Основні принципи компонування устаткування
Основною задачею компонування устаткування є вірна організація проектованого технологічного процесу, яка вирішується або графічно (упорядкуванням планів і розрізів), або об'ємно - шляхом створення моделі (макетне проектування). Схема компонування є вихідною документацією для розробки проектів у будівельній, сантехнічній і електротехнічній частинах.
Вимоги до розміщення схеми технологічного процесу в просторі:
раціональна організація технологічного процесу і ремонту (зокрема мінімальна довжина трубопроводів);
забезпечення умов безпечної роботи;
нормальні санітарно-гігієнічні умови праці для обслуговуючого персоналу;
використання збірних залізобетонних конструкцій;
мінімальна вартість.
Незважаючи на наявність численних СНІП і ДБН[1], умови компонування устаткування не можуть бути точно сформульовані. Тому щораз через внесені удосконалення, розташування устаткування треба вирішувати наново.
Для визначення типу й об'єму споруди необхідно виконати компонування устаткування. Обсяг споруди майбутнього об'єкта залежить від низки чинників, в першу чергу - від характеру технологічного процесу (періодичний або безупинний, вогне- або вибухонебезпечний і т.д.), кількості одиниць і розмірів технічного і допоміжного устаткування, можливості установки устаткування на відкритих майданчиках.
Основними вихідними даними для компонування устаткування є: принципова технологічна схема зі специфікацією і креслення або ескізи устаткування, на які нанесені габаритні розміри. Компонування устаткування виконується у вигляді планів і розрізів корпуса будівлі, на яких вказане розташування основного технологічного і допоміжного устаткування, а також усіх виробничих, допоміжних, адміністративно-господарських і побутових приміщень, необхідних для нормального функціонування виробничих об'єктів.
Розміщення устаткування на відкритому майданчику
Найважливіше питання - визначення можливості часткового або повного розміщення установок і апаратів на відкритих майданчиках.
Переваги розміщення устаткування на відкритих майданчиках:
поліпшення умов праці у виробничих приміщеннях;
зниження капітальних вкладень за рахунок зменшення об'єму споруди приміщення;
скорочення термінів здачі об'єктів в експлуатацію;
зниження витрат на вентиляцію й опалення будівель.
Розміщення на відкритих майданчиках можливо тільки на підставі результатів докладного обстеження умов праці, кліматичних особливостей районів і техніко-економічного аналізу рішень, прийнятих у проекті. У першу чергу на відкритих майданчиках потрібно розміщувати:
великогабаритне устаткування (колони синтезу, скрубери, абсорбери, ректифікаційні колони), для яких потрібні великі виробничі площі і значні будівлі;
установки, при експлуатації котрих необхідні потужні вентиляційні й опалювальні системи, що забезпечують нормальні умови роботи обслуговуючого персоналу;
установки з можливим виділенням вибухонебезпечних газів і рідин або з великим тепловиділенням;
тимчасові і пускові пристрої (наприклад, для виробництва газів до пуску в експлуатацію основних цехів, топки для розігріву контактних апаратів);
ємності для скраплених і стиснутих газів і легкозаймистих рідин (ЛЗР).
Важливо відзначити, що при розміщенні устаткування на відкритих майданчиках повинні бути забезпечені кращі умови праці обслуговуючого персоналу або, принаймні, такі ж, як і для працюючих на аналогічних установках, розташованих у закритих приміщеннях.
В Україні організація постійних робочих місць на відкритих майданчиках неприпустима.
Капіталовкладення і експлуатаційні витрати для установок на відкритих майданчиках повинні бути менші ніж для таких же установок у закритих приміщеннях, інакше значно губиться перевага виносу устаткування з будівель. Якщо економічної вигоди від розміщення на відкритому майданчику немає, доцільність такого рішення повинна визначаться тільки санітарно-гігієнічними умовами роботи (наявність у приміщенні кислот, що димлять, ЛЗР та ін.).
На відкритих майданчиках устаткування можна встановлювати або на етажерках (залізобетонних або металічних), або на індивідуальних і групових фундаментах. Апарати малого діаметра і великої висоти варто встановлювати в етажерках.
При розміщенні устаткування на відкритих майданчиках, необхідно забезпечити:
дистанційний контроль, регулювання і керування роботою устаткування з ЦПУ, розташованого у спеціальному приміщенні;
відповідну ізоляцію, а при необхідності - й обігрів технологічних трубопроводів, арматури;
широке використання устаткування (апаратів) як підтримкових конструкцій для робочих площадок, сходів, арматури тощо.