- •Історія Модуль 3-4
- •1. Проаналізуйте передумови та перебіг акції 17 вересня 1939 року.
- •2.Охарактеризуйте передумови скликання та результати Народних зборів Західної України.
- •3. Визначте чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників с.Бандери та а.Мельника.
- •4. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про дружбу та кордони на вирішення української проблеми.
- •5. Охарактеризуйте вплив радянсько - німецького договору про ненапад на вирішення українського питання.
- •6. Проаналізуйте еволюцію української проблеми у зовнішній політиці Німеччини у кінці 30-х років XX століття.
- •7. Охарактеризуйте культурологічні та духовні засади процесу радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр.
- •8. Проаналізуйте соціально-економічні аспекти радянізації західноукраїнських земель у 1939 - 1941 роках.
- •9. Охарактеризуйте проведення репресій та депортацій щодо населення Західної України у 1939 - 1941 роках.
- •10. Охарактеризуйте процес приєднання до урср Північної Буковини.
- •11. Оцініть мобілізаційні заходи радянської держави у 1941 році.
- •12. Охарактеризуйте початок німецько - радянської війни на українських землях та прикордонні бої.
- •13. Охарактеризуйте причини невдач радянських військ в Україні у початковий період німецько - радянської війни.
- •14. Визначте передумови та особливості проголошення Акту відновлення української державності 30 червня 1941 року. Дайте оцінку цього акту в історіографії.
- •15. Охарактеризуйте воєнно - мобілізаційні заходи радянського уряду на початку німецько - радянської війни.
- •16. Охарактеризуйте діяльність оун на початку німецько - радянської війни.
- •18. Охарактеризуйте виникнення та діяльність Української Головної Визвольної Ради.
- •19. Охарактеризуйте причини виникнення та функціонування дивізії „сс - Галичина".
- •20. Проаналізуйте особливості виникнення „Поліської Січі" та передумови утворення Української Повстанської Армії.
- •21. Прослідкуйте, як корінний перелом у ході Другої світової війни вплинув на вирішення українського питання.
- •22. Проаналізуйте особливості господарського режиму в Україні під час німецької окупації.
- •23. Охарактеризуйте політику німецько - фашистських окупантів в галузі освіти та культури.
- •24. Охарактеризуйте воєнні операції по визволенню Західної України від німецько-фашистської окупації.
- •25. Прослідкуйте воєнні операції по визволенню Лівобережної України та Криму (січень — травень 1944 р.) від фашистської окупації.
- •Операції радянських військ по звільненню Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)
- •26. Проаналізуйте особливості діяльності упа в період літа 1943 — осені 1944 року.
- •27. Охарактеризуйте німецький окупаційний режим та його особливості у різних регіонах України.
- •28. Проаналізуйте проблему колабораціонізму на українських землях у період Другої світової війни.
- •29. Охарактеризуйте особливості та завдання радянського партизанського руху у роки німецько - радянської війни.
- •30. Проаналізуйте причини та наслідки Карпатського рейду Сидора Ковпака.
- •31. Прослідкуйте еволюцію тактики Української Повстанської Армії у 1942 - 1945 роках.
- •32. Визначте особливості стратегії і тактики упа у повоєнний період.
- •33. Проаналізуйте боротьбу загонів оун і упа з радянською системою у Західній Україні у післявоєнний період
- •34. Охарактеризуйте українсько - єврейські відносини у роки війни.
- •35. Визначте основні причини протистояння упа та ак у період Другої світової війни.
- •36. Порівняйте мету та завдання повстанського та партизанського рухів Опору у період війни.
- •37. Проаналізуйте зміни в етнічному складі населення урср у післявоєнний період.
- •38. Проаналізуйте особливості здійснення колективізації у Західній Україні у післявоєнний період.
- •39. Прослідкуйте причини та процес ліквідації Української греко -католицької церкви.
- •40. Охарактеризуйте етапи українсько — польских переселенських акцій 1944 - 1946 років.
- •І етап репатріації
- •Іі етап репатріації
- •Ііі етап репатріації
- •41. Проаналізуйте суть та наслідки операції „Вісла".
- •42. Прослідкуйте процес врегулювання повоєнних адміністративно - територіальних змін в Україні.
- •43. Визначте наслідки Другої світової війни для України.
- •44. Проаналізуйте особливості відбудови на території західних областей урср після Другої світової війни.
- •45. Проаналізуйте міжнародну діяльність урср у післявоєнний період.
18. Охарактеризуйте виникнення та діяльність Української Головної Визвольної Ради.
Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) — орган політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі» (Тимчасовий устрій УГВР), утворений в Україні наприкінці другої світової війни з ініціативи УПА й рев. ОУН (ОУН(б)). Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля протинімців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН, хоч остання залишалася організаційною й ідеологічною базою УГВР.
Формування. У січні 1944 з мандату командування УПА Л. Шанковський очолив ініціативну комісію, яка встановила зв'язки з окремими представниками колишніх партій та непартійними діячами. Представники ОУН полк. А. Мельника не погодилися увійти до планованого керівного органу. Установчі збори УГВР відбулися 11 — 15 липня 1944 року поблизу с. Недільна на Самбірщині під охороною відділів УПА. У зборах взяло участь 20 осіб, інші 5 погодилися прийняти мандати, але не могли прибути. Між засновниками більшість не належала до ОУН; 10 з них походили з північно-західних Земель та Наддніпрянщини. В Україні згодом кооптовано 4 члени (до 1950 року).
Ідеологічна та політична платформа. На зборах, якими керував Ростислав Волошин, схвалено тимчасовий устрій, платформу та універсал УГВР до українського народу. УГВР ухвалила демократичні засади державно-політичного життя і соціально-економічну програму майбутнього устроюУкраїни. Обрано президію УГВР: президент - Кирило Осьмак з Києва (помер у Володимирській тюрмі), віцепрезидент - В. Мудрий, о. І. Гриньох та І. Вовчук, генеральний секретаріат (гол. Роман Шухевич — Т. Чупринка), генеральний суд і генерального контрольного.
Функції та діяльність. В Україні під радянською окупацією УГВР керувала через УПА збройною боротьбою та вела через ОУН політичну і пропагандивну діяльність проти радянської влади. Офіційними виданнями були «Вісник УГВР» (1944 — 45), «Бюлетень інформації УГВР» (9 випусків, 1948 — 51); видано також 1 випуск часопису «Самостійність» (1946). Бюро інформації очолював кооптований член УГВР, публіцист П. Полтава. УГВР підтримувала Українську Греко-Католицьку Церкву проти насильної ліквідації та вела пропаганду серед червоноармійців у Західній Україні. У 1946 проведено бойкот радянських виборів. У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали «Звернення Воюючої України до всієї українсько еміграції» із закликом активізувати визвольну справу за кордоном. По смерті Р. Шухевича (1950) генеральний секретаріат очолив Ю. Коваль (справжнє прізвище В. Кук). Більшість членів УГВР в Україні загинула або була заарештована. Тоді ж практично УГВР в Україні перестала існувати.
УВГР за кордоном. Уже в кінці 1944 року за кордон виїхала частина членів УГВР і тут оформила Закордонне Представництво (ЗП УГВР), головою якого став о. І. Гриньох. Зовнішні зв'язки та інформацію провадив генеральний секретар закордонних справ М. Лебедь, який у1945 встановив зв'язки з альянтами в Італії. Ще на початку 1944 року представники визвольного підпілля, що діяли від імені ініціативної комісії УГВР, вели розмови та досягли деяких узгоджень (взаємний ненапад на спільній території дій) з польським підпіллям (Армія Крайова) та урядовими і військовими представниками Румунії й Угорщини. Уже в еміграції вислано низку меморіалів, серед інших на Мирову конференцію в Парижі (спільно З представником екзильного уряду УНР), ведено інтенсивну інформативну діяльність (Українська Пресова Служба), організовано допомогу рейдуючим на захід відділам УПА та утримувано контакти з підпіллям в Україні. При ЗП УГВР діяла Місія УПА. До 1948 року Закордонні Частини ОУН (С. Бандери) підтримували ЗП УГВР, але незабаром виникли між ними розходження — ідеологічні, тактичні й особисті; лише нова фракція, що в 1954 році розійшлася з С. Бандерою — ОУН за кордоном, співпрацює з ЗП УГВР.
Відносини з іншими українськими міграційними центрами. Спроби стати базою для ширшої консолідації через приєднання до ЗП УГВР інших організацій і партій не мали успіху. З утворенням Укр. Нац. Ради ЗП УГВР заявило, що не має претензій очолювати українське політичне життя в еміграції, а лише є представником революційного руху в Україні і по цій лінії веде свою діяльність за кордоном. Тут з кооптованих нових членів утворено Раду референтів та постали в різних державах делегатури ЗП УГВР.
З середини 1960-их pоків відбуваються неперіодичні конференції середовища УГВР, на яких кооптовано нових членів та обираються керівні органи ЗП УГВР, що вже перестало бути представницькою установою. Разом з кооптованими ЗП УГВР має з того часу (1980) понад 20 членів, у тому числі 10 членів-засновників. З першого складу членів УГВР в еміграції померли: І. Вовчук, Є. Врецьона, о. О. Малиновський, В. Мудрий, З. Пеленський, І. Сім'янчук і П. Чуйко.
Видавнича діяльність. У Мюнхені ЗП УГВР почало видавати з 1951 року двотижневу газету «Сучасна Україна» і місячник «Українська Літературна Газета», на базі яких у 1961 році постав журнал «Сучасність». У Нью-Йорку ЗП УГВР створило в 1952 році дослідницько-видавничу установу «Пролог», який видавав короткий час (1957 — 60) однойменний журнал англійською мовою, а також місячник «Digest of Soviet Ukrainian Press» (1957 — 77). Видавництва «Сучасність» і «Пролог» видали разом понад 100 назв книг історичного, політичного і літературно-мистецького змісту. З 1970-их pоків пресове бюро ЗП УГВР публікує систематично матеріали «Самвидаву» та популяризує український дисидентський рух. Голова «Прологу» до 1973 року був М. Лебедь, пізніше — М. Прокоп, заступник голови ЗП УГВР.