1.Ресурсна база вуглеводнів і першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні

За запасами нафти Україна займає, четверте, а газу - третє місце в Європі, але за рівнем видобутку значно поступається країнам з близькими до неї запасами.

Видобувні початкові сумарні ресурси (ПСР) вуглеводнів становлять 8417.8млн.т у.п., зокрема, на акваторіях 1531.9млн.т. Ресурси нафти з конденсатом дорівнюють 1706.2млн.т (на аквато­ріях 215млн.т), вільного та розчиненого газу - 6711.6млрд.м³ (на акваторіях 1316.9млрд.м³).

Основними н-г регіонами є:

-Карпатська НГП

-Балтійсько-Переддобружська НГП

-Припятсько-Донецька НГП (ДДЗ, Північний Донбас)

-Причорноморсько-північнокавказька-мангишласька (Одес.обл.,Крим)

Значні перспективи слід повязувати з нетрадиційними джерелами вв: високов’язкі нафти, залишковий нафт.конденсат і карб.колекторах, газ в низько проникних колекторах (газ центрально-басейного типу), вугільний метан, водорозчинний газ, метан газогідратних скупчень у Чорному морі.

В Україні перспективним є отримання синтетичних вв при підз.газифікаціях вугілля (ДДЗ,Придніпр.прогин) та дистиляція чорносланцевих фацій (ДДЗ,Донбас, Передкарп.прогин).

На початок 1998 р. з надр України видобуто 347.0млн.т нафти з конденсатом, 1711.2млрд.м³ газу. Розвіда­них запасів нафти і конденсату категорій А+В+С, налічується 227.5млн.т, газу 1136.6млрд.м³; більшість (88.5%) сконцентрована на глибинах до 5км.

Залишкові нерозвідані ресурси України категорій С₂+С₃+Д скла­дають 4996.7млн.т у.п. Розподіл їх по регіонах нерівномірний. У надрах Східного регіону міститься 42.2%: 1782.3млрд.м³ газу і 326.1млн.т нафти з конденсатом. Ресурсна база морських акваторій 29.5%. Частка Західного регіону складає 23.2%, але слід відзначити, що тут знаходяться значні ресурси нафти - понад 540млн.т, або 60.8% нерозвіданих. Більшість з них залягає на глибинах (5...7км), і потрібно ще довести рентабельність їх освоєння. Слабо (лише на 10%) реалізовані початкові ресурси континентальної частини Південного регіону.

Отже, Україна має ще великі потенційні можливості для нарощу­вання розвіданих запасів вуглеводневої сировини та збільшення її видобутку. Нерозвідані ресурси вуглеводнів Східного регіону склада­ють 2108.4млн.т УП, що свідчить про перспективність та необхідність продовження пошуків газу та нафти до 2010 р. і далі.

На перший погляд наведені дані дають підставу вважати, що нафто­газовидобувна промисловість України надійно забезпечена розвіданими запасами нафти і газу (з сучасним рівнем видобутку забезпеченість з нафти становить близько 49 років, а з газу - 62 роки).

Однак ілюзорність цих цифр підтверджується тим фактом, що на переважній більшості значних родовищ з колекторами, які характери­зуються високими ємнісними і фільтраційними властивостями, вже досягнуто нафтовилучення, близьке до проектного.

Таким чином, багаторічна експлуатація родовищ нафти і газу, особ­ливо великих і середніх за запасами, призвела до значної вичерпаності відносно легковидобувних запасів і до істотної зміни структури залишкових запасів. Сьогодні понад половину (57%) поточних розвіда­них запасів нафти за своїми характеристиками віднесено до категорії важковидобувних. Це, перш за все, запаси в низькопроникних колекторах, підгазові зони, нафтові облямівки газових покладів, поклади високов’язких нафт, високообводнені зони нафтових покладів, невеликі за запасами поклади газу з високим вмістом конденсату та ін.

Висока ефективність ГРР в останні роки пояснюється передусім тим, що за відсутності необхідних асигнувань геоло­горозвідувальні підприємства зосереджували зусилля на дорозвідуванні відомих родовищ, де можна було отримати гарантований приріст запа­сів, і практично не розпочинали робіт на нових перспективних об’єк­тах. Проте на сьогоднішній день наробітки минулих років, за рахунок яких здійснювались прирости запасів вуглеводнів в останні роки, практично вичерпано. Без збільшення обсягів робіт і виходу на нові об’єкти подальше нарощування ресурсної бази нафтогазовидобутку в Україні неможливе. Варто підкреслити, що вже п’ять років поспіль приріст запасів нафти і газу залишається меншим від їх видобутку.

Для того, щоб забезпечити обсяги приростів запасів вуглеводнів на рівні мінімально необхідних, поряд із стратегічним завданням створення нормативного поля для забезпечення економічних умов підготовки власної ресурсної бази слід вирішити організаційно-технологічні завдання, а саме: законодавчо визначитись, що головною продукцією (товаром) геолого­розвідувальної галузі в ринкових умовах є запаси і ресурси вугле­воднів у надрах, які передаються державою у тимчасове користування надрокористувачам. При цьому ресурси і запаси в надрах ототожнюються із створеними основними фондами; забезпечити максимально повне і ефективне використання коштів, отриманих за рахунок відрахувань нафтогазовидобувних підприємств на ГРР; залучити додаткові капі­тальні вкладення у ГРР на нафту і газ шляхом проведення активної інвестиційної політики та створення сприятливих умов для зарубіж­них і вітчизняних недержавних інвесторів.

Коло геологічних проблем, що потребують вирішення, охоплює:

- оцінку ресурсів вуглеводнів на глибинах понад 7км з прог­нозом їх поширення, фазового і хімічного складу;

- вивчення ємнісно-фільтраційних та екрануючих можливостей глибокозалягаючих горизонтів у різних геологічних умовах;

- посилення літолого-фаціальних досліджень і прогнозування геологічного розрізу, як основи для виявлення пасток неантиклінального типу, роль яких в умовах вичерпання фонду традиційних антик­лінальних структур постійно зростає;

- вивчення нафтогазоносності карбонатних колекторів;

- геолого-економічне обгрунтування нижньої межі дебіту наф­тових та газових свердловин у різних геолого-промислових умовах.

Як зазначається в Національній програмі, з урахуванням тео­ретичних міркувань та практичного досвіду формування найбільш ефективних напрямів геологорозвідувальних робіт повинно відбува­тися, виходячи з трьох основних факторів:

1) закономірностей розміщення покладів нафти та газу по стра­тиграфічному розрізу і території нафтогазоносного басейну;

2) кількісної оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів;

3) практичних результатів пошукових робіт в останні роки.

Кожен з цих факторів має свої переваги і недоліки, які слід враховувати для обмеження зайвих витрат на неефективні пошуки і розвідку родовищ.

Для формування найбільш ефективних напрямків геологороз­відувальних робіт необхідне комплексне врахування всіх трьох заз­начених вище факторів - закономірностей розміщення родовищ, кіль­кісної оцінки нерозвіданих ресурсів та практичних результатів пошуків, а також переорієнтації пошуково-розвідувальних робіт і промислового освоєння відкриття родовищ від локального способу до групового.

Серед економічних проблем у визначенні напрямків пошуково-розвідувальних робіт першочергове вирішення яких сприятиме приско­ренню робіт, є розробка системи вартісної оцінки ресурсів і запа­сів у надрах. Прибуток від реалізації ресурсів і запасів вуглевод­нів у надрах або передача їх на конкурсних засадах в тимчасове ви­користання дозволить в ринкових умовах залучити додаткові інвести­ції в геологічне вивчення надр.

При наявності достатньої кількості підготовлених до глибокого буріння і необхідних показників економічної ефективності освоєння їх прогнозних запасів (категорії С₁, з врахуванням геологічного ризику) необхідно зробити програму геологорозвідувальних робіт для кожного нафтогазоносного регіону, області, зони. Для таких розра­хунків необхідні високо достовірні відомості про залишкові ресурси вуглеводнів по стратиграфічних комплексах, по розподілу покладів за величиною їх запасів (не тільки за загальнотеоретичними, але і за науково-практичними критеріями), глибинах залягання тощо.

Слід зазначити, що джерелом фінансування геологорозвідувальних робіт, які виконуються для забезпечення приросту вуглеводнів, є видатки із спеціального фонду державного бюджету, які формуються за рахунок надходжень від зборів з гірничодобувних підприємств за геологорозвідувальні роботи.

Основою для проведення геологорозвідувальних робіт є наявність спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку (ДПР) ділянок надр.