25. Апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:

• 1) необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції;

• 2) необхідності застосування більш суворого покарання;

• 3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

• 4) неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.

Скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку апеляційним судом у випадках, передбачених вище, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилось питання про скасування вироку саме з цих підстав.

26. Вирок суду апеляційної інстанції може бути тільки обвинувальним.

27. Апеляційний суд скасовує постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову у випадках:

• 1) необхідності кваліфікації суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру або про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

• 2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;

• 3) скасування необгрунтованої постанови суду про закриття справи щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили суспільно-небезпечне діяння.

Скасування постанови суду першої інстанції і винесення постанови апеляційним судом з цих підстав допускається, якщо з цих же підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником.

28. Апеляційна перевірка судових рішень:

• 1) на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;

• 2) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;

• 3) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених цим Кодексом

здійснюється без проведення судового слідства і з додержанням вимог глави 30 «Розгляд справи за апеляцією».

Апеляції на постанови судді:

• про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування

• про обрання запобіжного заходу

• про продовження строків тримання під вартою

• про відмову в проведенні обшуку

• про направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу

• про застосування тимчасового арешту

• про застосування екстрадиційного арешту

розглядаються не пізніше як через три доби після їх надходження до апеляційного суду.

Апеляції на постанови судді:

• про відмову в порушенні справи

• про закриття справи

• про порушення справи

• на рішення про видачу особи

розглядаються не пізніш як через сім діб після їх надходження до апеляційного суду. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються апеляційним судом.

Апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.

Після апеляційної перевірки постанови місцевого суду, матеріали справи:

• 1) направляються органу, який проводить досудове слідство, якщо постанову про порушення справи не скасовано;

• 2) зберігаються в матеріалах судового провадження по скарзі, якщо постанову про порушення справи скасовано і в порушенні справи відмовлено.

29. Апеляція на постанову судді про продовження строку тримання під вартою чи про відмову в цьому розглядається не пізніше як через три доби після її надходження до апеляційного суду.

Теоретичні питання

Заняття1