Справа Author’s Guild V Google Inc.

Так, 20 вересня 2005 року Американська гільдія авторів разом з трьома фізичними особами звернулись до федерального суду Нью-Йорка із позовом до компанії Google Inc. про заборону порушення авторських прав і стягнення шкоди. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач досяг домовленості з кількома публічними та університетськими бібліотеками, в тому числі з бібліотекою Університету Мічиган, щодо створення архіву «оцифрованих» текстів книжок із наданням можливості доступу до них за допомогою пошукового серверу Google. На думку позивача, дії відповідача щодо відтворення творів, на які поширюється охорона згідно із законом про авторське право, в цифровому форматі мають комерційну мету і порушують так-звані електронні авторські права власників авторських прав на ці твори [згідно із законодавством США, твори, що були видані на території Сполучених Штатів Америки до 1923 року і до 1900 року – поза межами США, є суспільним надбанням і не охороняються авторським правом].

Пропонуємо відкинути матеріально-правову частину спору і зосередитись на одному із процесуальних аспектів позову, а саме – його кваліфікації в якості групового.

Насамперед слід звернути увагу, що позивач, на виконання першої із описаних вище шести умов для кваліфікації групового позову, окреслює групу як: всі фізичні та юридичні особи, які володіють авторськими правами на літературні твори, що містяться в бібліотеці Університету Мічиган. Позивач виключає із групи представників відповідача, будь-яких афілійованих із відповідачем юридичних осіб, а також працівників цих організацій.

Стосовно другої вимоги позивач зазначає, що Американська гільдія авторів є неприбутковою організацією, яка налічує близько 8 тис. членів, і є найбільшим об’єднанням письменників в Сполучених Штатах Америки.

Стосовно вимоги ФПЦП щодо чисельності групи позивач припускає, що кількість членів групи становить близько тисячі осіб, відтак група є настільки чисельною, що групове провадження є більш прийнятним як для суду, так і для членів групи, ніж окрема участь в процесі кожного із членів групи.

Обґрунтовуючи відповідність заявленого позову четвертій вимозі щодо наявності спільних питань права і факту для всіх членів групи, позивач перелічує ці спільні питання. Так, на думку позивача, спільними для всієї групи є наступні питання:

• Чи переслідує відповідач комерційну мету, відтворюючи копії літературних творів, які знаходяться в бібліотеці Університету Мічиган?

• Чи є відтворення відповідачем вказаних творів у цифровому форматі порушенням авторських прав?

• Чи є оголошений відповідачем намір розмістити твори на веб-сайті відповідача Google Print for Libraries порушенням авторських прав членів групи?

• Чи є зазначені дії відповідача навмисними?

• Чи була спричинена шкода членам групи і, якщо так, то який розмір цієї шкоди?

• Чи є застосування судової заборони адекватним засобом захисту?

Стосовно типовості вимог членів групи позивач звертає увагу суду, що члени групи володіють авторськими правами на твори, які були скопійовані відповідачем без отримання відповідного дозволу.

Виконуючи формальні вимоги ФПЦП, позивач запевняє суд, що є адекватним представником групи і буде чесно і сумлінно захищати інтереси членів групи.

Насамкінець, позивач, в обґрунтування того, що провадження у груповому позові є найбільш прийнятною формою захисту прав членів групи, просить суд віднести даний груповий позов до другої та третьої категорії, що передбачені Правилом 23 (b) ФПЦП. При цьому аргументи позивача щодо віднесення групового позову до третьої категорії зводяться до того, що індивідуальні вимоги членів групи є відносно незначними та не будуть співрозмірними судовим витратам при розгляді індивідуальних вимог.