2.2 Відкриття Колумбом Америки та її колонізація

Генуєць Христофор Колумб (1451 – 1506) запропонував у 1492 р.

іспанському урядові Фердинанда й Ізабелли проект подорожі до Індії в

західному напрямку. Колумб виходив із вчення про кулястість Землі.

Іспанський уряд прихильно поставився допроекту Колумба. 3 серпня 1492

р. невелика ескадра у складі трьох кораблів вийшла з гавані Палос в

Атлантичний океан.

Якщо користуватися офіційними документами для визначення найближчої мети

першої експедиції Колумба, то потрібно в першу чергу, пікреслити, що

глухе згадування про материк все ж могло відноситись лише до Азії:

ніякого іншого материка, окрім Азії, - по стародавнім і середньовічним

уявленням – не могло бути в північній півкулі на захід до Європи, за

океаном (нові материки могли бути лише у південній півкулі). [26; 18] 12

жовтня 1492 р. Колумб відкрив один з Багамських островів у Карибському

морі поблизу Центральної Америки. Незабаром він відкрив сусідні великі

острови Гаїті і Кубу. В одній з наступних подорожей Колумб виявив береги

Південної Америки (поблизу гирла ріки Оріноко). Проте нова частина

світу, відкрита Колумбом, не дістала назви за його ім'ям.

Порівняно із справжньою, «Східною Індією» нова, «Західна Індія» Колумба

виявилася бідною, без міст і цивілізації. У тубільців траплялося золото

та срібло, але далеко не в такій кількості, як сподівались іспанці.

Колумб швидко впав у немилість двору.

У 1506 р. він помер у провінційному місті Вальядолід у злиднях, всіма

забутий. Відкритий Колумбом материк дістав назву - «Америка», за ім'ям

іншого італійця, флорентійця Амеріго Веспуччі (1452–1512). Амеріго

здійснив кілька подорожей до «Нової Землі», у 1499 р. прийнів участь в

експедиції Алонсо де Охеда, дослідивши детально північно-східні береги

Південної Америки. [5; 15] Дослідник висловив думку, що це не Азія, а

новий континент. Картографи вже з 1507 р. почали відмічати на своїх

картах землі, відкриті Колумбом, загальною назвою «Земель Амеріго»,

пізніше була змінена на «Америка». [14; 135]

Відкриття Колумба викликало суперництво між Португалією й Іспанією за

нові землі. Щоб запобігти зіткненням, обидві держави уклали між собою в

1494 Р. Договір у Тордесільясі, згідно з яким була проведена межа від

полюса до полюса у 2053 кілометра на захід від островів Зеленого Мису.

Усі нововідкриті землі і води на захід від цієї межі повинні були

належати іспанцям, на схід - португальцям. У 1529 р. у м. Сарагоса було

укладено новий договір, так стався перший поділ колоніального світу.

Колонізація Америки розпочалася відразу ж внаслідок її відкриття. Після

відплиття Колумб залишив частину екіпажу затонувшої «Санта-Марії» на

острові Еспаньйола (Гаїті) побудувавши там форт Навідад (Різдво). Колумб

думав, що це Японія і дав колоністам завдання вимінювати золото. Післявисокості можуть бути певні, що я надам їм стільки золота, скільки

потрібно, якщо їх високості сприятимуть мені своєю милістю, допомогою.

Крім золота вони матимуть прянощі, бавовну - і стільки скільки

забажають...» [13; 45] У цьому листі вказані всі плани іспанців щодо

нових земель. Коли до Навідаду приплила друга експедиція Колумба, то

знайшла спалений форт і трупи колоністів. Колоністи вели себе за

відсутності Колумба як зграя злочинців, поки не натрапили на войовничого

касіка Каонабо. Його воїни напали на Навідад, легко взяли форт. Відразу

ж Колумб організував криваву каральну експедицію. Почалася колонізація

островів Карибського моря.

Колонізація велась вогнем та мечем, і вона призвела до повної загибелі

корінного населення. Після усунення Колумба від справ, в Америку

ринулась маса авантюристів, хоча траплялися серед них і вчені (Амеріго

Веспуччі). А тим часом ситуація в колоніях була дуже тяжкою. На

Еспаньйолі довелося ввести заборону залишати острів боржникам. На одній

з каравел, що прямувала на материкову колонію (нині Панама) виявили

одного з ідальго-боржника на прызвище Васко Нуньєс де Бальбоа. По дорозі

ідальго підняв на кораблі бунт, а дібравшись до колонії захопив там

владу, і організував експедицію для пошуку Тихого океану. 1 вересня 1513

р. двісті конкістадорів вирушили в безсмертя. Лише 29 вересня кілька

вирушили в безсмертя. Лише 29 вересня кілька

десятків солдатів перетнувши Панамський перешийок, дісталися Тихого

океану. Пограбувавши місцевих індіанців, експедиція повернулась в

колонію, де Бальбоа заарештували як заколотника та стратили. Але його

приклад не зупинив інших шукачів пригод. 18 лютого 1517 р. сто

конкістадорів на трьох каравелах під командуванням Ернандеса де Кордови

відправились в експедицію та відкрили державу Майя. [14; 76] У квітні