Розділ 3 трансформація фразеологічних одиниць у романі уласа самчука «волинь»

В останні десятиліття у сфері фразеології помітно активізувалася тенденція до оновлення компонентного складу фразеологізмів. Мовознавці відзначають постійну динаміку в значенні й структурі фразеологічних одиниць, яку пов’язують з нестабільністю фразеологічного значення. Дослідження динаміки фразеологічної системи виявили дві її провідні тенденції: власне новотворення, що пов’язане з необхідністю номінації нових реалій, та актуалізація вже наявних мовних засобів з їхнім подальшим переосмисленням та семантичною переорієнтацією [41, с. 14]. В актуалізації наявних фразеологічних одиниць помітну роль відіграє трансформація. І це питання видається актуальним з огляду на недостатню вивченість текстотвірного потенціалу стійких словосполучень як одного із засобів підвищення інформативності художнього тексту та його емоційно-образного увиразнення. У мовознавчій літературі трансформацію розглядають переважно на матеріалі фразеологізмів або ширше – стійких сполучень слів, а не як окреме явище, не як спосіб стилістичного увиразнення викладу матеріалу. Незважаючи на це, єдиного визначення трансформації фразеологізмів досі немає. Так, зокрема, І.В. Арнольд трансформацією фразеологізмів називає такі «релевантні зміни в лексичному складі, синтаксичній структурі, семантиці, при яких узуально-стала форма фразеологізму протиставляється його оказіональній формі». Н.О. Бойченко трансформацією стійких сполук вважає такі «зміни, які викликані їх актуалізацією в особливих контекстуальних умовах, що увиразнюють повідомлення шляхом вираження експресивної інформації». О.Д. Пономарів фразеологічну трансформацію визначає як «видозміну фразеологічних одиниць з певною стилістичною настановою». На трансформацію дивляться також як на відхилення від норми, викликане різними причинами [41, с. 11]. На думку О.І. Молоткова, «вживання фразеологізму в незвичайному для нього значенні зумовлено насамперед порушенням звичайних відношень і зв’язків зі словами в мовленні, тобто можливістю сполучення зі словами такого лексичного ряду, з якими фразеологізм як мовна одиниця, що має своє певне лексичне значення, у межах норм сполучатися не може» [30, с. 192-193]. Трансформації, будучи усвідомленими, цілеспрямованими змінами структурно-семантичного характеру, визначаються багатьма чинниками: світоглядом й обізнаністю автора, прагматичними настановами твору, ідіостилем письменника, необхідністю додаткових смислових нашарувань тощо. У результаті актуалізації фразеологізму в особливих контекстуальних умовах, його узуальне значення починає проявлятися абстрактніше і підкреслюються або проявляються нові семантичні і стилістичні відтінки цього значення і, врешті, фразеологізм просто наповнюється новим змістом [36, с. 175]. У художньому мовленні структурно-семантичні трансформації фразеологізмів спричинені, по-перше, зміною граматичної форми компонентів фразеологічних одиниць, заміною компонентів фразеологізму словами чи вільними словосполученнями; по-друге, відхиленням від звичної кількості компонентів фразеологічних одиниць. На основі традиційної класифікації прийомів трансформації виділено такі різновиди структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць: 1) поширення фразеологічних одиниць; 2) заміна компонента або компонентів (субституція); 3) скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць; 4) натяк; 5) контамінація. Вираженою тенденцією розвитку стійких висловів є процес субституції – найпродуктивніший щодо утворення лексичних варіантів фразеологічних одиниць. Лексична заміна компонентів фразеологізмів зумовлена нарізнооформленістю та цілісністю образу фразеологізмів і містить у собі величезні виражальні можливості. Це такий спосіб структурно-семантичної трансформації фразеологічних одиниць, який полягає в цілеспрямованій заміні одного, кількох чи всіх її компонентів функціонально схожими елементами. У художньому мовленні У.Самчука зафіксовано цілеспрямовану субституцію одного, двох і всіх компонентів фразеологічних одиниць. Зафіксовано лексичні заміни фразеологічних одиниць контекстуальними синонімами:

...Матвій повернувся до хати, подивився в бік покоту, перехрестився мовчки, а в голові так і роїлися, пливли, перепліталися думки. [42, с.105] (пор. линути думкою);

…Та що доброго від них уже побачили. Он дівчата які раді були, та й ті тепер ґвалтом ґвалтують. [42, с.268] (пор. криком кричати);

Іди, Йоне, звідси та не каламуть воду, а краще затовчи свій рот соломою. [42, с. 406] (пор. тримати свій рот на замку)

Трапляються випадки суттєвих змін структурної організації фразеологічних одиниць, коли в ролі замінника одного компонента виступає словосполучення:

Нагородив ти тут сім мішків гречаної вовни, та й ті неповні. [42, с.318] (пор. наговорити три мішки гречаної вовни);

А що, він не міг мені хвалитися своєю зброєю саме тоді, коли в мені загострилося рішення звести порахунки з невнормованим своїм існуванням? [31, с. 122] (пор. звести порахунки з життям);

Та бувало, що й Хведота підіб’є на сяке-таке діло, в яке потім і голови не встромити, а не те що розплутати. [42, с.58] (пор. підводити, підбити на гріх).

Крім компонентної заміни, спостерігаємо і зміну граматичної форми залежного іменника:

За що і діставалося потім від мами не те що на горіхи, а на цілі тумкачки. [29, с. 21] (пор. дістанеться на кислички, на бублики).

Субституція компонентів фразеологічних одиниць умотивовується контекстом і проводиться цілеспрямовано, з певною стилістичної метою: посилення виразності, актуалізації, оновлення фразеологізму; конкретизації, деталізації фразеологічних одиниць та всього висловлювання; індивідуалізації персонажа; відтворення атмосфери описуваного середовища. Лексична заміна компонентів фразеологічних одиниць спричинює появу індивідуально-авторських новотворів. Як свідчить аналіз матеріалу, лексична заміна компонентів у більшості випадків супроводжується формальними змінами, що відображають граматичні зв’язки фразеологічних одиниць з інишими членами речення. Змінюючи дієслівний компонент фразеологічних одиниць, письменник посилює його інформаційний план, деталізує та індивідуалізує все висловлювання, точніше відтворює атмосферу описуваного:

А що від твоєї дурної балаканини то вже й у самого язик засапався [43, с. 59];

Одарка від того смутку вже геть сльозами обсльозилася. [42, с.335].

Як бачимо, субституція компонентів фразеологічних одиниць у тексті умотивовується контекстом і проводиться цілеспрямовано. Перетворені таким чином фразеологічні одиниці у тексті виконують різні стилістичні функції, служать засобом збільшення образності, виразності мови, конкретизації значення, збільшення обсягу семантики, сприяють глибшому розкриттю описуваного явища. Зміни фразеологізмів шляхом розширення їх компонентного складу посідають чільне місце у романі Уласа Самчука. Доповнення структури фразеологічних одиниць – власна ініціатива авторки. Розширення фразеологічних одиниць – це структурно-семантичні оказіональні зміни фразеологічних одиниць, при яких не виникає нової фразеологічної одиниці, а лише конкретизується її образ. Зі стилістичного погляду – це один із тих індивідуально-авторських художніх засобів, які використовуються для підвищення експресивності та емоційності висловлювання. Досліджуваний матеріал дозволяє виділити такі розширення компонентного складу фразеологічних одиниць: 1. Розширення означеннями:

А мати лупила його ганчіркою, нарікаючи, що б’є одвічні байдики. [42, с.13];

2. Розширення додатком:

А Володько все вдивлявся в далечінь і линув думками у таїни мрій, сподівань та надій.[42, с.2 65].

3. Розширення обставиною:

Та що вже і викричалися на тому собранії на три роки наперед. [42, с. 154];

... і не мозолили би отут кому без потреби очі... [42, с. 329].

Як бачимо, нововедені авторські слова, ускладнюючи традиційну форму усталеного звороту, водночас посилюють його експресивність. Оновленню форми і змісту фразеологізмів сприяє вживання їх в індивідуально-авторській контекстуальній інтерпретації, що має місце в тих випадках, коли мовці загальновідомий фразеологізм супроводжують поясненнями чи зауваженнями, які виконують функцію індивідуально-авторського оказіонального коментаря різного експресивного характеру [40, с. 13]. У.Самчук експресивно виділяючи думку, використовує парцеляцьовані фразеологічні одиниці, зосереджуючи при цьому увагу на певній деталі в характеристиці зображуваних предметів, явищ: ні привіту, ні одвіту; ні за цапову душу . Інверсія полягає у спеціальній зміні порядку слів у фразеологічній одиниці, що перерозподіляє смислове навантаження її компонентів, підвищує їх емоційно-експресивний план:

Повибігали з хат, і з млина люди, вовтузяться дорогою, а на ній курява аж лісом стоїть. [42, с. 478];

І пишніла наречена калиновим цвітом, а щоки майоріли, мов кров’ю писані. [42, с. 414];

При фразеологічному натяку мовцями використовується лише образ фразеологічної одиниці, постійна структурна схема вислову деформується, проте залишається незмінною його семантика. Така трансформація стійких висловів знаходить вияв в оказіональному мовленні, тому важливу роль відіграє контекст, який допомагає відтворити загальновідому фразеологічну одиницю:

Багатьох Комаров не знав, не знав де їм пупа рубали, де хрестили, хто їх батько-мати, та падали вони в цю землю, за пригірками та лісами села Лебеді та Гільче. [42, с. 479]; (тобто йдеться про те, де хтось народився).

Іноді значення фразеологізму можна встановити лише після грунтовних етимологічних розвідок.

Водночас в Уласа Самчука навіть структури, центри яких утворюють традиційно усталені сполуки, вражають своєю оригінальністю:

Білі овечки хмар пливуть у блакиті небесній, манячи до себе передзвонами безголосих дзвонів, ніби дають знак із самого раю [42, с.449];

Ситі коні прядуть вухами, а хвостами оводів відганяють [42, с.407];

Дослідження характеру і способів застосування письменницею слів у різноманітних їх сполученнях дозволяє визначити індивідуальну своєрідність творчого методу автора. Письменник намагається зберегти всю силу, гостроту, влучність народних виразів, а заодно пластично і чітко змалювати персонвжів, риси їхнього життя, епоху, місце та умови подій. Отже, використання фразеологічного багатства української мови, трансформування стійких сполук та авторське фразеотворення дає підстави стверджувати, що всі використовувані письменником типи фразеологізмів відбивають авторське бачення світу, його ознак, явищ і є ознакою індивідуального стилю.

ВИСНОВКИ

Фразеологічні одиниці у мовотворчості Уласа Самчука є одним із тих складників, які визначають місце творчості Уласа Самчука у сучасній літературі і надають творам авторки виразного національного колориту. Улас Самчук у художніх творах використовує не лише фразеологічні одиниці у традиційній формі та значенні, що фіксуються у фразеологічних словниках (узагальне використання), а й індивідуально-авторські, оказіональні. Вони не суперечать мовній нормі, а, скоріше всього, відображають мовний розвиток, виступають як образотворчий засіб, засіб експресивності, комізму, мовної характеристики персонажа. Письменник намагається зберегти всю силу, гостроту, влучність народних виразів, а заодно, рельєфно, пластично і чітко змалювати персонажів, риси їхнього життя, епоху та місце й умови подій. Мовна палітра творів письменника насичена варіантно-семантичними рядами на позначення мовленнєвої та мисленнєвої діяльності:

Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби, щоб не подати голосу, та коли батько взявся за клямку, не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця.

Ніколи над цим сушити голови. Ніч на носі, а до того, диви, і сльоза розпочнеться.

У прозі Уласа Самчука виділяємо фразеологічні одиниці на позначення фізіологічних процесів у житті людини, зокрема до мікрогрупи «народження» відносимо такі фразеологічні одиниці:

…що штани його такі зрадливі, що в корчах сорочки за якийсь сторчак зачепився, полетів коміть головою, притьомкав по тому до порогу як мати народила…;

мікрогрупа «життя» представлена такими фразеологічними одиницями:

…та й жодного разу Матвій не пошкодував, що намірився того щасливого дня вік вікувати;

Прийди і пий воду життя даром.

Інтер’єктивні фразео­логізми вживаються в основному з метою відтворення різних емоцій:

а) збудженого емоційного стану в момент мовлення:

Що ти робиш, чорт тебе побери?;

б) задоволення, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь:

Слава тобі, Господи!;

в) застереження від чого-небудь:

Боронь Боже..

Усі фразеологічні одиниці, введені в художній текст, оживляють авторську оповідь і є найефективнішим засобом образотворення. Відтворюючи в художніх творах індивідуальне бачення світу, Улас Самчук уводить у текст фразеологічні одиниці, співвідносні як зі структурою словосполучення, так і речення. Найбільше у тексті виявлено фразеологічних одиниць типу словосполучення, зокрема дієслівні та іменні:

Дух його ще не впав, хоч часом доводиться стискати зуби, а з його уст виривається…;

І от ідуть з хати з торбами молодиці, дівчата в подертих свитках, босоніж, та руки заломлюють, просячи хоч жменьку ячменю.

Велику кількість фразеологічних одиниць становлять моделі прикметника та іменника, де граматично панівним виступає іменник, а залежним прикметник, перебуваючи, як правило, у препозиції:

Якщо заплутався, то я дуже швидко розрубаю отой твій гордіїв вузол.

Найбільше Улас Самчук у романі використовує фразеологічні одиниці, організовані за допомогою сполучників як:

Хай тато краще питає, чого їх так довго не було, ніж має мовчки сидіти, як води в рот набрав.

Окремо виділяємо мініідіоми:

Батько – без лиця – тяжко сів біля столу, закинув наперед настільника, і ні пари з уст.

Фразеологічні одиниці типу речення репрезентовані простими двоскладними та односкладними реченнями. Група двоскладних речень представлена простими поширеними:

Як різновид типу односкладних речень можемо виокремити фразеологічні одиниці:

Зійшов на нитку в тих трудах праведних.

Вони є неозначено-особовими поширеними реченнями.

За ступенем структурно-семантичної спаяності представлені неподільні фразеологізми і розкладні, що до змісту усталені звороти:

Він також стріляє за Наталкою, а Йон все нахваляється збити Івана на кашу, як спіймає на гарячому…

А вам аби ляси поточити, чи тут, на віче, чи отам, у гімназії, - розходився старий.

Один Кіндрат сприймає це по-своєму, та сльозами горю не поможеш, ба й шість років військової служби – фронт, атаки, окопи, «катьолки» вибили з нього все, крім шибеничного, «наплювательного» погляду на речі.

У романі Уласа Самчука виявлено велику кількість трансформованих фразеологічних одиниць. Найчастіше трансформація виявляється у заміні одного компонента на такий, який у контексті стає синонімічним, наприклад:

…Матвій повернувся до хати, подивився в бік покоту, перехрестився мовчки, а в голові так роїлися, пливли, перепліталися думки.

Зміни фразеологізмів шляхом розширення їх компонентного складу посідають чільне місце у творчості Уласа Самчука:

А мати лупила його ганчіркою, нарікаючи, що б’є одвічні байдики..

Часто Улас Самчук творить нові фразеологізми, які використовує у творах з певною стилістичною метою:

За що і діставалося потім від мами не те що на горіхи, а на цілі тумкачки.

У своїй мовотворчості Улас Самчук вміло використовує фразеологічний натяк:

Багатьох Комаров не знав, не знав де їм пупа рубали, де хрестили, хто їх батько-мати, та падали вони в цю землю, за пригірками та лісами села Лебеді та Гільче.

Використання фразеологічного багатства української мови, трансформування стійких сполук та авторське фразеотворення дає підстави стверджувати, що всі використовувані письменницею типи фразеологічних одиниць відбивають авторське бачення світу, його ознак, явищ і є ознакою індивідуального стилю.