Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_Ped_masterstvo.doc
Скачиваний:
124
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
8.91 Mб
Скачать

Класифікація педагогічних конфліктів

(за М.М.Рибаковою, Н.П.Волковою)

Види конфлікту

Його коротка характеристика

Причини

Приклад:

Конфлікти діяльності

Ці конфлікти виникають між учителем і учнем, учителем і групою учнів з приводу виконання навчальних завдань, пізнавальної діяльності, успішності, ситуацій, коли суб’єкти навчального процесу не виявляють готовності оперативно виправити власну помилку.

Учні висловлюють учителю незадоволення вступають з ним у суперечку або демонструють образу.

Це може відбуватися з різних причин:

  • утоми вчителя й учнів;

  • невдалого зауваження вчителя замість надання конкретної допомоги, якої потребує учень в подоланні труднощів у навчально-пізнавальній діяльності;

  • труднощів, які виникають у засвоєнні навчального матеріалу школярами;

  • невиконання ними домашнього завдання тощо;

Для самостійного заповнення:

Конфлікти поведінки, вчинків

Мотиваційні конфлікти

Конфлікти взаємин

Фахові конфлікти

Конфлікти сподівань (очікувань)

Конфлікти особистісної несумісності

Високий рівень:

3. Заповніть таблицю, користуючись наведеним прикладом:

Структура педагогічного конфлікту

Складові конфлікту

Їхня характеристика

Приклад:

Конфліктуючі сторони

У конфлікті діють дві протилежні сили, конфліктуючі сторони або суб’єкти: особи, соціальні групи організації, трудові колективи, держави та інше.

До звичайних учасників зазвичай приєднуються інші сторони: свідки, співчуваючі, підбурювачі, консультанти, невинні жертви.

У педагогічному конфлікті можлива участь:

Вчитель – учень;

Вчитель – клас;

Учень – учень;

Вчитель – батьки;

Вчитель – педагогічний колектив;

Учень – педагогічний колектив;

Для самостійного заповнення:

Зона розбіжностей

Розбіжність між сторонами може вникати через:

Сприймання конфліктної ситуації

Розбіжність у сприйманні сторонами ситуації зумовлена:

Мотиви

Важливими мотивами поведінки особи у конфлікті є:

Дії, наслідки

Поведінка однієї сторони спричиняє відповідні зміни в поведінці іншої, позитивні або негативні:

Позитивні Негативні

  • -

  • -

  1. Проведіть аналіз поведінки людей з різними психосоціотипами в конфліктній ситуації:

Психосоціотип

Опис

Можлива поведінка у конфліктній ситуації

Рекомендації

Екстраверти

Інтроверти

Холерики

Флегматики

Меланхоліки

Сангвініки

Для більш детального аналізу ознайомтеся з карикатурами Херлуфа Бідструпа з розділу «Темперамент» та методиками діагностики особливостей темпераменту у Індивідуальному завданні.

«Чотири різних темпераменти» Херлуф Бідструп

«Флегматик та холерик» Херлуф Бід струп

  1. Ознайомтеся з наступними фрагментами на тему «Я-висловлювання у регуляції конфлікту»

«Часто у нас або в наших ближніх накопичуються негативні емоції (образа, злість, гнів), які необхідно вихлюпнути, щоб не вибухнути.

І звучать претензії, наїзди на зразок:

„Ти мене підводиш!”,

„Замовкни!”,

„Як ти можеш так робити!”

Приховано чи явно у реченні звучить звернення „ТИ”. Досить знайома ситуація. Такі висловлювання ми можемо почути під час сімейних сварок, з‘ясування стосунків на роботі, на вулиці, в магазинах… Така побудова звернення викликає агресію, спричиняє конфлікти, кінець кінцем принижує особистість, занижує самооцінку в дітей. Таке висловлювання називається ТИ-висловлюванням.

Існує інший варіант побудови речення, коли ми висловлюємо власні переживання і ставлення до того, що відбувається. Говоримо тільки про свої відчуття і беремо відповідальність за свої переживання.

«Ти мене вічно підводиш →

Мені неприємно, коли люди не виконують своїх обіцянок»

Реакція на таке висловлювання буде суттєво відрізнятись від реакції на попередній тип. Людина замислиться над вчиненим, сказаним, але при тому не відчуватиме тиску зі сторони співбесідника. Це Я-висловлювання.

Я – висловлювання сприяють попередженню конфлікту. Вчать розуміти власний стан та відчуття. Це перший крок до позитивного вирішення проблеми.

Важливою складовою тут є пропозиція конструктивних шляхів виходу з неприємної ситуації.

„Мені неприємно, коли люди не виконують своїх обіцянок. Хотілося б, щоб мене попереджали наперед, що не виходить здійснити обіцянку”

Звісно, це не єдиний метод спілкування. Але він допомагає донести до людини інформацію, не тиснучи на неї.

  Як замінити ти-висловлювання на я-висловлювання (приклади):

Ти козел! → Я втомився від нашого спілкування (або мене злить, коли ти так вчиняєш)

Ти зануда → дякуючи тобі я постійно треную свою уважність

Ти вперта → я відчуваю дратування, коли не можу донести до тебе свою точку зору

Ти такий грубий! → я хочу більше твоєї уваги та ніжності

Ти не враховуєш мої зацікавлення → мені прикро, що я не змогла донести до тебе свої зацікавлення

Ти різкий → деякі твої слова я сприймаю, як різкі

Ти надто часто відволікаєшся → я не відчуваю твоєї уваги

Скільки вже ти можеш курити! → я дуже переймаюся твоїм здоров‘ям, коли бачу тебе з цигаркою

Чому ти такий єхидний? → я ціную твоє почуття гумору, але воно іноді болісно зачіпає інших, і мені це неприємно»

(Психологія спілкування М.М.Філоненко, 2005)

«Оригінальний і дуже простий спосіб розв’язанні конфліктів заснований на вживанні конструкції «Я-висловлювання» замість «Ти-повідомлення», запропонував Д.Шапіро. Уявіть собі, що Ви вчитель і звертаєтеся до учня, вживаючи такі конструкції:

Вживання «Ти-повідомлень» і «Я- висловлювань»

Конструкція

Приклад звернення

Інтерпретація\пояснення

«Ти-повідомлення»

Ти ніколи не слухаєш на уроці. Ти просто дуже невиховний! Чи ти хочеш сказати, що я помиляюся?

Звертаючись до школяра у такій спосіб, Ви змушуєте його відчути себе так, ніби нападаєте на нього та ще й принижуєте його. У відповідь учень буде захищатися (Ви самі спонукаєте його до цього). Це може порушити спілкування і спричинити конфліктну ситуацію.

«Я-висловлювання»

Мені здається, що ти мене не слухаєш, бо не розумієш того, що я пояснюю. Це мене засмучує. Чим я можу тобі допомогти.

Вживаючи таку конструкцію висловлювання. Ви берете відповідальність на себе за свої емоції, слова. Ваше звернення не спонукає школяра до думки, що вчитель звинувачує чи ображає його.

Побудова

«Я-висловлювань»

Використовуючи у процесі педагогічної взаємодії «Я-висловлювання», вчитель має висловлюватися у такі спосіб:

  • казати, що він відчуває;

  • пояснити причину;

Типова конструкція «Я-висловлювання» має такий вигляд:

  • мені ….. (передбачено вираження емоції)

  • коли ти …. чи ви… (вираження конкретної дії)

  • тому що ….(вираження певної причини)

(Л.Ковальчук Основ педагогічної майстерності, 2007)

Завдання: Проаналізуйте «Я-висловлювання» і «Ти-повідомлення». Які із запропонованих фраз Ви віднесете до «Я-висловлювань», а які до «Ти-повідомлень»? Згрупуйте їх попарно (так, щоб «Я-висловлюванню» відповідало аналогічне за змістом «Ти-повідомлення». Для тих «Я-висловлювань» (чи «Ти-повідомлень», які не мають відповідної пари запропонуйте свою конструкцію. Запишіть їх попарно у відповідні колонки:

«Я-висловлювання»

«Ти-повідомлення»

  1. Ви такий поганий вчитель!

  2. Чому ти знову не вимила дошку? Ти ж чергова.

  3. Ви постійно мене перебиваєте і не даєте мені висловитися.

  4. Я збиваюся з думки, коли мені задають питання, на які я вже детально відповів, пояснюючи новий матеріал.

  5. Я дуже засмутився, коли Ви почали мене критикувати при інших учителях. Я вважаю, що критикувати людину слід віч-на-віч.

  6. Коли на моєму столі розкидані чужі папери, я не можу нормально організувати свою роботу.

  7. Де ти був? Невже не чув дзвоника на урок?!

  8. Мене втомлює шум у класі.

  9. Коли я бачу, що одна людина принижує іншу. Я почуваю себе пригніченим і розгубленим.

  10. Як це Ви не встигли підготувати ці завдання?! Ви ж мали у запасі тиждень!

  11. Мені б хотілося обговорити це питання без зайвої емоційності.

  12. Не треба на мене кричати!

  13. Мені б дуже хотілося зрозуміти, що відбувається у класі?!

  14. Мені важко пояснювати навчальний матеріал (або підтримувати розмову), коли мене постійно перебивають.

  15. Піди помий черевики!

  16. Чому Ви зі мною не порадилися?!

  17. перестаньте шуміти, урок для того, щоб слухати пояснення вчителя.

  18. У мене опускаються руки, коли я приходжу на урок, а чергові учні не підготували клас до проведення заняття.

  19. І тобі не соромно?

  20. Мені це дуже неприємно чути. Я хочу будувати наше спілкування на взаємній довірі.

  21. Я дуже хвилююся коли Ти запізнюєшся на урок. Для мене важливо знати, що з Тобою все гаразд.

  22. Ти мене дуже засмутив.

  23. Я впевнена, що моя думка з цього питання нікого не цікавить.

  24. Перестаньте розмовляти.

  25. Мене дуже дратує, коли учні шумлять у класі.

  26. Мені не подобається, коли учні заходять у клас у брудному взутті.

Тренінгові вправи:

Тема «Техніка управління конфліктами»

Вправа 1. Привітання

Мета: створення високого рівня відкритості, емоційної свободи, створення атмосфери творчості.

Обладнання: м’яка іграшка

Ведучий кидає м’яку іграшку кому-небудь з групи та називає при цьому будь-який предмет (апельсин, олівець, крейда чи інше) Той, хто піймав іграшку, повинен назвати три нестандартні засоби використання цього предмету у діяльності вчителя. Потім кидає іграшку далі та називає інший предмет.

Перед початком вправи необхідно домовитися, що не будуть застосовуватися універсальні засоби використання багатьох предметів: будь-який предмет можна намалювати, торкнутися, понюхати, багато речей можна подарувати.

Питання для ведучого:

  1. У чому були основні труднощі під час виконання вправи?

  2. Що допомагало виконати завдання?

Вправа 2. Айсберг

Мета: усвідомлення сутності педагогічних конфліктів .

Обладнання: аркуші паперу по кількості учасників заняття, фломастери, маркери.

Ведучий пояснює, що конфлікт можна уявити у вигляді айсберга, у якого видно тільки надводну частину, а все, що під водою – приховано… Потім просить усіх взяти папір та фломастери і зобразити, що саме для них педагогічний конфлікт, що вони бачать на поверхні та що лежить під водою.

Питання для ведучого:

  1. Що можна сказати про те, яким бачать педагогічний конфлікт учасники?

  2. Чи присутні у малюнках теоретичні знання з теми, чи вони повністю емоційно насичені власними уявленнями?

  3. Чи є щось що поєднує уявлення про педагогічні конфлікт у всіх присутніх, що це?

Вправа 3. Мій конфлікт

Мета: усвідомлення причин конфліктів, сутність різних видів конфліктів, різницю у суб’єктах педагогічних конфліктів

Обладнання: аркуші паперу, олівці по кількості учасників заняття.

Ведучий просить розділити аркуш паперу на чотири частини. У першій частині учасники повинні намалювати малюнок «Конфлікт між учнем та вчителем», у другій – «Конфлікт між учителем та класом», у третій – «Конфлікт між учителем та батьками», у четвертій - «Конфлікт між учителем та колегою (педагогічним колективом)»

Питання для ведучого:

  1. Як можна описати намальованих суб’єктів конфліктів (їх розмір, емоційних стан, атрибути та інше?

  2. Які стилі поведінки у конфлікті ми бачимо на малюнках? Чи є щось типове для кожної ситуації?

Вправа 4. «Причини конфліктів»

Мета актуалізація знань з теми, усвідомлення власної позиції щодо визначення причин конфлікту.

Обладнання: картки з назвою команд «Учні», «Вчителі», «Батьки»; .

Ведучий пропонує групі розділитися на 3 команди: команда»Учні», «Вчителі», «Батьки» Потім кожна команда повинна на протязі 3 хвилин обговорити питання: Причини виникнення конфліктів з іншими суб’єктами. Наприклад: Команда «Вчителів» з «Учнями» та «Батьками».

Після обговорення кожна команди презентує результати роботи. Під час презентації «причини конфліктів» не підлягають обговоренню. Після презентації ведучий пропонує кожній команді передати свої записи відповідній команді. Наприклад, причини конфліктів «вчителі-батьки» команді «Батьки», а причини конфліктів «Вчителі-учні» команді «Учні». Після цього на протязі 5 хвилин кожна команда обговорює та пропонує варіанти рішення конфліктів.

Питання для ведучого:

  1. Які причини були названі?

  2. Які варіанти рішення запропоновані чи є вони продуктивними?

Вправа 5. «Впевнений вчитель – навчання без конфліктів»

Мета: забезпечення умов емоційної та інтелектуальної гнучкості під час усвідомлення конфлікту; рефлексія складових власної особистості, позиції щодо конфліктів; формування позитивних особистісних уявлень про педагогічні конфлікти.

Обладнання: картки з назвами стихій «вода», «вогонь», «повітря», «земля»; аркуші паперу за кількістю учасників; 4 аркуші ватману та маркери.

1 етап: «Чотири стихії» Група поділяється на чотири команди, відповідно: вогонь, вода, повітря та земля. У групі необхідно обговорити чим дана стихія корисна для продуктивного рішення конфліктів.

2 етап: Мозковий штурм. Учасники групи обговорюють питання «Які риси особистості вчителя необхідні для вдалого вирішення педагогічних конфліктів». На ватмані позначаються ті особистісні риси, які дозволяють вчителю уникати чи продуктивно вирішувати конфлікті ситуації. Кожна група презентує свій малюнок.

3 етап: Самооцінка. Учасники групи складають особистісну карту якостей «безконфліктної особистості». За 10-ти бальною шкалою необхідно оцінити розвиток кожної риси.

4 етап: Аукціон. Усім учасникам пропонується продати чи купити ті риси характеру, які на їх думку необхідні їм для продуктивного рішення конфліктів. Для подальшої вдалої професійної діяльності.

Питання для ведучого:

  1. Які риси характеру провокують конфлікті ситуації? Які риси характеру дозволяють уникати чи продуктивно вирішувати конфлікти?

  2. Чи було багато особистісних рис характеру та які виставлено на аукціон?

  3. Чи завжди педагогічний конфлікт це погано? Що позитивного може принести конфлікт?

Вправа 6. «Я можу, хочу, буду…»

Мета: завершення заняття та обговорення проблеми педагогічних конфліктів; стимулювання процесу усвідомлення власної особистості, прогнозування свого розвитку.

Обладнання: м’яка іграшка.

Ведучий пропонує усім учасникам протягом 2 хвилин поміркувати над тим, що вони можуть, хочуть та зроблять у найближчі часи для власного професійного розвитку, самовдосконалення та особистісного зростання. Свої побажання потрібно сформулювати у вигляді наступної формули:

Я хочу…

Я можу…

Я зроблю (буду)…..

Після 2 хвилин ведучий кидає іграшку, той хто зловив – зачитує свою формулу.

Питання для ведучого:

Проводиться без обговорення.

Самостійна робота:

З наведеного нижче переліку завдань різного рівня складності оберіть одне. Термін виконання та форму звітності узгодьте з викладачем.

Перший рівень складності:

Завдання 1. Напишіть міні-реферат на тему (один за вибором):

  • Деякі позитивні функції конфліктів та їх класифікація

  • Сприйняття конфліктної ситуації. Конфліктна ситуація та особистість

  • Основні правила поведінки у конфліктних ситуаціях.

  • Стратегії залагодження конфліктів. Можливість використання вчителем різних стратегій.

  • Картографування конфлікту.

Література:

  1. Андреев В.Н. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. – Казань, 1992.

  2. Бородкин Ф.М. Внимание, конфликт! / Ф.М. Бородкин, Н.М. Коряк. – Новосибирск, 1989.

  3. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии / С.М. Емельянов. – СПб., 2001.

  4. Журавлев В.И. Основы педагогической конфликтологии. – М., 1995.Рахматуллина Л.В.Управление педагогическими конфликтами. - Набережные Челны, 2010.

  5. Кан-Калик В.И. Учителю о педагогическом общении. – М.: Просвещение. 1992.

  6. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию. – М., 1999.

  7. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству. – М.: Просвещение, 1990.

  8. Лобанов А.А. Основы профессионально-педагогического общения: Учебное пособие для студентов высш.пед.учеб.заведений. – М.:Изд.центр «Академия», 2002.

  9. Пидкасистый П.И., Портнов М.Л. Искусство преподавания. - М.:Педагогическое общество России, 1999.

  10. Питюков В.И. Основы педагогической технологии. – М., 1997.

  11. Рогов Е.И. Психология общения. - М.: Владос, 2001.

  12. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М., 1991.

  13. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие – СПб.:Изд-во Михайлова В.А. – 2000. – 349 с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]