11' Шікільнята загалом опановують фонетичну будову рідної мови, навчають- н ні н.По артикулювати окремі звуки та поєднувати їх у звукосполучення.

1. Іршягом дошкільного віку діти досягають значних успіхів в оволодінні гра- по мови, структурою простих та складних речень.

Ні ніу мається подальша диференціація функцій мовлення. До функції спілку-

чодається планування своєї діяльності та її регулювання за допомогою

чиїїиемня. Мовлення стає засобом планування, коли переходить з кінця дії на її

ні" ; і засобом довільного регулювання — коли дитина навчається виконувати

іінмпі її. сформульовані за допомогою мовлення (А.О. Люблінська, О.Р. Лурія).

2. мі 11 останнього процесу виникає внутрішнє мовлення, яке стає засобом фн|ім\ іі.ніня й функціонування внутрішніх розумових дій. Поява внутрішнього

• « ознакою розвитку в дитини словесно-логічного мислення, що ґрун-

ці 11.1 >і на практичній діяльності.

Мну і рішнє мовлення — наслідок інтеріоризації мовлення вголос і засіб пере-

'I" 111 ін зовнішніх практичних дій у внутрішні дії. Стосовно дошкільного віку, II II 11-І и лише про генетично ранні й специфічні форми внутрішнього мовлення

ІН І ті конує психологічно внутрішні функції з опорою на зовнішню діяльність).

іппікільників починає формуватися довільна уваги. Вони вже можуть ни- ти і п об'єкти відповідно до потреб своєї діяльності та спеціально зосереджува- ні і цих. Мимовільна увага при цьому не зникає, а продовжує розвиватись,

II |И\ Пііні'іи більшої стійкості та обсягу.

Уже в дошкільному віці починає реально формуватись осо- бистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з роз- витком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціаль- ним оточенням, передусім типовими для даного етапу роз- витку взаєминами з дорослими.

11" релом емоційних переживань дитини є її діяльність, спілкування з оточу- ІІГИІМ І ііі і ом. Освоєння в дошкільному дитинстві нових, змістовніших видів діяль- інн ні пінок розвитку глибших та стійкіших емоцій, пов'язаних не лише з близь- кими і п і віддаленими цілями, не тільки з тими об'єктами, що дитина сприймає, И II ІІіми икі уявляє.

/ІІ'І іі.ніеп» породжує передусім позитивні емоції, причому своєю метою, К н м п о вона набуває для дитини, та самим процесом її виконання.

•і її потреба дошкільника в товаристві ровесників, внаслідок чого інтен-

Нініін ріп никаються соціальні емоції (симпатії, антипатії, уподобання тощо).

Ції чім 111, інтелектуальні емоції. У процесі спілкування дитини з дорослими

фнрм .( Я її моральні почуття. Урізноманітнюються прояви почуття власної

|| ін розвивається як самолюбство, так і почуття сорому, ніяковості.

і і І !• ч хо логічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 51

ІІІ ІІІІІЛОГІЧНІ III ІіИ ІМПОСТІ |НІІІІІИКу

ІН нОиегості .цінника

44

Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік] "< " хологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 52

Важливе значення у формуванні моральних почуттів мають дитячі уявленії про позитивні еталони, що дозволяють передбачати емоційні наслідки власно поведінки, завчасно переживати задоволення від її схвалення як "хорошої" або невдоволення від її оцінки як "поганої". Таке емоційне передбачення грає ви| шальну роль у формуванні моральної поведінки дошкільника (О.В. Запорожець) Дошкільник починає відособлюватися від дорослого, диференціюючи се як самостійну людську істоту. При цьому поведінка дитини зорієнтована над рослого (його вчинки та стосунки з людьми) як зразок для наслідування.

Вирішальну роль у засвоєнні зразків поведінки відіграє оцінка, яку авторитеї для дитини люди дають іншим дорослим, дітям, героям казок та розповідей той

Орієнтація поведінки дошкільника на дорослого зумовлює розвиток її довії ності, оскільки тепер постійно зіштовхуються як мінімум два бажання: зроби щось безпосередньо {"якхочеться''') чи діяти відповідно до вимог дорослого (" зразком'''). З'являється новий тип поведінки, яку можна назвати особистісшц Поступово розвивається певна ієрархія мотивів, їх супідрядність. Діяльніе дитини тепер зумовлюється не окремими спонуканнями, а ієрархічною сисп мою мотивів, у якій основні та стійкі набувають провідної ролі, підпорядковую! ситуативні пробудження. Пов'язано це з вольовими зусиллями, потрібними д досягнення емоційно привабливої мети.

І Цо 11 арші стають діти, то рід- ин \ • ч. поведінці проявляються "І" і' і мені дії, їм легше впоратися шнанням необхідних для до- ні мети дій всупереч обста-

ММІІІІМ.

ІІІІ розвиток вольових якостей ми їм і пішо впливає гра. Відособлю-

і під дорослого, дошкільник

иі і \ ііні м активніші взаємини з од- ні- її і міми, які реалізуються переду- I І , і І н, де необхідно підкорятися їм цінім правилам, обов'язковим для мі її ті мінувати заздалегідь визна- ІИІІІ ції.

111 и пііі діяльність надає сенсу во-

н му іусиллю, робить його ефек-

їм І Іа розвиток волі у цьому

Ніні іін ні і нвно впливає продуктив- нії ін і рудова діяльність дитини.

І> ним НІ,ник робить перші кроки

> і- піашіі, розвитку самосвідо-

Шчіііі Об'єктами самопізнання є іі|і|и мі чіп піни тіла, дії, мовні акти, кНіші'іі, переживання та особистісні •МИ'11

I рі і пін і ком довільності психічних процесів стає можливим їх усвідомлення, ні " і\ і основою саморегуляції.

N 11 н' 11.111 і і грі, виконуючи різноманітні завдання, діти порівнюють свої досяг- Й^ііііи і досягненнями інших, оцінюють не лише наслідки своєї роботи, але й и мі ні мі мі іивості, вчаться контролювати себе та ставити перед собою конкретні IIІНШІ II

І ііміиіпіііка дитиною власних учинків,умінь та інших якостей формується на

їм суджень дорослих. З віком зростає об'єктивність дитячих само-

і|!ііпі.

Кн|і.ні і гриою є схильність дитини до самоутвердження спочатку в очах до- ЙНІомін. їх 11 їм однолітків, а згодом — і у власних очах.

і і І !• ч хо логічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 53