- •Передмова
- •1. Мовна система як об’єкт вивчення
- •1.1. Загальне поняття про мовну систему
- •1.2. Рівні мови. Типи мовних відношень
- •1.3. Атрибути мовної системи
- •1.4. Знаковий характер мовної системи
- •2. Фонетика і фонологія
- •2.1. Фонетика і фонологія як розділ мовознавства
- •2.2. Звуки мовлення. Аспекти їх вивчення
- •Апарат мовлення
- •Голосні та приголосні звуки
- •2.5. Артикуляційна класифікація голосних і приголосних
- •2.5.1. Артикуляційна база
- •2.5.2. Класифікація голосних звуків
- •2.5.3. Класифікація приголосних звуків
- •I. За дією активного органа приголосні поділяють на:
- •II. За способом творення шуму (за характером перешкоди) приголосні можна розподілити на:
- •III. За роботою голосових зв’язок приголосні можна поділити на:
- •IV. Залежно від положення м’якого піднебіння розрізняють такі приголосні:
- •2.6. Акустична класифікація голосних і приголосних
- •Акустична класифікація звуків мови (на прикладі звуків російської мови)
- •2.7. Зміни звуків у мовленнєвому потоці
- •2.7.1. Позиційні зміни
- •2. Оглушення дзвінких приголосних наприкінці слова.
- •2.7.2. Комбінаторні зміни
- •2.8. Склад. Наголос. Інтонація
- •2.8.1. Склад
- •2.8.2. Наголос
- •2.8.3. Інтонація
- •2.9. Фонема
- •3. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія.
- •3.1. Лексикологія як розділ мовознавства
- •3.2. Слово як основна одиниця мови
- •3.3. Лексика як система
- •3.4. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень
- •3.5. Багатозначні слова. Омоніми. Пароніми
- •3.6. Синоніми. Антоніми
- •3.7. Лексика з погляду сфери її вживання
- •3.8. Фразеологія
- •3.9. Етимологія
- •3.10. Лексикографія
- •4. Морфеміка та словотвір
- •4.1. Місце морфеміки та словотвору в системі мовознавства
- •4.2. Морфемна будова слова
- •4.3. Історичні зміни в морфемній будові слова
- •4.4. Словотвірні моделі, ланцюжки, гнізда, парадигми
- •4.5. Словотвірні типи
- •4.6. Основні способи словотворення
- •5. Граматика. Морфологія і синтаксис
- •5.1. Граматика та її розділи
- •5.2. Граматичне значення та граматична форма
- •5.3. Граматична категорія. Типи граматичних категорій
- •5.4. Способи вираження граматичних значень
- •5.5. Частини мови
- •5.6. Словосполучення та речення
- •6. Розвиток мовної системи
- •6.1. Виникнення ідеї мовного розвитку (кінець XVIII ст. – початок XIX ст.)
- •6.2. Зовнішні і внутрішні чинники розвитку мови
- •6.3. Основні закономірності розвитку мов
- •6.4. Історичні зміни в лексичній підсистемі
- •6.5. Історичні зміни у фонологічній підсистемі
- •6.6. Історичні зміни у морфологічній та синтаксичній підсистемах
- •Підсумкові тестові завдання
- •Література
- •Філологічні словники та довідники
- •1. Мовна система як об’єкт вивчення 7
- •2. Фонетика і фонологія 14
- •84116, М. Слов’янськ, вул. Г. Батюка, 19.
4.5. Словотвірні типи
Розглянемо іменники малювання, писання, плавання. Вони утворені від дієслів малювати, писати, плавати за допомогою суфікса -нн'- і позначають дію як предмет. Це віддієслівні іменники. Їх можна об’єднати в один словотвірний тип.
Приклад іншого словотвірного типу: автомобіль – автомобіліст, шпага – шпажист, хокей – хокеїст, алгебра – алгебраїст (словтвірний тип зі значенням особи стосовно до предмета).
Словотвірний тип – це схема побудови слів відповідної частини мови, яка характеризується спільністю трьох ознак:
належністю до відповідної частини мови;
наявністю спільного форманта (суфікса, префікса тощо);
наявністю словотворчого значення.
Під час характеристики словотвірних типів суттєву роль відіграють такі їхні ознаки, як продуктивність (здатність бути зразком для творення нових слів) або непродуктивність, семантичні та формальні видозміни загальної схеми побудови слів певного типу, стилістичне забарвлення слів і сфера їхнього вжитку.
***
Що таке словотвірний тип?
Доведіть, що подані слова належать до одного словотвірного типу: а) червонуватий, зеленуватий, темнуватий, дурнуватий, холоднуватий, старуватий; б) тигриця, левиця, ведмедиця, вовчиця, верблюдиця.
4.6. Основні способи словотворення
Лексико-семантичний спосіб полягає в утворенні омонімів унаслідок семантичних перетворень слова, наприклад: рос. лавка «те, на що сідають» (пор. укр. лава, лавка) – і лавка «невеличка крамниця»; зебра «дикий африканський кінь, що має смугасте забарвлення» та зебра «пішохідний перехід».
Лексико-синтаксичний спосіб – це творення нових слів унаслідок зрощення в одну лексичну одиницю цілого словосполучення, наприклад, укр. маловивчений < вивчений мало; рос. быстрорастущий > растущий быстро.
Морфолого-синтаксичний спосіб – перехід однієї частини мови в іншу, наприклад: іменник вартовий < прикметник вартовий (солдат), прислівник зимой < іменник в орудн. відм. одн. зимой.
Морфологічний спосіб полягає у створенні нових слів через поєднання морфем на ґрунті основ і словотворчих афіксів, які є в мові.
Афіксація. Основними видами афіксації є:
префіксація (наприклад, писати > дописати; франц. сonstruire «будувати, створювати», «виготовляти» «проектувати, конструювати» > reconstruire «відновлювати, реконструювати, перебудовувати»);
суфіксація (наприклад, весна > весняний; веселий > весело);
префіксально-суфіксальний спосіб (наприклад, стакан > підстаканник; шефи > підшефний);
постфіксація (наприклад, будувати > будуватися, який > який-небудь).
Крім того, для російської та української мов можна відзначити суфіксально-постфіксальний спосіб (наприклад, сльоза > сльозитися); префіксально-суфіксально-постфіксальный спосіб (наприклад, щедрий > розщедритися); флективний спосіб (наприклад, кум >кума) та ін.
Безафіксний спосіб – утворення нових слів від твірної основи без додавання афіксів (наприклад, зелений > зелень, рос. выходить > выход; подібні утворення нерідко відносять до суфіксального способу, зокрема до нульової суфіксації).
Складання (основоскладання) це утворення нових слів через об’єднання в одне ціле двох або більшої кількості основ (наприклад, український і німецький > українсько-німецький, груз + отправитель > грузоотправитель). Як різновид складання можна розглядати редуплікацію – подвоєння слів або їхніх частин (наприклад, індонез./самоа mata «око» > mata-mata «шпигун»).
Складання може поєднуватися із суфіксацією (матеріально вираженою та нульовою): орден + носити > орденоносець, рос. сам + летать > самолет (складно-суфіксальний спосіб).
Абревіація. – утворення нових слів за допомогою скорочення (наприклад, автомобіль > авто, рос. заместитель > зам).
Творення складноскорочених слів (абревіатур) є своєрідним способом словоскладання. При цьому похідне слово утворене за допомогою поєднання кількох слів, які входять до його складу не цілком, а частинами, у скороченні: вищий навчальний заклад > ВНЗ, Організація Об’єднаних Націй > ООН, завідувач кафедри > завкафедри, моторизований готель > мотель тощо.
***
Схарактеризуйте основні способи словотворення.
Визначте способи творення слів: рос. подоконник, даль, зимний, распогодиться, какой-то, тяжелораненый, мороженое (сущ.), невеселый, благодаря (предлог), раскраснеться, меценат, вход, бриться, водовоз, СГПУ, открытка (< открытое письмо), антинаучный, плакса; англ. football (foot – «нога», ball – «м’яч»); франц. velo «велосипед» (< velocipede).
Зробіть морфемний і словотвірний аналіз: майбутнє (іменник), переписати, хоробрість, безхвостий, кулеметник, червонувато-бузковий, переляк.
Запишіть словотвірні ланцюжки від наведених слів і вкажіть спосіб творення для кожного похідного слова: літо, книга, сміливий.