229

Мультимедійні засоби навчання:практикум

,

Умовні позначки відповідно до структурних компонентів лабораторних робіт

Теоретичні відомості

Завдання для виконання роботи

Методичні рекомендації до проведення занять з використанням сучасних інформацційно-технічних засобів навчання

Рекомендована література

• Запитання для самоконтролю

Контрольні запитання

Лабораторна робота № 1 дидактичні засади використання сучасних мзн у навчально-виховному процесі

Мета роботи: Ознайомлення з головними поняттями і класифікацією МЗН, метою використання МЗН в навчально-виховному процесі та санітарно-гігієнічними вимогами при роботі з МЗН..

Теоретичні відомості

Удосконалення навчально-виховного процесу пов’язане з широким застосуванням сучасних технічних засобів навчання (МЗН). Майбутній вчитель або вихователь повинен добре знати відповідну апаратуру, мати стійки навички роботи з нею, вміти самостійно виготовляти муьтимедійні педагогічні засоби.

Якість проведення занять як у школі, так і в дитячому саду залежить від наочності і викладу, від уміння вчителя сполучити живе слово з образами, використовуючи різноманітні мультимедійні засоби навчання, що мають наступни дидактичні можливості:

• є джерелом інформації;

• раціоналізують форми подання навчальної інформації;

• підвищують ступінь наочності, конкретизують поняття, явища, події;

• організують і направляють сприйняття;

• збагачують коло уявлень учнів, задовольняють їхню допитливість;

• найбільше повно відповідають науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

• створюють емоційне відношення учнів до навчальної інформації;

• підсилюють інтерес учнів до навчання шляхом застосування оригінальних, нових конструкцій, технологій, машин, приладів;

• роблять доступним для сприймання учніями такий навчальний матеріал, що без МЗН недоступний;

• активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють свідомому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, просторової уяви, спостережливості;

• є засобом повторення, узагальнення, систематизації і контролю знань;

• ілюструють зв'язок теорії з практикою;

• створюють умови для використання найбільш ефективних форм і методів навчання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу і правил навчання (від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного);

- заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації і прискорення темпу викладу. Експериментально доведено, що статична проекція (презентація слайдів) заощаджує до 30 - 40 % часу, відведеного на пояснення нового матеріалу, а на технічних операціях по відтворенню графіків, таблиць, формул заощаджується 15-20% навчального часу.

Усе це досягається завдяки визначеним дидактичним особливостям МЗН, до яких відносяться:

1) інформаційна насиченість;

2) можливість розширення існуючих часивих і просторових меж;

3) можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;

4) показ досліджуваних явищ у розвитку і динамиці;

5) реальність відображення дійсності;

6) виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

Використання МЗН в педагогічному процесі сприяє реалізації наступних принципів його організації:

Цілеспрямованість полягає в тому, що процес взаємодії вчителя з вихованцями стає педагогічним тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлювана обома учасниками напвчально-виховного процесу ціль. МЗН мають чітке цільове призначення, обумовлене насамперед їх змістом (тематичним наповненням – літературним, історичним, біологічним, географічним, фізичним тощо), характером і складністю матеріалу, що визначають вікові межі їх застосування, місцем у процесі навчання та виховання (підготувати до сприйняття нового, передати нову інформацію, проілюструвати, сприяти виробленню загальних уявлень системи понять і суджень, закріпити, узагальнити або перевірити рівень засвоєння отриманих знань, набутих умінь і навичок).

Гуманізація навчально-виховного процесу - спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії, розширення їхньої участі і співробітництва в ньому. Сучасні мультимедійні засоби розширюють можливості використання різноманітних методів і прийомів роботі з дітьми з урахуванням їх віку і рівня розвитку і підготовленості: від розумово відсталих дітей і дітей із проблемами аналізаторів до талановитих дітей. З будь-якою категорією дітей процес виховання і навчання за допомогою СМЗН можна організувати не тільки цікаво й повноцінно щодо інформаційної насиченості, методичних можливостей. Сучасні інформаційні мультимедійні засоби навчання зумовлюють створення інформаційного навчального середовища, з передумовами для спільної діяльності вчителя і учнів при розробці нових дидактичних матеріалів, відпрацьовуванні й удосконалннні виконуваних робіт і проектів.

Культуровідповідність, суть якої полягає в тому, що в процесі навчання і виховання необхідно насамперед знайомити підростаюче покоління з багатством культури і самобутністю того народу і спільноти, у якій воно зростає і розвивається, зі світовою культурою та її невичерпним культурним потенціалом. Без використання презентаційних технологій, щодозволяють реалізовати СМЗН здійснити даний принцип досить важко. Один навчальний фільм про культуру будь-якої країни дасть інформації стільки, скільки вчитель не зможе дати за багато уроків, не говорячи вже про яскравість, образність, точність і насиченість одержуваних знань та уявлень.

Природоовідність полягає в тому, що виховання і навчання повинні здійснюватися відповідно до природи і специфіки кожного вікового етапу розвитку людини і відповідно до природних особливостей й індивідуальних можливостей кожного вихованця. Для реалізації цього принципу сучасні МЗН мають невичерпні можливості створення індивідуальних програм навчання.

Науковість, приступність, систематичність і послідовність. Принцип науковості реалізується, коли за допомогою МЗН передаються усталені в науці знання і подаються саме істотні ознаки і властивості предметів у доступній для учнів формі. Принцип приступності навчання, тобто відповідності змісту і методів викладу матеріалу віковим і індивідуальним особливостям учнів, також лежить в основі застосування сучасних технічних засобів навчання: вкористання МЗН під час проведення заняття насамперед викликано необхідністю полегшити засвоєння навчального матеріалу. Без принципу систематичності (строгої логічної послідовності викладу) не можливе презентування навчальної інформації у посібнику, кінофільмі, теле- або радіопередачі, що розраховані на відповідне місце в системі уроків або конкретному уроці в логічному зв'язку з його матеріалом.

Принцип свідомості, активності і самодіяльності також має безпосереднє відношення до технічних засобів навчання. З їхньою допомогою учні краще розбираються у фактах і явищах, вони збуджують ініціативу, учать застосовувати набуті в школі знання. Активність мислення стимулюється за допомогою технічних засобів шляхом створення проблемних ситуацій. Відкриваючи невідоме і вирішуючи поставлені в фільмі, передачі задачі, учні самі отримують знання і роблять висновки. Наприклад, коли відтворюється історія якого-небудь відкриття в науці через показ боротьби ідей, розкривається, як за звичайним і, здавалося б, простим твердженням схований складний шлях пошуків, розгортання наукової думки стає зразком для організації розумової діяльності учня.

Творчість і ініціатива вихованців у поєднанні з педагогічним керуванням. МЗН допомагають реалізовувати у навчальному процесі елементи розвиваючого навчання.

Принцип наочності - принцип, що породив усю систему технічних засобів, визначає добір змісту, розробку відповідних дидактичних засобів і технічних пристроїв.

Принцип колективного характеру виховання і навчання в сполученні з розвитком індивідуальних особливостей особистості кожної дитини.

Позитивне емоційне тло педагогічного процесу.

Принцип міри і принцип комплексного характеру використання МЗН.

Будучи складовою частиною комплексів засобів навчання, МЗН повинні використовуватися в сполученні з друкованими учбово-наочними посібниками, приладами, макетами, натуральними об'єктами, що діють моделями й іншими традиційними засобами навчання. Крім того, МЗН не можуть витиснути з навчально-виховного процесу безпосередніх спостережень досліджуваних явищ у природі чи реальному житті.

Навчальне устаткування для кабінету або лабораторії засобів навчання доцільно добирати згідно вимог навчально-методичного комплексу (НМК) - системи засобів навчання, орієнтованих на використання інноваційних технологій навчання та навчально-методичних матеріалів. Склад НМК може варіюватися в залежності від педагогічних цілей.

Структура НМК включає в себе програмно-методичне забезпечення процесу викладання визначеного предмета (курсу);

засоби навчання для підтримки процесу викладання навчального предмета (курсу);

навчально-організаційні засоби, які включають себе програмні засоби і системи для формування культури навчальної діяльності та навчальне, демонстраційне устаткування, ПЕОМ);

технічне забезпечення для подання (презентації) навчальної інформації.

Мультимедійні комплекси здійснюють вплив на свідомість учня через різні канали сприйняття інформації - в основному зір (зоровий аналізатор) та слух (слуховий, аудитивний аналізатор) - забезпечуючи реалізацію якісно нової моделі передачі/одержання знань - багатоканальної системи, інформаційного впливу Джерелами інформації в цій системі виступають сучасні засоби візуалізації інформації (комп'ютер, графопроектор, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, відеопрезентер), засоби відтворення звуку (мультимедійні проектори, лінгафонні системи та інші адитивні системи), засоби Internet (комп'ютерні мережі), навчальні програми. Учитель при цьому виступає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає значно більшу самостійність учнів. Учні самі безпосередньо здійснюють інтерактивну взаємодію з джерелами інформації одержуючи відповіді та поставленні запитання, а учитель тільки інформує (демонструє), де і як одержати необхідну інформацію (рис. 1)

Рис. 1. Модель навчання з використанням комплексу МЗН

До МЗН належать:

а) мультимедійні пристрої (комп'ютери, відеопроектори, слайдпроектори, відеокамери, фотокамери, документ-камери, презентаційні системи, інтерактивні дошки, аудіосистеми, DVD-плейери та ін.);

б) носії інформації до них (DVD-, CD- диски, флеш-пам'ять, слайди, транспоранти та ін.);

в) методики використання їх в навчально-виховному процесі.

Метою застосування МЗН є всіляке підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Застосування МЗН дає можливість повідомлення учню точних знань у потрібні моменти навчального процесу з дисципліни, що вивчається. МЗН також дозволяють індивідуалізувати процес навчання (лінгафонні кабінети, комп’ютери та ін.).

Класифікувати мультимедійні засоби навчання складно в силу розмаїтості їхнього пристрою, функціональних можливостей, способів пред'явлення інформації. Перелічимо їхні основні класифікації:

– по функціональному призначенню (характеру розв'язуваних навчально-виховних завдань);

– принципу пристрою й роботи;

– роду навчання;

– логіці роботи;

– характеру впливу на органи почуттів;

– характеру пред'явлення інформації.

Дидактичні функції освітнього середовища

Аналіз змісту поняття МЗН показує, що у процесі навчання апаратне забезпечення МЗН виконує суто мультимедійні функції для розкодування та передачі інформації учням. Тому визначення інформаційних функцій, дидактичних ролі та призначення МЗН, методики їх використання, бажано розглядати у контексті інформаційного фонду та освітніх технологій, які реалізуються в умовах освітнього середовища.

В умовах освітнього середовища при використанні МЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання

• подача, пояснення учням нового навчального матеріалу

• повторення, узагальнення і систематизації знань,

• формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності

Саме тому, інформаційні функції доцільно розглядати як можливості освітнього середовища для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти.

Як відомо, фізіологічною основою формування навичок і умінь є утворення системи тимчасових нервових зв'язків, які у наслідок цілеспрямованого і багаторазового повторення певних дій та операцій закріплюються і стають стереотипними. Практична реалізація цього процесу здійснюється при самостійному розв'язуванні учнями різноманітних вправ (вступні, пропедевтичні, пробні, побіжні, тренувальні, контрольні і ін.). Зміст цих вправ подається учням за допомогою відповідної навчальної інформації, яка не є обов'язковою для запам’ятовування, але сприймання, усвідомлення і опанування нею виробляє в учнів уміння і навички застосовувати набуті теоретичні знання у практичній діяльності. До такої навчальної інформації відноситься зміст різноманітних задач, вправ, прикладів, запитань тощо. Як правило, така навчальна інформація подасться учням відповідними записами на дошці або за допомогою спеціально виготовленого дидактичного матеріалу На це витрачається багато часу, особливо, коли зміст вправ пов'язаний з необхідністю - виконання складних схем, малюнків тощо.

Для раціоналізації і інтенсифікації цього процесу можна ефективно використати транспаранти для графопроектора, епіпроекції. Застосування таких засобів із заздалегідь зробленими на них записами запитань, вправ, дає можливість активізувати процес застосування набутих знань у практичній діяльності і виконати більше самостійних завдань, ніж у класах, де МЗН не використовувались.

Інтенсифікації і раціоналізації процесу формування в учнів умінь та навичок сприяє і застосування МЗН, які подають у комплексі наочну, звукову, семантичну інформації. Це, наприклад, спеціально виготовлені діафільми, комплекти діапозитивів типу: "Матеріали для розвитку мови". В їх кадрах, як правило, подано малюнки, за змістом яких пропонується складати невеликі оповідання, давати відповіді на запитання. Виконання таких завдань буде сприяти активізації процесу розвитку навичок і умінь усного і письмового мовлення учнів, підвищенню рівня самостійності учнів у виконанні завдань. З цією метою у кадрах можуть бути подані методичні рекомендації, поради, вказівки до виконання завдань. Тобто такі МЗН с до певної міри автономними засобами для організації процесу формування в учнів знань, умінь, навичок застосовувати їх у практичній діяльності.

Однією із важливих пізнавально-інформаційних функцій МЗН є застосування звукових засобів навчання, у першу чергу, фонозаписів у комплексі з лінгафонним обладнанням (ЛО) навчального кабінету. Як показує практика, це дає можливість значно розширити і удосконалити процеси індивідуалізації і диференціації навчання, коли у один і той же час слабкі і сильні учні можуть виконувати роботу, що відповідає рівням їх знань та можливостей. Тому до пізнавально-інформаційної функцій МЗН можна віднести доцільність подачі за допомогою фонозаписів інформації для:

прослуховування учнями тексту з наступною його імітацією, а також виконання усних чи письмових завдань; (імітація - наслідування) - для розглядуваного випадку це повторення слідом за диктором під час паузи окремих звуків, слів, словосполучень, цілих речень, різноманітних їх конструкцій тощо)

прослуховування інструкцій до виконання завдання, у якій вказується, що необхідно зробити учням для його виконання

парної та групової роботи учнів при виконанні поставлених завдань та проведення діалогів, утому числі з вчителем.

Управління і керівництво пізнавальною діяльністю учнів - це складний і багатогранний процес. Умовно його можна поділити на дві тісні взаємопов'язані частини:

комплекс методів і прийомів, які забезпечують створення та підтримання стійкої концентрованої та цілеспрямованої уваги до навчальної інформації;

комплекс методів і прийомів, які забезпечують формування в учнів знань відповідно до цілей і завдань процесу навчання.

Практична реалізація першої і другої частини може визначатись впливом таких факторів — голос диктора, майстра художнього слова, затемнене приміщення, яскраво освітлений екран, превалювання зорової інформації, зміст навчальної інформації, специфічні для МЗН методи, прийоми її викладу та пояснення. У результаті їх дії, в учнів створюється сильна орієнтовна реакція. Яскраво освітлений екран, а для динамічних ЕЗв.З рухоме зображення, голос диктора і інші подразники, вирізняють уявлення учнів, одержані до використання МЗН. Уважність різко зростає, навіть пасивні учні активізують свою діяльність, уважно слухають, слідкують за екраном, за явищами та процесами, які демонструються і пояснюються.

Отже, МЗН в освітньому середовищі можуть виконувати дві інформаційні функції.

Перша - інформаційно-пізнавальна функція — подача та пояснення учням такої навчальної інформації, яку не можна подати та пояснити з рівнозначним педагогічним ефектом за допомогою усіх інших засобів навчання, які є у розпорядженні вчителя.

Друга - регуляційна (керівна) функція для керівництва та активізації пізнавальної діяльності учнів на сприймання та засвоєння змісту МЗН. При цьому форми, методи та прийоми подачі навчального матеріалу, спрямовані на більш повну практичну реалізацію основних дидактичних принципів навчання.

Аналіз особливостей змісту різних видів МЗН показує, що можливі такі варіації форм і способів подачі навчальної інформації:

1) за допомогою наочної форми лише ілюструються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків явищ та процесів, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів,

2) за допомогою семантичної форми пояснюються явища та процеси, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

3) за допомогою наочної та семантичної форм демонструються та пояснюються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків та співвідношень об'єктів, явищ та процесів, які вивчаються на уроці або окремому його етапі, здійснюється керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

Усі вище перераховані варіації особливостей форм і способів подачі навчальної інформації за допомогою МЗН дають можливість вчителю, на нашу думку, використовувати їх для виконання різної дидактичної ролі. А саме, застосовувати як самостійне джерело інформації для пояснення навчального матеріалу та керівництва пізнавальною діяльністю учнів, або як ілюстрації до словесних пояснень вчителя, текстів підручників, інших засобів навчання.

У зв'язку з цим при розв'язанні питання ефективного використання МЗН у вчителя виникає проблема раціонального визначення дидактичної ролі кожного з елементів засобів МЗН, які, за його задумом, бажано використати для виконання поставлених завдань.

Більшість педагогів вважає, що екранно-звукові засоби - це лише інструменти педагогічної праці учителя, застосування яких дає можливість не тільки прискорити процес навчання, а й зробити його яскравішим, дохідливішим і емоційнішим. Процес викладу навчальної інформації за допомогою екранно-звукових засобів відрізняються від інших засобів навчання. Для них, як правило, характерні:

а) значна інформативність;

б) виразність та емоційність викладу;

в) наявність специфічних методів подачі інформації за допомогою застосування спеціальних прийомів монтажу, контрасту тощо.

Все це створює сприятливі умови для якісного сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Засоби навчання освітнього середовища можна використовувати з різними дидактичним призначенням (за дидактичною функцією). Умовно їх можна об'єднати у три групи.

1. Реалізації загально-дидактичних принципів навчання. Зокрема:

більш повна практична реалізація основних дидактичних принципів навчання;

автономна подача та пояснення нового навчального матеріалу;

повторення, узагальнення та систематизація знань;

формування естетичних, моральних правил, норм поведінки і діяльності учнів взагалі;

інтенсифікація процесу подачі навчальної інформації:

індивідуалізація навчання;

створення наочної опори при усвідомленні зв'язків між явищами та процесами, які вивчаються;

створення проблемних ситуацій.

2. Створення раціональних умов для полегшення роботи вчителя; урізноманітнення форм проведення занять; доповнення змісту підручників та пояснень вчителя; організації процесів контролю та самоконтролю знань учнів, активізації емоцій, інтересів учнів до навчання.

3. Створення умов оптимізації навчальної діяльності учнів. Зокрема, ілюстрації до розповіді та пояснень вчителя; активізації пізнавальної діяльності учнів; раціональної організації самостійної роботи учнів: підвищення доступності навчання.

Побудову методики використання МЗН з урахуванням можливостей освітнього середовища умовно можна поділити на п'ять етапів:

1. тематичне планування навчального матеріалу:

2. визначення змісту навчального матеріалу, дидактичних завдань та типу заняття, форми його проведення;

3. підбір комплексу МЗН:

4. дидактичне призначення та роль окремих елементів комплексу МЗН;

5. технологія і методика використання МЗН.

Підбір комплексу здійснювати з урахуванням можливостей, органічного поєднання змісту інформації МЗН з словом учителя, а також іншими засобами навчання;

запровадження різноманітних форм і методів викладу навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності учнів;

створення сприятливих умов для виконання одного або. кількох завдань уроку.

Якщо комплекс МЗН призначається для виконання кількох завдань уроку, наприклад:

актуалізації чуттєвого досвіду і опорних знань учнів;

мотивації навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдання уроку;

подачі нового навчального матеріалу, то потрібно підбирати динамічні і статичні екранні та екранно-звукові засоби, зміст яких в основному не повторюється.

Отже, різноманітність змісту інформаційних функцій, дидактичної ролі та призначення МЗН, варіативності форм, методів та прийомів їх застосування дає підстави вважати, що вони мають великі потенційні можливості для підвищення якості знань учнів, інтенсифікації та раціоналізації їх навчальної діяльності. Разом з тим, слід відзначити, що практична реалізація вищенаведених можливостей освітнього середовища буде ефективною, якщо МЗН будуть використовуватися як інструменти педагогічної діяльності вчителя у комплексі з іншими засобами навчання при вирішенні усіх завдань навчального процесу в межах обраної технології навчання.

Вимоги до МЗН

Функціональні - здатність апаратури забезпечувати необхідні режими роботи (гучність й якість звучання; місткість носіїв інформації аудіовізуальних засобів, достатня для проведення заняття з мінімумом перезаряджень; універсальність приладу).

Педагогічні - відповідність можливостей технічного засобу тим формам і методам навчально-виховного процесу, які узгоджуються із сучасними вимогами.

Ергономічні - зручність і безпека експлуатації; мінімальна кількість операцій при підготовці й роботі з апаратом; рівень шуму; зручність огляду, ремонту, транспортування.

Естетична гармонічність форми (наочне вираження призначення); цілісність композиції,.

Економічні відносно невисока вартість при високій якості технічних засобів.

Функції МЗН в навчально-виховному процесі.

Вони взаємодоповнюючі, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовно. Не всі функції можуть бути властиві тому або інший МЗН в повному обсязі.

- комунікативна, функція передачі інформації.

- управлінська, що припускає підготовку учнів до виконання завдань й організацію їхнього виконання (відбір, систематизація, впорядкуання інформації), одержання зворотного зв'язку в процесі сприйняття й засвоєння інформації й корекцію цих процесів.

- кумулятивна, тобто зберігання, документалізація й систематизація навчальної й навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування й створення медіатек, нагромадження, збереження й передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.

- науково-дослідна функція, пов'язана з перетворенням одержуваної за допомогою МЗН інформації учнями з дослідницькою метою й з пошуком варіантів використання технічних засобів навчання й виховання педагогом, моделюванням змісту й форм подачі інформації.

Класифікація МЗН.

МЗН поділяються на дві великі групи: інформаційні МЗН (презентативні системи) та інтерактивні мультимедійні засоби.

Інформаційні МЗН здійснюють передачу інформації по каналу прямого зв’язку “вчитель-учні”. Вони поділяються на три групи: візуальні, звукові (аудиальні) та комбіновані (аудіовізуальні).

Візуальні МЗН включають статичну проекцію. Статична проекція являє собою показ на екрані нерухомого (статичного) зображення предмета на протязі часу, достатнього для уважного вивчення. Вона поділяється на діапроекцію і епіпроекцію.

Діапроекція здійснюється шляхом проекції на екран світлових променів, що пройшли крізь діапозитив або транспарант оверхед-проектора (вони виконані на прозорій основі і несуть позитивне зображення предмета).

Епіпроекція здійснюється шляхом проекції на екран світлових променів, відбитих від непрозорих предметів або їх зображень, виконаних на непрозорій основі.

В сучасних умовах статична проекція реалізується засобами програмного середовища Рower Рoint та апаратними засобами презентаційного комплексу в складі ПК, мультимедійний проектор, спеціальний екран або відповідними функціями інтерактивної дошки.

Кіно/відео проекція здійснює показ на екрані зображень рухомих предметів і процесів. Це досягається шляхом швидкої зміни зображень з використанням кіноефекта – интегральної властивості зору людини.

Звукові МЗН використовують диктофонний запис.

Комбіновані МЗН є поєднанням візуальних і звукових МЗН, відео, телебачення.

Мультимедійні засоби програмованого навчання (ТЗПН) включають контролюючі та навчальні програми. Контролюючі пристрої дозволяють перевірити знання учнів, а навчальні видають інформацію, контролюють засвоєння знань і автоматично аналізують правильність відповідей учнів. Спеціалізовані навчальні пристрої, що призначені для набування професійних навичок, називають тренажерами.

Методика використання є найголовнішою частиною МЗН, що вимагає досвіду та мистецтва, і, звичайно, специфічна для кожного МЗН. Однак, мають місце деякі загальні правила, які базуються на психофізичних властивостях людини і загальних дидактичних принципах. Людина має близько двох десятків чуттєвих аналізаторів, однак в МЗН звичайно використовуються два з них – зорові і слухові.

Аудіовізуальні (слухозорові) МЗН, впливаючи на органи чуття комплексом фарб, звуків, інтонацій, викликають різноманітні відчуття, підвищують емоціональний тонус і сприяють кращому засвоєнню навчальної інформації. Тому найбільш ефективними є комбіновані МЗН, потім візуальні і звукові.

Застосовувати МЗН слід з розрахунком психофізичних ефектів людини. Бінокулярний і бінауральний ефекти обумовлені наявністю у людини двох очей і двох вух, які дозволяють створювати об’ємну картину при здоровому або слуховому сприянні. Стробоскопічний ефект і його розвиток – кіноефект обумовлені властивостями зору і мозку людини при сприянні зорових образів і полягає у виникненні ілюзії неперервного руху при зміні зображень предмета у різних фазах його руху. Якщо час зміни зображень предмета лежить в межах від 0,1 до 0,008 сек., то ілюзія неперервного руху повна, інакше, якщо частота зміни дорівнює або більша за 48 Гц, то око перестає помічати зміну зображень предмета (зникають мерехтіння).

При використанні МЗН здійснюються відомі дидактичні принципи, такі як принцип наочності, наукової обґрунтованості, доступності, систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості і активності мислення тощо.

Завдання для виконання роботи

1. Відповісти на контролні запитання.

2. Намалювати структурно-логічну схему класифікації МЗН.

3. Скласти таблицю «Реалізація принципів організації педагогічного процесу за допомогою МЗН» з приклами.

4. Замалювати модель навчання з використанням комплексу МЗН

 Запитання для самоконтролю

1. Назвіть і проілюструйте дидактичні можливості сучасних МЗН.

2. Дидактичної особливості МЗН. Назвіть і поясніть їх.

3. Реалізація принципів організації педагогічного процесу за допомогою МЗН

К онтрольні запитання

.

1. Поняття МЗН.

2. Призначення МЗН, їх можливості.

3. Класифікація МЗН.

Рекомендована література

1.Дрига Й.Й.,Рах Г.И. Технические средства обучения в общеобра­зовательной школе: Учеб. пособие для студентов пед. институтов. - М.. Просвещение, 1985. – С. 5-18 с.

2. Духота Т.Г. Кинопроэкция в школе. – К.: Рад. Школа, 1983.- С. 158-168.

3. Карпов Г. В. и Романин В. А. Технические средства обучения. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2121 "Педагогика и методика начального обучения" и учащихся школьных отд-ний, пед. училищ по спец. № 2001 "Преподавание в начальных классах общеобразовательной школы". Изд. 2-е, переработ, и доп. М., "Просвещение", 1972. – С. 8-20.(е-посібник).

4. Коджаспирова Г.М., Петорв К.В. Технические средства обучения и методика их использования: Учебн. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений.- М.: Изд. Центр «Академия», 2003. – С. 144-149. (е-посібник).

5. Кух А.М., Кух О.М. Технічне забезпечення сучасного освітнього сеоедовища: Навчально-методичний посібник. – Кам‘янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничний відділ, 2005. – С. 6-22. (е-посібник).