1. Термін травматизм визначає:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

2. Поєднаними називаються травми:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

3. Комбінованими називаються травми:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

4. Численними називаються травми:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

5. До клінічних ознак забиття м'яких тканин не належить:

А. біль;

В. крововилив;

С. гіперемія шкіри с чіткими межами;

Д. набряклість;

Е. порушення функції органа.

6. Термін distorsio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

7. Термін rиptio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

8. Термін contusio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

9. Термін commotio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

10. Термін compressio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

11. Як швидко розвивається клінічна картина травматичного токсикозу?

А. одразу після стискування кінцівки;

В. одразу після вивільнення кінцівки від стискування;

С. через 4-6 годин після вивільнення кінцівки від стискування;

Д. протягом 24-48 годин після вивільнення кінцівки від стискування;

Е. через 2-4 діб після вивільнення кінцівки від стискування.

12. Визначить основний патогенетичний фактор розвитку травматичного токсикозу:

А. больове подразнення;

В. жирова емболія внутрішніх органів;

С. плазмо- та крововтрата;

Д. порушення згортання крові;

Е. травматична токсемія.

13. Клінічна картина струсу головного мозку характеризується:

А. втратою свідомості в момент травми;

В. ретроградною амнезією;

С. випадінням функції тих або інших структур головного мозку;

Д. порушенням чутливості, геміпарезом;

Е. анізокорією.

14. Визначить основну локалізацію внутрішньочерепних гематом:

А. епідуральна;

В. субдуральна;

С. субарахноїдальна;

Д. інтрацеребральна;

Е. інтравентрикулярна.

15. При якій гематомі спостерігається найкоротший «світлий» проміжок:

А. епідуральній;

В. субдуральній;

С. субарахноїдальній;

Д. інтрацеребральній;

Е. інтравентрикулярній.

16. Порушення функції серцево-судинної системи при стисненні мозку характенизується:

А. тахікардією та підвищенням артеріального тиску;

В. брадікардією та підвищенням артеріального тиску;

С. тахікардією та зниженням артеріального тиску;

Д. брадікардією та зниженням артеріального тиску;

Е. функція серцево-судинної системи не порушується.

17. Кров у спинно-мозковій рідині має місце при:

А. епідуральній гематомі;

В. субдуральній гематомі;

С. субарахноїдальній гематомі;

Д. інтрацеребральній гематомі;

Е. екстрадуральній гематомі.

18. При розриві середньої мозкової артерії утворюється:

А. епідуральна гематома;

В. субдуральна гематома;

С. субарахноїдальна гематома;

Д. інтрацеребральна гематома;

Е. екстрадуральна гематома.

19. Різке підвищення тиску спинно-мозкової рідини спостерігається при:

А. епідуральній гематомі;

В. субдуральній гематомі;

С. субарахноїдальній гематомі;

Д. інтрацеребральній гематомі;

Е. екстрадуральній гематомі.

20. «Світлий» проміжок при внутрішньочерепних гематомах це:

А. ділянка просвітлення на рентгенограмі навколо гематоми;

В. проміжок часу після втрати свідомості на фоні травми;

С. проміжок часу між моментом травми та появою перших клінічних

проявів патології;

Д. проміжок часу на протязі якого у хворого після травми відбувається

прояснення свідомості;

Е. УЗД ознака внутрішньочерепного крововиливу.

21. Скільки стадій розвитку проходить кісткова мозоль?

А. 2.

В. 5.

С. 3.

D. 6.

Е. 4.

22. Яку концентрацію новокаїну застосовують при інфільтраційній анестезії за Вишневським?

А. 10%.

В. 1%.

С. 5%.

D. 0,25%.

С. 2%.

23. Оперативне лікування переломів показане в наступних випадках:

А. При уповільненому зростанні перелому.

В. При епіфізіолізі.

С. При неускладнених поперечних переломах.

D. При гвинтоподібних переломах.

Е. При вклинених переломах.

24. Який метод відноситься до неоперативного методу фіксації кісткових уламків?