Рівень освітленості міських об’єктів

Освітленість об’єкта	Середня освітленість горизонтальної поверхні, лк, не менше, ніж
Тротуари, що віддалені від проїзної частини	4
Пішохідні містки	10
Автостоянки	4
Підземні пішохідні переходи	40
Пішохідні вулиці	10
Пішохідні доріжки бульварів і скверів	6
Автозаправні станції (комплекси): зона паливороздавальних колонок решта території, яка має проїзну частину і під’їзди з вулиць (доріг)	20 10

Освітленість у межах залізничних переїздів повинна бути не менше: на переїздах І категорії – 5 лк, ІІ – 3 лк, ІІІ – 2 лк, ІV – 1 лк. На перетинах з автодорогами І і ІІ категорій та магістральними вулицями загальноміського значення повинні бути встановленні світильники на під’їздах до переїзду – на відстані 100 м від крайньої рейки.

Рівень освітленості міських транспортних тунелів повинен прийматися за табл. 11.3.

Таблиця 11.3

Рівень освітленості транспортних тунелів

Режим освітлення	Середня горизонтальна освітленість дорожніх покриттів, лк, не менше, відстань від початку в’їздного порталу, м, не менше, ніж
	5	25	50	75	100	125
Денний: тунелі довжиною до 100 м*	1000	750	500	200	60	-
більше 100 м*	750-1000	750-1000	500-650	150-350	75-125	60
Вечірній і нічний	60	60	60	60	60	60
* – Показники приймаються залежно від орієнтації в’їзного порталу: нижній – для північної, верхній – для будь-якої і середній між ними – для південної орієнтації.
Примітка. Для тунелів з прямолінійною трасою довжиною до 60 м штучне освітлення повинне відповідати нормам вечірнього і нічного режимів освітлення.

Середня горизонтальна освітленість проїздів під шляхопроводами та мостами в темну пору доби повинна бути не менше 30 лк.

Для зовнішнього освітлення вулиць, доріг і площ слід застосовувати спеціальні світильники, конструкції яких повинні відповідати умовам навколишнього середовища. Застосування прожекторів і відкритих ламп без освітлювальної апаратури не дозволяється.

Для забезпечення середньої яскравості дорожнього покриття (0,4 кд/м² і більше) та середньої освітленості (4 лк і більше) слід застосовувати світильники з високоекономічними газорозряджувальними джерелами світла: дугові ртутні лампи високого тиску з направленою кольоровістю (ДРЛ), натрієві лампи високого тиску (НЛВТ), металогалогенні (ДРІ) лампи.

На магістральних вулицях і дорогах при інтенсивності руху 2000 авт./год. і більше, а також у районах, в яких повітря вміщує більше 0,5 мг/м³ пилу, диму та кіптяви, слід застосовувати закриті пилезахисні світильники, а для освітлення транспортних і пішохідних тунелів –спеціальні світильники.

Співвідношення відстані між світильниками до висоти їх підвішування не повинне перевищувати 5 : 1 на вулицях і дорогах усіх категорій за однобічним, осьовим або прямокутним їх розташуванням; 7 : 1 – за шаховою схемою розміщення.

При ширині проїзної частини 12...15 м і нормативній яскравості покриттів 0,6 кд/м² і більше допускається однобічне освітлення проїзної частини. Якщо ширини проїзної частини більше 15 м – в усіх випадках слід передбачати двобічне освітлення.

Якщо тротуар відокремлюється від проїзної частини розподільчою смугою завширшки 5 м і більше, для його освітлення необхідно передбачати додаткове освітлення.

Освітлення перехресть, залізничних переїздів і пішохідних переходів у одному рівні повинне забезпечуватися світильниками вуличного освітлення однієї і тієї самої зовнішньої форми, але відрізнятися, при можливості, кольором від джерел світла на вулицях і дорогах, на яких вони розташовані.

Опори світильників слід розміщувати за межами проїзної частини з урахуванням категорій вулиць та доріг на відстані від зовнішнього краю бордюру чи запобіжної смуги до поверхні опори не менше, м:

Вулиці та дороги:

– магістральні безперервного руху 1,5

– магістральні регульованого руху 1,0

– місцевого значення 0,75

Світильники на вулицях і дорогах з рядовими насадженнями дерев слід встановлювати поза їх кроною на подовжених кронштейнах, повернутими у бік проїзної частини вулиці (дороги) або використовувати тросове підвішування світильників.

У транспортних тунелях світильники встановлюють, як правило, на стінах у кутах перекриття, на висоті не менше 4 м, а в пішохідних тунелях – бажано по осі перекриття при ребристій стелі або на стінах у кутах перекриття при рівній стелі.

При освітленні великих транспортних розв’язок і площ, для скорочення кількості опор і покращення видимості, доцільно використовувати високі опори (20 м і вище) за умови забезпечення зручності обслуговування високорозташованих світильників.

Парапетні системи освітлення, що використовуються на проїзних частинах мостів і шляхопроводів, допускається використовувати обмежено, у випадках, коли інші рішення неможливі.

Кабелі зовнішнього освітлення слід прокладати в ґрунті на відстані 1,5 м від бортового каменю або краю проїзної частини (укріпленої смуги узбіччя).

На рис. 11.1 наведені варіанти схем розміщення світильників на вулицях і дорогах. При проектуванні освітлення на заокругленнях вулиць і доріг слід розміщувати світильники, при їх односторонньому розташуванні, на зовнішній стороні вулиці (рис. 11.2 а). Освітлення залізничних переїздів і пішохідних переходів в одному рівні забезпечується світильниками вуличного освітлення, що розташовані за схемами б, в (рис. 11.2).

Рис. 11.1. Схеми розміщення світильників і освітлювальних конструкцій на вулицях і дорогах

1 – одностороння; 2 – дворядна в шахматному порядку; 3 – дворядна прямокутна; 4 – осьова; 5 – дворядна прямокутна по осям руху; 6 – дворядна прямокутна по осі вулиці

Рис. 11.2. Схеми розташування світильників

а – на заокругленні; б – на залізничному проїзді; в – на пішохідному переході; Н – висота влаштування світильників, м; R – радіус кривизни в плані по осі дороги, м; L – крок світильників, м

Освітлення перехресть в одному рівні слід виконувати за схемами, що приведені на рис. 11.3.

Рис. 11.3. Схеми розташування світильників на перехрестях

а, б – на примиканнях; в – на перехресті