Міністерство освіти і науки України Київський національний економічних університет
імені Вадима Гетьмана
Факультет міжнародної економіки та менеджменту
Кафедра міжнародної економіки
Курсова робота на тему:
Транскордонне злиття і поглинання в глобальному бізнес-середовищі
Студента 3 групи 3 курсу
денного відділення
Петренко Л.В.
Науковий керівник
д.е.н., проф. Л.Л.Антонюк
Київ 2007
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів злиття та
поглинання……………………………………………………………………….6
Еволюція концептуальних підходів до мотивів транскордонного злиття
та поглинання……………………………………………………………………...6
Класифікація видів транскордонного злиття та оцінка їх ефективності…………………………………………………………………..........9
Розділ 2. Характер та сучасні тенденції міжнародних процесів злиття та поглинання………………………………………………………………………..15
2.1. Роль прямих іноземних інвестицій в динаміці міжнародної концентрації капіталу……………………………………………………………………………..15
2.2. Злиття та поглинання в глобальному бізнес – середовищі…………………20
Розділ 3. Регулювання транскордонної корпоративної консолідації………………………………………………………………………..26
3.1. Міжнародна система контролю за процесами транскордонного злиття та поглинання………………………………………………………………………….26
3.2. Гармонізація режимі регулювання корпоративної консолідації ТНК в
межах Європейського Союзу……………………………………………………..29
ВИсновки………………………………………………………………………33
анотація……………………………………………………………………..…39
Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………40
Додатки…………………………………………………………………………42
ВСТУП
Протягом останніх двадцяти років ХХ - початку ХХІ століття чітко виокремилась одна із основних закономірностей світогосподарського розвитку - збільшення обсягів та темпів зростання міжнародних інвестицій над обсягами міжнародної торгівлі. Це зумовлено інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, диверсифікацією світових фінансових ринків, розвитком інтеграційних угрупувань, транснаціоналізацією виробництва та загостренням глобальної конкуренції. З іншого боку, висока динамічність розвитку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) характеризується їх високою дохідністю, ефективністю та ліквідністю. Це загострює конкуренцію, що здійснюється на міждержавному, міжрегіональному та мікроекономічному рівнях, спричиняючи нестійкість конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.
Стратегічним фактором успіху компаній на світових ринках та нарощення міжнародної конкурентоспроможності є зростання їх ринкової вартості, що здійснюється через фінансування, як за рахунок власних і позичкових засобів так і зовнішнім-злиттям чи поглинанням з іншою компанією. Транснаціональні корпорації розробляють стратегії реструктуризації бізнесу, посилюючи свої ринкові позиції, отримуючи глобальні конкурентні переваги. Невипадково процеси злиття і поглинання (ЗіП), як інвестиції в акціонерний капітал, є найбільш поширеною формою прямих іноземних інвестицій.
Жорстока неослабна конкурентна боротьба вимагає і від українських товаровиробників прийняття стратегічних рішень розширення та виходу на міжнародні ринки, а також застосування ефективних механізмів утвердження на них стійких позицій. Отже, проблема формування стратегій розширення бізнесу є на сьогодні ключовою, оскільки практика свідчить про те, що небагато національних компаній можуть вести конкурентну боротьбу зі світовим лідерами, які теж можуть виявитись ціллю для консолідації транснаціональних компаній.
Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи процесів злиття та поглинання, їх сучасні форми, міжнародне конкурентне середовище, аналіз умов та мотиваційних факторів консолідації компаній, а також планування та організація процесів злиття, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: М.Бішопа, П.Гохана, Ф.Крюгера, А.Лажу, М.Марсалезе, Р.Нельсона, Дж.Стиглера, Р.Стилмана, М.Трема, С.Ріда, М.Хебека, та багатьох інших. У наукових роботах Ф.Вестона, Р.Бейлі, С.Маєрса, П.Стейнера, А.Бекенштейна, К.Чанга, Р.Меліхера, Дж.Ледортера, Л. де Антоніо та інших хвилі злиття та поглинання розглядаються, як наслідок активності фондових ринків та ринків корпоративного контролю. Основні мотиваційні концепції реструктуризації бізнесу через злиття та поглинання представлені у роботах М.Бредлі, А.Десаі, Е.Кіма, М.Дженсена, І.Мекнінга, Г.Дональдсона, Р.Ролла, Е.Берковича, П.Есквита, Н.Варайя, Р.Морка, А.Шляйфера та багатьох інших. Найбільш значимими дослідженнями процесів корпоративної консолідації та рекомендацій щодо здійснення глобального зростання були зроблені вченими Г.Дінзом, Ф.Крюгером, С.Зайзелем.
Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретичні засади процесів злиття та поглинання в глобальному середовищі та у високотехнологічних сферах економіки. Недостатньо обґрунтованими залишаються визначення категорій злиття та поглинання, дослідження сучасних тенденцій консолідації та реструктуризації компаній, визначення ефективності корпоративних стратегій та регулювання цих процесів в інноваційній сфері. Таким чином, системне дослідження процесів злиття та поглинання за умов економічної глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.
Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є комплексний аналіз на базі новітніх економічних концепцій сутності процесів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних сферах світової економіки та мотиваційних механізмів, які зумовлюють їх динамізацію; дослідження новітніх методик оцінки різних видів реструктуризації міжнародного бізнесу, сучасних тенденцій галузевої консолідації в умовах глобалізації та визначення за їх допомогою конкурентних переваг транснаціональних корпорацій, а також розробка науково обґрунтованої концепції інноваційного розвитку економіки України через формування ринку корпоративного контролю.
Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:
розкрити методологічні засади процесів злиття та поглинання;
визначити ефективність стратегій розширення міжнародного бізнесу та стратегічні фактори, які мають вирішальне значення в галузевій консолідації;
комплексно дослідити процеси злиття та поглинання в умовах глобалізації;
Об’єктом дослідження є процеси корпоративного злиття і поглинання в сучасному глобальному середовищі.
Предметом дослідження є міжнародні корпоративні стратегії злиття та поглинання у високотехнологічних секторах економіки.
Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються наступні методи наукового дослідження процесів злиття та поглинання в умовах глобального бізнес середовища: аналізу та синтезу (для оцінки тенденцій процесів злиття та поглинання та прямих іноземних інвестицій у підрозділі 2.1 та 2.2); історизму (для дослідження теоретичних концепцій процесів злиття та поглинання в підрозділі 1.1; методи багатофакторного статистичного аналізу (множинної регресії-для кількісної оцінки напряму і сили впливу факторів мультиплікації показника чистої рентабельності продаж найбільших ТНК світу в підрозділі 1.2;
Розділ 1
Теоретичні основи дослідження процесів злиття та
поглинання
Еволюція концептуальних підходів до мотивів транскордонного злиття та поглинання
Протягом багатьох століть учені-економісти намагалися теоретично обґрунтувати фундаментальні мотиви процесів злиття і поглинання компаній. Підприємства є основними економічними суб’єктами конкурентних відносин на ринку. Тобто конкурентна боротьба відбувається на будь-якому поприщі між окремими юридичними особами, що зацікавлені в досягненні тієї самої мети. З позиції підприємства такою метою є максимізація прибутку внаслідок завоювань вподобань споживачів. Класична політекономія розглядала конкуренцію як автоматичний рівноважний механізм ринку. Відповідно до положень цієї теорії, досконала конкуренція виконує кілька функцій, (зокрема ціноутворюючу), стимулює скорочення граничних витрат виробництва, сприяє безперебійному руху капіталів, їхньому переливанню із галузі в галузь, раціоналізує структуру виробництва, урівноважує й регулює розвиток економіки країни.
Так, А. Сміт пов’язував конкуренцію з чесним без змови суперництвом, що ведеться між продавцями за найбільш вигідні умови продажу товарів. При цьому основним методом боротьби він вважає зміну цін. Адже вже А. Сміт припускав, що продавці на ринку можуть домовлятися про ціни на товари [8]. Послідовник класичної традиції Дж. С. Міль розглядав ситуацію монопольного володіння товаром, її наслідки для економічної рівноваги.
В останній третині ХІХ століття в економічній теорії виникає нова школа – маржиналістів, представниками якої були Г. Госен, Й.фон Тюнен, А. Курно, Ж. Дюпої та інші. Якісні зрушення, що мали місце в характері та структурі виробництва, методах управління на мікрорівні та перехід економіки розвинутих країн Заходу в монополістичну стадію розвитку потребували доктрини для пояснення цих процесів і явищ. Засновник нового математичного напрямку в економічній теорії А. Курно в роботі „Дослідження математичних процесів у теорії багатства” (1838), застосувавши мікроекономічний аналіз, відкрив закон попиту через функцію ціни [11].
Розвиток світової економіки на початку ХХ ст. змінив погляди вчених на конкуренцію. Друга хвиля процесів злиття та поглинання, яку економісти назвали олігополістичною, припала на період 1916-1922 років. У зв’язку з уведенням антимонопольного законодавства в США, Німеччині, Англії та інших країнах Заходу злиття компаній у різних галузях призводять вже до панування не монополій, а до олігополістичних об’єднань (рис. 1.1).
Джерело: Select Committee on Small Business, 1962; Merger stat 1998; Gaughan (Mergers, Acquisitions and Restructuring, 1999): Chapter 1.
Рис. 1.1. Основні хвилі процесів злиття та поглинання в США
Обґрунтовуючи концепцію „суспільства масового споживання”, Дж. К. Гелбрейт підкреслював, що великі компанії можуть створювати та змінювати потреби в заданому напрямку шляхом силових методів тактики збуту, включаючи і рекламу, а основою управління попитом є ефективне управління споживчим попитом [16, с.45]. Щодо фінансової синергії, то ці питання розглядали у своїх роботах такі дослідники як Р. Хіггінс, С. Шол, В. Левеллен, П. Елгерс, Дж. Кларк, Х. Леві, М. Сарнат, К. Шиппер, Р. Томпсон та інші. Р. Хіггінс і С. Шал визначають фінансову синергію як вплив процесів злиття та поглинання на залучення капіталу компанії, яка зливається. Значну увагу вони приділили дослідженню вірогідності існування поряд з оперативною фінансової синергії і зменшення ризику банкрутства компанії. Випадки, коли вартість компанії є від’ємною, а сума пасивів перевищує активи, можуть бути причиною різкого зниження кредитного рейтингу компанії.
У створенні конкурентних переваг визначальну роль відіграють фірми, а їхня поведінка є невід’ємною частиною теорій злиття та поглинання. Так, вчені Г.Хамел і К.К.Прахалад досліджують питання, присвячені підвищенню конкурентоспроможності фірм на глобальних ринках та їхнього інтелектуального лідерства через „ключові компетенції”. Під останніми розуміють потенційні можливості розвитку і використання продукту в інший спосіб, а також знання, навички, кваліфікація персоналу, які допоможуть у разі втрати попиту на продукцію вийти на ринок із іншими нововведеннями. На думку вчених, ХХІ століття є етапом революційних рішень та інновацій у бізнесі [25].
Г.Хамел і К.К.Прахалад, дослідили, що для отримання максимального прибутку від інновацій, компанія повинна випереджати конкурентів у глобальному масштабі. Вони запропонували нову категорію „глобальне або інтелектуальне випередження”. Саме через корпоративну консолідацію високотехнологічним компаніям вдається підвищити свої інноваційні конкурентні переваги.
Таким чином, проведений теоретичний аналіз дозволяє виокремити головні етапи розвитку процесів злиття та поглинання за такими основними критеріями: монополістичні злиття, централізація капіталу (класична теорія: А. Сміт, Дж. Міль та інші); олігополістичні злиття, вертикальна інтеграція (лібералізм: Й. Шумпетер, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін та інші); конгломератні злиття (кейнсіанство: Дж. Кейнс, А. Берлі, Дж. Бейн, Р.Нельсон та інші); різні види злиття та поглинань (неокейсіанство: Ф. Вестон, М. Бредлі, Е. Кім, Р. Меліхер, та інші); корпоративна консолідація (неоіституціалізм: М. Дженсен, Е. Берковича, П. Гохан, С. Рід, Г. Хамел, К.Прахалад, Г. Дінз, Ф. Крюгер, С. Зайзель) (рис. 1.2).
На наш погляд, у сучасних умовах пояснити процеси злиття та поглинання можна за допомогою еклектичної теорії, яка б інтегрувала в собі такі критерії із новітніх теорій, як конкурентні переваги (теорія міжнародної конкурентоспроможності М.Портера), ключові компетенції та інтелектуальне лідерство (теорія глобального випередження конкурентів Г. Хамела і К.Прахалада) та галузеву консолідацію (теорія стратегічних переваг Г. Дінза, Ф. Крюгера, С. Зайзеля).
Рис.
1.2. Схема криз ХІХ-ХХІ ст. і хвильова
динаміка процесів злиття та основні
економічні теорії