Тема 11. Локальні кризи на підприємстві

ПЛАН

1. Сутність локальної кризи.

2. Симптоми, причини, механізми формування локальної кризи збуту.

3. Сутність і місце фінансової кризи в ланцюжку кризових явищ підприємства. Симптоми, причини та механізм виникнення фінансової кризи.

4. Сутність кризи постачання та її вплив на формування системної кризи.

5. Сутність виробничо-технологічної кризи та її місце в ланцюгу кризових явищ на підприємстві.

6. Сутність, місце та механізм розвитку кризи управління персоналом в організації.

7. Сутність та загальні характеристики організаційної кризи

1. Сутність локальної кризи

Локальна криза – процес погіршення діяльності в одній з підсистем організації, зумовлений впливом об’єктивних та суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, на які заздалегідь не був здійснений відповідний вплив для підтримки нормальної ситуації або збіг вищезгаданих факторів мав несподіваний, невідворотний характер.

2. Симптоми, причини, механізми формування локальної кризи збуту.

Для ринково орієнтованих підприємств проблема своєчасного виявлення та ліквідації кризи збуту є першочерговою, зважаючи на те, що кризові явища в підсистемі збуту можуть активувати «ланцюжок» кризових явищ в інших підсистемах і, таким чином, призвести до системної кризи підприємства.

Криза збуту — це вид локальної кризи, яка формується на основі певного переліку кризоутворюючих факторів і впливає на підсистему збуту, характеризується наявністю неліквідних запа­сів, втратою клієнтів, зниженням загальних обсягів виробництва та прибутків, що може призвести до загального кризового стану підприємства.

Значну роль у формуванні передумов виникнення кризи збуту відіграє недосконалість або відсутність маркетингової діяльності та реклами на підприємстві.

Криза збуту охоплює підсистему реалізації продукції та спричиняє розбалансування механізму збуту готової продукції. Дуже важливим кроком запобігання розвитку кризи збуту є її ідентифікація за певними показниками по кількох провідних аспектах діяльності, таких як виробнича програма та ринок, зв'язок із клієнтами, запаси, доходи та інші.

Визначення будь-якої локальної кризи, в тому числі кризи збуту, доцільно починати з визначення симптомів кризи. Сукупність симптомів локальної кризи на підприємстві можна поділити на загальні та специфічні. До основних симптомів кризи збуту можна віднести наступні:

зниження обсягів реалізації;

зростання залишків готової продукції на складі;

зменшення обігових засобів;

скорочення обсягів замовлень;

скорочення («звуження») асортименту продукції;

зниження прибутковості діяльності навіть в разі збільшення обсягів реалізації;

збільшення кількості рекламацій та інш.

Виникнення кризи збуту, як і будь-якого кризового явища на підприємстві, може відбутися внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Ці фактори та їхня взаємодія формують причини кризових явищ.

До головної зовнішньої причини виникнення кризи збуту можна віднести коливання (зниження) попиту з різних причин та зміни в галузевій конкуренції. Зниження попиту суттєво впливає на результати діяльності підприємства.

Серед зовнішніх факторів виникнення кризи збуту особливої уваги заслуговує зниження платоспроможного попиту населення та зміна вимог споживачів, інтенсифікація конкуренції в галузі, зміни законодавчого поля, наявність (або відсутність) політики протекціонізму по відношенню до вітчизняного виробника та ін.

До провідних внутрішніх факторів слід включати все, пов'язане з розробкою, виробництвом, політикою, тактикою та стратегією збуту продукції підприємством: недосконалість (відсутність) маркетингу, низька конкурентоспроможність продукції, недосконалість мотиваційного механізму, недосконалість персоналу, відсутність (недосконалість) рекламної діяльності, відсутність інноваційної політики, неякісний вибір партнерів по бізнесу, недостатнє інформаційне забезпечення сфери збуту, низький організаційно-технічний рівень процесів збуту тощо.

На кожному підприємстві спостерігається різне співвідношення зовнішніх та внутрішніх факторів, що зумовлює ступінь глибини кризи збуту та можливості ліквідації наслідків цієї кризи та запобігання активізації «ланцюжка» кризових явищ на підприємстві.