2. Взаємовідносини виконавчої, законодавчої і судової влади.

Поділ влади - це провідний механізм функціонування всіх видів влади. Ідея поділу влади була сформульована великим французьким філософом Ш. Монтеск'є. Суть „поділу влади" Монтеск'є вбачав у відсутності єдиної державної влади і наявності замість неї трьох незалежних влад: законодавчої, виконавчої. судової.

Основне завдання поділу влади полягає в тому, щоб:

1. „ Розробити владу ", тобто виключити саму можливість стиснутись їй у рушійний кулак.

2. Урівноважити – три гілки влади.

3. Зробити ці галузі влади рівновеликими.

4. Створити механізм стримування однією владою іншу.

Таким чином, при поділі влади кожна з її галузей урівноважує одна одну і не дає змоги посісти панівні позиції в державі.

Три гілки державної влади:

1. Законодавча влада – її суть полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об'єднань за допомогою законів, правових актів.

Принципи законодавчої влади:

• Відповідність закону праву.

• Пріоритет права і верховенство права.

• Формальна рівність.

2. Виконавча влада - організовує внутрішню і зовнішню діяльність держави, забезпечує втілення волі суспільства, охорону прав і свобод людини.

3. Судова влада - покликана для реалізації принципу поділу влади, запобіганню можливості протистояння двох інших влад і виникненню диктатури, здійснює правосуддя.

3. Види влади.

Тип влади визначається в країні соціально-політичним устроєм ( тоталітарним, авторитарним, демократичним ). Кожний тип влади складається з родів влади: - економічного, політичного, духовного, сімейного.

Роди влади можна класифікувати за видами:

• політична;

• державна;

• економічна;

• соціальна;

• духовно-інформаційна влада.

Політична влада - це здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей та їх об'єднань за

допомогою будь-яких засобів - волі, авторитету, права, насильства; центральні, організаційні і регулятивно-контрольні засади політики.

Сутність політичної влади розкривається через її функції, основними з яких є формування політичної системи суспільства, політичних відносин.

Особливості політичної влади:

• Здатність та готовність суб'єкта влади виявити політичну волю.

• Охоплення всього політичного простору взаємодією різних політичних суб'єктів.

• Наявність політичних організацій, через які суб'єкт політичного волевиявлення здійснює політичну діяльність.

• Осмислення політичного інтересу, політичних потреб.

• Забезпечення соціального панування в суспільстві суб'єкта політичної влади.

Всяка державна влада розуміється як політична, однак не всяка політична влада є державною.

Державна влада - влада, яка здійснюється спеціальним, окремо виділеним апаратом; це вид політичної влади, що має монопольне право видавати закони, обов'язкові для всього населення; яка спирається на спеціальний апарат примусу, як на один із засобів виконання її законів та розпоряджень.

Особливості державної влади:

• Легітимність – добровільне визнання громадянами влади, визнання її справедливою.

• Легальність – законність влади.

• Публічний характер влади ( для всіх ).

• Монополія на спеціальний апарат примусу.

• Наявність певного територіального простору.

• Монополія на правове, юридичне закріплення влади.

• Верховенство - обов'язковість владних розпоряджень для всього населення.

• Моноцентричність – єдиний центр прийняття рішень, які стосуються всього суспільства.

Економічна влада – це суб'єктивно обумовлені матеріальним потребам життя суспільства, відносини, де власник засобів виробництва підкорює своїм інтересам інших учасників виробництва, при чому робить це, керуючись саме правом власника, що як правило, знаходить своє і правове закріплення.

Соціальна влада — тісно пов'язана з економічною владою, якщо економічна влада передбачає розподілення матеріальних благ, то соціальна влада визначає положення статусів, посад пільг і привілеїв в соціальній структурі суспільства.

Духовно-інформаційна влада — здійснюється за допомогою наукових знань та інформації.