3.2 Визначення терміну «Ісламський Тероризм»
Для початку варто розібрати головні складові поняття «Ісламський тероризм». Як ми бачимо воно складається з 2х понять «Ісламський» і «Тероризм». Поняття «Тероризм» виходить від поняття «Терор» яке визначається як - залякування своїх політичних супротивників або населення, що виражається в фізичному насильстві аж до знищення. Терором також називається загроза фізичної розправи з політичних або з будь-яких інших мотивах, або залякування з погрозою розправи або вбивства. Синонімами слова «терор» є слова «насильство», «залякування».
Більш сучасне поняття «Тероризм» в російському законодавстві визначається як ідеологія насильства і практика впливу на суспільну свідомість, на прийняття рішень органами державної влади, органів місцевого самоврядування або міжнародними організаціями, пов'язані з залякуванням населення чи іншими формами протиправних насильницьких дії. У праві США - політично мотивоване насильство, скоєне проти мирного населення або об'єктів субнаціональними групами або підпільно діючими агентами, зазвичай з метою вплинути на настрій суспільства. В українському законодавстві тероризм визначаеться як «злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України»
Часто вживаємий термін ісламський терроризм є не політкоректним, оскільки передбачає зв'язок тероризму і всього ісламу в цілому, що більшістю мусульман сприймається негативно.
Більшість політиків вважає що таке поняття як "Ісламський тероризм" є безпідставним , Олександр Торшин - віце-спікер Ради Федерації Росії, стверджуе що ісламський тероризм це блеф..
Також ісламські філософи та вченні і богослови стверджують про неможливість існування «ісламістського тероризму», так як це суперечить самому ісламу, тому таке визначення є помилковим і призводить лише до приниження ісламської релігії. Відомий турецький письменник Аднан Октара написав книгу «Іслам проклинає тероризм»
Але все ж ісламські вчені дали визначення тероризму:
«Тероризм є актом здійснення мети нелюдськими і корумпованими шляхами, із залученням загрози для безпеки людей, і порушенням прав, визнаних релігією і людством».
В силу коректності і не провокування, підштовхування до ворожнечі релігій і національностей, юридичного визначення «ісламський тероризм» не існує. Але визначення ісламського тероризму в вікіпедії звучить так:
Ісламістський тероризм - тактика насильницьких розправ з опонентами, що знаходить собі ідеологічне обґрунтування і виправдання в трактуваннях мусульманського віровчення , як спрямована на захист ісламського світу проти впливу не мусульманських країн та ідеологій, особливо західного світу.
В даний час - найбільш поширена за кількістью проявів форма тероризму. Зазвичай використовується радикальними, екстремістськими ісламськими організаціями, членів таких організацій і називають ісламістами або бойовиками-ісламістами. Нерідко поєднується з етнонаціоналістичним тероризмом.
Для виправдання цієї тактики зазвичай використовуються розпливчасті посилання на приписану правовірним обов'язок вести джихад, хоча багатьма мусульманськими богословами ставиться під сумнів трактування цього обов'язку як потреби у фізичних розправах.
3.3 Аргументи що до існування "Ісламського тероризму"
Більшість людей не маючих спеціальних знать у сфері світової політики вважають терміни "тероризм" і "ісламський тероризм" тотожними. І вони не надто сильно помиляються, у наш час майже абсолютна більшість терористичних актів організовуються ісламськими радикальними угрупуваннями. Аргументом що до існування «ісламського тероризму» є активна діяльність ісламських екстремістських угрупуваннь,а також ісламські релігійні вчення, написані в Корані, котрі спонукають до агресивної поведінки стосовно "невірних"
По суті, мова йде про те, що мусульманський світ відчуває, свого роду, цивілізаційні комплекси. І тероризм - доступний йому спосіб подолання таких. Навіть притому, що у кожного окремого теракту, як правило, є і цілком прагматичний сенс.
Іслам як релігію мусульманські народи використовують в якості свого прапора, з метою самоствердження. Стверджуючи і славлячи в терактах слова Аллаха, вони стверджують і славлять саме себе в житті земному. Якби вони сповідували не Іслам і вчення Мухамеда, а, скажімо, Крішну , вони також прагнули б до самоствердження. Але форми і способи самоствердження були б іншими, оскільки вони детерміновані значною мірою саме релігією, що створює певну духовну атмосферу і культурне середовище. Пасіонарність, тих же індуїстів в сучасній Індії анітрохи не нижчі, ніж у мусульман. Не випадково Індія сьогодні дуже амбітна і вкладає величезні гроші в створення сучасної армії. Але індійці - індуїсти прагнуть стверджувати себе інакше. Індія експортує не терор і шахідів, а програмні продукти і програмістів.
Так що ніяк не можна знімати відповідальність з релігії за те, що творять народи які її сповідують, як це прийнято у фальшивих гуманістів. Філіппінські сепаратисти з організації MILF, що вимагає незалежності для народу моро який становить 3% населення Філіппін і компактно проживає на півдні країни, в 2007 р. захопили 14 морських піхотинців урядової армії і вбили їх. MILF розшифровується, як Moro Islamic Liberation Front - Ісламський визвольний фронт моро. Примітно, що в 2003 р. бойовики MILF двічі підривали бомби в аеропорту м. Давао, 40 убитих, 150 поранених.
Причому, радикальний іслам практикує терор зовсім не тільки в тих випадках, коли мова йде про обмеження прав мусульманської меншини і національно-визвольної боротьби, як у палестинців в Ізраїлі або у народів моро на південних островах Філіппін - в Бангсаморо. Наприклад, Індонезія - мусульманська країна, з майже чверті мільярда населення близько двохсот мільйонів - прихильники ісламу. Ні про який утиск і мови йти не може. Тим не менш, в Індонезії діє терористична організація Джихад Ласкар, відповідальна за вбивство більше 10 тис. християн.
У Судані мусульмани-суніти становлять 70% від 40 мільйонного населення, місцеві африканські культи сповідують нілотські негроїдні племена - які становлять 25% населення, і 5% християн. Іслам прийшов в християнську в ту пору Нубію в 7-му столітті, але до 12 століття християнська громада в Судані була найбільшою. Етнічні та релігійні меншини населяють Південь Судану, прилеглий до нього з півночі Кордофан, а також регіони Дарфур на Сході і Беджі - на Заході. Після здобуття незалежності від Англії і Єгипту в 1956 р. суданський уряд в Хартумі, ключові позиції в якому зайняли араби - мусульмани, відмовився від своїх обіцянок заснувати федерацію. Мусульманські влада почала проводити політику ісламізації і арабізациії серед меншин. У 1983 тодішній президент Джафар Нимейри ввів в кримінальне законодавство країни шаріатські норми і шаріатські покарання, серед іншого: забивання камінням, відсікання рук. Ісламізація посилилася після приходу до влади в 1989 р. в результаті чергового перевороту полковника Омара Хассан аль-Башира, що спирався на партію Національний ісламський фронт на чолі з радикальним лідером Хасаном Абдалла Тураба. Гасло правлячої партії було: «Джихад, Перемога і Мучеництво». Опір неісламських меншин придушувалося нещадно. Витончені масові акти насильства, в тому числі сексуального, практикувалися у відношенні до жінок. За американськими оцінками за два десятиліття ісламістські радикальні угруповання, що діють під гаслом джихаду, в союзі з урядовими військами знищили на Півдні і Сході Судану близько двох мільйонів мирних жителів. Більше 4-х мільйонів були змушені бігти в гори, в сусідні Ефіопію, Кенію і Уганду.
Країни які сповідають ісламську релігію формувалися та розвивалися під впливом агресивних релігійних норм і тому не дивно, що релігія створила агресивну духовну атмосферу в цих країнах, підштовхуючи послідовників Аллаха до боротьби за релігійні вчення.
На сучасній карті світу ісламські країни є основним джерелом тероризму, звідси ми і визначаємо такий вид тероризму як "Ісламський тероризм", хоча і дивно що більшість терактів екстремістських угрупувань відбуваються на території саме ісламських країн і лише не значна частина у Європі.