дипломних робіт з професії, різноманітні зразки учнівських робіт.

Блок «Електронний практикум» містить заняття-презентації та лабораторний практикум, які є дієвими засобами викладача при підготовці та проведенні уроків. При їх розробці слід враховувати особливості професії та наявність необхідних засобів для поступового розвитку розумових дій учня.

«Електронний екзаменатор» – це дієвий засіб для перевірки знань учнів, який використовується як для оперативного оцінювання, так і для самостійної підготовки учня до уроку.

Однією з переваг КНМК можливість швидкого коригування змісту складових КНМК, у залежності від обсягу навчальної програми та характеристики групи.

Навчання з використанням сучасних комп’ютерних засобів відрізняється від традиційних підходів. Застосування КНМК вносить певну специфіку до відомих технологій навчання. Зокрема, уроки повідомлення нових знань проводяться у кабінеті, оснащеному мультимедійним комплексом з можливістю візуалізації інформації на великому екрані чи інтерактивній дошці. Під час теоретичного викладання матеріалу учні отримують інформацію з великого екрана через мультимедійну презентацію.

Наведемо приклад використання мультимедійної презентації при проведенні уроків з технології виготовлення одягу (професія «Кравець»). При поясненні класифікації, рельєфних швів, виділено на зображенні назву шва та приведено схематичне зображення, що допомагає розвивати зорову пам’ять, полегшує запам’ятовування (рис 1.4 (а)).

а)	б)

Рис. 1.4. Слайди з класифікацією рельєфних швів та способом виконання застрочного шва

При поясненні процесу виконання шва (рис. 1.4.(б)) на дошці, крім схематичного зображення, з’являється ще і просторове зображення, що дозволяє розвивати образне мислення.

При вивченні послідовності оброблення оздоблювального рельєфного виточного шва (рис. 1.5.) на дошку виводиться зображення, на якому, окрім назви шва, показано послідовність його виконання. При цьому відтінком сірого кольору зображено лицьовий бік матеріалу. Такий спосіб подачі матеріалу дозволяє сформувати в учнів знання процесу виконання шва.

Рис.1.5. Слайд із послідовно зображеним процесом виконання рельєфного виточного шва

Викладання матеріалу підсилюється фотоматеріалами (рис.1.6).

Рис. 1.6 Фотослайди сучасного прасувального обладнання

При вивченні теми «Технологія обробки прорізної кишені «в рамку» на екрані зображується повна технологічна послідовність та схематичне зображення вузла в готовому вигляді. Кожна деталь позначена іншим кольором, що забезпечує розвиток образного мислення та полегшує сприйняття складного матеріалу (рис.1.7).

Рис.1.7 Слайд зі схематичним зображенням обробки прорізної кишені «в рамку»

Учні мають електронну версію заняття і можливість працювати з даним документом при підготовці до них. За рахунок цього збільшується кількість поданого матеріалу та вивільняється час для вирішення проблемних задач, повторення і закріплення засвоєних учнями знань.

На лабораторних роботах учні мають можливість скористатись шаблонами, електронними конспектами. Це прискорює процес виконання роботи, забезпечує естетичний вигляд роботи та підвищує творчу активність учнів.

Самостійна підготовка учнів до занять здійснюється за допомогою електронного підручника (рис. 1.8). Інформація у ньому, пов’язана між собою гіперпосиланнями, дає змогу швидкого пошуку необхідного розділу. Ілюстрований кольоровими графічними зображеннями навчальний матеріал підвищує мотивацію до навчання та збільшує інформаційну насиченість матеріалу, що вивчається.

Рис. 1.8. Фрагмент електронного посібника з технології виготовлення одягу

Контроль засвоєних знань здійснюється за допомогою електронних тестів. Комп’ютерно-діагностична система Test-W [1] слугує для комп’ютерного тестування знань та навичок учнів за 12-ти бальною шкалою. Зручність програми полягає у тому, що викладач з умінням «користувача ПК» може сам розробляти комплекти тестів та вносити запитання та правильні відповіді на них до програмної оболонки (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Фрагменти програми для здійснення тестування

Доцільність використання тієї чи іншої складової КНМК викладач вирішує, враховуючи мету уроку, психологічні особливості учнів, етапи навчання та ін. Практика використання КНМК при підготовці кваліфікованих робітників у ПТНЗ свідчить, що завдяки такому підходу:

– збільшується інформаційна насиченість матеріалу уроку (можливість використання графічних схем, відеоматеріалів тощо);

– здійснюється інтенсифікація навчального процесу (збільшується кількість та якість опрацьованого матеріалу);

– формується позитивна мотивація до навчання;

– забезпечується економія часу при підготовці викладача до уроку (є можливість використання готових шаблонів для виготовлення опорних конспектів, презентацій, тестів тощо).

Використання комп’ютерних засобів посилює ефективність навчання за рахунок застосування їх на усіх етапах проведення уроків та при самостійній підготовці учнів до занять. Ефективним засобом створення інформаційного середовища виступає розробка та впровадження у навчально-виховний процес КНМК.