- •Тема 2. Державна влада та державне управління
- •2. Державна влада як складова державно-владного механізму
- •3. Цілі державного управління
- •4. Функціональна структура державного управління.
- •5. Сутність і систематизація методів державного управління.
- •6. Організаційна структура державного управління.
- •7. Світовий досвід державного управління.
Тема 2. Державна влада та державне управління
2. Державна влада як складова державно-владного механізму
Державна влада - це інструмент забезпечення існування держави та досягнення її цілей через систему повноважень і засобів, що застосовуються від імені суспільства для захисту і реалізації спільного інтересу, забезпечення загальних і часткових потреб, реалізації функцій регулювання та вирішення конфліктів у суспільстві.
Муніципальна влада - це різновид публічної влади, що функціонує у межах адміністративно-територіальної одиниці, реалізується від імені територіальної громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, котрі наділені законом відповідними повноваженнями і ресурсами, з метою вирішення питань місцевого значення, з огляду на інтереси населення, на підставі законів та власної фінансово-економічної бази.
Політичне управління - це процес узгодження інтересів і установок держави з інтересами громадянського суспільства, різних соціальних верств, прошарків і груп, суспільних об'єднань і організацій на основі пізнання та використання об'єктивних потреб розвитку соціуму.
Для політичного управління характерна численність об'єктів, які утворюють такі основні види:
партійне управління: суб'єкт - політичні партії;
парламентське управління: суб'єкт - законодавчий орган держави;
державне управління: суб'єкт - система органів виконавчої влади;
муніципальне управління: суб'єкт - територіальні громади;
громадське управління: суб'єкт - недержавний сектор.
Відповідно, державне управління - це політична функція, що реалізується через владно-організуючу діяльність, яка узгоджує спільну працю і побут людей з метою досягнення поставлених загальносуспільних цілей та завдань.
Ефективність функціонування державно-владного механізму прямо залежить від політичного режиму. Політичний режим є сукупністю способів, засобів і методів практичного здійснення правлячими колами, головним чином вищими посадовими особами, державної владної волі.
Основні види політичних режимів:
1) Демократія — форма організації суспільства, його державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, послідовному здійсненні принципу рівності і свободи людей, їх реальної участі в управлінні справами держави і суспільства. Демократизація розглядається як процес, під час якого суспільство, держава, їх структури та інститути виробляють у собі або залучають ззовні демократичні форми, удосконалюють механізми врахування інтересів людини, її знань, досвіду у процесах управління з метою оптимізації управлінських рішень і кращого використання резервів суспільства.
Розрізняють дві основні форми демократії:
1.1) Пряма (ідентитарна) демократія - передбачає постійну участь усіх громадян у розробці рішень, відсутність відмінностей між державою і суспільством; її формами в державному управлінні, які дають змогу народу прямо виявляти свої інтереси і волю є: загальнодержавні і місцеві (локальні) референдуми, вільні вибори й обговорення, на низовому соціологічному рівні — загальні збори громадян, конференції і з'їзди їх представників (у рамках місцевого самоврядування).
1.2) Опосередкована (репрезентарна, представницька) демократія - розглядається як найбільш оптимальна форма демократичної організації влади та суспільства, для неї характерні: суверенітет народу, представництво, верховенство закону, поділ влади, політичний, економічний та ідейний плюралізм, гласність.
2) Авторитаризм - є протилежністю демократичного режиму, містить різні види автократії (самоуправства, самодержавства), тоталітарних режимів, диктатур режимів особистої влади і деспотичних правлінь. Авторитарне керівництво суспільством означає концентрацію політичної влади на вершині державної ієрархії в руках однієї людини або вузької групи найбільш впливових у суспільстві осіб.
2.1) Тоталітарний режим — це, як правило, сильна автократія, що ґрунтується на харизматичному лідерстві і претендує на керівництво всіма сферами життя суспільства та окремих громадян з метою здійснення певної вищої місії нації або народу. Тоталітаризм має яскраво виражений репресивний характер.