Лекція 5. Організація використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах

План

1. Поняття і форми організації праці.

2. Умови праці.

3. Організація робочого місця.

4. Нормування праці.

1 питання. Наукова організація праці - це комплекс заходів, що забезпечують найефективніше поєднання людей із засобами виробництва в єдиному виробничому процесі на основі до­сягнень науки, техніки і передового досвіду.

Основні завдання й принципи наукової організації праці:

- поділ та кооперування праці, під яким розуміють найдоцільніше розчле­нування виробничого процесу, добір працівників відповідних професій та встановлення певних зв'язків між ними;

- максимальне використання знань, уміння й навичок кожного працівника; підвищення професійного рівня працівників;

- вдосконалення виробничих процесів і робочих місць з метою збільшення корисного часу протягом зміни;

- розробка і впровадження науково обґрунтованих норм праці;

- ство­рення для працюючих найкращих умов праці та відпочинку, безпека праці, поліпшення трудової дисципліни;

- зростання від­повідальності й матеріальної зацікавленості працівників в кінцевих результатах виробництва, кращому використанні землі, основ­них і оборотних засобів; дотримання режиму економії.

Основними формами організації праці є: бригада, ланка або група працівників.

Бригади класифікують за:

- часом існування (постійні та тимчасові бригади).

Постійна бригада - це колектив працівників певного професійного складу, за яким на тривалий час закріплено землю або тварин а також необхідні засоби виробництва для своєчасного виконання всіх видів робіт переважно власними силами й одержання запланованого обсягу продукції.

Принципи її організації:

- поєднання і ефективне використання протягом року під єдиним керівництвом засобів виробництва і робочої сили;

- постійність складу;

- постійність або дострокове закріплення сівозміни чи частини полів за тракторно-польовою бригадою, тварин або птиці за тваринницькою бригадою;

поєднання колективних і особистих інтересів, матеріальної заінтересованості з моральними стимулами до праці;

- поєднання демократичних основ управління з єдинопочатком у керівництві;

- чітке планування, добре поставлений облік та звітність.

Тимчасову бригаду створюють на час виконання певного обсягу робіт із будівництва, заготівлі органічних добрив, зби­рання врожаю, перевезення великого обсягу вантажів, стрижки овець та ін.

- складом галузей (спеціалізовані, галузеві, комплексні);

Спеціалізовані бригади – створюють для обслуговування окремого технологічного процесу з виробництва одного або кількох однорідних видів продукції.

Галузеві бригади – створюють для виконання робіт з виробництва одного або кількох видів однорідної продукції в одній із галузей господарства.

Комплексні бригади - створюють для обслуговування кількох різних галузей господарства, до їх складу входять працівники різних професій та різного рівня кваліфікації.

- рівнем механізації (ручна праця, механізована, комплексна механізація).

Формою внутрішньо бригадної організації є ланки. Члени ланки на закріпленій ділянці виконують Основні роботи з виробництва одного-двох видів продукції у рослинництві або на них припадає частина виробничого про­цесу в тваринництві. Ланки створюють на рік, сезон або невеликий проміжок часу для виконання певної роботи.

За­лежно від способу виконання виробничих процесів розрізняють ланки ручної праці, механізовані та комплексної механізації. Ланкову систему широко застосовують при вирощуванні всіх культур, особливо технічних і просапних.

На склад і розміри трудових колективів впливають такі основні фактори, як:

- природні умови, географічне положення й спеціалізація;

- розмір закріпленої площі або поголів'я тва­рин;

- розмір основних та оборотних засобів виробництва;

- склад основних засобів та рівень механізації;

- планова кількість валової продукції в натуральному та вартісному виразі;

- урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин;

- чисельність постійних працівників, кваліфікація кадрів, наукова обґрунтованість норм виробітку, прийняті форми організації праці.