Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік] "< " хологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 40

лишньому світі: біологічні детермінанти вже істотно деформовані, а мовні ще по настільки сформувалися, щоб дитина з їх допомогою могла вільно керувати сво єю поведінкою.

Спостерігається загальний регрес життєдіяльності дитини, ніби зворотниі розвиток. Емоційно він виявляється в афективних реакціях. Часто має місце по рушення всіх біоритмів, зокрема, сну; порушення задоволення житгєвих потрсі (наприклад, почуття голоду); емоційні аномалії (похмурість, плаксивість, надмірі! вразливість).

Кризу першого року не вважають гострою. Встановлення нових стосункі з дитиною, надання їй певної самостійності у дозволених межах, терпіння і витри мка дорослих пом'якшують характер кризи.

Основними новоутвореннями цього періоду розвитку є формування струк тури мовної (наприкінці першого року дитина вимовляє перші слова) та предмеї ної (дитина освоює довільні дії з предметами оточуючого світу) дій.

Мову однорічної дитини Л.С. Виготський назвав автономною. Вона служи! і іерехідним містком між пасивною^ активною мовою. За формою вона є спілкуван ням, за змістом — емоційно-безпосереднім зв'язком із дорослими та ситуацією. ]

Особливості автономної мови: не співпадає з мовою дорослих артикуляційн й фонетично, а також за значенням (багатозначність дитячих вокалізацій); мож застосовуватися для спілкування лише з утаємниченими у "шифр" дитячої мові та в конкретних ситуаціях; своєрідний зв'язок між словами, внаслідок чого мов нагадує ряд вигуків, вимовлених у стані афекту.

Поява й зникнення автономної мови знаменує початок і кінець кризи першо го року.

3.2. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства

„ Інтенсивний фізичний ріст дитини на етапі раннього дитин

Фізичним , . . .

ства (від одного до трьох років) продовжується, хоча иогі

розвиток х-л •

^г темп дещо сповільнюється. Окрім цього, має місце анатоміч

не формування і функціональний розвиток тканин та органів. Швидко збільшу ється вага. Змінюється співвідношення між величиною голови, тулуба та кінці вок. Уже до двох років у дитини прорізуються молочні зуби. Розвиваються орга ни дихання та кровообігу тощо.

Підвищується працездатність нервової системи, збільшується загальна ваг мозку, зростає регулююча роль кори великих півкуль та її контроль над підкірко вими цен трами.

мі > шГ>езпечення її життєдіяльності. Однак є і відмінності.

і'і і ній іок психіки у ранній період залежить від ряду факторів. Суттєву роль тут і ні |іиі оволодіння дитинок) прямоходінням, що робить її спілку вання з оточу ю- ін' і' ні іпм самостійнішим, розширює коло речей, які стають об'єктами пізнан­ий | їм і ні тлі здатність орієнтуватись у просторі та маніпулювати різноманітни­ми предметами.

Мніїімулятивнадіяльність поступово змінюється предметною діяльністю, іі|іиміиііімоіо па засвоєння суспільно вироблених способів використання пред-

II і їм і кування з дорослим стає формою організації, засобом здійснення

•і» г н 11 ції діяльності. Воно перестає бути власне діяльністю, оскільки в ранньо- • і ніш дитина цілком зосереджується на предметі. Це виявляється, наприклад, і іим\ нк дитина сідає на стілець чи возить за собою машинку (вона постійно

їм ч па предмет). Однак самостійно оволодіти способами використання пред-

мишок не може: функціональні властивості предметів відкриваються йому

її І» і п ііі'іалі.но-виховний вплив дорослого. Наприклад, деякі предмети вимаг а­нні мі їм і окресленого способу дії (закривання коробок кришками, нанизування 11 н ні. пірамідки, складання конструкторів тощо). Для інших спосіб дії жорстко (ііі'М і і ї ї н їх суспільним призначенням — це предмети-знарядця (молоток, олі- і" мі іюжкатаін.)

юдіиня предметною діяльністю суттєво впливає на психічний розвиток

і" і шиї н ранньому віці.

Пі і річ ному році життя починають формуватися (своїх зрілих форм вони і ■ мі їй и і. ш межами раннього дитинства і вже тоді визначають психічний розви­ті і їй ті види діяльності, такі як гра, малювання, конструювання, ліплення таін.

■ міні нірачене вкрай важко.

V і ці її.пій діяльності з дорослими дитина поступово починає розуміти зв'яз- ' м Між ' нонами та реальністю, що стоїть за ними.

Іі\ |і\ниво формується активна мова дитини. Зростає словниковий запас (на нп ні і рс іт,ото року дитина використовує вже близько 1500 слів, тоді як роком |ігіМІнн' близько 300). Засвоюється граматична й синтаксична будова та звуко­

Гімшгіок

їй ІШЧІІІІХ

функцій

Досвід, накопичений у предметній діяльності, служить осно- вою розвитку мовлення дитини. Період раннього дитинства є сензитивним для розвитку мовлення, тобто засвоєння мови в цей час проходить з максимальною ефективністю, а надо-

вий лад рідної мови. Формування активної лексики є джерелом усього психічн го розвитку дитини.

На початку періоду раннього дитинства малюк уже починає сприймати вл( тивості оточуючих предметів, вміє знаходити між ними найпростіші зв'язки та в користовувати їх. Усе це створює необхідні передумови для подальшогорозумт го розвитку, що протікає в тісному взаємозв'язку з оволодінням дитиною предмі ною діяльністю, мовленням, елементарними формами гри, малювання тощо.

Основою розумового розвитку є оволодіння дитиною новими видами А сприймання т<х мислення.

Сприймання в цьому віці розвивається передусім за рахунок дій, що форм ються у предметній діяльності. Добираючи різноманітні предмети за формо! кольором чи розмірами, дитина оволодіває зовнішніми орієнтувальними діямі Від порівняння властивостей предметів за допомогою таких дій малюк посту по во переходить до зорового порівняння. Водночас із зоровим сприйманням у раї ньому дитинстві формується і слухове. Загалом сприймання предметів набув більш цілісного характеру.

ШЧ Розглянемо один із експериментів Курта Левіна. Гоупа дорослих пере- бувала 10-15 хвилин у порожній кімнаті, очікуючи, що за ними незабаром зайдуть. Усі почали роздивлятися довкола, і дії кожного визначалися тим, що він бачив. Якщо це був годинник, людина дивилася, котра година; лист викликав бажання довідатися, кому він адресований, різнобарвні паперові стрічки на вікнах — бажання посмикати за них тощо. Речі ніби притягували людей до себе, зумовлюючи їхню поведінку (Левін назвав її польовою). За спогадами учениці Левіна Б. В. Зейгарник, лише літній професор не виявив польової поведінки: заглиблений у свої думки, він сів у крісло, дістав із порт­феля рукопис і почав читати. Це був виняток; як правило, у певних ситуаці­ях ми всі поводимося за польовим типом.

Діти раннього віку максимально залежні від того, що безпосередньо сприймають. їхня поведінка має польовий, імпульсивний характер; ніщо з то­го, що лежить за межами наочної ситуації, не привертає уваги. Експери­мент Левіна доводить, що до 2 років малюк узагалі не може діяти без опори на сприйняття. Поставлене перед дітьми завдання — сісти на великий камінь, що лежить на галявині, — виявилося вкрай важким, оскільки спочатку треба було відвернутися від каменя, а отже, перестати його бачити. Діти багато разів обходили камінь, торкалися до нього, гладили, щоб, принаймні, відчути його тактильно. Лише одному хлопчикові вдалося зберегти опору на зорове сприйняття: він нахилився, і, дивлячись на камінь між широко розставленими ногами, врешті-решт сів.

З усього вищесказаного випливає цікава особливість: у ранньому віці спостерігаються лише елементарні форми уяви (наприклад, передбачен­ня), але творчої уяви ще немає. Внаслідок цього дитина не здатна щось вигадати, обманути. Тільки наприкінці раннього дитинства у неї з'являєть­ся можливість фантазувати.

43

І Ісу ч її іі.но розширюється коло об'єктів, що привертають .увагу малюка. По- ііііниі і'і м і другого року, дитина активно придивляється, прислухається до них, и і її більше цікавлять не самі об'єкти, а дії над ними.

11| пам'яті загалом мають мимовільний характер, однак розуміння ди­ши і ні в та оволодіння активним мовленням детермінує перші прояви довіль­ні» 11

• н ни дінні дитини, їїдіях з іграшками, перших спробах малювання виявляю-

'і 1.1 ні уяви, хоча їх украй важко відокремити від образів пам'яті. Натретьо-

н і -ми гя активізується репродуктивна уява, що проявляється, приміром,

, ін |и іпч-і-пні вже відомих дій на нову ситуацію тощо.

• предметних практичних діях зароджується і мислення ди тини, перші гіаро- ІЬІІ иииіо проявляються наприкінці першого року життя. Мислити малюк поки

ній мите пише про ті предмети, які бачить, з якими щось робить. Мислення

и,ся у наочній ситуації практичними діями (наочно-дійовемислення)

і інші і оді, коли дитина прагне досягти конкретної мети, спосіб досягнення якої ІІІ ні ііідоміій.

/ІІІ і ініл вчиться мислити, застосовуючи практичний аналіз (ламає іграшки, шиї і і ні у на ш, що у них всередині), практичний синтез (складає новий об'єк т із

їй і 11 інс труктора), відкриваючи для себе нові властивості об'єктів у процесі

н|иііі нічного та мовного спілкування з дорослими тощо.

І її ріні узагальнення діти раннього віку здійснюють на основі окремих, най- Ніімі і ознак, хоча вони часто несуттєві.

Помітні зміни відбуваються на другому—третьому році жит-

I НИНІШНІЙ .. . . .. „

тя і в емоціино-еольовіи сфері дитини. Зумовлені вони пе-

ІИІІИІІІОК

редусім розширенням кола п спілкування, оволодінням мов­ними шсобами та розвитком елементів самостійності.

Ці 11 ш іа емоційно реагує тільки нате, що безпосередньо сприймає. Вона гост- |і" їй |н мішає неприємну процедуру в кабінеті лікаря, але вже за кілька хвилин > ні ні ш і і.і і жваво цікавиться новою обстановкою. Малюк не здатний засмучу ва-

1. ІІІ і| 41 ре і те, що в майбутньому його очікують неприємності, його неможливо ні 11ні і\ п.11 н тим, що станеться через кілька днів.

1.11 іінім ди тини ще нестійкі, вона не може самостійно їх контролювати і стри- • ініі и (обмежують бажання лише покарання й заохочення дорослих). Усі ба- «ііінііі мають однакову силу, ієрархія мотивів у ранньому дитинстві відсутня. V ні і їм \ ісгко переконатися. Якщо 2-3-річну дитину попросити вибрати собі пі, і іінькох нових іграшок, вона буде довго їх розглядати й перебирати. Потім и . і ні н.ме одну, але після наступного прохання — піти з іграшкою до іншої

2. пін і и знову почне вагатися. Поклавши іграшку на місце, дитина перебира-

Упродовж усього періоду дошкільного дитинства (від трьох до семи років) продовжується інтенсивне дозрівання організ-

|ИІІІІІІТОК му дитини, що створює необхідні передумови для більшої

. м-1 йності, засвоєння нових форм соціального досвіду внаслідок виховання

V і| і.ік терне для раннього віку стрімке збільшення росту та ваги дещо сповіль-

и (прискорюючись знову наприкінці дошкільного віку). Важливого зна-

(5уває окостеніння скелета при збереженні хрящової будови окремих

Ми збільшення ваги м'язів (розвиток загальної мускулатури випереджає

фпрмуішшія функцій дрібних м'язів руки). Удосконалюється діяльність еерцево-

і | німині СІІСТЄМИ.

44 Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік] "< " хологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 45

Криза трирічного віку

Примхливість. Близька до негативізму й упертості, але має більш .;снералізований і безособовий характер. Це протест проти порядків, що Існують вдома.

Свавілля. Прагнення до емансипації від дорослого. Дитина хоче бути < и імостійною. Це дещо нагадує кризу першого року, але тоді було прагнення до фізичної самостійності, а тепер йдеться про глибший рівень — самос­тійність наміру, задуму.

Знецінювання дорослих. Батьки переживають справжній шок, почу­тий від дитини "дурень"або щось подібне.

Протест-бунт. Виявляється у частих сварках із батьками.

У родинах з однією дитиною зустрічається прагнення до деспотизму. Дитина вишукує безліч способів для виявлення деспотичної влади над ото­чуючими.

II (К нові цієї кризи—об'єктивне протиріччя між новою тенденцією дитини їм і н м> ч' рійного задоволення власних потреб та прагненням дорослого зберегги | п дній стиль стосунків і обмежити тим самим активність дитини.

11 пуг чітка когнітивна симптоматика наближення кризи: гострий інтерес ди- інііи до свого зображення у дзеркалі; стурбованість, як вона виглядає в очах Пінні n, і.щікавленість дівчаток своїм убранням, заклопотаність хлопчиків влас- ні ми і іімиетентністю, наприклад, у конструюванні; гостра реакція на невдачі.

і «писана криза є, зрозуміло, тимчасовою, але пов'язані з нею новоутворення І МІ Іиіфсмлення себе від оточуючих, порівняння з іншими тощо) — важливий Н ІН \ III пхічному розвитку дитини.

І І|іщ пення дитини цього віку до самостійності знаходить найпродуктивніше н м 111 п н' 111 ія у формі гри, тому криза трьох років і розв'язується шляхом переходу І іIII ніігровоїдіяльності.

І І ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ФІІНЧІІНЙ

Дошкільний вік характеризується виникненням нової соці

ильної ситуації розвитку. У дитини вже з'являється колі елементарних обов'язків. Змінюються взаємини з доросли

ми, набуваючи нових форм: спільні діїпоступово змінюють

ся самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого.

З'являється можливість систематичного навчання згідно з певною програ мою, хоча останню можна реалізувати лише в тій мірі, в якій вона стає власно»

програмою дитини (Л.С. Виготський).

Окрім того, в цьому віці дитина вже вступає в певні стосунки з однолітками

що також визначає ситуацію її розвитку.

Внутрішня позиція дошкільника стосовно інших людей характеризується пе

редусім усвідомленням власного "Я" та своїх вчинків, величезним інтересом де

світу дорослих, їхньої діяльності та взаємин.

Особливості соціальної ситуації розвитку дошкільнят виражаються в характер- них для них видах діяльності, передусім у сюжетно-рольовій грі, яка створкх

сприятливі умови для доступного в цьому віці освоєння зовнішнього світу.

44

Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік] "< " хологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 46

Соціальна ситуація розвитку