Вплив емоції страху на зміну установок

ПЛАН

Вступ 6

1. Поняття емоцій 6

2. Емоція страху та її види 7

3. Страх як фактор впливу на зміну установки 9

Як потрібно налякати, щоб вплинути на процес зміни установки життя особистості? Психологічні дослідження впливу стверджують, що звернення до почуття страху призводить до неоднозначних результатів. Соціальні психологи і фахівці з реклами в пошуках варіанту впливу, що викликає оптимальний рівень страху, зіткнулися з низкою проблем. 9

Низький рівень страху не справляє належного ефекту. Надзвичайно загрозлива реклама включає у глядачів і слухачів захисні механізми, викликаючи відторгнення і неприйняття, так що повідомлення все одно не доходить до більшості аудиторії. У психологів і рекламістів немає єдиної точки зору на оптимальний рівень страху, оскільки у кожного дослідника свої уявлення про сильний, слабкий або помірний рівні залякування. Ймовірно, те ж саме можна сказати і про адресатів реклами – у кожної людини свої уявлення про страх. Отже, можна стверджувати лише те, що звернення до почуття страху виробляє ефект, але яким повинен бути страх - не зовсім зрозуміло. 9

Зовсім інакше глянув на цю проблему Рональд Роджерс. Він не став акцентувати увагу лише на рівні страху, а запропонував враховувати наступні чотири умови, які повинні дотримуватися в залякувані [11]. 9

1. Вказівка на ймовірність небезпечних наслідків, якщо не будуть виконані рекомендації. 9

2. Дотримання заходів при описі цих негативних наслідків. 9

3. Наявність в повідомленні інформації про те, як уникнути небезпеки. 9

4. Виникнення у аудиторії впевненості в тому, що пропоновані рекомендації здійсненні, так що кожна людина може ними скористатися. 9

Насправді, якщо людина не дуже налякана можливістю здатися несучасною через те, що у нього немає стільникового телефону, то вона, швидше за все, не стане поспішати скористатися послугами стільникового зв'язку. З іншого боку, якщо навіть курець дуже боїться втратити здоров'я внаслідок своєї згубної звички, але в той же час знає, що кинути палити він не може, то постійне залякування страшними захворюваннями призведе його до іпохондрії і депресії, що вже напевно різко підірве його здоров'я. Таким чином, людина відчуває себе загнаною в кут і не бачить для себе ніякого виходу. 9

На думку К. Ізарда, результати низки досліджень переконують у тому, що слід розрізняти страх і тривогу, хоча ключовою емоцією під час тривоги є страх [7]. 9

Страх – це емоційний стан, який відображає захисну біологічну реакцію людини чи тварини під час переживання реальної або уявної небезпеки для їхнього здоров'я й благополуччя. Отже, для людини як біологічної істоти виникнення страху не лише доцільно, а й корисно. Однак для людини як соціальної істоти страх часто стає перешкодою для досягнення поставлених нею цілей. 10

Стан страху є досить типовим для людини, особливо в екстремальних видах діяльності й за наявності несприятливих умов і незнайомої ситуації. У багатьох випадках механізм появи страху в людини є умовно-рефлекторним, у результаті випробуваного раніше болю чи якоїсь неприємної ситуації. Можливий й інстинктивний вияв страху. 10

Причиною страху може бути і наявність чогось загрозливого, і відсутність того, що дає безпеку (наприклад, матері для дитини). 10

К.Е.Ізард пише: "Страх дуже сильна емоція, і вона робить досить помітний вплив на перцептивно-когнітивні процеси і поведінку індивіда. Коли ми відчуваємо страх, наша увага різко звужується, загострюючись на об'єкті або ситуації. Сигналізує нам про небезпеку. Інтенсивний страх створює ефект "тунельного сприйняття", тобто істотно обмежує сприйняття, мислення і свободу вибору індивіда. Крім того, страх обмежує свободу поведінки людини. Можна сказати, що в страху людина перестає належати собі, вона рухається одним-єдиним прагненням - усунути загрозу, уникнути небезпеки. К.Ізард поділяє причини страху на зовнішні (зовнішні процеси й події) і внутрішні (потяги і гомеостатичні процеси, тобто потреби, і когнітивні процеси, виявлення людиною небезпеки під час спогаду або передбачення). У зовнішніх причинах він виокремлює культурні детермінанти страху, що є результатом винятково вчення (наприклад, сигнал повітряної тривоги) [7]. 10

О. С. Зобов всі небезпеки, які спричинюють страх, поділив на три групи [5]: 10

• реальні, об'єктивно загрозливі здоров'ю й благополуччю особистості; 10

• уявні, які об'єктивно не загрожують особистості, але вона сприймає їх як загроза добробуту; 10

• престижні, які загрожують похитнути авторитет особистості в групі. 10

Слабкий страх переживається як тривожне передчуття, неспокій. У міру наростання страху людина відчуває все більшу невпевненість у власному благополуччі. На думку Томкінса (Tomkins, 1963), страх - найбільша токсична, сама згубна емоція. Згубність страху виявляється в тому, що він у буквальному сенсі може позбавити людину життя, достатньо згадати випадки смерті, викликаної страхом перед "псуванням" (14, с.311-312). 10

О. А. Чернікова виокремлює такі форми вияву страху: острах, тривожність, боязкість, переляк, побоювання, розгубленість, жах, панічний стан [13, c.6]. 10

Острах як ситуативну емоцію вона пов'язує з певною й очікуваною небезпекою, тобто з уявленнями людини про можливі небажані й неприємні наслідки її дій або розвитку ситуації. 11

Емоція побоювання - це суто людська форма переживання небезпеки, яка з'являється на підставі аналізу ситуації, що виникла, зіставлення й узагальнення явищ і прогнозування ймовірності небезпеки або ступеня ризику. Це інтелектуальна емоція, «розумний страх», пов'язаний з передбаченням небезпеки. 11

Знайомі страхи істотно відрізняються від так званих афективних страхів, тобто страхів реального, пережитого й виявляються людиною в експресії. До афективних страхів належать боязкість, жах, панічний стан, переляк. 11

Боязкість, за О. А. Черніковою, – це слабко виражена емоція страху перед новим, невідомим, не випробуваним, незвичним, котра іноді може мати ситуативний характер, але найчастіше – узагальнений. Її характеризують гальмівними впливами на поведінку і дії людини, що призводить до скутості рухів і звуження обсягу уваги (вона прикута до власного внутрішнього стану і меншою мірою спрямована на зовнішню ситуацію, від чого дії стають не цілеспрямованими й безпомічними) [6]. 11

Тому попередження про небезпеку буде ефективним, якщо воно виконано не в самих похоронних похмурих тонах, якщо людина переконана, що йому загрожує реальна небезпека, якщо є слушна конкретна рекомендація, як її уникнути, якщо він впевнений, знає, що цілком здатний виконати рекомендації. 12

3. Шляхи запобігання страху 12

Висновки 15

Страх розглядається в якості однієї з первинних емоцій поряд з радістю, гнівом і сумом. Страх є емоцією яка свідомо розпізнається як уникнення зовнішньої, реальної небезпеки. На відміну від страху, тривога є емоцією сприймання, але здебільшого не розпізнає небезпеку, в той час як фобії є ірраціональні нав'язливі ідеї і характеризуються ретельним униканням специфічних об'єктів і ситуацій. Слова "страх", "тривога" і "фобії" означають стан збудження, що виникає в результаті усвідомлення людиною нестачі сил і здібностей або відсутності можливості впоратися з деякою загрозливою ситуацією, причому страху, тривозі і фобій відповідають подібні фізіологічні стану [9, c.867]. 15

Список використаної літератури: 16

Вступ

Психологія впливу однієї людини на іншу – це проблема змін, яких зазнають індивіди в результаті впливу. Сутність авторитету особистості в процесі впливу на інших найповніше розкривається через її ставлення до членів групи, що особливо помітно під час аналізу безпосередньої участі людей у виконанні спільної дії. При цьому люди вільні у своєму виборі «впливів». Водночас, перебуваючи в соціальному середовищі, стаючи складовою часткою групи, вони не в змозі уникнути комфортного або дискомфортного впливу оточення.

У психіці людини існує і діє чинник, про наявність якого у свідомості і мови не може бути, – стан, який можна тому кваліфікувати як психічний процес, який надає в даних умовах вирішальний вплив на зміст і перебіг свідомої психіки. Цей стан називається установкою суб'єкта.

Установка суб'єкта – це його основна, початкова реакція на вплив ситуації, в якій йому доводиться ставити і вирішувати завдання. Ця установка, будучи цілісним станом, лягає в основу цілком певних психічних явищ, що виникають у свідомості. Установки людей зумовлюють їхню поведінку в різних ситуаціях.

Крім певного впливу групи чи конкретної людини на зміну установок впливають різні фактори. Одним із них є емоції. У своїй роботі ми розглянемо конкретну роль такого емоційного стану як страх.