НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

кафедра організації

роботи та управління

в органах прокуратури ІПКК

Контрольна робота на тему:

Основні організаційно – управлінські акти міських, районних і прирівняних до них прокуратур

Виконала:

студентка І року навчання

І групи

Полякова Ірина

Володимирівна

Рецензент:

завідуючий кафедрою

організації роботи та управління

в органах прокуратури ІПКК

Європіна І.В.

КИЇВ - 2008

ПЛАН РОБОТИ

І. Вступ……………………………………………………………….……

ІІ. Поняття, ознаки та вимоги до змісту актів управління органів міської та районної прокуратури……………………………………………….…….…..

ІІ. Основні види організаційно-управлінських актів міської, районної та прирівняної до них прокуратури та їх характеристика:

2.1. План роботи прокуратури міста, району……………………….…

2.2. Наказ прокурора міста, району…………………………………….

2.3. Рішення прокурора міста, району…………………………………..

2.4. Протокол оперативної наради прокурора міста, району……...….

ІІІ. Порядок складання оперативно-управлінських актів прокуратури міста, району……………………………………………………………………….

IV. Висновки………………………………………………………………...

Список використаних джерел

І. Вступ

Організація роботи в органах прокуратури – це вжиття організаційно – управлінських заходів, які спрямовані на виконання завдань органів прокуратури, визначених Законом України „Про прокуратуру”, а також галузевими наказами Генерального прокурора України по кожному напрямку прокурорської діяльності. Саме тому найважливішу роль в організації роботи органів прокуратури України відіграють організаційно – управлінські акти, так як саме на підставі і у відповідності до них реалізуються усі організаційно – управлінські заходи по різних напрямах прокурорської діяльності у всіх сферах життя.

Процес роботи з організаційно – управлінською документацією називається загальним діловодством прокуратури. Питома вага операцій з такого діловодства у загальному обсязі роботи міськрайпрокуратур досить висока. Тільки на роботу з документами працівники прокуратури витрачають понад 50 % свого часу. А тому дуже важливо знати основні риси та специфіку роботи з організаційно – управлінськими актами з метою належного їх оформлення та використання, а також вміти вирізняти їх з – поміж всього масиву іншої документації.

І. Поняття, ознаки та вимоги до змісту актів управління органів міської та районної прокуратури.

У будь-якій системі управління, у тому числі й у системі органів прокуратури, розробляється і приймається величезна кількість рішень, що стосується як роботи у сфері управління в цілому, так і питань, що виникають при здійсненні прокурорського нагляду. Тобто весь процес управління складається з безупинного ланцюга рішень та їх реалізації.

В науковій літературі управлінське рішення визначається як акт, який містить постановку цілей і завдань, а також визначення засобів їх здійснення. Таке рішення приймається у межах певної системи, спрямоване на розвиток цієї системи та на вирішення завдань, які стоять перед нею. Прийняття управлінського рішення є прерогативою керівника або колегіального органу, наділеного правом прийняття рішень¹.

Управлінське рішення має ряд наукових визначень. На мою думку, найвдалішим є визначення управлінського рішення В.С. Основіна, який вважає, що під управлінським рішенням треба розуміти акт, який може мати письмову або усну форму, суб’єктом прийняття якого є обов’язково орган управління чи відповідний керівник, в змісті якого перед суб’єктом управління ставляться загальна мета і проміжні завдання для її досягнення, зазначаються засоби, способи і терміни здійснення конкретних завдань².

Прийняття управлінських рішень не слід розглядати як якийсь одночасний, відокремлений вольовий акт. Це процес, який відбувається у певних часових межах і який складається з певних етапів. На першому етапі відбувається накопичення системи відомостей про стан керованої системи та її зовнішнього середовища. На другому – встановлюється певна мета, якої є бажаним досягти. Третій етап полягає у визначенні можливих способів або шляхів досягнення цієї мети, а четвертий – у виборі з багатьох можливих найкращого за ефективністю досягнення мети. На п’ятому етапі відбувається фіксація прийнятого рішення і його реалізація.

Акти управління в органах прокуратури мають всі загальні ознаки, властиві правовим актам управління. Такими ознаками є:

1. Зумовленість функцією управління, здійснюваною органами прокуратури (факт владності чітко простежується в наказах міського чи районного прокурора);

2. Підзаконний характер (управлінські рішення міських та районних прокурорів базуються на основі законодавства та на наказах Генерального прокурора України чи актах обласного прокурора);

3. Організуючий характер (повсякденне керівництво діяльністю підлеглих працівників, необхідність вирішення з цією метою широкого кола питань, поширення позитивного досвіду прокурорської діяльності);

4. Виносяться на підставі і на виконання закону (акти управління виносяться у визначених законом чи наказом вищестоящого прокурора випадках).

Поряд з цими загальними ознаками акти управління міської, районної та прирівняної до них прокуратури мають і специфічні ознаки, властиві тільки їм. Так, специфічною ознакою нормативних актів управління є те, що вони спрямовані «всередину» прокурорської системи, тобто вони стосуються організації тільки органів прокуратури і діяльності тільки прокурорських працівників.

Основними вимогами, які ставляться до актів управління органів прокуратури, можна назвати наступні:

1. Компетентність. Тобто акт управління має видаватись компетентною особою, тільки тоді він може породжувати правовідносини, які ставились за мету. Загальною вимогою компетентності є суворе закріплення за кожним управлінським органом права на прийняття визначеного виду рішень, а також підпорядкованість ланок управління.

З огляду на це, дуже важливе значення має правильний розподіл управлінських обов’язків і прав не тільки між органами, а й всередині кожного з органів прокуратури – між окремими працівниками міської чи районної прокуратури.

2. Обґрунтованість. Загальними гарантами ефективності управлінського рішення є всебічна обґрунтованість, яка визначає його дієвість, можливість досягнення намічених цілей і полягає в збалансованості всіх його елементів, обумовленості завдань, засобів і методів їх реалізації³.

3. Відповідність законам, нормативним чи іншим рішенням, відомчим актам. Одночасно при підготовці і обґрунтуванні того чи іншого рішення необхідно враховувати ту обставину, що воно формується і буде здійснюватись не ізольовано, а разом з іншими прийнятими управлінськими рішеннями, а тому не повинно вступати в протиріччя з ними, якщо не припускає їхньої зміни, коригування або скасування. Крім того, рішення кожного працівника міської чи районної прокуратури повинно відповідати рішенням вищестоящих щодо нього органів чи працівників і водночас враховувати місцеві умови та особливості.

4. Відповідність формі та вимогам оформлення. Рішення повинно бути видане за визначеною формою і підписане належними посадовими особами. Вимога робити в рішенні посилання на закон чи інший нормативно – правовий акт, на підставі якого прийняте рішення, спонукає суб’єкта управління скрупульозно ставитися до рішення з огляду на його законність.

5. Обов’язок виконання. Рішення, будучи командо., виражає «пануючу волю», тобто пріоритет волі суб’єкта управління. Звідси й випливає ознака обов’язковості управлінського рішення для адресата.

6. Своєчасність. Рішення не повинно бути як передчасним, тобто прийнятим до настання певних умов, що забезпечують його виконання, так і спізнілим, коли воно втрачає сенс програми дій і йде за подією. Тобто всі управлінські рішення мають прийматися лише в тому випадку, коли в них виникає реальна потреба.

Акти управління прокуратури міста чи району також необхідно відрізняти від:

• по – перше, іншого виду форм управління – документів управлінського характеру: планів, регламентів, положень, статутів. Такі документи без затвердження прокурором відповідної прокуратури не мають юридичної сили;

• по – друге, організаційних (не правових) форм управління: повідомлення, статистичні звіти, пропозиції, рекомендації, доповідні записки, протоколи засідань, журнали, контрольні картки та ін..;

Управлінські рішення, перш за все, обумовлені роллю районної, міської та прирівняної до них прокуратури всередині прокурорської системи, специфікою регіону та іншими факторами. До того ж, вони відрізняються від усієї іншої документації ступенем обов’язковості для осіб та органів, яким вони адресовані.

Таким чином, підсумовуючи усе наведене, можна зробити висновок, що організаційно – управлінський акт міської районної і прирівняної до них прокуратури – це підзаконний нормативний чи індивідуальний акт реалізації повноважень районного, міського чи прирівняного до них прокурора, що володіє директивним, організаційним, державно владним і творчим характером, визначеного роду дії, прийнятий у визначеному порядку, має певну зовнішню форму та відповідне оформлення, за допомогою якого вирішуються ті чи інші організаційно-управлінські питання, які спрямовані на реалізацію конституційних функцій, покладених на прокуратуру.