Бій кінноти.
Табор
служив не тільки для оборони, але й як
опора для зачіпної акції, При своїй
легкості й рухливості
табор
міг підійти близько під позиції ворога
и військо могло в догідній хвилині
почати бій.
До
бою рушала наперед кіннота, а саме
невеликі відділи, що викликали ворога
на герць. »З-під полковничої корогви
вискочило 40 коней«, читаємо в описі бою
під Гомлем 1651. р. ,»Один із них виїхав на
герць, викрикуючи по татарськи »гала-гала«;
але один із залоги влучив його коня в
голову«. Звичайно, з боку противника
виїздили теж герцівники, і бій розгорався
на цілій лінії.
З якою зброєю
виступала кіннота до атаки, про це
докладно історія не знає. У давніших
часах козаки трималися татарської
тактики, здалека обстрілювали ворога
з луків, зблизька вдаряли списами. За
Хмельниччини деякі козацькі відділи
мали вже пістолі. Компанійці в XVIII в.
мали короткі рушниці або пістолєти. Але
в остаточній зустрічі з ворогом
вирішальною зброєю вершника була шабля
і бій на шаблі акцію кінчав.
Література
1. Історія українського
війська. Видання Івана Тиктора.
2. Історія України.
Смолій В.А.
3. Історія України.
Бойко О.Д.
