Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
психологія тема 3.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.08.2019
Размер:
353.27 Кб
Скачать

і і І !• ч хо логічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 49

і/штильна діяльність — це спілкування з дорослими, які не тільки активізу-

< примовують, стимулюють дії, а й керують процесом їх формування. Діти

от гь знання, вміння й навички, оскільки вивчають необхідні для цього дії та

ми | >і 11 и і. оволодівають способами їх виконання. Серед таких дій назвемо переду- ім цілеспрямоване сприймання об'єктів, виділення їх характерних ознак, групу- нінн предметів, складання оповідань, перелік предметів, малювання, читання, ну минім музики тощо.

І'о п. навчання в розумовому розвитку дитини зростає, якщо має місце на- ц і ні м. окремих знань, а певної їх системи, та формування потрібних для їх дій (О.В. Запорожець та ін.).

Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємозв'язані сік орнии сторони — засвоєння уявлень про різноманітні властивості

ІИІІІІІІІ (Ж*

предметів та явищ і оволодіння новими діями, які дають змо- » їм мі та більш диференційовано сприймати світ.

111 Її ранньому віці у дитини накопичилося певне коло уявлень про ті чи інші

і ме і і предметів, і деякі з таких уявлень виконували роль зразків, з якими

повалися нові предмети у процесі їх сприймання. Тепер же починається

м |і. м і під предметних зразків, що базуються на узагальненні індивідуального и пі іу 'ііітини, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів, тобто н|.іи і и них людством уявлень про основні різновиди властивостей і відношень Ці їм іру, форми, розмірів предметів, їх розташування у просторі, висоти звуків, (мни і проміжків часу тощо).

І Іінлупове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх іп н ми 11 паї іія—одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкіль­нім \ пий Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження и пні.їм' >і і овування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється п І її иуеїм у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

І Ін|і,пильно дитина засвоює слова, що означають основні різновиди власти- пп і. н предметів. Слово—назва закріплює сенсорний еталон, дає змогу точніше

ІV і млепіше його застосовувати. Але це можливо за умови, що слова-назви

Шин і і.і ч на основі власних дій дитини з обстеження та використання відповідних ІІНМІІМІМ

V шіьному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слу-

мін ). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів,

11.ся звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці

«і того, що дитина оволодіває новими способами сприймання,

ї ї «і.їм і і і. іабезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних і и інійн іеіі та взаємозв'язків.

Дії сприймання формуються залежно від оволодіння тими видами діяльносі

що вимагають виявлення й урахування властивостей предметів та явищ. Розш

ток зорового сприймання пов'язаний передусім із продуктивними видами діял ності (малюванням, аплікацією, конструюванням). Фонематичний слух розвив

ється у процесі мовного спілкування, а звуковисотний слух — на музичних

няттях (з допомогою ігор-вправ, побудованих за принципом моделювання зв

ковисотних відношень).

Поступово сприймання виділяються у відносно самостійні дії, спрямовані і

пізнання предметів та явищ навколишнього світу, виконання перших перцепти

них завдань.

Перцегітивні дії, адекватні об'єкту, починають формуватися у дітей п'яти шести років. їх характерною ознакою є розгорненість, включення до свого скл ду великої кількості рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи окої

У тісному зв'язку з удосконаленням сприймання розвиваеп ся і мислення дитини. Як уже зазначалося, наприкінці ра« нього дитинства на основі наочно-дійової форми мислеш

починає складатися наочно-образна форма. У дошкільному віці має місце подальший розвиток. Мислення стає образно-мовним, тобто таким, що сгіир ється на образи уяви і здійснюється за допомогою слів. Усе це є свідченням тог

що мислення набуває певної самостійності, поступово відокремлюється від пра тичних дій, у які було вплетене раніше, стає розумовою дією, спрямованою і

розв'язання пізнавального мислительного завдання.

Зростає роль мовлення у функціонуванні мислення, бо саме воно допомап

дитині мислено ("про себе") оперувати об'єктами, порівнювати їх, розкриваї

їхні властивості та співвідношення, виражаючи цей процес та його результат в судженнях і міркуваннях. Мотивами такої діяльності є прагнення зрозуміти ятм

ща оточуючої дійсності, з'ясувати їхні зв'язки, причини виникнення тощо.

Діти чутливі до суперечностей у своїх судженнях, вони поступово вчатьі

узгоджувати їх, міркувати логічно. Необхідною умовою цього є достатня обізн

ність з об'єктами, про які йдеться у їхніх міркуваннях.

Розвиток мислення дітей дошкільного віку значно прискорюється, якщо в відбувається не стихійно, а в умовах цілеспрямованого і правильно здійснювані го керування з боку дорослих за цим процесом.

Розвиток мислення тісно пов'язаний із суттєвими позитивними зрушенням у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас, досягаючи до семі

років 3500-4000 слів. У словнику, окрім іменників та дієслів, значне місце посілі ють прикметники, займенники, числівники та службові слова, згідно з їх співвц

ношенням у мові, якою дитина оволодіває.

44

Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік] "< " хологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 50

Інтелектуаль­ний розвиток