А. Фіксація металевими пластинами.

В. Введення в кістково-мозковий канал металевих штифтів.

С. Скелетне витягання.

D. Застосування комперсійно-дистракційного методу.

Е. Фіксація металевими спицями Киршнера.

25. Що відноситься до загальних причин уповільненого зрощення переломів?

А. Інтерпозиція м’яких тканин.

В. Авітаміноз з порушенням мінерального обміну.

С. Зміщення кісткових уламків, яке було не виправлене при репозиції.

D. Дефект м’яких тканин над зоною перелому.

Е. Порушення кровозабезпечення кісткових уламків.

26. Накладання тугої пов’язки показано при:

А. Венозній кровотечі.

В. Артеріальній кровотечі.

С. Капілярній кровотечі.

D. Кровотечі з носової порожнини.

Е. Кровотечі з плечової артерії.

27. Найбільш часто жирова емболія настає при:

А. Переломі ребер.

В. Опіках.

С. Перитонітах.

D. Переломах кісток миски та трубчатих кісток.

Е. Тромбозі глибоких вен миски.

28. Перша допомога при переломі хребта в шийному відділі:

А. Аналгезія.

В. Тракційна терапія.

С. Укладання на жорсткі ноші з фіксацією шиї.

D. Серцево-легенева терапія.

Е. Повернути пацієнта на спину.

29. При переломі ключиці накладається:

А. Пов’язка Дезо.

В. Шина Белера.

С. Циркулярна пов’язка.

D. Пов’язка з косинки.

Е. Шина Крамера.

30. Оптимальні умови для зрощення діафізарних переломів шляхом прямого остеогенезу забезпечує:

А. Іммобілізаційний метод.

В. Скелетне витягання.

С. Остеосинтез металевим стрижнем.

D. Чрезкістковий остеосинтез.

Е. Всі перелічені.

31. Основним джерелом регенерації кісткової тканини при діафізарних переломах у дітей є:

А. Міжфрагментарна гематома.

В. Ендост.

С. Периост.

D. Кістковий мозок.

Е. Сполучна тканина.

32. Основна причина зниженої регенерації кісткової тканини при переломах у пацієнтів похилого і старечого віку:

А. Синильний психоз.

В. Зміни метаболізму з перевагою катаболічних процесів.

С. Недостатність вітамінів та мікроелементів.

D. Атеросклероз судин.

Е. Зниження еластичності кістки.

33. Справжнє вкорочення кінцівки буває при:

А. Контрактурі суглоба.

В. Регідності суглоба.

С. Гемартрозі.

D. Переломі сегменту кінцівки.

Е. Пухлині кістки.

34. Лікування гіпсовими пов’язками здійснюють при:

А. Переломах без зміщення уламків.

В. Стабільному остеосинтезі.

С. Відкритих переломах, які ускладнилися нагноєнням.

D. Несправжніх суглобах діафізів довгих кісток.

Е. Переломах, які довго не зростаються.

35. Постійне скелетне витягання дозволяє:

А. Усунути зміщення уламків по довжині.

В. Забезпечити заживлення перелому шляхом прямого остеогенезу.

С. Забезпечити повну нерухомість уламків.

D. Розпочати ранню мобілізацію суглобів.

Е. Скоротити термін лікування.

36. Скелетне витягання протипоказане при:

А. Парезах і судомах, міопатії, ушкодженні м’язів антагоністів, ушкодженні нервово-судинних пучків.

В. Комбінаційних ушкодженнях.

С. Косих, косо-поперечних і уламкових переломах.

D. Внутрішньо-суглобових переломах.

Е. При всіх перелічених вище випадках.

37. Що відноситься до пізніх ускладнень при переломах кісток?

А. Гострий остеомієліт.

В. Шок.

С. Раньова інфекція у вигляді нагноєння рани, флегмони.

D. Нейродистофічні розлади.

Е. Жирова емболія.

38. До методів стабільної фіксації кісткових уламків відноситься:

А. Шина Дітеріхса.

В. Остеосинтез за допомогою спиць Кіршнера.

С. Гіпсова пов’язка.

D. Компресійно-дистракційний остеосинтез.

Е. Шовковий шов, шовковий серкляж.

39. Що відноситься до основних принципів лікування переломів?

А. Редислокація кісткових уламків.

В. Фіксація косих переломів шляхом гіпсової іммобілізації.

С. Фіксація кісткових уламків у вірному положенні та їх стабільне утримання.

D. Початок реабілітації пацієнта не раніше другого тижня..

Е. Видалення гематоми шляхом пункції із зони перелому.

40. Який основний місцевий симптом має значення для постановки діагнозу перелому?

А. Біль, набряк.

В. Деформація кінцівки.

С. Гематома.

D. Вкорочення кінцівки.

Е. Кісткова крепітація.

В. Завдання для самоконтролю.

1. До районної лікарні після автокатастрофи в край важкому стані доставлений хворий С., 35 років з ознаками внутрішньочеревної кровотечі та геморагічного шоку. Під час оперативного втручання, при ревізії органів черевної порожнини, виявлено розрив селезінки з гемоперитонеумом до 2,5 л. Банк крові лікарні не має в наявності крові відповідної групи для проведення гемотрансфузії. Яку тактику слід обрати лікарям?

А. обмежитись введенням кровозамінників.

В. негайно заказати кров відповідної групи у найближчій станції переливання крові;

С. провести пряме переливання крові;

Д. провести аутогемотрансфузію;

Е. з’ясувати причину відсутності у банку відповідної групи крові.

2. Хворий М., 40 років звернувся до лікаря через годину після падіння на сходах зі скаргами на біль в ділянці правої реберної дуги. Після огляду хірурга був встановлений діагноз «забиття грудної клітки», дані рекомендації: туге бинтування, знеболюючі засоби, спостереження хірурга поліклініки. Через 6 годин хворий госпіталізований в хірургічний стаціонар з ознаками внутрішньочеревної кровотечі. Під час операції виявлено розрив правої долі печінки з крововиливом в черевну порожнину до 2 л. Яку тактичну помилку зробив хірург при першому зверненні хворого?

А. не дообстежив хворого;

В. детально не з’ясував всі обставини травми;

С. не рекомендував хворому повторно звернутися до лікаря через 3 години;

Д. не госпіталізував хворого з закритою травмою для динамічного спостереження;

Е. не провів хворому лапароцентез для уточнення діагнозу.

3. Хворий А., 39 років, вступив до приймального відділення лікарні з травмою голови. З анамнезу: травмований невідомим (ударом у ділянку лицевої частини черепа), після чого втратив свідомість на 2 хв.; була одноразова блювота. Скаржиться на головний біль, кволість, головокружіння, дзвін у вухах. Об'єктивно: пульс у межах норми; непостійний дрібно розмашистий ністагм; асиметрія мімічної мускулатури. Який характер пошкодження має місце у хворого?

А. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку;

В. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку;

С. закрита черепно-мозкова травма, епідуральва гематома;

Д. закрита черепно-мозкова травма, субдуральна гематоми;

Е. закрита черепно-мозкова травма, субарахноїдальна гематома.

3. Після ДТП водій легковика без свідомості, дуже блідий. Через 40 хв. бригада швидкої допомоги ознак переломів кісток кінцівок не виявила. На лобі шишкоподібна гематома. AT 80/50 мм рт. ст.; пульс 144 уд/хв. Живіт м'який, бере участь в акті дихання. При пальпації ребер — крепітація по правій середньо-ключичній лінії. Дихання поверхневе, ЧД 27 за 1 хв. Які прийоми діагностики «провідної травми» у хворого?

А. перевірка наявності вогнищевих симптомів ураження ЦНС;

В. перевірка наявності притуплення перкуторвого звуку при перкусії

фланків живота;

С. перевірка прохідності дихальних шляхів;

Д. перкусія та аускультація грудної клітки;

Е. перевірка сухожилкових та черевних рефлексів.

3. Хворий К., 32 років,вступив до приймального відділення після падіння на спину з висоти 1 м. У потерпілого відміча­ються ослаблення чутливості на нижніх кінцівках та їх парез. Пошкоджень органів черевної порожнини не виявлено. Через З доби вищезгадані симптоми зникли. Який характер пошкодження мав місце у хворого?

А. закрита спинномозкова травма, струс спинного мозку;

В. закрита спинномозкова травма, розрив спинного мозку;

С. закрита спинномозкова травма, забій спинного мозку;

Д. закрита спинномозкова травма, стиснення спинного мозку;

Е. перелом поперекового відділу хребта.

3. Хворий К., 23 роки, доставлений у приймальне відділення з травмою голови. При огляді на потилиці виявлено рану розміром 8x3 см, що продовжує кривавити. Обставин травми потерпілий не пам'ятає. AT 130/70 мм рт. ст., пульс 80 уд/хв. Була короткочасна втрата свідомості, блювота. Яку невід­кладну допомогу необхідно надати хворому?

А. зупинити кровотечу, виконати первинну хірургічну обробку рани і рентгенографію черепа в двох проекціях, госпіталізувати потерпілого в нейрохірургічне відділення;

В. рентгенографічне обстеження черепа в боковій проекції, госпіталізація потерпілого у спеціалізоване відділення, первинна хірургічна обробка рани;

С. виконати первинну хірургічну обробку рани, накласти асептичну пов'язку, здійснити рентгенологічне обстеження черепа в двох проекціях, призначити потерпілому амбулаторне лікування;

Д. госпіталізувати потерпілого у спеціалізоване відділення, здійснити рентгенологічне обстеження черепа в двох проекціях, виконати первинну хірургічну обробку рани в плановому порядку;

Е. виконати первинну хірургічну обробку рани, госпіталізувати потерпілого у спеціалізоване відділення.

3. Лікар швидкої допомоги доставив хворого Д., 55 років, з місця катастрофи. Потерпілий самостійно піднявся і зайшов у машину. Дорогою у хворого виникли блювота, судомний приступ, після чого він втратив свідомість, з'явилася анізокорія, порушилося дихання, AT 180/120 мм рт. ст. При огляді стан дуже важкий, дихання шумне, обличчя гіперемоване, тонічні судоми. На правій скроні подряпина, припухлість м'яких тканин, підшкірна гематома, анізокорія, D > S, на уколи реагує рухами в правих кінцівках, ліворуч рухи відсутні, позитивний симптом Бабінського з двох боків. Поставте попередній діагноз.

А. закрита черепно-мозкова травма, стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою;

В. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку;

С. порушення мозкового кровообігу;

Д. забій м'яких тканин голови;

Е. відкрита черепно-мозкова травма, стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою.

3. Ввечері хворий К., 19 років, після бійки тимчасово втратив свідомість. Самостійно прийшов додому, скаржився на біль голови, прийняв знеболюючу таблетку, ліг спати. Вранці не прокинувся, родичі розбудити не змогли, викликали машину швидкої допо­моги. Доставлений в клініку без свідомості з вогнищевими симптомами ураження правої гемісфери головного мозку. Поставте попередній діагноз.

А. закрита черепно-мозкова травма, стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою над лівою гемісферою головного мозку;

В. гіпертонічний криз;

С. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня;

Д. закрита черепно-мозкова травма, травматичний субарахноїдальний крововилив;

Е. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.

3. Хлопчик Н., 9 років, впав з дерева, вдарився головою об землю, була тимчасова втрата свідомості. При огляді: стан задовіль­ний, турбують біль голови і головокружіння. На потилиці є припухлість. На рентгенограмі черепа виявлено вдавлений уламковий перелом потиличної кістки в ділянці потиличного горба. Визначте діагноз і лікарську тактику.

А. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, вдавлений уламковий перелом кісток склепіння черепа, хворому показане хірургічне лікування;

В. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показана консервативна терапія при суворому ліжковому режимі;

С. відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показане оперативне втручання;

Д. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показана консервативна терапія;

Е. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, вдавлений перелом кісток склепіння черепа, хворому показане хірургічне лікування.

3. Під час сварки потерпілий III., 57 років, отримав удар молотком по голові. Свідомість не втрачав. Була кровотеча з рани в лівій тім'яній ділянці. Доставлений машиною швидкої допомоги у нейрохірургічний стаціонар. При огляді: рвано-забійна, помірно кривавляча рана в лівій тім'яній ділянці, рефлекторний гемі­парез праворуч. Рентгенограми черепа без особливостей. Ваш попередній діагноз.

А. відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня важкості, забійно-рвана рана лівої тім'яної ділянки;

В. відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, забійно-рвана рана лівої тім'яної ділянки;

С. закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеня, забійно-рвана рана тім'яної ділянки;

Д. відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лівої тім'яної ділянки;

Е. закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана лівої тім'яної ділянки.

11. У пацієнта клінічно і рентгенологічно діагностовано закритий косий перелом нижньої третини плечової кістки із зміщенням уламків по довжині на 1 см. Кисть звисає, пацієнт не може повністю розігнути кисть та відвести перший палець. Якою має бути лікувальна тактика?

A. Накладання лонгетної гіпсової пов’язки з клиноподібною подушкою, кисть фіксувати в положенні тильної флексії.

B. Накладання скелетного витягання за ліктьовий відросток.

C. Позавогнищевий остеосинтез компресійно-дистракційним апаратом.

D. Мікрохірургічний шов променевого нерву, відкрита репозиція уламків, металоостеосин­тез.

Е. Од­номоментна ручна репозиція уламків, накладання гіпсової лонгети, лікувальна фізкультура з 3-ї доби.

12. Пацієнт 66 років скаржиться на біль в ділянці правої плечової кістки, порушення функції кінцівки. Рік тому консервативно лікувався з приводу поперекового перелому правої плечової кістки (закрита репозиція, гіпсова іммобілізація). Об’єктивно: відмічається без болюча рухливість в ділянці перелому. Рентгенологічно: щілина між кістковими уламками, остеосклероз і зарощення кістково-мозкового каналу. Ваш діагноз?

A. Хронічний остеомієліт.

B. Нейродистофія кінцівки.

C. Сповільнене зрощення уламків.

D. Несправжній суглоб.

E. Патологічний перелом.

13. Пацієнт 68 років поступив в травматологічний стаціонар з діагнозом: Перелом шийки правої стегнової кістки. Пацієнту було накладене скелетне витягання. Вага пацієнта 80 кг. Якою повинна бути вага грузу для скелетного витягання в даному випадку?

А. 5 кг.

В. 8 кг.

С. 12 кг.

D. 18 кг.

E. 20 кг.

14. Після ручної репозиції та накладання гіпсової лонгети, у пацієнта з переломами кісток передпліччя виник набряк кисті та пальців, біль, порушення чутливості. Якою має бути першочергова тактика лікаря?

A. Це закономірне явище, набряк самостійно зменшиться через добу.

B. Повторити репозицію.

C. Зняти гіпсову лонгету на годину.

D. Розрізати бинт, яким фіксовано лонгету.

E. Призначити анальгетики та сечогінні.

15. У пацієнта М., 1938 р.н., після ендопротезування кульшового суглобу на третю добу виникли наступні симптоми: раптове погіршення загального стану, різке падіння артеріального тиску, задуха, почуття тиску за грудиною, нестача повітря, крила носа приймають участь в диханні. Об’єктивно: обличчя бліде, наявність на блідій ціанотичній шкірі бузковатого відтінку папул на щоках, бокових поверхнях живота, грудей. Аускультативно: вологі хрипи. Температура підвищенна. Рентгенологічно: тяжистість і ущільнення по ходу бронхіального дерева. Яке ускладнення трапилося у пацієнта?

A. Геморрагічний шок.

B. Жирова емболія мозку.

C. Жирова емболія легень.

D. Інфаркт міокарду.

Е. Жирова емболія правого передсердя.

16. Жінка 44 роки, під час автомобільної катастрофи отримала забійну рану волосистої частини голови і закритий перелом лівого стегна в середній третині. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. Артеріальний тиск 110/70 мм. рт. ст., пульс 100 уд/хв. Ліва нижня кінцівка деформована, відмічається різкий біль при рухах. Вкажіть лікарський засіб, який необхідний для профілактики травматичного шоку та вид транспортної іммобілізації для потерпілої?

А. Анальгін, довга дробинчата шина Крамера.

В. Совкаїн, фанерна транспортна шина.

С. Промедол, екстензій на шина Дітеріхса.

D. Атропін, фіксація ушкодженої кінцівки до здорової (аутоіммобілізація).

Е. Дікаїн, фіксація на дерев’яному щиті із зігнутими колінними суглобами в позі “жаби”.

17. Юнак при падінні з висоти на помірно зігнуті ноги відчув різку біль нижче колінного суглоба. Скаржиться, що гомілки "не слухаються" при виконанні кроку вперед. При пальпації горбистості великогомілкової кістки – значний біль, надколінник змістився догори. Поставте попередній діагноз та визначтесь з лікувальною тактикою.

А. Багатоуламковий перелом великогомілкової кістки. Оперативне лікування.

В. Перелом обох кісток гомілок без значного зміщення. Скелетне витягання.

С. Відрив надколінника. Оперативне лікування

D. Відрив горбистості великогомілкової кістки. Оперативне лікування.

Е. Розрив зв’язок колінного суглобу. Гіпсова іммобілізація.

18. Літній чоловік при падінні вдарився передньою поверхнею колінного суглоба. Турбує різкий біль в колінному суглобі, суглоб потовщений з наявністю рідини, при пальпації – поглиблення в середній ділянці надколінника, підняти випрямлену ногу не може. Вкажіть діагноз ушкодження.

А. Перелом надколінника.

В. Вивих надколінника.

С. Розрив зв’язок колінного суглоба.

D. Відрив медіального виростку великогомілкової кістки.

Е. Вивих в колінному суглобі.

19. У пацієнта 40 років поперековий закритий перелом діафізу плечової кістки. Була виконана закрита репозиція перелому, накладання циркулярної гіпсової пов’язки. Який повинен бути термін гіпсової іммобілізації в даному випадку?

А. 30–40 діб.

В. 50–55 діб.

С. 60–70 діб.

D. 80–100 діб.

Е. 100–120 діб.

20. Пацієнта 33 років протягом тижня лікували за допомогою скелетного витягу з приводу косого перелому діафізу плечової кістки в дистальній третині. Однак, усунути зміщення уламків по ширині не вдалось. На 10-ту добу було проведено відкриту репозицію уламків з подальшим остеосинтезом металевою пластинкою. Наступного дня після операції при огляді виявлено, що пацієнт не може активно розігнути пальці і кисть, а також відвести перший палець. Чому пацієнт не може активно розігнути пальці, кисть і відвести перший палець?

А. Ушкодження серединного нерву.

В. Ушкодження променевого нерву.

С. Ушкодження ліктьового нерву.

D. Ушкодження плечового сплетення.

Е. Ушкодження пахвового нерву.

Література.

Основна:

1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. - Київ: Здоров'я, 1999. - С. 187-190, 217-235.

2. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія.- Київ: Вища школа, 1992.- 581 с.

3. Загальна хірургія /Під ред. С ІІ.Жучснка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. - Київ: Здоров’я . 1999.-С. 225-227, 247-251

4. Петров П.С. Общая хирургия - С.-ІІб: Изд-во "Лань", 1999 - С 392-413

5. Гостищев В.К. Общая хирургия. - М : Медицина, 2001. – 608 с. Додаткова:

1. Радзіховський А.П., Бабенко В.І. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини.- Київ: Фенікс, 2002.- 320 с.

2. Морозов М.Л. Первая медицинская помощь при травмах - Спб : Питер, 1999 - С.53-57, 60-68, 167-193.